Україна, українці та українська оборона прозвучали у щорічній промові президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про стан Європейського Союзу понад два десятки разів. Але важливіша не сама кількість згадок.
У промові 16 вересня Україна знову була не окремим зовнішньополітичним сюжетом, а частиною відповіді на значно ширше питання: якою має стати Європа у світі, де війна, диверсії, ракетні атаки, технологічна залежність і нестабільність трансатлантичних відносин уже не сприймаються як тимчасові відхилення від норми.
Звідси й три головні українські блоки виступу.
Перший — негайний: пережити зиму, захистити енергетику і терміново отримати ракети для Patriot.
Другий — середньостроковий: перестати залежати лише від американських PAC-3 і створити разом з Україною європейську протиракетну систему Freyja.
Третій — політичний: вбудувати Україну в майбутню архітектуру європейської безпеки, аж до запропонованої Європейської ради безпеки.
Частина цих планів уже забезпечена грошима та юридичними рішеннями. Частина поки існує лише як політична конструкція. І саме ця межа визначає, що промова фон дер Ляєн реально змінює для України.
Україна вже не просто отримувач допомоги
Щорічна State of the Union Address — це не програма уряду в класичному сенсі й не набір рішень, які автоматично набувають чинності після виступу. Президент Єврокомісії використовує її передусім для визначення пріоритетів Комісії та законодавчого порядку денного на наступний рік.
Цього разу головною рамкою фон дер Ляєн стала «сильна й незалежна Європа», здатна діяти у, за її формулюванням, «відкрито ворожому світі». Уже на початку промови вона поставила підтримку України в один ряд із захистом території самого ЄС від дронів, гібридних атак і дезінформації. Оборонні витрати європейських держав, за її словами, за п’ять років зросли майже на 80%.
Це суттєва зміна акценту.
У перші роки повномасштабної війни європейська дискусія здебільшого будувалася навколо питання, скільки зброї, грошей та гуманітарної допомоги потрібно передати Україні. Тепер дедалі частіше йдеться про іншу модель: як використати український бойовий досвід, технології та оборонну промисловість для посилення самої Європи.
Саме в такому контексті фон дер Ляєн говорила про протиповітряну й протиракетну оборону, стратегічний транспорт, космос, кіберзахист та інші так звані strategic enablers — системи, без яких великі армії не можуть вести сучасну війну. Вона анонсувала окремий European Instrument for Strategic Enablers, який має бути узгоджений із НАТО.
І майже одразу після цього перейшла до України.
«Найважча воєнна зима»: що саме обіцяє ЄС
Фон дер Ляєн сформулювала український план із трьох напрямків.
Перший — підтримка протягом зими. Другий — посилення протиповітряної оборони. Третій — посилення санкційного тиску на Росію.
«Ми підтримуватимемо Україну сильніше, ніж будь-коли, протягом найважчої воєнної зими», — заявила вона. ЄС разом із партнерами, за її словами, має забезпечувати гуманітарну допомогу, а також посилювати українські системи енергопостачання і теплопостачання.
Однак тут важливо відокремити політичну формулу від нового фінансового рішення.
Окремої нової суми для проходження зими у промові фон дер Ляєн не назвала.
Основна фінансова рамка вже існує. Ще 24 лютого Єврокомісія оголосила пакет приблизно на €920–922 млн для енергосистеми України на зиму 2026–2027 років. Гроші мають іти на виробництво електроенергії, стійкість мереж, енергоефективність і теплопостачання. Загальна підтримка енергетичної безпеки України з боку Єврокомісії від початку повномасштабної війни вже перевищила €4 млрд.
Окремо Єврокомісія, українська влада та Енергетичне співтовариство влітку закликали донорів додатково мобілізувати €650 млн для Ukraine Energy Support Fund, оскільки наявні кошти фонду були вже розподілені.
Тому найважливішою частиною сьогоднішньої заяви є не поява нового зимового фонду, а політичне зобов’язання зробити енергетичну стійкість і ППО першочерговими напрямками вже існуючого фінансування.
І тут починається історія Patriot.
ЄС уперше зробив виняток заради американських PAC-3
У промові фон дер Ляєн могла дозволити собі говорити про Patriot уже не як про побажання Києва.
