Після закритого брифінгу міністра оборони Михайла Федорова 16 травня в медіа вийшла серія матеріалів, які разом складають цілісну картину нової оборонної логіки України: ставка на дешевші перехоплювачі Shahed, “малу” і приватну ППО, системне постачання дронів, тендерні закупівлі та підвищення ціни кожного метра наступу для російської армії.

Закритий брифінг міністра оборони Михайла Федорова 16 травня 2026 року став не просто зустріччю з журналістами про проміжні результати роботи Міноборони. Судячи з того, що згодом винесли у публічний простір медіа, це була презентація нової рамки ведення війни: Україна намагається виграти не кількістю важкої техніки, а швидкістю технологічного циклу, дешевшими засобами перехоплення, масовим виробництвом дронів, цифровою верифікацією ефективності та підвищенням вартості кожного російського просування.

Не “витік” одного факту, а ціла стратегічна презентація

Публікації після брифінгу складаються в одну логіку: Федоров намагається показати Міноборони як відомство, що переходить від реактивного управління війною до системи, побудованої на даних, масштабуванні, конкуренції виробників і швидкому технологічному циклі. Це перегукується з його попереднім звітом за перші три місяці на посаді, де Міноборони вже говорило про розвиток безпілотних технологій, цифровізацію процесів, нові підходи до закупівель, AI-рішення, посилення приватної ППО та експериментальні закупівлі на 5 млрд грн.

Ключова ідея, яку можна винести з усіх медійних фрагментів: Україна будує не одну “чудо-зброю”, а багатошарову систему. У небі це дешевші перехоплювачі, дрони-перехоплювачі, приватні групи ППО, after-action review (AAR — це структурований розбір бою або операції у військових (стандарт НАТО та армії США)) після атак і ціль у 95% перехоплення повітряних загроз. На землі — дрони для бригад, середні удари по оперативній глибині та виснаження російських штурмів. В управлінні — тендери, цифрова верифікація, реформа контрактів, ротацій і забезпечення.

Головна новина про небо: Україна тестує дешеві ракети проти Shahed

Один із найсильніших інсайдів — Україна працює над дешевими ракетами-перехоплювачами для знищення Shahed. За словами Федорова, окремі рішення вже “близькі до готовності” і проходять тестування. Завдання — не просто створити зразок, а масштабувати виробництво в десятки разів і сформувати запас на осінньо-зимовий період, коли Росія традиційно посилює атаки по енергетиці та критичній інфраструктурі.

Ця теза важлива не лише технологічно, а й економічно. Російська стратегія масованих атак Shahed побудована на виснаженні: запускати багато відносно дешевих цілей, змушуючи Україну витрачати дорогі ракети або перевантажувати мобільні групи. Українська відповідь, яку описує Федоров, — змінити саму економіку перехоплення: зробити збиття Shahed дешевшим, масовішим і придатним для тривалого темпу війни.

Особливо показово, що в публікаціях прямо згадується підготовка до появи реактивних Shahed. Це означає, що Міноборони дивиться не лише на поточну загрозу, а й на наступну модифікацію російських атак: швидші дрони, коротший час реакції, більший тиск на ППО.

“Мала ППО”: ціль — 95% перехоплення

Федоров також озвучив амбітну мету — вийти на стабільний показник 95% перехоплення повітряних цілей. Він пов’язав зростання ефективності з розвитком системи “малої” ППО: частка збиття Shahed дронами-перехоплювачами за останні чотири місяці, за його словами, збільшилася удвічі, попри зростання кількості атак.

Це означає, що міністр подає “малу ППО” не як допоміжний елемент, а як окремий шар оборони. У класичній логіці повітряної оборони основна увага часто прикута до Patriot, IRIS-T, NASAMS, Hawk чи інших систем. У логіці Федорова, захист неба дедалі більше розкладається на шари: великі системи проти складніших цілей, дешевші перехоплювачі проти масових дронів, мобільні групи, дрони-перехоплювачі, приватні групи ППО та постійний аналіз кожної атаки.

