Президент України Володимир Зеленський чи не вперше прокоментував свою резонансну суперечку з президентом США Дональдом Трампом в інтерв’ю журналу Time, який 24 березня оприлюднив нову обкладинку з українським лідером.
«Ендшпіль» — такий заголовок винесено на обкладинку Time, де розміщено фотографію Зеленського в його кабінеті в Офісі президента.
З президентом України поговорив Саймон Шустер — журналіст Time, який багато разів спілкувався із Володимиром Зеленським з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну, опублікував про нього книгу Шоумен та низку резонансних публікацій в Time. Деякі з них вже з’являлися на обкладинках Time.
«Зеленський про Трампа, Путіна та ендшпіль в Україні» — такий заголовок має нова стаття Шустера на сайті видання.
Зеленський на обкладинці Time: про що нова стаття Саймона Шустера
Журналіст розповідає, що знову побував в кабінеті Зеленського в Офісі президента, а також супроводжував його у нещодавній поїздці в село Мощун на Київщині, де три роки тому проходили вирішальні бої з росіянами в битві за Київ. 21 березня, у третю річницю звільнення села, Зеленський відвідав Мощун разом із президентом Чехії Петром Павелом. У цій поїздці взяв участь і журналіст Time.

Саймон Шустер нагадує, що під час резонансної суперечки Зеленського з Трампом у Білому домі віцепрезидент США Джей Ді Венс, відмовляючись від запрошення в Україну, зухвало назвав «пропаганда-турами» подібні візити українського лідера з іноземними гостями у місця, де росіяни вчинили найбільші злочини, чи наближені до фронту локації.
Шустер визнає, що для президента України це мала б бути одна з «найболючіших образ» під час суперечки у Білому домі.
Він також пише, що битва у Мощуні, «яка вирувала в навколишніх полях і лісах протягом 23 днів наприкінці лютого та в березні 2022 року, стала, мабуть, найбільш значущою в Європі з часів Другої світової війни». «Якби все завершилося інакше, можливо, росіянам вдалося б оточити Київ, змістити Зеленського, поглинути більшу частину України та перекроїти мапу Європи. Натомість сотні російських спецпризначенців були знищені в Мощуні завдяки рваній суміші українських військових, поліцейських, національних гвардійців і звичайних цивільних осіб, при цьому деякі з них були озброєні лише ручними гранатами та мисливськими рушницями», — нагадує Шустер про реалії визначальної битви за Мощун.
«У Мощуні наші сили поступалися [росіянам] 13 до 1, — сказав журналісту Time Зеленський. — Це не пропаганда. Це факт», — наполягав він.
Водночас Саймон Шустер, розповідаючи про візит у Мощун, дозволив собі скептичні коментарі щодо того, що антураж поїздок у такі місця нібито вже не такий, як раніше. Він вказує на «вигадливу церемонію з військовим оркестром і почесною вартою», про «багнети рушниць, що виблискували на сонці», а також про те, що поруч «кілька жінок продавали сувеніри воєнного часу — маленькі фігурки у камуфляжі та стріляні гільзи». «[Раніше] це виглядало реалістичніше», — процитував Шустер слова співробітника штабу Зеленського про атмосферу вшанування пам’яті битви за Київщину рік і два тому.
Шустер не обмежився такими міркуваннями і далі навіть частково погодився зі скандальною заявою віцепрезидента США: «Можливо, у словах Венса був сенс. Важко провести межу між урочистостями та пропагандою. З часом свіжі рани стають старими шрамами. Поля битв стають меморіалами, починає прокрадатися кітч». Вважаючи, що атмосфера навколо Зеленського у Мощуні нібито «мала постановочний вигляд, коли він проходив повз почесну варту та встановлював вінок», журналіст припустив, що плин часу ускладнює для президента України завдання залучити союзників. «Безпосередність подій згасла [на Київщині], і це ускладнює дипломатичний виклик, з яким Зеленський стикається на цьому етапі війни. Виживання його країни залежить від його здатності підживлювати підтримку та симпатії іноземних союзників. Але в міру того як війна перетворюється на смертоносну рутину, йому стає важче утримувати їхню увагу й утримувати на своєму боці таких людей, як Трамп», — резюмує Шустер.
Автор Time припускає, що Зеленський погодився дати йому інтерв’ю частково саме для того, щоб «вплинути на процес, звертаючись до американських виборців». Шустер також зазначає, що одним з мотивів президента України погодитися на зустріч могло бути бажання «прояснити ситуацію після його нещодавнього візиту до Овального кабінету, який став вірусною сенсацією для світу».
Тож у матеріалі Шустера, де використано лише фрагменти цитат Зеленського, розповідається про його суперечку з Трампом в Білому домі та про виклики для України на четвертому році війни.
