Україна входить у бюджетний процес 2027 року без припущення, що воєнні витрати можна буде різко скоротити. Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт №16000 про Державний бюджет на 2027 рік із доходами 5,648 трлн грн, видатками 7,272 трлн грн і граничним дефіцитом 1,666 трлн грн. Документ зареєстровано 15 вересня і станом на 16 вересня він ще не ухвалений парламентом.
Головна цифра проєкту — 4,885 трлн грн ресурсу на безпеку й оборону, або 43,8% прогнозного ВВП. Це на 517,9 млрд грн більше, ніж у плані на 2026 рік зі змінами. Водночас цивільні видатки не заморожуються: уряд збільшує фінансування освіти, медицини, соціальної сфери, ВПО, ветеранів, житлових програм, громад і підтримки бізнесу.
Ця конструкція має інший бік: для її виконання уряд оцінює потребу України в міжнародній підтримці у $52,6 млрд. Мінфін називає серед потенційних джерел Європейський Союз, країни G7 через механізм ERA, МВФ, Світовий банк, Велику Британію та інших партнерів.
А сам 44-сторінковий текст законопроєкту показує те, чого майже не видно з урядової презентації: мінімальну зарплату у 9546 грн, новий прожитковий мінімум, боргову межу понад 12 трлн грн, особливі правила індексації, обмеження для частини спеціальних пенсій, окремі канали фінансування армії та механізм на випадок підвищення ПДВ чи акцизів.
Тобто держбюджет-2027 — це не лише таблиця видатків. Це проєкт фінансової архітектури ще одного року великої війни.
Бюджет у цифрах
| Напрям | Проєкт на 2027 рік |
|---|---|
| Доходи державного бюджету | 5,648 трлн грн |
| Видатки державного бюджету | 7,272 трлн грн |
| Граничний дефіцит | 1,666 трлн грн |
| Безпека й оборона | 4,885 трлн грн |
| Освіта | 328,5 млрд грн |
| Охорона здоров’я | 292,5 млрд грн |
| Соціальні виплати та заходи Мінсоцполітики | 540,3 млрд грн |
| Підтримка ВПО | 83,2 млрд грн |
| Ветеранська політика | 20,5 млрд грн |
| Підтримка економіки й бізнесу | 96 млрд грн |
| Житлова політика | 84,9 млрд грн |
| Підтримка регіонів і громад | 133,6 млрд грн |
| Публічні інвестиції | 116 млрд грн |
| Потреба в міжнародній підтримці | $52,6 млрд |
| Мінімальна зарплата | 9546 грн |
| Загальний прожитковий мінімум | 3559 грн |
| Граничний державний борг на кінець 2027 року | 12,307 трлн грн |
Дані про секторальне фінансування наведені Мінфіном у презентації проєкту бюджету, а дефіцит, соціальні стандарти й боргові межі — безпосередньо в законопроєкті.
Видатки ростуть швидше за доходи
Порівняно з планом на 2026 рік зі змінами доходи мають зрости на 452,1 млрд грн, або 8,7%, а видатки — на 864,9 млрд грн, або 13,5%.
Тобто держава планує збільшувати витрати приблизно у півтора раза швидшими темпами, ніж внутрішній бюджетний ресурс.
Офіційний граничний дефіцит при цьому становить 1,666 трлн грн, а не просто різницю між доходами і видатками. Бюджетна арифметика додатково враховує кредитування, запозичення, погашення боргу та інші фінансові операції.
Саме тому ключовим параметром стає зовнішня підтримка. $52,6 млрд — це не декоративний міжнародний компонент, а один із базових елементів фінансової моделі.
При цьому цю суму не варто трактувати як уже гарантовані гроші на рахунках. Мінфін визначає її як потребу у міжнародній підтримці, яку ще належить закривати коштами різних партнерів та фінансових інструментів.
Оборона: майже 4,9 трлн грн
На безпеку й оборону уряд закладає 4,885 трлн грн — майже 44% прогнозного ВВП.
Структура цього ресурсу дуже показова. На оплату праці з нарахуваннями передбачено 1,792 трлн грн, на озброєння і військову техніку — 2,299 трлн грн, на інші оборонні потреби — 499,9 млрд грн, у резерві — 264,9 млрд грн. Ще до 30 млрд грн передбачено у формі державних гарантій на озброєння та військову техніку.
