«Я більше не катаю на велосипеді, тому вибачай — на Труханів по барвінок з тобою не поїду. Після лікування раку не маю легені», — каже Стів (ім’я змінене), мій знайомий родом з Нової Зеландії, який приїхав в Україну волонтерити. Він затягується парою.
«Ти хочеш сказати, що в тебе був рак легенів, але ти все одно куриш?..» — дивуюся.
«Але ж це вейп, він безпечний», — відповідає 54-річний Стів.
«Мій син теж вейпи курить — каже, що то просто солодка яблучна штука», — підтримує розмову Ірина. Ми разом упорядковуємо майбутній сквер на місці звалища.
«Воно ніяк не безпечне: там нікотин і безліч продуктів згорання. Нікотин викликає залежність, бо діє безпосередньо на мозок», — відповідаю Ірині вже українською. З важкими думками вирішила не чіпати Стіва, пішла якнайдалі від нікотинових випарів — висаджувати очиток. Стіва переконувати не стала, але вас спробую.
То що це таке — електронні пристрої? І чим відрізняються один від одного? Вейпи й електронки, нагрівалки й айкоси — різні способи вдихнути нікотин, що і працюють по-різному. Електронні сигарети (вейпи) — це портативні пристрої для нагрівання рідини, що генерують пару. Е-сигарети заправляють рідинами з нікотином або без, до складу можуть входити також ароматизатори та барвники. А от тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕНи) — це інше: спеціальні тютюнові стіки, які вставляють у пристрій, що нагріває тютюн, утворюючи аерозоль. У стіках завжди є тютюн, а отже й нікотин.
Електронні сигарети з ароматизованими рідинами опинилися під забороною, і ринок електронок дедалі більше переходить у тінь. Великі виробники не просувають вейпів, натомість усі ресурси (гроші, реклама, лобізм) спрямовані на просування ТВЕНів. Саме на ці продукти індустрія робить головну ставку. Наприклад, тільки цього року Philip Morris International заявила про 11 мільйонів доларів інвестицій у розвиток інфраструктури пристроїв для нагрівання тютюну в Україні. При цьому виробники активно поширюють оманливий міф про нібито меншу шкоду цих тютюнових виробів, ніби індустрія дбає про здоров’я і впроваджує інновації, хоча насправді її мета — прибуток.
На відстані одного «клац»
У стосунках людства з тютюном відбувається щось схоже не зміни в споживанні інформації — прискорення і максимальна доступність за порухом пальця. І в обох випадках нічого хорошого це не дає.
Куріння люльки потребувало дозвілля: спершу тютюн треба було набити, потім викресати чи знайти вогонь, розкурити, тоді курити. Цигарки треба було забити в портсигар, а самокрутку ще й скрутити. Після заборони куріння в приміщеннях на перекур довелося кудись вирушати — хоча б у курилку на сходах.
А от тютюнові вироби електронного нагрівання на кшталт IQOS (ТВЕНи) вмикаються миттєво, навіть запальничку шукати не потрібно, а курці дозволяють собі користуватися ними практично всюди — особливо керівниці і керівники з окремими кабінетами.
Результат — тривале безперешкодне куріння упродовж дня. Ось приклад. У США, Канаді та Сполученому Королівстві з 2019 по 2022 рік досліджували споживання нікотину в курців цигарок, ТВЕНів і їх обох. Учасники й учасниці дослідження були віком від 16 до 19 років. Результати свідчать, що ті, хто користувався виключно ТВЕНами, отримували стільки само нікотину, скільки курці цигарок, і навіть могли витримувати більші дози — адже в рідині для ТВЕНів використовують менш гіркі, тому приємніші, нікотинові солі.
Якщо TikTok викрадає час, то ТВЕНи таким самим робом викрадають здоров’я (і гроші).
Нагрівання електронне, шкода цілком аналогова
ТВЕНи такі самі шкідливі, як і звичайні цигарки, а заяви про їхню безпечність і меншу шкоду безпідставні.
Вони так само містять нікотин, канцерогени й низку сполук, про вплив яких щось сказати ми поки що не можемо. Хіба те, що це точно не вітаміни й не антиоксиданти. Вони всі провокують залежність мозку від нікотину і системно шкодять організму — від зубів до серця.
Зокрема, сама компанія Phillip Morris International (PMI) дослідила біологічні маркери куріння і не знайшла значної відмінності між курцями IQOS і звичайних цигарок: курці нагрівальних пристроїв мали 23 показники з 24 досліджених. Як кажуть, головне в розслідуванні не вийти на себе. PMI вийшла. Більше про цей кейс можна прочитати в матеріалі професора Stanton A Glatz, опублікованому в науковому журналі Tobacco Control.
Фото: EPA/UPG
Наприкінці 2024 року Антимонопольний комітет України навіть рекомендував PMI припинити стверджувати, що IQOS безпечні й нешкідливі, оскільки ця інформація вводить в оману і веде до недоброчесної конкуренції.
ТВЕНи не допомагають покинути курити, радше навпаки. Про це свідчать тривалі дослідження в Японії, де ТВЕНи з’явилися на ринку раніше, ніж у США, де складніша система дозволів. Повернення до куріння після припинення було пов’язане саме з ТВЕНами. Метааналіз робіт про ТВЕНи і спроби покинути курити не знайшов свідчень того, що вони допомагають побороти залежність.
