США переконали Ізраїль і ХАМАС відвести війська та звільнити заручників. Чому цей мир такий крихкий? Розбір Bloomberg, FT та Reuters.
Перемир’я в Газі стало першим проривом у домовленостях між Ізраїлем і ХАМАС, але до миру ще далеко. Попри відведення військ і звільнення перших заручників, домовленість відкрила не лише шлях до гуманітарної допомоги, а й низку запитань: хто контролюватиме Газу, хто заплатить за її відбудову та чи зможуть США втримати сторони від нового вибуху насильства. Головне з матеріалів Bloomberg, Reuters та FT.
Після дворічної війни, яка почалася з атаки ХАМАС 7 жовтня 2023-го, ізраїльський уряд схвалив перший етап угоди про припинення вогню та обмін заручників, посередником у якій виступили Сполучені Штати.
Попри поодинокі обстріли, ізраїльські сили виходять із частини районів Гази, зберігаючи контроль над більш ніж половиною анклаву. Перший етап включає звільнення 48 ізраїльських заручників в обмін на близько 2000 палестинських в’язнів, пише FT, а серед них є 250 засуджених довічно.
США, Єгипет, Катар і Туреччина виступили посередниками, а Вашингтон оголосив про відправку 200 військових у стабілізаційну місію за межами Сектору. На тлі перемир’я фіксують масштабні руйнування в містах Рафасі та Хан-Юнісі, переповнені гуманітарні зони й брак продовольства.
Нові виклики перемир’я
Нинішнє перемир’я – лише перший крок у багаторівневому двадцятиетапному плані Дональда Трампа, який має перетворити тимчасову паузу на стабільний мир. Подальші етапи передбачають роззброєння ХАМАС, розгортання міжнародних сил стабілізації і поступове виведення ізраїльських військ із сектору, але ці пункти поки не узгоджені. Премʼєр-міністр Беньямін Нетаньягу, за даними FT, погодився лише на обмін заручників і в’язнів, тоді як питання роззброєння, управління Газою та політичного майбутнього палестинських територій залишаються відкритими.
Вирішальним чинником стане участь США та союзників. Головне навантаження ляже на фінансування відбудови: за оцінкою Світового банку, відновлення зруйнованих територій може коштувати близько $53 млрд, а Ізраїль досі блокує значну частину податкових надходжень, які є основним джерелом фінансування Палестинської адміністрації, пише Bloomberg.
Другим критичним викликом стане управління Газою після війни. План Трампа не визначає, хто саме має контролювати територію після відходу Ізраїлю: Палестинська адміністрація, міжнародна адміністрація чи нова структура без участі ХАМАС. Саме ця невизначеність – головна політична міна сповільненої дії. Без узгодженого механізму управління й безпеки навіть короткострокове перемир’я може швидко зруйнуватися, наголошують аналітики, додає Bloomberg.
Нестабільність миру
Ризики також зростають через внутрішню динаміку ізраїльської політики. Усередині коаліції Нетаньягу існує спротив будь-яким домовленостям із ХАМАС. Частина урядовців вважає угоду поступкою терористам, а сам прем’єр перебуває під тиском як міжнародних союзників, так і правого електорату, пише Reuters. На цьому тлі будь-яка ескалація або спроба ХАМАС відновити боєздатність може стати приводом для повернення Ізраїлю до активних бойових дій.
Гуманітарна ситуація залишається ще одним фактором нестабільності. Майже всі 2,2 млн мешканців Гази нині переміщені, сотні тисяч живуть у таборах без належного доступу до їжі, води, медицини чи електрики, додає Bloomberg. Будь-які затримки в доставці допомоги або нові обмеження з боку Ізраїлю можуть спричинити вибух соціальної напруги та новий виток насильства.
«Тепер питання полягає в тому, чи це буде просто пауза у бойових діях, чи повне припинення вогню, – каже Bloomberg старший науковий співробітник неурядової Ради з питань Близького Сходу Муаїн Раббані. – Якщо це припинення вогню, чи буде воно використане для розвʼязання політичних причин конфлікту, чи ми просто повернемося до ситуації 6 жовтня 2023 року, коли всі передумови для нової кризи, нового вибуху, залишаються?»
За матеріалами forbes.ua
