Перемога Петера Мадяра на парламентських виборах в Угорщині 12 квітня 2026 року стала не просто поразкою Віктора Орбана після 16 років при владі. Для Брюсселя це виглядає як шанс перезапустити відносини з державою-членом, яка роками одночасно користувалася перевагами членства в ЄС і підривала європейську єдність — від верховенства права до санкцій проти Росії та допомоги Україні. Саме в цьому контексті Financial Times повідомила, що Євросоюз пов’язує можливе розблокування близько €35 млрд для Угорщини з виконанням 27 умов новим урядом Мадяра.
На перший погляд це можна подати як просту формулу: Орбан пішов — гроші повернуться.
Але така інтерпретація надто спрощує реальність. Насправді йдеться не про один пакет і не про одну політичну вимогу.
У цьому сюжеті переплелися щонайменше три різні лінії:
- заморожені кошти ЄС через проблеми з верховенством права,
- окреме оборонне фінансування за лінією SAFE і
- блокування Будапештом €90 млрд європейського кредиту для України.
Саме тому головна інтрига сьогодні не в тому, чи хоче Брюссель “преміювати” нового угорського прем’єра, а в тому, чи здатен новий уряд швидко довести, що Угорщина перестає бути системним спойлером усередині Союзу.
27 умов — це не нова примха Брюсселя, а стара архітектура недовіри
Найважливіше уточнення полягає в тому, що число 27 не виникло сьогодні. Ще у 2022 році Єврокомісія прямо заявляла, що Угорщина має виконати 27 ключових проміжних етапів, або ключових вимог, перш ніж зможе отримувати виплати з Recovery and Resilience Facility. У 2025 році аналітична служба Європарламенту знову зафіксувала: ці 27 суперумов у модифікованому угорському плані залишаються незмінними, а отже жодні регулярні виплати за RRF неможливі, доки їх не буде належно виконано.
Тобто теперішня історія — це не про те, що після виборів ЄС раптом вигадав для Мадяра “27 нових покарань”. Радше Брюссель політично оновлює вже існуючий набір вимог і переносить його в нову фазу відносин із Будапештом. За Орбана ці вимоги стали символом затяжного конфлікту між Угорщиною та інститутами ЄС; за Мадяра вони можуть перетворитися на дорожню карту нормалізації. Саме тому формула FT звучить так гучно: вона не про народження нових критеріїв, а про спробу перевести стару кризу в керований процес розблокування.
Зміст цих умов теж важливий. Вони стосуються не лише абстрактного “повернення до європейських цінностей”, а дуже конкретних сфер: судової незалежності, антикорупційних механізмів, прозорості державних закупівель, контролю за використанням коштів ЄС і захисту фінансових інтересів Союзу. Інакше кажучи, Брюссель хоче не політичних декларацій, а такого переформатування державних інституцій, яке унеможливить повторення орбанівської моделі, коли європейські гроші поєднувалися з концентрацією влади, клієнтелізмом і дедалі жорсткішим тиском на стримування та противаги.
Чому в пакеті умов опинилася Україна
Втім, суто внутрішніми реформами справа не обмежується. Орбанівська Угорщина для Євросоюзу була проблемою не лише через верховенство права, а й через постійне використання права вето у питаннях, де для ЄС критично важлива єдність. Найгостріше це проявилося у блокуванні €90 млрд кредиту для України та затягуванні нового, 20-го пакета санкцій проти Росії. В європейських столицях очікують, що після вступу Мадяра на посаду Будапешт зніме ці блокування.
Саме тому для Брюсселя питання України стало своєрідним тестом політичної надійності нового уряду. ЄС може піти назустріч Мадяру в темі фінансів лише в тому разі, якщо побачить, що Будапешт готовий не паразитувати на консенсусній моделі Союзу, а знову діяти як передбачуваний партнер. В європейській логіці це дуже проста угода: Угорщина перестає блокувати стратегічні рішення щодо безпеки континенту, а ЄС, зі свого боку, відкриває шлях до повернення коштів, заморожених через системні порушення попередньої влади.
Для України ця зміна має очевидне значення. 14 квітня міністр закордонних справ Андрій Сибіга після розмови з Каєю Каллас окремо наголосив на важливості розблокування €90 млрд кредиту. Сам факт, що тема угорських виборів обговорювалася у зв’язці з питанням цього пакета, показує: у Києві чудово розуміють, що падіння уряду Орбана відкриває не автоматичне рішення, але принаймні реальне вікно можливостей.
Але Мадяр — не “проукраїнський Орбан навпаки”
Було б помилкою робити з Петера Мадяра нового безумовного союзника України. Після виборів він заявив, що Україна є жертвою війни з Росією, і це вже різко відрізняє його тональність від орбанівської. Водночас він наголосив, що Угорщина підтримуватиме “прагматичні” відносини з Москвою, а відновлення відносин із Києвом пов’язує, серед іншого, з правами угорської меншини на Закарпатті. Ще жорсткіше звучить його позиція щодо вступу України до ЄС: Мадяр прямо сказав, що не підтримує прискорений вступ, а питання членства має вирішуватися на референдумі.
Отже, зміна влади в Будапешті навряд чи означатиме перетворення Угорщини на адвоката українського вступу до ЄС. Найімовірніше, відбудеться інше: Угорщина перестане бути найгучнішим саботажником рішень на користь Києва, але залишиться в таборі держав, які хочуть максимально обережного, повільного й політично захищеного руху України до членства. Це важлива відмінність. Для Брюсселя і Києва зникнення ворожого вето вже саме по собі величезний плюс, але це ще не означає появи нового стратегічного союзника.