Саме тут з’являється ще один важливий термін — after-action review, тобто аналіз після атаки. Федоров назвав його важливим елементом на шляху до стабільного 95% перехоплення. Ідея проста: кожна атака РФ має розбиратися як набір даних — що летіло, якою траєкторією, де перехопили, що не спрацювало, де були “дірки” в системі, які рішення треба змінити до наступної ночі.

Приватна ППО: бізнес входить у захист неба

Другий великий блок брифінгу — експериментальний проєкт приватної ППО. За словами Федорова, до нього вже долучилися 27 підприємств із різних регіонів України — від Харківської та Одеської до Київської, Запорізької, Полтавської й Закарпатської областей. Підприємства перебувають на різних стадіях готовності, а дві групи — у Харківській та Одеській областях — уже виконують бойові завдання в координації з Повітряними силами.

Найпомітніша цифра — близько 20 збитих російських дронів, серед яких Shahed і розвідувальні БПЛА.

Але ключове тут не лише в кількості збитих цілей. Важливіше те, що приватна ППО стає новою формою мобілізації цивільної інфраструктури для оборони, але з військовою координацією. Застосування будь-якого озброєння такими групами потребує обов’язкового погодження з командуванням Повітряних сил.

Тобто держава не просто дозволяє бізнесу “самому оборонятися”. Вона створює контрольований формат, у якому підприємства можуть захищати персонал і виробничі потужності, але залишаються інтегрованими в загальну систему ППО. Це важливо, бо неконтрольована активність у повітрі могла б створити ризики для власних сил. Саме тому в усіх публікаціях наголошується на координації з Повітряними силами.

Формула виснаження: 200 втрат РФ за кожен км² просування

Найсильніша політико-військова теза брифінгу — стратегічна мета України завдавати Росії щонайменше 200 втрат на кожен квадратний кілометр просування.

За словами Федорова, динаміка втрат РФ на 1 км² просування виглядала так:

Період	Втрати РФ на 1 км² просування
Жовтень	67
Січень	165
Лютий	244
Березень	254
Квітень	179

Федоров також заявив, що у квітні 2026 року Росія втратила 35 203 військових убитими або важко пораненими, у березні — 35 351, у грудні 2025 року — 34 544. Ці цифри, за словами міністра, верифіковані й підтверджені бойовими підрозділами.

Це — не просто статистика. Це спроба сформулювати нову українську метрику успіху. Якщо раніше в публічному дискурсі часто рахували територію — скільки кілометрів втрачені або звільнені, — то Федоров пропонує іншу оптику: скільки Росії коштує кожен кілометр.

Starlink і “middle strike”: що, за Федоровим, змінило ситуацію на фронті

Федоров назвав два фактори, які, за його словами, допомогли Україні суттєво підвищити ціну російського просування.

Перший — відключення Starlink для росіян у лютому 2026 року. Федоров назвав це важливим чинником у зростанні втрат РФ на одиницю просування. Росіяни не змогли знайти повноцінну заміну, а це дало Україні критичну перевагу на полі бою.

Другий фактор — розвиток middle strike, тобто ударів по оперативній глибині. За словами Федорова, Україна активно закуповувала такі дрони, і нині це одна з головних технологічних переваг на фронті. Він пояснює, що більше ворога уражають на оперативній глибині, то менше штурмових дій відбувається безпосередньо на лінії фронту.

Цей блок показує, що Міноборони розглядає дрони не лише як засіб “тактичного ураження” на передньому краї. У логіці Федорова дрони стають інструментом руйнування темпу наступу: вони б’ють по логістиці, скупченнях, маршрутах, засобах забезпечення й елементах управління в глибині. Наслідок — фронтові штурми стають менш масованими або гірше підготовленими.