Рішення було ухвалене за кілька днів до виступу.
ЄС створив для України €90-мільярдний Ukraine Support Loan на 2026–2027 роки. Із цієї суми приблизно €30 млрд передбачено на бюджетну й макрофінансову підтримку, а €60 млрд — на оборонні потреби, зокрема закупівлю військової продукції та розвиток оборонної промисловості.
Логіка цього механізму від початку була також промисловою: гроші ЄС мали переважно перетворюватися на замовлення для українських та європейських виробників.
Тому базові правила обмежували закупівлі продукцією з України, ЄС, держав Європейської економічної зони та окремих партнерських країн. Але законодавство передбачило можливість винятків, якщо Україні терміново потрібна система, якої в Європі немає в необхідній кількості.
Patriot став саме таким випадком.
8 вересня країни ЄС погодили виняток, який дозволяє Україні використовувати європейські кредитні кошти для придбання критично важливої продукції для Patriot. Фон дер Ляєн тоді повідомила, що наступний транш у €3,2 млрд допоможе фінансувати відповідні закупівлі.
11 вересня Єврокомісія затвердила ще €6,1 млрд оборонних закупівель — на повітряну і протиракетну оборону, боєприпаси, дрони та засоби радіоелектронної боротьби. Рішення прямо дозволяє купувати американські ракети PAC-3 для Patriot, зокрема через механізм PURL, який координує НАТО. Для цього були застосовані спеціальні винятки з правил походження продукції.
Після цього всі €28,3 млрд оборонної частини Ukraine Support Loan, заплановані на 2026 рік, були розподілені за конкретними закупівельними напрямками, постачальниками, кількостями та строками реалізації.
Тобто фраза фон дер Ляєн у Страсбурзі — «тепер їх необхідно терміново поставити» — має досить буквальний сенс.
Юридичну та фінансову перепону ЄС уже прибрав. Головною проблемою стає фізична наявність ракет.
Гроші на Patriot ще не означають, що ракети є
Саме тут проходить головне обмеження європейського рішення.
PAC-3 — один із ключових типів перехоплювачів, на які Україна спирається для боротьби з балістичними ракетами. Але це американська система з обмеженими темпами виробництва та великим глобальним попитом.
Українська сторона оцінювала нагальну потребу приблизно у 300 перехоплювачів Patriot на найближчий період, насамперед для захисту країни взимку. Водночас український міністр оборони Євгеній Хмара заявляв, що Україна за допомогою партнерів контрактує близько тисячі ракет Patriot, але значна частина цих поставок припаде вже на наступні роки.
Тому Київ одночасно працює у двох напрямках.
Перший — отримувати ракети з наявних запасів партнерів зараз, із подальшим поповненням цих запасів новою продукцією.
Другий — створювати альтернативу американській системі на майбутнє.
Звідси друга частина заяви фон дер Ляєн: Європа не повинна залишатися залежною від одного постачальника.
Freyja: спроба створити «європейський Patriot»
Власне цю проблему має розв’язувати проєкт Freyja.
Фон дер Ляєн назвала його центральним елементом майбутньої співпраці ЄС та України у протиракетній обороні: український бойовий досвід та інноваційність мають поєднатися з європейськими технологіями й виробничими можливостями.
Проєкт уже вийшов за межі концепції.
9 вересня в Осло українська сторона обговорювала Freyja з урядом Норвегії та керівниками Fire Point, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener і Leonardo. Україна заявляє, що здатна створювати власний перехоплювач і пускову установку, тоді як європейські партнери мають забезпечувати частину радарів, сенсорів та інших критичних компонентів.
У проєкті беруть участь або залучені до роботи представники десяти європейських держав.
Головна ідея — не просто скопіювати Patriot.
Freyja проєктується як модульна система з відкритішою архітектурою, у якій компоненти різних виробників можна комбінувати, а виробництво — масштабувати між кількома країнами. Україна таким чином намагається уникнути ситуації, коли вся система критично залежить від одного виробника або однієї держави.
Але строки залишаються надзвичайно амбітними.