Що входить у “€35 млрд” і чому тут легко заплутатися
Одна з головних пасток цієї теми — сприймати €35 млрд як один однорідний заморожений пакет. Насправді картина складніша. Обсяг коштів, уже заморожених через конфлікт із ЄС навколо верховенства права, приблизно у €18 млрд. Окремо Будапешт ще очікує схвалення свого оборонного плану приблизно на €16 млрд за програмою SAFE. Разом це й дає порядок цифри, близький до того, про який говорить FT.
SAFE, своєю чергою, — це не санкційний інструмент і не частина RRF, а окремий європейський механізм оборонного кредитування обсягом до €150 млрд. Єврокомісія прямо пояснює, що йдеться про довгі й відносно дешеві позики для оборонних закупівель, а Рада ЄС станом на 10 квітня вже схвалила фінансування для 18 держав-членів. Сам факт, що Угорщина не опинилася серед них і досі чекає на зелене світло, посилює політичний сигнал Брюсселя: навіть у сфері оборони довіра до Будапешта поки що неповна.
Іншими словами, історія з €35 млрд є важливою не лише через суму, а й через структуру. Вона показує, що конфлікт між Угорщиною та ЄС давно вийшов за межі одного фонду чи однієї суперечки. Він зачіпає відновлення після пандемії, бюджетні гарантії, верховенство права, оборону, міграційну політику і, зрештою, здатність Євросоюзу діяти як геополітичний суб’єкт. Саме тому Брюссель не може розморозити ці кошти “авансом” тільки через сам факт зміни прізвища прем’єра.
Чому Брюссель поспішає, але не настільки, щоб ризикувати
Після перемоги Мадяра в ЄС заговорили про “швидкий прогрес”. Урсула фон дер Ляєн уже оголосила про намір почати контакти з новою владою “негайно”, хоча основна фаза зближення чекатиме на формальний вступ Мадяра на посаду, який очікується на початку або в середині травня. Сам Мадяр хотів би стати прем’єром вже 5 травня, але як реалістичний горизонт це радше середина травня.
Але “швидкий прогрес” не означає автоматичного розблокування грошей за кілька днів. Навіть за наявності двох третин місць у парламенті — 138 із 199, за даними AP, — новому уряду доведеться не лише ухвалити рішення, а й продемонструвати їхнє реальне впровадження. Це стосується і судової системи, і антикорупційних механізмів, і, що не менш важливо, боротьби з орбанівською інституційною спадщиною: лояльні старому режиму кадри можуть залишатися в ключових органах навіть після виборчого землетрусу.
Саме тому для Євросоюзу ідеальний сценарій — не “дати гроші, щоб підтримати реформатора”, а поступово розблоковувати фінансування в міру того, як уряд Мадяра демонструватиме реальні зміни. У цьому сенсі брюссельська стратегія нагадує польський кейс після перемоги Дональда Туска: політична симпатія до нового уряду є, але доступ до великих коштів усе одно прив’язаний до вимірюваних кроків, а не до атмосфери очікування.
Економічний ефект може бути швидким
Ринки вже показали, наскільки серйозно вони сприймають перспективу перезавантаження. Після поразки Орбана угорський форинт сягнув найкращого рівня до євро за чотири роки, дохідності 10-річних держоблігацій помітно знизилися, а фондовий індекс BUX зріс майже на 5%. За оцінкою Morgan Stanley, саме розмороження коштів ЄС може додати економіці Угорщини 1–1,5 відсоткового пункту зростання.
Це пояснює, чому для Мадяра тема грошей — не другорядний дипломатичний сюжет, а внутрішній політичний пріоритет. Після років конфлікту з Брюсселем угорська економіка отримала не лише репутаційні втрати, а й цілком матеріальні обмеження на інвестиції, кредитні очікування та темпи зростання. Якщо новий уряд зуміє хоча б частково відкрити фінансові канали з ЄС, це стане для нього найвідчутнішим доказом того, що “повернення до Європи” приносить швидкий і вимірюваний результат.
Чим ця історія важлива для України та для всього ЄС
Для України головний позитив у тому, що ЄС може позбутися найжорсткішого внутрішнього блокувальника саме в момент, коли потреба в зовнішньому фінансуванні залишається критичною. Але це також урок: навіть після відходу Орбана питання українського членства в ЄС не стане простим, бо скепсис щодо “прискореного” вступу існує не лише в Будапешті. За Мадяра Угорщина, ймовірно, просто перейде від відверто ворожої позиції до “мейнстримного” європейського скепсису щодо швидкого членства України.
Для самого Євросоюзу угорський кейс має ще глибший сенс. Він показує, що механізми умовності — від заморожування фондів до прив’язки виплат до реформ — можуть працювати, але лише повільно і в поєднанні з внутрішньою політичною зміною в державі-члені. Брюссель не зміг швидко змусити Орбана змінити курс, зате зміг створити настільки високу ціну ізоляції, що після зміни влади новий уряд одразу входить у переговори з ЄС уже не з позиції шантажу, а з позиції прохача, який має довести свою надійність.
Новина про “27 умов” і “€35 млрд” важлива не як чергова брюссельська бюрократична історія, а як символ кінця цілої епохи. Орбанівська модель будувалася на припущенні, що можна одночасно сваритися з ЄС, блокувати його ключові рішення, руйнувати внутрішні стримування та противаги і все одно розраховувати на європейські гроші. Те, що Брюссель тепер фактично виставляє рахунок новій владі за стару систему, означає: повернення до нормальності можливе, але воно матиме дуже конкретну ціну. І однією з перших перевірок стане не риторика Мадяра про Європу, а його готовність перестати гальмувати підтримку України.
За матеріалами forbes.ua