У цій логіці навіть повільне просування противника може бути стратегічно невигідним для РФ, якщо воно супроводжується непропорційно великими втратами, втратою техніки, зривом темпу мобілізації та виснаженням командної вертикалі. На відкритті 34-го “Рамштайну” Федоров раніше вже говорив, що втрати Росії досягли рівня, який перевищує темпи її мобілізації, і що Україна робить кожен метр землі “надзвичайно дорогим” для ворога.

Дрони для бригад: від хаотичної потреби до гарантованого мінімуму

Ще одна важлива лінія — гарантований мінімум забезпечення бригад дронами. Федоров заявив, що кожен підрозділ має розуміти, який мінімум засобів він гарантовано отримає наступного місяця, щоб планувати операції. Це третій ключовий напрямок реформ Міноборони.

Це суттєва зміна підходу. У перші роки великої війни значна частина дронового забезпечення трималася на волонтерах, термінових зборах, локальних ініціативах і нерівномірності між підрозділами. Нова логіка, яку просуває Федоров, — зробити дрони плановим ресурсом, як боєприпаси чи паливо: командир має знати, на що може розраховувати, і планувати оборону/операції не “з коліс”, а на основі прогнозованого постачання.

Цю ідею Федоров анонсував ще в березні, коли говорив про щомісячне додаткове забезпечення FPV, розвідувальними, ударними та іншими БПЛА, а також про централізоване забезпечення армії Starlink і пікапами.

Тендери, 155-мм боєприпаси й антикорупційний трек

Окремий блок брифінгу — закупівлі. Федоров заявив, що літо має стати часом переходу до тендерних процедур в оборонних закупівлях. Він навів приклад найбільшої конкурентної процедури закупівлі дальніх 155-мм артилерійських пострілів, де, за його словами, вдалося досягти економії понад 16%. Наступний крок — переведення закупівель дронів на тендери.

Заява учасника тендеру

У квітні компанія Українська бронетехніка заявила, що Агенція оборонних закупівель нібито укладає контракти на 155-мм снаряди за найнижчою ціною з виробниками та постачальниками, які не виконують своїх зобов’язань.

За даними «Української бронетехніки», від початку повномасштабного вторгнення підприємство забезпечило 100% поставок 155-мм пострілів різної дальності для потреб оборонного відомства.

«Водночас іноземні контрагенти АОЗ прострочують постачання десятків тисяч артилерійських пострілів», — заявили в компанії.

В Агенції оборонних закупівель зазначили, що такі твердження не відповідають дійсності.

Також там наголосили, що поширення подібних заяв може свідчити про можливі спроби впливу на результати тендерів з боку третіх осіб.

У зв’язку з цим Агенція ініціювала службове розслідування для з’ясування обставин ймовірного неправомірного впливу на закупівельний процес та отримання конфіденційної інформації окремими учасниками.

Це важливо з двох причин.

Перша — фінансова. У війні, де потреби вимірюються мільярдами, навіть 10–15% економії на великих закупівлях означають додаткові партії боєприпасів, дронів або компонентів.

Друга — політична. Оборонні закупівлі в Україні постійно перебувають під підозрою через корупційні ризики, непрозорість і конфлікти між швидкістю та контролем. Федоров намагається подати реформу так: тендери мають бути не бюрократичним гальмом, а способом швидко й конкурентно купувати більше за ті самі гроші.

Паралельно Міноборони, за словами Федорова, запускає антикорупційні зміни у сфері дослідно-конструкторських робіт і державного гарантування якості. Це особливо важливо для дронів і нових оборонних розробок, де швидкість інновацій часто випереджає класичні процедури контролю.

Рекрутинг, контракти, ротації: людський вимір технологічної війни

Хоча основна увага медіа після брифінгу зосередилася на дронах і ППО, Федоров також говорив про трансформацію служби в Силах оборони. Команда міністра працює над новою моделлю грошового забезпечення, контрактною системою з чітко визначеними строками служби, прозорими ротаціями, новими підходами до комплектування частин і зменшенням СЗЧ.