Найбільший приріст порівняно з 2026 роком припадає на оплату праці: плюс 337,5 млрд грн. Видатки на озброєння за урядовою таблицею збільшуються значно менше — приблизно на 1,4 млрд грн.
Кабмін при цьому прямо визнає, що бюджетна цифра не закриває всі військові потреби. Окремо уряд розраховує щонайменше на 1 трлн грн матеріально-технічної допомоги партнерів — зброю, ракети, техніку, снаряди та інше.
Отже, 4,885 трлн грн — це бюджетний ресурс, а не повна вартість забезпечення української оборони у 2027 році.
Чому оборонна цифра так різко змінилася за три місяці
Ще в червні Бюджетна декларація на 2027–2029 роки передбачала на сектор безпеки й оборони у 2027 році приблизно 2,757 трлн грн. Документ виходив із припущення про суттєве покращення безпекової ситуації з 2027 року.
Навіть альтернативний сценарій довшої війни в декларації передбачав збільшення оборонного ресурсу приблизно до 3,2 трлн грн.
У вересневому проєкті вже стоїть 4,885 трлн грн.
Порівняно з базовим червневим орієнтиром це приблизно на 2,13 трлн грн, або на 77% більше.
Таке порівняння треба робити обережно: структура спеціального фонду, зовнішнього фінансування та державних гарантій у фінальному бюджетному проєкті ширша. Але загальна зміна очевидна — вересневий документ закладає значно більший воєнний ресурс, ніж уряд планував на середньострокову перспективу ще на початку літа.
Військовий збір фактично отримує цільове призначення
Основний текст законопроєкту містить важливу норму, якої не видно з агрегованої цифри у 4,885 трлн грн.
У 2027 році військовий збір пропонується у повному обсязі зараховувати до спеціального фонду держбюджету та спрямовувати на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Таким чином, окремий загальнодержавний податок прямо прив’язується до конкретного напряму оборонних виплат.
Конфісковані активи, стягнення й штрафи також ідуть на оборону
Ще один спеціальний канал передбачено для грошей, отриманих у кримінальних провадженнях, які розслідували НАБУ, БЕБ або ДБР.
До спеціального фонду можуть надходити стягнуті державою кошти, гроші від реалізації конфіскованого майна, добровільно відшкодована шкода, окремі кошти від управління активами АРМА, стягнення Держаудитслужби та штрафи Антимонопольного комітету.
Законопроєкт прямо передбачає спрямування такого ресурсу Міноборони на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки.
Окремо на озброєння мають іти платежі за оформлення документів у сфері державного експортного контролю щодо військових товарів і продукції подвійного використання.
Ще один оборонний потік розподілятимуть за формулою 60–30–10
Частину спеціальних надходжень законопроєкт пропонує розподіляти між оборонними відомствами за заздалегідь визначеною пропорцією.
60% мають отримувати Міноборони на розвиток ОПК, нові технології, збільшення виробничих потужностей та закупівлю озброєнь. 30% — Держспецзв’язку на спеціальну техніку й обладнання. Ще 10% мають автоматично спрямовуватися військовим частинам на матеріально-технічне забезпечення.
Це показує, що оборонна частина бюджету формується не одним великим кошторисом, а багатьма окремими фінансовими потоками.
Освіта: 328,5 млрд грн і ставка на зарплати
На освіту уряд пропонує спрямувати 328,5 млрд грн, що на 50,8 млрд грн більше за план на 2026 рік зі змінами.
Найбільша частина — 235,3 млрд грн на оплату праці працівників закладів освіти, з яких 192,8 млрд грн становлять освітня субвенція і доплати.
Ще 19,5 млрд грн передбачено на харчування учнів 1–11 класів державних і комунальних шкіл, 8,3 млрд грн — на академічні стипендії, 13,5 млрд грн — на публічні інвестиції в освіті, включно з укриттями, автобусами, харчоблоками та Новою українською школою.
Мінфін заявляє, що середньомісячна зарплата досвідченого вчителя у 2027 році має становити 27,3 тис. грн, або приблизно на 65% більше, ніж у 2025 році.
Але законопроєкт одночасно містить загальне обмеження: зарплати працівників бюджетної сфери можуть змінюватися лише в межах передбачених бюджетом призначень на оплату праці.
