Головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов в інтерв’ю Radio NV детально пояснює, що не так із 14-ма новоствореними бригадами, як і зі 155-ою механізованою бригадою Анна Київська, хто в цьому винен і що можна виправити.
— Перед Новим роком ви повідомили про зустріч із міністром оборони Рустемом Умєровим. Чи можете більше розповісти про неї? Наскільки конструктивною вона була?
— Мені важко сказати, наскільки вона була конструктивною для результатів, які ми спільно з міністром очікували від цього, можливо. Я побачив, що за результатами зустрічі міністр підтримав деякі речі, про які ми говорили.
Зокрема було призначено додаткове розслідування щодо постачання бракованих мін до ЗСУ. Але результатів розслідування немає, тому не знаю, чим закінчиться.
Друге, що було зроблено, — уряд подав пропозиції щодо рейтингу звітів про ураження, які мали бути спрямовані на аналіз і збір аналітичних даних щодо поточної діяльності всіх бойових формувань на фронті.
Але, на жаль, з більшості обговорюваних питань жодного руху немає. Тому сподіваюся, що міністру було корисно почути [про проблеми, які мені відомі].
Кілька годин я намагався достатньо стисло, з прикладами, проговорити велику кількість проблем, негараздів, які є у ЗСУ. Зокрема детально проговорив ситуацію по 155-й механізованій бригаді, а також щодо інших новосформованих бригадах, де є абсолютно однакові проблеми та негаразди. Але щодо 155-ї я детально, заздалегідь до [своєї] публікації, його проінформував у повному обсязі.
— Дуже нетиповий із боку наших високопосадовців хід — запрошувати вас. Зазвичай вас не запрошують на пресконференції президента або не дають доступу вам і співробітникам вашого медіа до інтерв’ю з міністрами. Як ви для себе пояснили, чому це відбулося наприкінці грудня?
— Не знаю. Є комунікація, влада по-різному в деяких питаннях взаємодіє, виходить на зв’язок, іноді консультується, ми обмінюємось інформацією. Я не знаю, що саме спонукало міністра на таке — можливо, він хоче дійсно щось змінити, оскільки питань було багато. Але подивимось.
Щодо однієї з моїх рекомендацій: якщо він хоче зберегти лояльність Офісу президента, навряд йому вдасться взагалі хоч щось змінити. Бо для того, аби у сфері оборони реалізовувати нові підходи, потрібна не просто інформованість одного міністра, а спільна воля Ставки верховного головкома, оскільки саме вона зараз ухвалює основні рішення щодо ведення бойових дій, розподілу ресурсів на ведення війни, аналізу того, що відбулось, і виробленню стратегії.
Але я сподіваюся, що я був корисний міністру і, можливо, сприймаю це як обнадійливий крок, що хтось у владі є серед тих, хто має повноваження, і вони щось хочуть змінити. Дай Бог, подивимось.
— Про 155-у бригаду. Коли ви дізналися інформацію про велику кількість СЗЧ (випадків самовільного залишення військової частини) у цій новоствореній бригаді, з чого почалося розслідування?
— Розслідування почалося з заяви, що буде формуватися нова бригада. Це були заяви президента [Володимира] Зеленського і президента [Франції Еммануеля] Макрона. Мені здалося, це хороший, цікавий підхід — формувати нову комплектну бригаду, тренувати її в повному складі у Франції, оснастити та озброїти новітніми видами озброєння, наприклад, гарматами Цезар (Caesar — Ред.). Я подумав, цікава ідея. Після того почав стежити за проєктом.
Скандал, який спонукав мене написати, виник приблизно 4−5 грудня [2024 року]. Я знаходився в Покровську. Ситуація там дуже важка. Спілкувався з деякими військовими керівниками. І ось мені говорять: «Зараз буде резерв, потужне посилення». Я побачив, як прибувають у той район підрозділи 155-ї бригади.
Одразу стало зрозуміло, що це, на жаль, повна протилежність тих рекламних обіцянок і красивих слів, які озвучували керівники у пресрелізах. Навіть не можу всі деталі та проблеми розповісти, але це було зроблено абсолютно безграмотно, поспіхом.
Узагалі не було схоже на те, що це переміщення та введення бригади в бій на такому важливому напрямку, як покровський, роблять якісь військові професіонали. У мене склалося враження, що наші керівники — Генштабу, ЗСУ, ОСУВ Хортиця — грають у якусь дитячу гру живими людьми на війні. Це було абсолютно безграмотно організовано, поспіхом.
Коли бригада почала розгортатися, я в повному шоці для себе побачив, що в неї абсолютно відсутні дрони та засоби РЕБ. Мене це просто здивувало. Я подумав, такого не може бути, що бригада, яку формують два президенти, направляється в бій без жодного дрона і засобів РЕБ. Виявилося, що це так.
Потім я побачив, що в Покровськ прямо під час розгортання бригади в бій прибувають великі комісії. Комісії, замість сприяння в озброєнні бригади дронами, про що я одразу почав писати, говорять, що їм треба негайно змінити все керівництво бригади. Це призвело до великого хаосу. Люди не зрозуміли, чому.
