Українські повітряні дрони уразили танкер Qendil, який представляє «тіньовий флот» Росії, у нейтральних водах Середземного моря — це перший такий підтверджений удар у цьому районі, повідомило Reuters із посиланням на посадовця СБУ. Паралельно російська влада заявила про масовану атаку БпЛА вночі, пошкодження цивільної інфраструктури в Орлі та перебої в енергопостачанні на півдні РФ.
Ключові факти (станом на 19 грудня)
- Удар по Qendil: дрони вразили судно більш ніж за 2000 км від України; за даними Reuters, танкер був порожній і зазнав критичних пошкоджень.
- Позиція СБУ: джерело в СБУ називає судно легітимною ціллю та елементом «тіньової» логістики РФ.
- Удари по РФ: губернатор Орловської області повідомив про пошкодження об’єкта цивільної інфраструктури; Міноборони РФ заявило про 94 збиті дрони за ніч.
- Тольятті: українські та російські телеграм-джерела й низка медіа повідомили про пожежу на хімпідприємстві TogliattiAzot після атаки БпЛА.
- Ростов-на-Дону: напередодні повідомлялось про загиблих і пожежу на судні внаслідок нічних атак у Ростовській області (за заявою місцевої влади).
- Каспій: третя за останні тижні атака дронів СБУ – по платформі на родовищі «Ракушечне».
Читайте також: Вибухи біля Севастополя і Бельбека:
СБУ повідомляє про удар по радарах С-400 та МіГ-31 із повним боєкомплектом у Криму
СБУ вдарила по третій платформі «Лукойлу» в Каспії: ціль — родовище «Ракушечне» (ім. Грайфера)
Українські медіа з посиланням на співрозмовників у СБУ повідомили, що далекобійні дрони Центру спецоперацій «Альфа» уразили ще одну (третю за останні тижні) нафтовидобувну платформу РФ у Каспійському морі, яка належить «Лукойлу». Цього разу — бурова установка на родовищі «Ракушечне» (імені Валерія Грайфера).
За цими ж повідомленнями, бортова камера БпЛА нібито зафіксувала влучання в район газотурбінної установки платформи.
Контекст: серія ударів по каспійських об’єктах «Лукойлу»
- 11 грудня — повідомлення про атаку по платформі ім. Філановського;
- 12 грудня — повторне ураження Філановського і удар по платформі ім. Корчагіна;
- 15 грудня — знову повідомлялося про ураження об’єкта на родовищі ім. Корчагіна, з заявами про зупинку процесів.
Читайте також: Від Кубані до Каспію:
Україна продовжує серію deep strike по енергетиці та ВПК РФ
Що це за родовище «Ракушечне» (ім. Валерія Грайфера)
За даними самого «Лукойлу», це родовище в північній частині Каспію: приблизно 160 км від Астрахані та 100 км від західного узбережжя. Компанія вказувала початкові видобувні запаси близько 39 млн тонн нафти й газового конденсату та 33 млрд м³ газу, а також планову «полицю» видобутку 1,2 млн тонн/рік.
У пресрелізі про FID «Лукойл» також зазначав, що видобуток з «Ракушечного» планували «зав’язати» на інфраструктуру сусіднього родовища ім. Філановського, а експорт — через CPC (Caspian Pipeline Consortium).
Удар у Середземному морі: що відомо про атаку на Qendil
Представник СБУ повідомив, що українські повітряні дрони атакували танкер Qendil у Середземному морі — вперше в межах кампанії проти «тіньового флоту» РФ у цьому регіоні. Джерело стверджує, що судно зазнало критичних ушкоджень, а на момент атаки було без вантажу.
Українські медіа з посиланням на джерела в СБУ та OSINT додають, що удар відбувся в нейтральних водах, а сам танкер після інциденту міг змінити курс у бік Єгипту.
Відповідно, атака не становила загрози для екологічної ситуації в регіоні. Танкер на мапі Vesselfinder 19 грудня зафіксований неподалік острова Крит. Вказується, що він прямував до єгипетського порту.
«З погляду міжнародного права це законна ціль. Ворог має розуміти, що Україна діставатиме його в будь-якій точці світу», — зазначило джерело.
«Тіньовий флот» зазвичай описують як мережу танкерів і компаній, які допомагають Росії обходити санкційні обмеження на експорт енергоносіїв (через зміну прапорів, власників, маршрутів, страхування та посередників). Удар у Середземному морі сигналізує про розширення географії ризиків для такої логістики: навіть без потоплення судна сам факт ураження може підвищувати витрати на страхування, охорону та маршрути — і, відповідно, тиск на доходи РФ від експорту.
Паралельний фронт ударів: Орел, Ростов і Тольятті
У ніч на 19 грудня російська влада повідомила про наслідки масованої атаки БпЛА в кількох регіонах. Губернатор Орловської області написав про пошкодження цивільного інфраструктурного об’єкта в Орлі та відсутність даних про жертви.
Орловська ТЕЦ – найбільше джерело електроенергії та тепла в області, забезпечує роботу енергосистеми та теплопостачання міста. Встановлена електрична потужність станції становить 330 МВт. Її вже атакували раніше.
Окремо згідно заяв російської сторони та місцевих посадовців повідомлялось про перебої з електрикою/теплом у частині населених пунктів Ростовської області, а також про пожежу на Тольяттиазот (з посиланням на телеграм-канали та повідомлення місцевих жителів).
На опублікованих відео від очевидців видно масштабну пожежу на території російського підприємства.
Завод «Тольяттиазот» (ТОАЗ) — один із найбільших хімічних заводів Росії та один із найбільших виробників аміаку у світі.
Основна продукція підприємства — аміак, карбамід, метанол та інші азотні хімікати. Проєктна потужність по аміаку — близько 3 мільйонів тонн на рік.
Підприємство є стратегічно важливим для російської хімічної промисловості та експорту добрив, що приносить їй кошти на війну проти України.
Ростов-на-Дону: що відомо про інцидент у порту напередодні
18 грудня Reuters із посиланням на губернатора Ростовської області Юрія Слюсаря повідомляв, що внаслідок нічних атак у регіоні загинули троє людей, серед них — двоє членів екіпажу судна; також була пожежа на вантажному судні, яку, за словами посадовця, загасили.
Згодом він почав тонути, як з’ясувалося, поблизу морського термінала Новошахтинського заводу нафтопродуктів. Район удару оперативно оточили, а сам танкер огородили боновими загородженнями. Унаслідок атаки пошкодження отримала ходова рубка та корпус судна, у машинному й румпельному відділеннях утворилися пробоїни, виникла пожежа.
Якщо атака по Qendil отримає додаткові підтвердження (AIS-дані, супутникові знімки, реакція портів/страховиків), це може стати прецедентом для системнішого полювання на «тіньову» нафтову логістику поза Чорним морем. Російська сторона, ймовірно, нарощуватиме ППО та охорону портів/енергетики в південних регіонах на тлі заяв про масовані нальоти. Для міжнародних партнерів і санкційних коаліцій тема «тіньового флоту» отримає новий вимір: ризики судноплавства у важливому для торгівлі регіоні Середземного моря.
За матеріалами militarnyi.com
