«Перемогти Росію на полі бою неможливо», — невтомно повторює російський диктатор Володимир Путін у зверненнях до Федеральних зборів та інших своїх виступах. Ця теза російської пропаганди давно стала частиною інфокампанії Москви, спрямованої на те, щоб союзники Києва навіть не шукали можливостей для перемоги України у розв’язаній РФ повномасштабній війні. Однак насправді Росія має чималу історію поразок, провалів і невдач у великих війнах.
У своїй інфографіці NV нагадує, як Росія вже програвала війни в минулому.
Лівонська війна (1558−1583)
Війна Московії з європейськими державами за контроль над Лівонією (територія сучасних Латвії та Естонії)

Інфографіка: NV
Причини поразки Московії:
- Неготовність економіки до затяжної війни.
- Проти Москви об’єдналися Річ Посполита, Швеція, Данія та німецькі князі, створивши потужний військовий і політичний альянс.
- Опричнина царя Івана Грозного спричинила хаос у внутрішньому управлінні та зниження ефективності державного апарату.
- Низький рівень дисципліни московської армії, погане забезпечення і тактична відсталість від військ європейських держав.
- Після початкових успіхів Московія втратила Лівонію через власну нездатність закріпити завоювання на тлі контратак суперників.
Наслідки:
Москва втратила вихід до Балтійського моря та стала більш обмеженою в зовнішній торгівлі. Посилилася внутрішня криза, держава втратила міжнародний престиж.
Прутський похід (1711)
Похід Петра I з метою перехопити в Османської імперії контроль над Молдовою та півднем України.

Інфографіка: NV
Причини поразки Московського царства:
- Похід був організований поспіхом, без достатнього планування та належного забезпечення війська. Зокрема гостра нестача питної води швидко виснажувала солдатів Московського царства.
- Османська армія значно перевищувала чисельність московських військ. Московити мали близько 46 тис. солдатів, а їхній союзник Молдова — 5 тис., тоді як османське військо налічувало близько 120 тис. воїнів.
- Недооцінка росіянами противника, зокрема можливості Османської імперії швидко зібрати військо.
Наслідки:
Втрата Московським царством Азову, Правобережної України та територій Війська Запорозького, заборона втручання у політику Речі Посполитої.
Кримська війна (1853—1856)
Війна Москви з коаліцією Османської імперії, Великої Британії, Франції та Сардинського королівства за контроль над Близьким Сходом та Балканами

Інфографіка: NV
Причини поразки Російської імперії:
- Росія протистояла коаліції розвинених європейських економік, яким було легше забезпечувати тривалу війну.
- Російська армія використовувала застарілу зброю, тоді як союзники мали сучасніший флот та артилерію.
- Відсутність розвиненої мережі залізниць і доріг ускладнювала постачання провізії для армії та перекидання підкріплення.
- Російські солдати страждали від голоду, хвороб і нестачі обмундирування, що призводило до значних супутніх втрат.
- Британський і французький флоти домінували на Чорному морі, блокуючи російські порти.
- Кріпосне право та загальна неефективність соціально-економічної системи Росії, хабарництво медпрацівників та махінації з постачанням провізії впливали на її здатність протистояти Франції та Великій Британії, найбільш розвинутим європейським державам.
Наслідки:
Втрата Росією флоту та укріплень на Чорному морі. Початок суттєвих внутрішніх реформ, зокрема й вимушене скасування кріпосного права.
Російсько-японська війна (1904−1905)
Війна з Японською імперією за контроль над Маньчжурією і Кореєю

Інфографіка: NV
Причини поразки Російської імперії:
- Російська імперія вважала Японію відсталою маленькою країною.
- Нездатність ефективно організувати логістику та постачання військ на далеку відстань.
- На відміну від Японії Росія не мала союзників серед найбільших держав.
- Погане керівництво та стратегічні помилки у веденні воєнних дій.
- Технічна відсталість російського флоту та армії порівняно з реформованими японськими військами.
- Внутрішні політичні та соціальні проблеми в Росії, зокрема робітничі заворушення та страйки, бунти на флоті, які передували революційним подіям 1905 року.
Наслідки:
Революція 1905−1907 років в Російській імперії, сплеск тероризму, падіння авторитету монархії та створення парламенту. Імперія продемонструвала свою військову слабкість, що зрештою зумовило швидкий початок Першої світової війни.
Зимова війна (1939 — 1940)
Загарбницька війна СРСР проти Фінляндії

Інфографіка: NV
Причини поразки Радянського Союзу:
- СРСР вважав Фінляндію слабкою державою, але фіни проявили високу мотивацію та стійкість.
- Фіни грамотно використовували тактику партизанської війни та мобільних груп, а також смугу фортифікацій (Лінію Маннергейма) на Карельському перешийку, збудовану задовго до того на випадок війни із Радянським Союзом.
- Мороз до -40°C за тотальної нестачі зимового одягу у радянських військових, а також складний рельєф уповільнювали рух Червоної армії, тоді як фіни були краще пристосовані до природних умов на своїй території.
- Міжнародний осуд радянських бомбардувань фінських міст, виключення СРСР з Ліги Націй. Поставки зброї Фінляндії з боку Великої Британії та Франції.
- Децентралізованість фінів у прийнятті рішень на противагу централізації радянського війська
- Фінські солдати боролися за незалежність, тоді як радянські солдати часто воювали під примусом і страхом репресій.
- Брак досвідчених командирів у Червоній армії через постійні репресії.
Наслідки:
Збереження незалежності Фінляндії, демонстрація слабкостей Червоної армії перед вторгненням Німеччини до СРСР у 1941 році.
Війна в Афганістані (1979—1989)
Вторгнення СРСР в Афганістан з метою встановлення політичного контролю

Інфографіка: NV
Причини поразки Радянського союзу:
- Партизанська війна моджахедів в умовах складного та незнайомого для радянських військ гірського рельєфу.
- Відсутність підтримки з боку населення Афганістану, яке було на стороні місцевих сил спротиву.
- Значні витрати на озброєння виснажували економіку Радянського Союзу.
- Неефективна стратегія та відсутність чіткої мети у конфлікті.
- Введення санкцій проти СРСР на тлі війни та підтримка афганського збройного спротиву (моджахедів) з боку США, деяких європейських країн-членів НАТО, Пакистану та інших зацікавлених держав регіону.
Наслідки:
Послаблення авторитету СРСР на міжнародній арені, поглиблення внутрішньої кризи. Зрештою розпад Радянського союзу.
За матеріалами nv.ua