У статті йдеться, що початкове бачення шляху до миру, яке мав Зеленський, було «урізане до мінімуму» протягом останніх кількох місяців. Український президент більше не згадує формулу миру, яку Київ просував, зокрема, під час глобального саміту у Швейцарії. Восени 2024-го, за даними Time, Зеленський представив Дональду Трампу менш амбітний план, який складався лише з п’яти пунктів, включаючи заклик запросити Україну до НАТО, а також пропозицію доступу до українських корисних копалин. У результаті Трамп «ухопився за ідею про рідкісноземельні мінерали України», однак підписання угоди було зірвано після суперечки в Овальному кабінеті, сказано у матеріалі.
Ключові заяви Зеленського для Time
Що Волц та Єрмак малювали на мапі України в Джидді. Time пише, що напруга, яка виникла між Україною та США після сварки в Овальному кабінеті, «почала розсіюватися приблизно через десять днів, коли Зеленський і Трамп відправили своїх найвищих помічників на раунд переговорів у Саудівську Аравію». Зустріч в Джидді 11 березня тривала близько дев’яти годин. Американська делегація на чолі з радником Трампа з національної безпеки Майком Волцем і держсекретарем Марко Рубіо хотіла обговорити деталі того, на яких лінях можливе припинення вогню. «Одного разу ми навіть взялися за мапу і почали малювати на ній, як ми збираємося закінчити цю війну», — розповів пізніше Волц Fox News. «Звичайно, обидві сторони повинні будуть піти на певні компроміси», — заявив він.
Time припускає, нібито ці зауваження свідчать, що США «хотіли знати, якою кількістю територій Україна готова поступитися росіянам». Однак глава ОП Андрій Єрмак, голова української делегації в Джидді, заявив що не трактував би це в такий спосіб. «Мапа була важливою, щоб допомогти їм зрозуміти поточну ситуацію, стан справ, ключові стратегічні елементи», — пояснив Єрмак Шустеру. Поспілкувавшись із ним, Time пише, що американці «не ставали в позу і не висували вимог»: «Вони знайшли час, щоб вислухати українців, які розповіли історію війни та битв, які точилися на цьому шляху аж до сьогодні», — йдеться у статті.
«Це не час для ідеалізму»: позиція України на переговорах зі США. Коли перемовини в Джидді тривали вже кілька годин, Єрмак і українська команда подзвонили Зеленському за додатковими вказівками. Президент України доручив їм погодитися на припинення вогню без попередніх умов — що Time називає ще однією значною поступкою «у певному сенсі». Адже протягом усієї війни Зеленський вимагав гарантій безпеки від американців і поступок від росіян. «Тепер майже всі його вимоги були відкладено вбік. Єрмак визнав, що це було важко», — пише автор статті. «Але ми маємо бути прагматичними. Ми повинні рухатися крок за кроком, — сказав глава ОП Саймону Шустеру. — Це не час для ідеалізму».
«У тій розмові я захищав гідність України»: Зеленський про суперечку з Трампом. Автор статті визнає, що йому «здалося дивним» зростання показників підтримки Зеленського після резонансної суперечки в Білому домі. Мовляв, «з огляду на те, чим він ризикував, сперечаючись із Трампом і Венсом в Овальному кабінеті», українці мали б звинуватити свого президента в дипломатичному провалі, припускає Шустер. На його запитання про це Зеленський відповів власним запитанням: «Чому українці стали на власний захист на початку цієї війни? Через гідність», — сказав президент України. «Ми не вважаємо себе якоюсь супердержавою, але українці – дуже емоційні. І коли справа доходить до нашого почуття гідності, свободи, демократії, наш народ повстає і об’єднується», — нагадав журналісту Time Зеленський. Тож в Овальному кабінеті українці сподівалися побачити докази того, що Сполучені Штати залишаються їхнім союзником, пояснив президент. «Але в той момент [на зустрічі з Трампом] не було відчуття союзництва або зайняття позиції союзника, — пояснив Зеленський. — У тій розмові я захищав гідність України».
Зеленський пояснив, чому на зустрічі із Трампом показав йому фото українських полонених. Time пише, що президент України ретельно готувався до зустірчі в Овальному кабінеті і, щоб справити враження, вирішив привезти «набір подарунків». Таким чином Зеленський намагався подолати «будь-яку неприязнь», яку президент США міг відчувати до України, і розвіяти те, що, на думку Зеленського, було впливом російської пропаганди на Білий дім, зазначає Шустер.
Він нагадує, що попри підготований для Трампа чемпіонський пояс Олександа Усика, Зеленський під час брифінгу в Овальному кабінеті «потягнувся за ще одним із своїх подарунків». «Це була папка з серією важких фотографій українських військовополонених після перебування в російському полоні. Деякі з їхніх тіл були жахливо виснажені. На інших були сліди тортур. «Це важкі речі», — сказав Трамп зі свинцевим виразом обличчям, гортаючи фото. Шустер пише, що ця мить могла бути саме тією, коли зустріч «пішла не так, як треба». «Якби Зеленський запропонував чемпіонський пояс [українського боксера Олександра Усика], цей жест міг би покращити настрій. Фотографії мали протилежний ефект», — вважає Шустер: мовляв, це змусило Трампа насторожитися, «ніби його звинувачували в стражданнях військових».
