На піку 12-денного протистояння Ізраїлю та Ірану у центрі світової уваги опинилася Ормузька протока — вузький і стратегічно важливий водний шлях, який є «виходом» із Перської затоки і через який транспортується 20% світових поставок нафти та газу.
На тлі війни з Ізраїлем, у якій наразі триває фаза хиткого перемир’я, Іран погрожував замінувати Ормузьку протоку, а отже і заблокувати її для проходу кораблів.
The New York Times зазначає, що саме такий крок міг би бути одним зі шляхів відповіді Ірану на американські удари по трьох його ядерних об’єктах. Тож, за інформацією видання, на зустрічах у Білому домі високопоставлені військові чиновники США порушували питання про необхідність підготовки до такої загрози. Адже у такому випадку Іран заблокував би не лише транспортні шляхи для нафтогазових поставок, але й кораблі ВМС США в Перській затоці. Іран досі має потужний військово-морський флот, який здебільшого уник атак Ізраїлю, а США утримують на Близькому Сході до 40 000 військовослужбовців, нагадує NYT.
«Іран стратегічно слабший, але в оперативному плані все ще смертельно небезпечний у цьому регіоні [на Близькому Сході], тоді як американці все ще мають військових по всій цій частині світу», — цитує видання Браяна Катуліса, старшого наукового співробітника Інституту Близького Сходу.
Через Ормузьку протоку проходить 25% світового видобутку нафти та 20% світових потоків зрідженого природного газу, тож блокування транзиту енергоносіїв корисних копалин у цій точці призвело б до різкого зростання цін на нафту та газ. Левова частка цих ресурсів потрапляє до країн Азії, а це означає, що країни регіону, найімовірніше, найсерйозніше б постраждали від будь-якої форми блокування Ормузької протоки, тоді як США та решта світу відчули б наслідки передусім у зростанні цін на енергоносії.
У своїй інфографіці NV розповідає найважливіші факти про Ормузьку протоку.
Інфографіка: NV
Ормузька протока має ширину від 55 до 95 км і з’єднує Перською затоку з Оманською, що виходить далі у в Аравійське море Індійського океану. Північне узбережжя Ормузької протоки контролює Іран, а південне — Об’єднані Арабські Емірати та Оман (через ексклав Мусандам).
- Ширина: до 95 км
- Довжина: 195 км
- Глибина: до 229 м
- Ширина судноплавних шляхів: 3 км
20% світових поставок нафти та газу відбуваються через Ормузьку протоку.
Закриття протоки хоча б на один день ймовірно збільшило б ціни на нафту до $120−150 за барель.
У 2024 році Ормузькою протокою транспортувалося близько 16,5 млн барелів нафти на день.
Станом на 2023 рік Ормузька протока займала друге місце в світі серед морських шляхів транзиту нафти.
Загальний обсяг світової морської торгівлі у 2023 році складав 77,5 млн барелів на день.
Країни, звідки сира нафта та газовий конденсат найбільше транспортувалася Ормузькою протокою в I кв. 2025 року
- Саудівська Аравія — 5,5 млн барелів на день,
- Ірак — 3,2 млн,
- ОАЕ — 1,9 млн,
- Іран — 1,4 млн,
- Кувейт — 1,3 млн,
- Катар — 0,6 млн,
- інші країни — 0,3 млн.
Основні напрямки транспортування сирої нафти та газового конденсату в I кв. 2025 року:
- Китай —5,4 млн барелів на день,
- Індія —2,1 млн,
- Південна Корея —1,7 млн,
- Японія —1,6 млн,
- США —0,4 млн,
- інші країни —0,6 млн.
Рух Ормузькою протокою жодного разу повністю не блокувався, проте декілька разів порушувався внаслідок військових зіткнень. Іран неодноразово використовував погрозу закрити протоку як аргумент у конфліктах, зокрема зі США.
За матеріалами nv.ua