Влітку представники української сторони говорили Reuters про прототип приблизно до середини 2027 року. У вересні Зеленський заявив про очікування першої системи вже до кінця 2026-го. Це означає, що точний графік ще не можна вважати остаточно встановленим. Freyja перебуває у фазі розробки, інтеграції та випробувань, а не серійного бойового виробництва.
Тому найближчої зими вона не замінює Patriot.
Але в стратегічному сенсі її роль значно більша. Якщо проєкт вдасться довести до серійної системи, Україна перетворюється з кінцевого споживача західної ППО на одного з розробників майбутньої європейської протиракетної оборони.
«Freyja — лише початок»
Фон дер Ляєн окремо наголосила: Freyja має стати лише першим прикладом такої співпраці.
За її словами, залишкові ресурси оборонного механізму SAFE планують використати для створення нової програми спільних проєктів з українськими компаніями.
SAFE — це окремий європейський механізм обсягом до €150 млрд, через який держави ЄС можуть отримувати кредити для спільних оборонних закупівель. Українські підприємства допускаються до таких закупівель на рівних умовах із компаніями ЄС; 15 із 19 національних планів SAFE, поданих державами-членами, вже включали проєкти з Україною.
Це ще один показник зміни моделі.
Україну поступово намагаються включити не лише у систему отримання європейської військової допомоги, а й у систему виробництва європейської оборони.
Власна «стаття 4» ЄС — але не аналог статті 5 НАТО
Ще одна частина промови може мати для України наслідки далеко за межами нинішньої війни.
Після диверсій, кібератак, підпалів та інцидентів із безпілотниками фон дер Ляєн заявила, що гібридні загрози в Європі стають «дедалі менш гібридними і дедалі менше залишаються просто загрозами».
Єврокомісія готує нову Європейську стратегію безпеки та Emergency Security Protocol — надзвичайний безпековий механізм, який сама фон дер Ляєн порівняла з європейською версією статті 4 НАТО. Якщо одна держава активує його, країни ЄС мають зібратися для координації відповіді, стримування подальшої ескалації та мінімізації наслідків.
Водночас важливо не перебільшувати значення цього анонсу.
Стаття 4 НАТО не є гарантією автоматичного військового захисту. Вона передбачає консультації союзників, якщо територіальна цілісність, політична незалежність або безпека одного з них опинилася під загрозою. Колективна оборона і принцип «напад на одного є нападом на всіх» закладені вже в статті 5.
Тому запропонований механізм ЄС слід розуміти насамперед як спробу скоротити час між гібридним інцидентом і спільною політичною відповіддю.
Його юридичні параметри, критерії активації та перелік можливих заходів Єврокомісія ще має запропонувати.
Україна — у майбутній Європейській раді безпеки
Фон дер Ляєн пішла ще далі й запропонувала створити новий формат зустрічей лідерів, присвячений безпеці всього європейського континенту.
Серед потенційних учасників вона прямо назвала Канаду, Норвегію, Україну та Велику Британію. На цій основі Єврокомісія планує сформулювати пропозиції щодо European Security Council — Європейської ради безпеки.
Поки це лише політична ідея. Немає затвердженого складу, повноважень, процедури голосування чи відповіді на питання, як новий орган співвідноситиметься з Європейською радою, Радою ЄС і НАТО.
Але для України важливий сам принцип.
Йдеться про можливість бути залученою до європейського безпекового формату ще до завершення процесу вступу до Євросоюзу.
При цьому США фон дер Ляєн серед названих учасників нового формату не згадала.
Чому у промові майже не було США
Взагалі американський сюжет у цьогорічному State of the Union був незвично приглушеним.
У тексті промови немає окремої згадки Дональда Трампа чи Сполучених Штатів як самостійної політичної теми. Американське походження прямо з’являється саме у фрагменті про ракети Patriot для України.
Одразу після нього фон дер Ляєн говорить про необхідність зменшувати залежність від одного постачальника.
Це вписується у центральну тезу всієї промови про європейську незалежність. Але саме по собі мовчання щодо Вашингтона не означає відмови від трансатлантичних відносин. Єврокомісія одночасно наголошує на координації з НАТО, а закупівля PAC-3 фізично неможлива без американської промисловості й експортних рішень США.
Тож реальна формула виглядає складніше: користуватися американськими технологіями там, де вони поки незамінні, але паралельно створювати власну європейську альтернативу.