Куріння не заспокоює і не допомагає зосередитися чи прокинутися.
Насправді без чергової дози нікотину мозок почувається тривожно і роздратовано, а після неї тимчасово приходить до ладу. Це як мати заборгованість на картці і з кожною зарплатою просто виходити в нуль, а тоді знову накопичувати борги.
Цікаво, що поки чотири найбільші гравці тютюнового ринку не почали продавати власні ТВЕНи, вони називали їхній вихлоп димом, а не парою, як нині, і наполягали на таких самих маркетингових обмеженнях ТВЕНів, як і цигарок. Але потім теж почали виробляти їх — і риторику змінили.
Пастка для молоді
Курець світової слави Вінстон Черчилль почав курити ще в школі. Спершу то були цигарки. Попри те, що наприкінці 19 століття в курінні ще не вбачали загрози, матір намагалася переконати Вінстона покинути його, навіть запропонувала поні й пістолет як нагороду за відмову від цигарок. Майбутній прем’єр сторгувався припинити курити лише на пів року за тої самої нагороди, а потім знову взявся за своє. Під час військової служби на Кубі він остаточно перейшов на сигари. Промовистий приклад вразливості юнацтва до впливу нікотину.
Фото: loscigaros.ru / Вінстон Черчилль із сигарою
Гравців на нікотиново-тютюновому ринку не так багато — їхній ринок зростає передусім коштом курців-новаків і збільшення потреб старих клієнтів у дозі нікотину. Оскільки з останнім проблем немає (тобто якраз є, але це вже проблема курців, а не бізнесу) і все відбувається само собою, то перед виробниками всього, чим можна затягнутися, стоїть задача залучати до куріння молодь і підлітків і здобувати так собі клієнтів на все життя. Поки що їм це вдається.
45 % українців і українок віком 19–29 років курять та/або вейпять. Ця частка зростає.
37 % з них обирають ТВЕНи, свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) теж провела дослідження, і воно показало, що 48 % споживачів обирають ТВЕНи, бо вважають їх менш шкідливими. Але це неправда.
Мотивація трудовою гривнею
Сукупні витрати українських домогосподарств на нікотинові вироби 2021 року становили щонайменше близько 1,4 млрд доларів США. Це зіставно з 726 824 квадрокоптерами Mavic 3 Pro. Ось він, мільйон дронів.
Аргументація про шкоду куріння здоров’ю не змінює поведінки людей — вони курять далі. Чому? По-перше, люди загалом не надто вірять інформації, яка їм незручна. По-друге, вони вже залежні від нікотину, і саме залежність змушує курити чи вейпити. Діють тільки фінансові важелі й інші обмеження, як-от заборона це робити в громадських місцях.
Якщо підняти ціну на 10 %, то куритимуть на 6–8 % менше. Це дані Світового банку для країн з низьким чи середнім рівнем доходу, тобто про нас.
Що робить бізнес? Лобіює зменшення акцизів на ТВЕНи, щоб зробити їх ще доступнішими — отже, завербувати до лав курців ще більше людей. Молодих зокрема. Погано бути хворими і бідними, добре бути здоровими і заможними. Саме тому ТВЕНи мають залишатися дорогими, а не навпаки.
Фото: Tolowa Dee-ni’ Nation
«Створення податкових преференцій на ТВЕН суперечить Національному плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку та сприятиме залученню дітей і молоді до вживання тютюну», — каже Отто Стойка, кандидат медичних наук, лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, експерт з контролю над тютюном. До слова, ви можете зустріти пана Отто суботнього ранку на Трухановому острові в Києві, де він з родиною займається скандинавською ходьбою.
Чому варто боротися з курінням?
Яка хата, такий тин, який батько — такий син. Дорослі курці переважно не переймаються тим, що їхні діти також курять. Чому тоді сторонніх людей, тобто громадські організації чи просвітниць на кшталт мене бентежить, що підлітків заманюють смачненькою парою в довічну нікотинову залежність? Причин достатньо.
По-перше, не хочу, щоб мій син поповнив лави залежних від нікотину. У нашій родині ніхто не курить, але вплив однолітків і заманливих пропозицій нікуди не подіти.
По-друге, що більше курців навколо, то менші мої шанси дихати чистим повітрям — на зупинках і вокзалах досі курять попри всі заборони і таблички. Поліція періодично стоїть поруч і теж курить — солідарність. Деякі ресторани навіть наголошують на своїй дружності до IQOS і пропонують їх здобути безпосередньо на місці.
По-третє, нас, українок і українців, не так багато, щоб розкидуватися нашим життям і здоров’ям: в Україні щороку понад 100 000 людей помирають через хвороби, спричинені курінням.
Зрештою, не хочеться розкидатися й грошима.
Українська економіка втрачає близько 3,2 % ВВП через витрати на лікування захворювань, спричинених активним і пасивним курінням, зниженням працездатності громадян і передчасною смертністю.
Наче нам мало росії.
За матеріалами lb.ua