Потім виявилося, під час знаходження у Франції кілька десятків військовослужбовців пішли в СЗЧ, утекли, дезертирували і звернулися за політичним притулком у Франції. І через те, що ці люди дезертирували, командира бригади, весь штаб у повному складі знімають із посад прямо в той момент, коли ця бригада має вступити в бій. Починаються бойові дії. У цей момент керівництво ЗСУ залишає бригаду взагалі без управління. Не дали дронів, не підготували.
Я почав спілкуватися з військовослужбовцями бригади. Переконався, що, на жаль, ситуація дуже проблемна.
Мене це шокувало. Ми формуємо резерви, весь фронт сподівається, що зараз зайде свіжа бригада, шість тисяч бійців. Весь фронт сподівається, що зараз сила зайде, ми врятуємо Покровськ, стабілізуємо фронт. І раптом я бачу, що всі ці заяви — це була показуха. Безвідповідальність, брехня. Безвідповідальність щодо життя людей.
Кожного дня пішли втрати, бо немає дронів, досвіду, командирів, злагодженості. Частково я це написав у статті, але тільки найбільш проблемні речі. Не написав весь спектр проблем, які були у бригаді. Це жахливо та ганебно для нашої влади, яка абсолютно безвідповідально ставиться до життя людей.
Я говорив із міністром про те, що немає дронів, забезпечення і нічого не було зроблено для забезпечення, попри те, що я попереджав.
Тож наша влада любить спілкуватись, але не любить робити. І ціна цієї безвідповідальності – Ставки верховного головкома, Зеленського, міністра Умєрова, головнокомандувача ЗСУ Сирського, командувача ОК Захід Шведюка, які небоєздатну бригаду кинули в бій і не дали їй жодного дрона, навіть не поцікавилися, жодної системи РЕБ, — це багато десятків загиблих українських воїнів. І все це на совісті цих безвідповідальних можновладців.
— А що пішло не так при підготовці? Якщо це відбувається у Франції, як я розумію, з наглядом французьких і наших військових, що пішло не так настільки, що навіть не було дронів? Зважаючи на те, що вони з самого початку широкомасштабної російської агресії стали одним зі ключових факторів.
— Я не знаю, що може піти не так. Це просто злочинна недбалість вищого керівництва країни. Інакше це не можна жодним чином назвати.
Дронами мала забезпечити українська сторона. З того, що я бачив, це не було зроблено. Набрати на вулиці людей для Зеленського, Умєрова, Сирського виявилося значно простіше, ніж купити Мавіки по 150 тисяч гривень. Ось через що загинули люди.
Кожна людина — це велика трагедія. З бюджету виплати [за загиблого] 15 млн грн. Це великі втрати для бригади, для людей, для країни та платників податків, працездатних людей.
Все це втрачається, бо тут сидять люди, які «дують щоки» в тилу, розповідають про свої великі заслуги та стратегічні плани, і не здатні виконувати елементарні службові обов’язки. На людей їм плювати. Вони тільки розповідають у відосиках, як дбають про людей, переймаються, бережуть військовослужбовців. Тільки, крім слів, нічого не робиться. І приклад злочинної бездіяльності нашої влади — це ситуація з забезпеченням 155-ї бригади.
— Що не так з нашою підготовкою резервів? Чи новостворені бригади — це неефективно, чи ми не вміємо ефективно це робити?
— Перше, новостворені бригади — це абсолютний, повний абсурд, якщо у нас немає поповнення наших боєздатних бригад. На війні найбільшу цінність мають боєздатні війська. Тобто досвідчені бригади; бригади, у яких є стрижень командних кадрів, які мають досвід, злагодженість, керованість. Тоді ми додаємо туди постійно нових осіб, і вони вже потрапляють в систему.
У нас немає для цих нових бригад досвідчених кадрів, там одиниці досвідчених офіцерів і сержантів. Там треба людей організовувати. Вони не можуть йти в бій, їм треба навчитись працювати як колектив, відчути злагодженість, довіру один до одного, спрацюватися разом. Потрібен дуже великий час, якого на війні завжди не вистачає.
І якби у нас було поповнення наших боєздатних бригад, досвідчених, і у нас було б стільки людей, що не було б куди їх дівати, і тоді ми ще формуємо нові резерви, певна логіка в цьому була б.
Але в цьому випадку це повне… У нас відсутнє взагалі стратегічне планування.
Люди, які відповідають у нас за війну, просто не розуміють, що вони роблять. Тобто хтось їм сказав, що треба формувати нові частини, і вони повністю кинули поповнення наших досвідчених бригад.
Наші досвідчені бригади воюють без людей. Я вам наведу приклад. 151-а бригада зараз під Покровським. Є одна з позицій, яка знаходиться в їхній смузі. Через відсутність досвіду одного з батальйонів, він туди не може зайти. І командування дало наказ одному з батальйонів однієї з наших досвідчених, дуже відомих бригад — зайти на позицію. І цей батальйон завдання виконав.