Тому 27,3 тис. грн — це урядовий середній орієнтир, а не гарантована однакова зарплата для кожного вчителя.
Медицина: 292,5 млрд і зарплатні орієнтири
На охорону здоров’я передбачено 292,5 млрд грн, на 35 млрд грн більше за нинішній план на 2026 рік.
225 млрд грн має отримати Програма медичних гарантій. Із них 203,3 млрд грн уряд пов’язує з тарифами на медичні послуги, які мають дозволити підняти середню зарплату лікаря спеціалізованої медичної допомоги до 30 тис. грн, а медсестри — до 20 тис. грн.
На «Доступні ліки» закладають 21,7 млрд грн, на централізовану закупівлю медикаментів — 20,8 млрд грн, на скринінги для людей віком понад 40 років — 10 млрд грн, на інвестиційні проєкти в медицині — 13,3 млрд грн.
І тут діє те саме застереження: йдеться про параметри проєкту та середні орієнтири, а не індивідуальну гарантовану зарплату кожному працівникові лікарні.
Соціальний блок: 540,3 млрд грн, але його не можна механічно складати з Пенсійним фондом
На соціальні виплати й заходи Мінсоцполітики передбачено 540,3 млрд грн.
Із них 292,8 млрд грн — трансферт Пенсійному фонду для фінансування доплат до пенсій, 66,4 млрд грн — підтримка людей з інвалідністю, соціальна інтеграція, засоби реабілітації та протезування.
Окремо уряд називає видатки соціальних фондів на рівні 1,311 трлн грн, із яких 1,279 трлн грн — видатки Пенсійного фонду.
Ці цифри не можна просто додати одна до одної. 292,8 млрд грн трансферту до Пенсійного фонду одночасно є видатком держбюджету і джерелом доходів самого Пенсійного фонду. Механічне складання дало б подвійний рахунок.
Мінімальна зарплата — 9546 грн
Законопроєкт пропонує з 1 січня 2027 року встановити мінімальну зарплату на рівні 9546 грн на місяць або 57,5 грн за годину.
Це вже не цифра з презентації Мінфіну, а норма статті 7 самого законопроєкту.
Водночас підвищення мінімалки не означає автоматичної індексації на такий самий відсоток усіх державних зарплат, пенсій чи допомог. Для кожного з цих видів виплат діють власні бюджетні та законодавчі правила.
Прожитковий мінімум: кілька різних величин
Загальний прожитковий мінімум пропонується встановити на рівні 3559 грн на місяць.
Для дітей до 6 років — 3124 грн, для дітей від 6 до 18 років — 3895 грн, для працездатних — 3691 грн, для осіб, які втратили працездатність, — 2878 грн.
Є й окремі спеціальні величини. Для визначення окладів частини держорганів, податкової і митниці законопроєкт установлює 2331 грн. Для розрахунку допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю передбачена базова величина 4000 грн.
Тобто прожитковий мінімум у бюджетній системі залишається не однією універсальною цифрою, а набором різних розрахункових величин.
Індексація: січень 2027 року стане новою точкою відліку
Стаття 55 проєкту передбачає, що індекс споживчих цін для індексації грошових доходів населення почнуть рахувати наростаючим підсумком із січня 2027 року.
Сума індексації, яка склалася у грудні 2026 року, у січні 2027-го не нараховуватиметься.
Це окрема від мінімальної зарплати норма, яка безпосередньо впливає на механізм індексації доходів.
Спеціальні пенсії: обмеження вище 28 780 грн
У законопроєкті зберігається особливий режим для низки великих пенсій, призначених за спеціальними законами.
Якщо виплата перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, до суми перевищення в період воєнного стану застосовуватимуть коефіцієнти, визначені Кабміном.
За запропонованого прожиткового мінімуму 2878 грн цей поріг становить 28 780 грн.
Це не означає, що всі такі пенсії обмежать сумою 28 780 грн. Спеціальний коефіцієнт застосовуватиметься саме до частини виплати понад цю межу.
Також зміна зарплати чи грошового забезпечення у 2027 році сама по собі не буде підставою для перерахунку вже призначеної пенсії або довічного утримання.
ВПО: 83,2 млрд грн
На підтримку внутрішньо переміщених осіб уряд передбачає 83,2 млрд грн.