Проте навіть сьогодні Зеленський не шкодує про своє рішення представити ці фотографії, пише журналіст. За його словами, український президент хотів не просто провести переговори, а звернутися до Трампа як до людини — вийти за межі його прагматичних розрахунків і бажання чути лише похвалу. «У нього є сім’я, дорогі для нього люди, діти. Він повинен відчувати те, що відчуває кожна людина. Що я хотів показати, так це свої цінності. Але потім — що ж, розмова пішла в іншому напрямку», — відповів Зеленський.
«Зеленський визнає, що без завоювання прихильності Трампа у нього мало шансів забезпечити стабільний мир», — пише Time про свою розмову з президентом України. Автор статті додає, що в цьому сенсі непоступливість Путіна і його дедалі більш екстремальні вимоги гіпотетично могли б виявитися перевагою [адже США хочуть швидко досягти миру]. Однак, «на розчарування Зеленського», Трамп вже фактично погодився піти на деякі з поступок Росії, «не отримавши нічого натомість». Він фактично відмовив України у перспективах вступу до НАТО та допустив, що Росію можуть повернути у G7. Зеленський каже, що подібні кроки скасовують «єдине конкретне покарання, з яким вже зіткнувся Путін після вторгнення в Україну: його ізоляцію». «Це великий компроміс [кроки назустріч РФ з боку адміністрації Трампа], — сказав Зеленський Шустеру. — Уявіть собі вивільнення Гітлера з його політичної ізоляції».
Автор статті пише, що президент України сумно пожартував щодо припущення журналіста, що Трамп намагається зупинити війну, «залишивши усі пряники для Росії, а батіг — Україні». «Якщо пряники отруйні, то слава Богу, — зазначив Зеленський. — Можливо, це така підступна дипломатія [з боку США]». Президент України продовжує припускати, що Трамп може витиснути поступки з росіян, бо схоже, Путін боїться лише його. Коли США погрожували накласти санкції на Кремль за продовження бомбардувань України, «росіяни справді злякалися», стверджує Зеленський.
Росії вдалося вплинути на «деяких людей» з команди Трампа. Таке переконання Зеленський висловив, коментуючи дезінформацію, що часом лунає з Білого дому, зокрема щодо нібито оточення українських сил у Курській області. «Це була брехня», — сказав Шустеру Зеленський. Він вказав на те, що деякі чиновники США почали вірити Путіну на слово, навіть коли власні розвідувальні дані американців суперечили заявам Кремля. «Я вважаю, що Росії вдалося вплинути на деяких людей з команди Білого дому, — сказав Зеленський. — Їхній сигнал американцям полягав у тому, що українці не хочуть припиняти війну, і треба щось зробити, щоб їх змусити». Водночас президент України не став покладати провину за частковий відхід Сил оборони з Курщини на адміністрацію Трампа і тимчасове замороження допомоги Україні від США. «Це не пов’язано, — сказав він журналісту Time. — Не зрозумійте мене неправильно: бойовий дух завжди залежить від того, чи стоять ваші партнери поруч із вами. Але я б не сказав, що замороження [допомоги] вплинуло на операцію в Курській області».
Зеленський не вірить в апокаліптичну поразку України, але змалював її наслідки Трампу. Як пише автор матеріалу Time, президент України все ще сподівається, що з часом Трамп зрозуміє, «що Путін слабший, аніж здається; що йому не можна довіряти; і що перемога Росії у цій війні буде катастрофою не тільки для України». За його словами, це було б програшем для всього Заходу, а особливо для США та їхніх нинішніх лідерів. Трамп і його команда не змирилися б із такою поразкою, каже Зеленський. «У них є власні амбіції. Вони бачать свою роль в історії» як ті, хто може досягти гідного завершення війни. «Ось чому я не вірю в ці апокаліптичні сценарії. Чесно кажучи, я не вірю», — наголосив президент України.
І все ж в одній зі своїх нещодавніх телефонних розмов із Трампом Зеленський спробував змалювати президентові США образ такого сценарію. Що станеться, якщо режим припинення вогню виявиться вразливим через нескінченні порушення з боку Росії? Усі міста в Україні, які розташовані вздовж лінії фронту, стали б схожими на «тисячу Берлінів» під час холодної війни, адже були б перегороджені та розділені, ледве здатні виживати. За його словами, це були б «мертві зони» на мапі Європи, і Зеленський не вважає, що Трамп хоче залишити по собі таку спадщину.
Вже після суперечки Зеленський заявив Венсу, що все ще чекає його в Україні. Найближчими тижнями Зеленський планує продовжити доводити свою думку Трампу та Венсу, пише Time. Президент України сподівається апелювати не лише до їхніх «вузьких політичних інтересів», але до їхніх принципів «як державних діячів та як людей». Під час одного з останніх телефонних дзвінків він навіть запропонував Венсу переглянути своє рішення не приїжджати в Україну під час війни. «Ми все ще чекаємо на вас», — з усмішкою сказав Зеленський віцепрезиденту США. Той не відповів, пише Time.
За матеріалами nv.ua