Європейський парламент закликав Європейський Союз активніше підтримувати мир в Україні та взяти на себе більшу відповідальність за європейську безпеку. Про це йдеться в спільній резолюції найбільших політичних груп Європейського парламенту, яка була проголосована в 27 листопада. Про це повідомляється на сайті Європарламенту.
У резолюції, яку підтримали 401 голосом, європарламентарі закликають ЄС та його держави-члени продемонструвати лідерство «в цей вирішальний геополітичний момент та продовжувати співпрацю з Вашингтоном та іншими однодумцями, аби забезпечити, щоб переговори про справедливий та тривалий мир відповідали принципам міжнародного права».
Ця резолюція фактично фіксує: ЄС прийшов із власним “мирним планом-фільтром”, через який тепер доведеться пропускати і Трампівський проєкт, і будь-які інші ініціативи.
Що саме зафіксував Європарламент
З тексту резолюції випливає кілька жорстких “червоних ліній”:
- Безпека рівня ст. 5 НАТО / ст. 42(7) Договору про Європейський Союз
- Гарантії мають бути не “Будапешт-2”, а реальний колективний захист: напад на Україну = відповідь усієї коаліції (EU+партнери).
- Прямо підкреслено: жодного російського вето на вибір Україною союзів.
- Жодної легалізації окупації та “миру в обмін на території”
- Окупація не визнається юридично, навіть якщо буде тривале припинення вогню.
- Миру не можна досягти поступками агресору – ключова політична фраза проти всіх варіантів “заморозити те, що є”.
- Повна відповідальність за злочин агресії й воєнні злочини
- Прямий референс на Міжнародний кримінальний суд + спеціальний трибунал щодо злочину агресії.
- Це важливо: ЄП каже, що будь-який мир не може “змити” персональну відповідальність політичного й військового керівництва РФ та її союзників/проксі.
- Репарації й заморожені активи РФ
- Кожна угода має примусити РФ компенсувати всі матеріальні й нематеріальні збитки Україні.
- ЄП прямо закликає уряди ЄС ухвалити “репараційну позику”, забезпечену замороженими російськими активами – фактично політичний мандат на їх системне використання.
- Послідовність: спершу припинення вогню, потім угода
- Стійкий мир має ґрунтуватися на ефективному припиненні вогню, але без визнання окупації.
- Критика США
- В резолюції позиція США названа “амбівалентною” й поставлено під сумнів відданість Вашингтона міжнародному праву в контексті поточних мирних ініціатив.
- Це безпрецедентний тон: публічна дистанція від Трампівського підходу.
Що це означає для України на практиці
Підсилення переговорної позиції
- Києву тепер легше казати “ні” пунктам Трамп-плану, які:
- обмежують дальність/типи озброєнь ЗСУ;
- фіксують окупацію;
- пропонують “амністію” для частини керівництва РФ.
- Україна може апелювати до офіційної позиції Європарламенту як до політичного “мінімуму”, нижче якого спускатися – означає йти проти ЄС.
Війна за заморожені активи виходить у політичний фінал
- ЄП знову йде максимально далеко: “репараційна позика”, забезпечена активами РФ, плюс заборона вирішувати їхню долю без участі ЄС.
- Для України це два бонуси:
- Сигнал інвесторам і суспільству: репарації – не теорія, а політична лінія ЄС.
- Аргумент проти сценарію “ви отримуєте мир, але відновлення – за рахунок українських платників та кредитів”.
Безпекові гарантії “як НАТО, але не NATO?”
- ЄП чітко називає рівень: ст. 5 (Вашингтон) / ст. 42(7) (ЄС) – тобто або повноцінне членство, або юридично еквівалентна конструкція.
- Це не означає, що завтра Україну формально приймають у НАТО. Але:
- ЄС створює політичний запит на щось більше, ніж “папірець про гарантії”;
- будь-які “сірі” безпекові формули (типу “гарантії добрих намірів”) виглядатимуть слабко відносно цієї планки.
Чому така жорстка риторика саме зараз
Кілька шарів контексту:
- Європейський страх перед “новою війною в Європі”
На фоні витоків про німецький план OPLAN DEU (перекидання 800 тис. військових НАТО на схід у разі нападу РФ) ЄС усвідомлює: якщо Україна не буде захищена, фронт може зміститись до кордонів НАТО. - Суперечка всередині Заходу щодо ціни миру
- Частина американського істеблішменту хоче “закрити війну” швидко, навіть ціною територіальних компромісів України.
- Європарламент, навпаки, показує: мир, що винагороджує агресію = рецепт нової війни в Європі.
- Європейська внутрішня політика
- У ЄП іде боротьба з урядами/партіями, що блокують допомогу Україні чи виступають за пом’якшення санкцій проти РФ.
- Резолюція – це також інструмент тиску на “проблемні” столиці, які мріють “повернутися до бізнесу з Росією”.
Де тут потенційні “граблі” для України
Навіть попри жорсткість резолюції, є кілька ризиків:
- Резолюція ≠ юридично зобов’язуюча угода
- Це сильний політичний документ, але не договір. Частина урядів (особливо скептиків) може потім намагатися “спустити планку”, посилаючись на “реалізм”.
- Різниця між ЄП і деякими столицями
- ЄП значно більш проукраїнський, ніж, наприклад, Орбан або окремі урядові коаліції в Західній Європі.
- Росія й частина західних “миротворців” можуть грати на цьому розриві: “Парламент – це політика, а уряди думають відповідальніше”.
- Переговорна втома суспільств
- Чим довше триває війна, тим більший тиск “хоч якийсь мир будь-якою ціною”.
- Завдання Києва й проукраїнських сил у ЄС – пояснювати власним суспільствам: дешевий “мир” зараз = дорожча війна пізніше. Резолюція дає хорошу рамку для такої аргументації, але її ще треба “продати” виборцям.
За матеріалами eurointegration.com.ua
