В Україні через електронну систему ендопротезування вже провели понад 28,5 тисячі операцій із заміни суглобів. Більшість із них — 21,7 тисячі — були безоплатними для пацієнтів. Водночас черга не зникає: на планове втручання зараз очікують понад 35,4 тисячі людей, найбільше — на заміну колінного та кульшового суглобів.
Це не запуск нової державної послуги, а перший настільки докладний зріз роботи вже чинної електронної системи. Дані показують не лише масштаби попиту, а й те, хто фактично оплачує протези, скільки втручань проводять планово й невідкладно та скільки пацієнтів свідомо обирають платний шлях.
Для людини, якій лікар рекомендує ендопротезування, головне практичне правило таке: безоплатна заміна суглоба залишається доступною, місце проживання не прив’язує пацієнта до конкретної лікарні, але для планової операції потрібно зареєструватися в електронній черзі обраного медзакладу.
28,5 тисячі операцій: скільки з них були безоплатними
За останніми даними Міністерства охорони здоров’я, в електронній системі зафіксовано 28 508 операцій з ендопротезування.
Із них 21 677, або 76%, були безоплатними для пацієнтів. Усередині цієї групи є принципово різні випадки:
- 12 780 — планові операції, проведені відповідно до електронної черги;
- 8 897 — ургентні операції, коли заміна суглоба була потрібна невідкладно, наприклад після тяжкої травми або перелому шийки стегна.
Ще 6 831 операція, або 24%, були проведені як платна послуга за вибором самих пацієнтів.
Це важливе розмежування. Цифра 28,5 тисячі не означає, що всі ці люди чекали своєї черги на планову безоплатну операцію. Через систему також обліковуються невідкладні втручання та платне ендопротезування.
Саме тому для оцінювання роботи черги показовішою є цифра 12 780 проведених планових безоплатних операцій.
Хто платить за протез, якщо операція безоплатна
Ендопротез — один із найдорожчих компонентів такого лікування. Але пацієнт, який отримує допомогу за безоплатним маршрутом, не повинен самостійно купувати державний протез.
За даними МОЗ, джерела фінансування 21,7 тисячі безоплатних втручань розподілилися так:
83,9% — понад 18 тисяч протезів — закуплені за кошти державного бюджету через Медичні закупівлі України.
Ще 12,8%, близько 2,8 тисячі протезів, оплатили місцеві бюджети та громади.
Решта 3,3%, або 710 протезів, надійшли як гуманітарна допомога або були придбані за кошти медичних закладів.
Держава фактично фінансує ендопротезування двома потоками. Сам імплант закуповується централізовано, за місцевими програмами або з інших дозволених джерел, тоді як медичну послугу оплачує лікарні НСЗУ у межах Програми медичних гарантій.
За інформацією МОЗ, оплата НСЗУ за ендопротезування включає операцію, анестезію та перебування в стаціонарі. Розмір виплати закладу становить від 26 571 до 47 954 грн залежно від виду втручання та застосованих коефіцієнтів.
Тобто пацієнт не має окремо платити за анестезію лише тому, що йому проводять операцію із заміни суглоба.
У черзі вже 35,5 тисячі людей
Попри десятки тисяч проведених втручань, попит залишається великим.
Станом на останній зріз у системі на планову операцію очікують 35 467 пацієнтів.
Із них:
33 934 людини, або 95,7%, перебувають у загальній черзі, де пріоритет визначається системою відповідно до медичних показань і часу реєстрації;
1 533 людини, або 4,3%, мають офіційний статус, який дає право на першочергове ендопротезування. Серед них, зокрема, ветерани та учасники бойових дій.
Найбільший попит — на два види операцій.
На ендопротезування колінного суглоба очікують 19 720 людей, на заміну кульшового — 15 642.
Плечові та ліктьові суглоби становлять лише невелику частину загальної потреби.
Ці цифри одночасно демонструють і масштаб програми, і її головне обмеження: навіть після тисяч проведених операцій кількість людей, які потребують ендопротезування, залишається дуже великою.
Але 35 тисяч людей — це не одна загальноукраїнська черга
Це один із найважливіших нюансів системи.
В Україні немає одного списку з 35 467 прізвищами, який послідовно рухається від першого пацієнта до останнього.
Електронна черга формується окремо в кожній лікарні, яка проводить безоплатне ендопротезування. Людина сама обирає заклад і реєструється саме в його черзі.
Тому двоє пацієнтів із однаковим діагнозом, які зареєструвалися приблизно одночасно, можуть фактично чекати різний час, якщо обрали різні лікарні.