Україна в цій моделі опинилася фактично в центрі процесу.
Санкції: не обов’язково нові, але жорсткіше виконання
Третій елемент українського плану фон дер Ляєн — санкції.
Тут її формулювання теж показове. Вона не анонсувала 22-й великий пакет, а сказала, що посилення тиску не завжди потребує нових обмежень: необхідно насамперед змусити вже ухвалені санкції працювати та закрити шляхи їх обходу.
ЄС уже ухвалив 21 пакет санкцій проти Росії. Останній великий пакет від 23 липня додав 218 фізичних та юридичних осіб, розширив обмеження проти банків, криптовалютних платформ, тіньового флоту, нафтопереробних підприємств та російського ВПК.
Але паралельно ЄС зіткнувся з проблемою продовження персональних санкцій.
14 вересня посли країн ЄС змогли продовжити їх лише на сім днів — до 22 вересня, а не на стандартні шість місяців. Причиною стала відсутність одностайності щодо окремих осіб у санкційному списку, зокрема Алішера Усманова.
Цей епізод добре пояснює, чому фон дер Ляєн акцентує вже не тільки на кількості нових пакетів.
Після двадцяти одного раунду обмежень дедалі важливішими стають контроль реекспорту, фінансові посередники в третіх країнах, криптовалютні схеми, тіньовий флот і виконання вже чинних заборон.
А що зі вступом України до ЄС
На тлі великого оборонного блоку тема розширення прозвучала значно коротше.
Фон дер Ляєн назвала Україну і Молдову разом із Західними Балканами серед держав, майбутнє яких вона бачить у Європейському Союзі. Комісія має підготувати дорожні карти для найбільш просунутих кандидатів. При цьому вона ще раз наголосила, що процес залишатиметься заснованим на виконанні критеріїв і дотриманні фундаментальних цінностей ЄС.
Конкретної дати вступу України, нового дедлайну або рішення щодо окремих переговорних кластерів у промові не було.
Це показовий контраст: у безпековій та оборонній сфері фон дер Ляєн анонсувала нові інструменти й формати, тоді як у розширенні залишилася в межах уже чинної логіки поступового процесу.
Головна зміна — Україна переходить із периферії європейської безпеки в її конструкцію
Якщо відділити символіку від конкретних рішень, промова фон дер Ляєн не принесла Україні одного нового великого «пакета допомоги».
Натомість вона описала значно ширшу перебудову.
На найближчі місяці все ще вирішальними залишаються дуже практичні речі: скільки PAC-3 реально вдасться знайти у партнерів, коли вони прибудуть, скільки обладнання отримає українська енергосистема і чи вистачить ресурсів для ремонту мереж протягом зими.
Тут політичні декларації не можуть замінити фізичних ракет, трансформаторів, генераторів чи систем ППО.
Але в середньостроковій перспективі фон дер Ляєн фактично запропонувала іншу роль України.
Не лише країни, для якої Європа закуповує зброю, а держави, разом із якою Європа хоче створювати зброю.
Не лише країни, яку потрібно захищати від російських ракет, а одного з учасників розробки майбутньої європейської ПРО.
Не лише кандидата на членство в Євросоюзі, а потенційного учасника нового континентального безпекового формату ще до завершення процедури вступу.
Саме тому Patriot і Freyja в цій промові пов’язані між собою.
Patriot символізує нинішню реальність: Україна й значною мірою Європа залишаються залежними від критичних американських військових технологій.
Freyja — спробу змінити цю реальність.
А запропонована Європейська рада безпеки показує, якою фон дер Ляєн бачить політичну надбудову над цим процесом: Європу, яка дедалі більше бере відповідальність за власну оборону і розглядає Україну не за межами цієї системи, а всередині неї.
Наскільки швидко ця конструкція стане реальною, залежатиме вже не від однієї промови — а від грошей, виробничих потужностей, домовленостей держав ЄС і здатності нових систем на кшталт Freyja пройти шлях від прототипу до серійного бойового застосування.
А найближчий тест значно простіший і жорсткіший: чи встигнуть профінансовані Європою PAC-3 прибути в Україну до того, як Росія розгорне основну зимову кампанію ударів.