Але в цьому батальйоні у складі для виконання завдання вісім піхотинців. Тобто досвідчений батальйон має виконувати завдання силами восьми піхотинців, які залишились; а поруч стоїть батальйон 155-ї бригади. На цій ділянці він може виділити роту як мінімум — до ста бійців може виділити на завдання. Але, оскільки там немає сержантів, командирів, немає забезпечення озброєнням, і вони ще в процесі організації, вони не можуть виконувати це завдання. Тому що воно потребує для них часу. Вони не можуть діяти так швидко, миттєво.
Тобто в нас провалений правильний процес комплектації організації Збройних сил. І у нас ніхто на це не звертає увагу. Я тому і підняв це питання, цей скандал, тому що це основна історія: формують без забезпечення війська, для яких немає ресурсів, а у ті війська, де вже все є, не дають людей.
Виглядая просто або як ідіотизм, або диверсія. Тобто відсутність взагалі розуміння, чим ви займаєтесь там наверху. Планування на стратегічному рівні у нас повністю відсутнє.
Ставка верховного головнокомандувача не виконує своїх обов’язків. Вона просто не розуміє, чим вона займається. Це грубі помилкові рішення, які коштують нам дуже дорого.
— Максим Жорін, заступник командира 3-ї штурмової бригади, написав про те, що така ситуація, як у 155-й бригаді, не єдина, а майже типова для всіх новостворених підрозділів. Чи ви знаєте про це щось?
— Це абсолютно так. Усі бригади, які сформовані у 2024 році – сто сорокові, сто п’ятдесяті, П’ята важка механізована, — одні й ті самі проблеми. Ці 14 бригад — це просто суцільний організаційний хаос.
Там велика кількість хороших, вмотивованих бійців, але як військові з’єднання вони відсутні.
Виявляється абсурдна ситуація. Формуються частини, які переводять на фронт, для того, щоб вони нібито заміняли наші досвідчені війська, які вже перевтомлені, але цього не відбувається. Чому? Тому що виходять ці нові бригади, вони не боєздатні, в результаті їх роздьоргують по взводах, по ротах, по батальйонах і придають [у підпорядкування] тим, хто і так там стояв — досвідченим бригадам, щоб вони забезпечили керованість і якість застосування.
У результаті ми замість того, щоб піти простим шляхом і поповнювати якісні кадрові бойові бригади, ми беремо і створюємо нові. А потім вони у нас все одно не воюють, вони не здатні замінити ті війська, які вже знаходяться на першій лінії. І ніхто на це не звертає уваги, це продовжується.
Наприклад, зараз на курахівському напрямку завели нову 157-у піхотну бригаду, завели П’яту важку механізовану. Як вони застосовуються? Не самостійно. Їхні підрозділи беруть і передають 46-й, 79-й бригаді, щоб вони виконували завдання спільно з ними. І ми не можемо відвести ні 46-у, ні 79-у, бо всі розуміють, що інакше фронт впаде взагалі. Бо без цих досвідчених бригад керованості не буде ніякої.
Тобто це і зайві кошти, зайві життя людей, велика кількість; і зайві витрати ресурсів. І все це продовжується, ніхто не робить висновки.
— Які результати ви очікуєте розслідування тих кримінальних справ, які були відкриті?
— Я думаю, що призначать, зараз вже призначені… Олександр Сирський, щоб зняти з себе повністю відповідальність за свої грубі помилкові рішення, за які він мав відповідати, зараз перелякався резонансу і всю відповідальність вирішив спихнути на командування бригади, яке виконувало накази військової керівництва.
Усе командування, весь штаб командира 155-ї бригади повністю зняли. І ще погіршили її стан, ще збільшили хаос тим, що під час боїв туди ще і нових командирів призначили.
— Наші колеги публікували цифру — 95 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ та дезертирства. Це був листопад 2024 року. Говорили про те, що таких справ може бути більше. Ми чуємо від військових експертів, що проблема в тому, що немає покарання за СЗЧ. У чому ви бачите проблему?
— Так, це багато. Для того, щоб було не так багато СЗЧ, треба робити комплексні рішення. Потрібні правильні рішення з комплектування, організації і підготовки військ.
Припинити треба брехню влади, яка розповідає, що у нас все добре, як все добре формується, а ніяким чином на такій ситуації, як в 155-й бригаді, [не реагує]. А люди потім потрапляють в армію і бачать, що до них ставлення абсолютно негідне.
Крім того не працює у нас військова юстиція. Всі питання з військової дисципліни перекинуті знову на командирів військових частин.
Відповідальності командирів [немає]. Наприклад, за те, що у Францію послали велику кількість військовослужбовців, які навіть не пройшли базову і загальну військову підготовку. Командувач ОК Захід Шведюк своїй посаді; Сирський, керівники, начальник Генштабу Баргилевич на своїх посадах. Для них це не важливо. Бригаді створили проблеми і вони за це не відповідають.
Тому багато СЗЧ — тому що немає відповідальності у нашої влади ніякої. Відбуваються ті самі помилки, їх ніхто не виправляє, тому що думають не про те, що треба зробити, а думають про те, як відмазатися. Оце основний принцип роботи нашої влади.
За матеріалами nv.ua