На строк можуть впливати навантаження конкретного закладу, наявність необхідного типу ендопротеза, медичний стан пацієнта та кількість людей із правом на першочергову операцію.
МОЗ у своєму останньому повідомленні не наводить єдиного середнього строку очікування на операцію по країні. Тому ділити 35,5 тисячі пацієнтів на річну кількість втручань і таким чином прогнозувати, скільки чекатиме конкретна людина, було б некоректно.
Чи треба звертатися тільки до лікарні за місцем проживання
Ні.
Пацієнт із медичними показаннями може обрати будь-який заклад із затвердженого переліку МОЗ незалежно від місця проживання або реєстрації.
Наразі безоплатне ендопротезування проводять у 101 медичному закладі.
Повний перелік з 101 медичного закладу, де проводять безоплатне ендопротезування за Програмою медичних гарантій, шукайте на сайті МОЗ: bit.ly/4y1vytk
Наприклад, мешканець однієї області може обрати лікарню в іншій області, якщо вона входить до переліку.
Однак є інше обмеження: одночасно людина може бути зареєстрована лише в одній електронній черзі — тобто в одному закладі — і лише щодо одного виду суглоба.
Тому вибір лікарні має практичне значення. Варто заздалегідь уточнити її завантаження, наявність необхідних ендопротезів та орієнтовну організацію планових операцій.
МОЗ також вимагає від таких закладів щомісячно оприлюднювати інформацію про кількість наявних і встановлених ендопротезів, проведені операції та кількість зареєстрованих у черзі пацієнтів.
Як потрапити в електронну чергу: покроково
Самостійно відкривати державний портал і створювати заявку пацієнтові не потрібно. Реєстрацію здійснює медичний заклад.
Крок 1. Підтвердити медичні показання
Необхідність ендопротезування визначає лікар-ортопед-травматолог.
Пацієнтові потрібен консультаційний висновок спеціаліста за формою №028/о.
Якщо такого документа ще немає, консультацію ортопеда-травматолога можна пройти і безпосередньо в обраному закладі. Для планового звернення до спеціаліста може знадобитися електронне направлення від сімейного або лікуючого лікаря.
Крок 2. Обрати лікарню
Потрібно обрати один із закладів, включених до офіційного переліку МОЗ.
Прив’язки до області проживання немає.
Крок 3. Подати заяву
Реєстрація здійснюється за заявою пацієнта. Вона складається у довільній формі, але має містити необхідні персональні дані.
За інформацією МОЗ, для внесення в е-чергу потрібні:
- консультаційний висновок спеціаліста;
- документ, що посвідчує особу;
- РНОКПП — за наявності;
- актуальні контактні дані;
- документ, який підтверджує право на першочергове ендопротезування, якщо таке право є.
Працівник лікарні перевіряє документи, вносить інформацію до системи та засвідчує її електронним підписом.
Після реєстрації людина отримує статус «У черзі».
Що відбувається після реєстрації
Принцип системи полягає в тому, що черговість має визначатися не особистою домовленістю з лікарем чи адміністрацією, а зафіксованими в електронній системі критеріями.
Під час планування операцій система враховує, зокрема:
- медичні показання;
- дату реєстрації;
- наявність права на першочергове лікування;
- стан пацієнта;
- наявність потрібного типу ендопротеза.
Коли операцію можна проводити, медичний працівник зв’язується з пацієнтом і повідомляє про подальші дії.
Усі зміни статусу фіксуються в електронній системі, а журнал операцій із даними зберігається. Це має ускладнити неформальне переміщення пацієнтів у списку та дати державі реальну статистику потреби в протезах.
Хто може отримати операцію першочергово
Принцип «хто раніше записався, того раніше прооперують» діє не абсолютно.
Українське законодавство передбачає низку категорій, які мають право на першочергове ендопротезування.
Серед них — окремі категорії ветеранів війни, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих ветеранів та Захисників і Захисниць України, ветерани військової служби та деякі інші категорії. Окремі пільги передбачені також для людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
МОЗ наголошує, що для отримання такого пріоритету статус потрібно підтвердити документами.
Є і медичні підстави для першочергового втручання, незалежно від соціального статусу людини.
Серед визначених МОЗ випадків — асептичний або аваскулярний некроз кістки з клінічно значущим болем чи суттєвим порушенням рухливості, а також субхондральний перелом виростків стегнової або великогомілкової кістки на тлі артрозу III–IV ступеня за відповідного підтвердження результатами МРТ або КТ.