Найбільша частина — 39,6 млрд грн допомоги на проживання. Ще 12 млрд грн — на тимчасове проживання, 11,5 млрд грн — компенсації за знищене майно, 5,5 млрд грн — житло за програмою HOME, 4 млрд грн — соціальні послуги, 3,7 млрд грн — підтримка через «єОселю», 3,5 млрд грн — програми зайнятості та 3,4 млрд грн — «єВідновлення».
Окрема норма законопроєкту дозволяє спрямувати залишки коштів бюджетів частини окупованих територій на житло для ВПО. Йдеться, зокрема, про залишки обласних бюджетів Донецької та Луганської областей і бюджетів територій, окупованих після 24 лютого 2022 року.
Ветерани: 20,5 млрд грн
На ветеранську політику уряд закладає 20,5 млрд грн.
12,2 млрд грн мають піти на програми повернення ветеранів до цивільного життя — реабілітацію, психологічну допомогу, професійну адаптацію, супровід і ветеранські простори. 6,9 млрд грн — на компенсації за житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп.
Цей блок перетинається з житловими та медичними програмами, тому окремі суми не слід автоматично додавати до загальних видатків відповідних сфер.
Житло: майже 85 млрд грн
Урядовий ресурс житлової політики становить 84,9 млрд грн.
Найбільший напрям — програма «єОселя»: 45 млрд грн. Ще 24,4 млрд грн закладено на «єВідновлення», житлові компенсації, ваучери і субвенції, 6,9 млрд грн — ветеранам з інвалідністю, 2,4 млрд грн — житло для військових.
Таким чином, житлова політика стає одночасно соціальним, відбудовчим і економічним інструментом.
Бізнес: 96 млрд грн і можливе підвищення ПДВ
На підтримку економіки й бізнесу уряд планує 96 млрд грн, майже вдвічі більше, ніж за нинішнім планом на 2026 рік.
29 млрд грн мають отримати програми Національної установи розвитку, включно з «5–7–9%» і гарантіями. 10,1 млрд грн передбачено Фонду розвитку інновацій, зокрема на Brave1, робототехніку, безпілотні системи та інші технології. 9,4 млрд грн — на активні програми підтримки бізнесу.
Найбільш помітна новація — 58,7 млрд грн ресурсу на страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншу фінансову підтримку.
Мінфін прямо зазначає, що одним із можливих джерел може бути підвищення стандартної ставки ПДВ на один відсотковий пункт — з 20% до 21%. Але остаточне рішення потребує окремого законодавчого врегулювання.
І це підтверджує текст самого бюджету.
Стаття 28 не підвищує ПДВ. Вона лише встановлює механізм на випадок, якщо парламент окремо внесе зміни до Податкового кодексу і збільшить ПДВ або акциз на пальне.
Тобто говорити, що «бюджет-2027 встановлює ПДВ 21%», неправильно. Бюджет готується до можливого такого рішення.
Куди підуть додаткові податки, якщо їх ухвалять
Додаткові надходження від можливого підвищення ПДВ пропонується направляти на програми підтримки підприємств: фінансову допомогу, компенсацію знищеного чи пошкодженого війною майна, страхування воєнних ризиків та капіталізацію державних фінансових установ.
Окремо 8,3 млрд грн уряд хоче спрямувати на підтримку підприємств паливного сектору. Потенційним джерелом називається підвищення акцизу на пальне.
Це одна з найбільш важливих для бізнесу частин бюджетного процесу: реальне податкове навантаження визначатиметься не лише №16000, а й супутніми змінами до Податкового кодексу.
Регіони і громади: 133,6 млрд грн
На підтримку регіонів і громад уряд передбачає 133,6 млрд грн, що на 42,2 млрд грн більше, ніж у нинішньому плані на 2026 рік.
Загальний ресурс місцевих бюджетів оцінюється у 1,0345 трлн грн.
Серед напрямів — плани стійкості регіонів, Державний фонд регіонального розвитку, інвестиційні субвенції, дороги, додаткова підтримка прифронтових громад та компенсація різниці в тарифах.
На останній напрям закладено 18,2 млрд грн.
При цьому законопроєкт залишає уряду значну свободу в розподілі окремих трансфертів. Кабмін, зокрема, розподілятиме освітню субвенцію між місцевими бюджетами.