Цей блок принципово важливий, бо технологічна війна не скасовує людський фактор. Навпаки: дрони, ППО, цифрові системи, middle strike і аналітика працюють лише тоді, коли є люди, здатні їх обслуговувати, планувати, застосовувати й відновлювати після втрат.

Тому лінія Федорова виглядає так: технології мають зменшувати ризики для людей, але сама армія має отримати більш передбачувані правила служби. Без цього навіть найкращі дрони не розв’яжуть проблему втоми, нестачі особового складу, нерівномірного навантаження й недовіри до системи комплектування.

Федоров продає не “реформу Міноборони”, а нову модель війни

Усе, що вийшло в медіа після закритого брифінгу, можна звести до однієї формули:

Україна намагається перетворити війну з ресурсоємного протистояння на технологічно-керовану систему виснаження Росії.

У цій системі є кілька опор.

Перша — дешеве небо. Якщо Росія запускає масові дешеві Shahed, Україна має відповідати не лише Patriot чи дорогими ракетами, а дешевими перехоплювачами, дронами-перехоплювачами, приватною ППО та аналізом кожної атаки.

Друга — дорогий кілометр для РФ. Якщо Росія просувається, кожен квадратний кілометр має коштувати їй настільки дорого, щоб наступ втрачав сенс. Саме тому з’являється метрика 200 втрат на 1 км² просування.

Третя — дрони як базова інфраструктура війни. Не як “додатковий інструмент”, а як щомісячний гарантований ресурс для бригад, окремий напрям закупівель, технологічна перевага в оперативній глибині й засіб зменшення інтенсивності російських штурмів.

Четверта — закупівлі через конкуренцію. Якщо Міноборони справді переведе значну частину закупівель дронів у швидкий, прозорий і конкурентний формат, це може змінити баланс між швидкістю фронтових потреб і контролем за грошима.

П’ята — людський контракт із військом. Реформа служби, строків, ротацій, оплати й комплектування — це спроба відповісти на головне питання довгої війни: як утримати армію ефективною не один сезон, а роками.

Коротко: головні тези

Що Федоров виніс у публічний простір через медіа після закритого брифінгу:

Блок	Суть
Дешеві ракети проти Shahed	Рішення вже тестуються; мета — масштабування в десятки разів і запас до осені-зими
“Мала ППО”	Україна прагне стабільного 95% перехоплення повітряних цілей
Приватна ППО	27 підприємств у проєкті; дві групи вже працюють; близько 20 збитих дронів
Виснаження РФ	Стратегічна мета — мінімум 200 втрат РФ на 1 км² просування
Starlink	Відключення росіян від Starlink назване одним із факторів переваги України
Middle strike	Удари по оперативній глибині подаються як одна з головних технологічних переваг
Дрони для бригад	Міноборони хоче запровадити гарантований мінімум забезпечення дронами
Закупівлі	Дрони планують переводити на тендери; на 155-мм боєприпасах заявлена економія понад 16%
Рекрутинг і служба	Готуються нова контрактна система, модель оплати, ротації та підходи до комплектування

Закритий брифінг Федорова став точкою, де Міноборони спробувало сформулювати свою нову публічну доктрину: захищати небо дешевше, бити ворога глибше, рахувати ефективність точніше, купувати прозоріше й зробити кожен метр української землі для Росії максимально дорогим.

Це не гарантія перелому, але це чітка заявка на зміну логіки війни. Україна більше не просто просить більше західних систем і реагує на російські атаки. Вона намагається будувати власну масову технологічну екосистему — від приватної ППО до дронів для кожної бригади й дешевих перехоплювачів проти Shahed. Саме це і є головний зміст усіх медійних “витоків” із брифінгу 16 травня.