Отже, електронна система не просто сортує заявки за календарною датою. Вона повинна враховувати і законодавчі пільги, і визначені медичні показання.
А якщо операція потрібна терміново
Тоді планову чергу чекати не потрібно.
У випадку травми або іншого стану, що вимагає невідкладного ендопротезування, пацієнт може бути доставлений до лікарні бригадою екстреної медичної допомоги або самостійно звернутися до закладу. Для ургентної допомоги направлення не потрібне.
Саме таким шляхом були виконані 8 897 із 21 677 безоплатних операцій, зафіксованих у нинішньому звіті.
Це принципово інший маршрут, ніж планова заміна суглоба через е-чергу.
Звідки тоді взялися майже сім тисяч платних операцій
Електронна система не забороняє платне ендопротезування.
За статистикою МОЗ, 6 831 пацієнт свідомо обрав платну послугу.
Сам факт існування платного варіанта не означає, що людина з медичними показаннями втратила право на безоплатний маршрут. Це дві різні моделі отримання допомоги.
Водночас МОЗ встановило окремі правила для платних протезів. Лікарням, які працюють із системою безоплатного ендопротезування, заборонено встановлювати ендопротези, просто придбані фізичною чи юридичною особою і принесені до лікарні. Виняток — протези, придбані самим медзакладом та належним чином відображені в його бухгалтерському обліку.
Тобто схема «купіть конкретний протез самостійно й принесіть його на операцію» не є стандартним механізмом державної програми.
Що робити, якщо за безоплатну операцію вимагають гроші
Якщо пацієнт іде саме за програмою безоплатного ендопротезування, а лікарня вимагає оплатити те, що має покриватися державним фінансуванням, МОЗ рекомендує спочатку звернутися до адміністрації медзакладу.
Якщо питання не вирішене, можна телефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.
Також працює гаряча лінія МОЗ — 0 800 505 201.
Особливо важливо розрізняти офіційну платну послугу, яку пацієнт обирає добровільно й яка має бути оформлена лікарнею, та вимогу неофіційно заплатити за складову гарантованої безоплатної допомоги.
Чому електронна черга не вирішує проблему сама по собі
Е-черга вирішує передусім проблему обліку та прозорості, а не автоматично проблему дефіциту.
Система дозволяє бачити, скільки людей реально потребують протезування, в яких лікарнях вони перебувають, які типи суглобів потрібно замінювати та як використовуються закуплені за бюджетні кошти імпланти.
Але цифровий реєстр сам по собі не збільшує кількість операційних, хірургів чи ендопротезів.
Саме тому після десятків тисяч проведених втручань у черзі все одно перебувають 35 467 людей. І ця цифра може змінюватися в обидва боки: одні пацієнти проходять операцію, водночас лікарі реєструють нових людей із показаннями до ендопротезування.
Порівняння з попередніми даними також показує, що потреба не зникає. У червні 2026 року МОЗ повідомляло приблизно про 34 тисячі пацієнтів у чергах медзакладів, тоді як нині їх уже понад 35,4 тисячі.
Це не обов’язково означає, що операції проводять повільніше. Зростання може бути результатом одночасної роботи двох процесів — проведення втручань та реєстрації нових пацієнтів. Без повних даних про кількість нових заявок за той самий період робити висновок про швидкість скорочення черги некоректно.
Що варто пам’ятати пацієнту
Головне — не ототожнювати велику загальнодержавну цифру з власним строком очікування.
35,5 тисячі людей — це сума окремих черг у різних лікарнях. Пацієнт має право вибирати заклад незалежно від прописки, а тому перед реєстрацією доцільно перевірити не лише географічну зручність лікарні, а й ситуацію з її власною чергою та протезами.
Для планової безоплатної операції маршрут виглядає так: консультація ортопеда-травматолога, підтвердження показань, вибір лікарні з переліку МОЗ, подання документів, реєстрація в е-черзі та очікування виклику.
При цьому сам ендопротез, операція, анестезія та стаціонарне лікування за безоплатним маршрутом не повинні перетворюватися на прихований рахунок для пацієнта. Держава закуповує імпланти, а НСЗУ оплачує лікарні медичну послугу.
Новий звіт МОЗ показує, що ця система вже працює у значному масштабі: понад 21 тисяча безоплатних операцій — конкретний результат. Водночас майже 35,5 тисячі людей, які залишаються в очікуванні, демонструють іншу сторону проблеми — попит на заміну суглобів в Україні все ще суттєво перевищує кількість уже проведених планових втручань.