Дорожній фонд повертається лише частково
У презентації Мінфін називає це частковим — на 25% — відновленням Державного дорожнього фонду.
Його ресурс оцінено у 52,8 млрд грн. Із них 10,1 млрд грн підуть на погашення дорожніх боргових зобов’язань, 34,2 млрд грн — на державні дороги, 8,5 млрд грн — на місцеві дороги і комунальні вулиці.
Юридична конструкція складніша: 75% низки традиційних джерел дорожнього фонду у 2027 році спрямовуються до загального фонду бюджету. Решта ресурсу після обслуговування боргів розподілятиметься між дорожніми напрямами за окремою формулою.
Отже, говорити про повне відновлення Дорожнього фонду не можна.
Публічні інвестиції: 116 млрд грн, дві третини — зовнішні
На публічні інвестиційні проєкти і програми уряд планує 116 млрд грн.
Із них 76,4 млрд грн — ресурси міжнародних фінансових організацій і урядів інших країн. Пріоритети — транспорт, муніципальна інфраструктура, освіта, медицина, енергетика, житло і соціальна сфера.
Тобто міжнародне фінансування потрібне Україні не лише для «закриття дефіциту». Воно вже вбудоване у фінансування конкретних інвестиційних проєктів.
Як використовуватимуть гроші, пов’язані із замороженими російськими активами
У законопроєкті окремо прописана можливість залучати кредити від іноземних держав і міжнародних організацій, повернення яких має забезпечуватися доходами від заморожених активів Росії через відповідний європейський механізм.
Ці кошти можуть використовуватися на відновлення, публічні інвестиції та забезпечення ВПО житлом.
Після фактичного надходження такого фінансування Мінфін зможе за рішенням Кабміну коригувати показники доходів, видатків, дефіциту і боргу.
Це означає, що навіть після ухвалення бюджету частина його параметрів залишатиметься рухомою залежно від міжнародних надходжень.
ЄС фінансуватиме і бюджет, і оборону
Окремий механізм передбачено для Позики на підтримку України, погодженої з Євросоюзом.
Її бюджетна складова має надходити до загального фонду, а оборонна — до спеціального фонду Міноборони на зброю, техніку, боєприпаси, їх модернізацію та ремонт.
Водночас законопроєкт передбачає певні умови, за яких у держави може виникнути зобов’язання повернути ЄС отримані кошти — зокрема у зв’язку з майбутнім відшкодуванням Україні шкоди від російської агресії.
Тому поняття «міжнародна підтримка» у бюджеті охоплює різні за юридичною природою гроші: гранти, кредити, спеціальні позики та ресурси, пов’язані з доходами від заморожених активів.
Державний борг: межа 12,307 трлн грн
На 31 грудня 2027 року законопроєкт установлює граничний державний борг у 12,307 трлн грн.
Додатково граничний гарантований державою борг має становити 382,2 млрд грн.
Але сама боргова система передбачає низку винятків.
Мінфіну дозволяється за рішенням Кабміну в окремих випадках випускати ОВДП понад обсяг, записаний у базовому плані фінансування: для операцій із банками, Фондом гарантування вкладів та інших боргових операцій.
Крім того, після необхідних законодавчих змін може бути випущено до 10 млрд грн ОВДП для збільшення державної частки в Національній установі розвитку.
НБУ у 2027 році має перерахувати до бюджету не менш як 48,7 млрд грн частини прибутку.
Державні гарантії: до 65 млрд грн
Законопроєкт дозволяє уряду надати до 65 млрд грн державних гарантій.
Вони можуть забезпечувати інвестиційні кредити, кредитування малого та середнього бізнесу, а також програми, пов’язані з обороноздатністю.
Окрема межа для оборонних програм — до 30 млрд грн.
Таким чином, фінансова участь держави не обмежується прямими бюджетними видатками: частину проєктів можуть підтримувати через гарантування кредитів.
Фонд ліквідації наслідків агресії повертається
У спеціальному фонді бюджету пропонується створити фонд ліквідації наслідків збройної агресії.
Кошти можуть спрямовуватися на гуманітарні, соціальні та економічні наслідки війни, а конкретні рішення про їх розподіл ухвалюватиме Кабмін. Казначейство має щомісяця звітувати про надходження й використання ресурсу.
Це ще один приклад того, як значний обсяг видатків у 2027 році визначатиметься не лише самим законом, а й подальшими рішеннями уряду.
Бюджет запускає і структурні зміни в освіті та науці
Прикінцеві положення законопроєкту виходять далеко за межі суто фінансових цифр.
Уряд і наукові академії мають до вересня 2027 року вирішити питання подальшого функціонування частини державних наукових установ і закладів вищої освіти, які за результатами атестації потрапили до групи Г. Серед можливих інструментів прямо згадується оптимізація мережі або зміна типу установ.
До серпня 2027 року також планується завершити передачу частини закладів професійної та фахової передвищої освіти з державної у комунальну власність.
А уряду доручається опрацювати можливу передачу закладів охорони здоров’я Академії медичних наук до системи МОЗ.
Тобто бюджетний закон використовується і як інструмент реорганізації окремих частин державного сектору.
Що все це означає для громадян
Для військових головне — значно більший оборонний ресурс і пряме спрямування військового збору на грошове забезпечення.
Для бюджетників — збільшення фінансування освіти й медицини, але без автоматичної гарантії, що оголошений середній зарплатний орієнтир дорівнюватиме виплаті конкретній людині.
Для пенсіонерів — новий прожитковий мінімум для непрацездатних у 2878 грн, спеціальні правила для великих пенсій та окремий режим перерахунків.
Для працівників загалом — мінімальна зарплата 9546 грн і нова точка відліку індексації з січня 2027 року.
Для ВПО — більший ресурс на проживання, житло, соціальні послуги і зайнятість.
Для підприємців — розширення кредитних, інноваційних і страхових програм, але паралельно можливість появи нових податкових рішень щодо ПДВ та пального.
Для громад — більші трансферти та часткове повернення дорожного фінансування, але й значна роль Кабміну в подальшому розподілі ресурсів.
Що ще не є остаточним
Найважливіше застереження — це проєкт бюджету, а не чинний закон.
№16000 зареєстровано 15 вересня. Верховна Рада ще може змінити доходи, видатки, дефіцит, соціальні стандарти, трансферти громадам та окремі програми.
Так само не ухвалене самим бюджетним проєктом можливе підвищення ПДВ до 21% чи додаткове збільшення акцизу на пальне. Для цього потрібні окремі зміни до податкового законодавства.
І нарешті, потреба у $52,6 млрд міжнародної підтримки — це план фінансування, реалізація якого залежатиме від конкретних домовленостей, програм, траншів та рішень партнерів.
Яким у підсумку виглядає бюджет-2027
Якщо звести докупи урядову презентацію і повний текст законопроєкту, стає видно головну конструкцію.
Україна планує 2027 рік як ще один рік надзвичайно високих воєнних видатків. На сектор безпеки й оборони передбачено майже 4,9 трлн грн, причому ресурс формується не лише через основні бюджетні програми, а й через військовий збір, конфісковані активи, спеціальні фонди, міжнародні позики та державні гарантії.
Одночасно уряд намагається збільшити цивільні видатки: 328,5 млрд грн на освіту, 292,5 млрд грн на медицину, 540,3 млрд грн на соціальний блок Мінсоцполітики, 83,2 млрд грн на ВПО, 84,9 млрд грн на житлову політику і 96 млрд грн на підтримку економіки.
Соціальні стандарти також підвищуються: мінімальна зарплата має зрости до 9546 грн, загальний прожитковий мінімум — до 3559 грн. Але паралельно законопроєкт містить механізми економії та спеціальні обмеження — від нового відліку індексації до особливих правил для частини пенсій і бюджетних зарплат.
Уся система тримається на трьох великих джерелах: внутрішніх доходах, значному борговому фінансуванні та міжнародній підтримці.
І саме третій компонент залишається принциповим: $52,6 млрд зовнішньої потреби означають, що виконання цивільної частини бюджету великою мірою залежатиме від того, наскільки передбачувано й ритмічно партнери надаватимуть фінансування протягом року.
Тому бюджет-2027 варто читати не як остаточний перелік майбутніх виплат, а як стартову конфігурацію державних фінансів на наступний рік. Вона вже показує пріоритети, масштаби воєнної економіки та соціальні орієнтири, але остаточні цифри визначаться після парламентського розгляду, супутніх податкових рішень і конкретизації міжнародного фінансування.
