NV дізнався назви конкретних китайських компаній, які відбудовують заводи на захоплених росіянами землях сходу України та постачають місцевим підприємствами устаткування й інші товари.
Щонайменше десяток приватних китайських компаній активно співпрацює з окупованими територіями Донеччини та Луганщини, постачаючи місцевим підприємствам або устаткування, або інші товари. При чому представники бізнесу Піднебесної чудово розуміють, що вони роблять.
В цьому переконався NV, проаналізувавши відкриті джерела, передусім публікації російських пропагандистських ЗМІ та повідомлення окупаційних адміністрацій, а також поспілкувавшись з вітчизняними експертами, які відслідковують стан справ на захоплених росіянами територіях України.
З боку китайських компаній йдеться як про постачання обладнання, так і про приїзд представників бізнесу КНР на окуповані території, створення спільних підприємств та активне залучення місцевої робочої сили.
КНР у таких контактах представляють найрізноманітніші галузі – від енергетики та інфраструктури сільського господарства до легкої промисловості.
«На даний час росіянам не вистачає грошей для розбудови захоплених українських земель. Тому Кремль намагається долучити китайські компанії до інвестування в окуповані райони України», — переконаний Павло Лисянський, директор Інституту стратегічних досліджень і безпеки.
Китайська частка
Перші серйозні контакти китайських бізнесменів з підприємствами окупованих частин Донеччини та Луганщині відбулися навесні 2023 року. Тоді у Гуанчжоу відбулася виставка імпорту та експорту «Кантонський ярмарок». І як відзвітував окупаційний ресурс «ZOV ДНР», участь в ньому взяв такий собі Артем Жихарєв, радник генерального директора так званої «державної» компанії Надра з «ДНР». Він також відвідав заводи з виробництва гірничодобувного устаткування в Пекіні, Чженчжоу, Цзінані та Тайюані.
Згодом китайська компанія Liming Heavy Industry Science & Technology, виробник дробарно-сортувального та млинового устаткування, за повідомленнями російських медіаресурсів, поставила для Надра стаціонарні дробарні установки, вібраційні живильники та додаткове обладнання для запуску заводу.
Того ж року компанія «Каранський кар’єр» з так званого «Тельманівського муніципального округу» окупованої Донеччини, підписала угоди про співпрацю з двома виробниками промислового обладнання з КНР: фабрикою Amma Construction Machinery Shanghai, що виготовляє обладнання для подрібнення порід, та виробником дробильно-сортувального обладнання Zhongxin Heavy Industrial Machinery.
Про це тоді повідомила російська державна агенція ТАСС, додавши, що китайці зобов’язались супроводжувати пусконалагоджувальні роботи й виробничі процеси на новому заводі з виготовлення мінерального порошку у Каранському кар’єрі.
Минулого року ця дробильно-сортувальна фабрика була введена в експлуатацію.
Самостійно відновити життєдіяльність захоплених ними районів сходу на півдня України росіяни не здатні. Тому шукають на це грошей навіть у КНР (на фото – руїни Авдіївки) / Фото: DR
Інтерес бізнесменів із Піднебесної почав поширюватись і на залишки вугільної промисловості окупованої Донеччини. Так виробник гірничодобувної техніки Sany Heavy Industry поставив прохідницькі комбайни компанії Імпекс-Дон, яка має чотири шахти в захопленому росіянами регіоні: дві в Чистяковому (Торезі), у Сніжному, та в Хрестівці (Кіровському). Інформацію про це оприлюднило «Донецьке агентство новин», пославшись на першого заступника гендиректора Імпекс-Дон Анатолія Антоньєва.
І це ще не все.
«Інвестиційна» історія
У 2023-му в Москві відбувся Всеросійський конгрес із комплексного розвитку територій, у якому взяли участь представники так званих міністерств будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, що були створені на окупованих територіях.
На сайті самого конгресу вказано, що тоді на ньому було представлено досвід Китаю з комплексної забудови територій. Зокрема, як запрошений спікер із КНР до Москви прибув Ван Дунтао, помічник генерального директора, секретар партійного осередку та генеральний директор напряму інвестицій та фінансування Heilongjiang Construction Investment Group.
А до Китаю все частіше навідуються представники окупаційних адміністрацій.
Так в 2024 році в провінції Хейлунцзян відбувся I-й російсько-китайський будівельний форум, в якому взяв участь голова так званого уряду «ДНР» Євген Солнцев, а також представники «Корпорації розвитку Донбасу». Про це писала російська газета «Комсомольська правда».
На форумі те, що в «ДНР» назвали своїм «інвестиційним потенціалом», презентували керівництву Уханьського проектно-дослідного інституту чорної металургії (Wisdri Engineering & Research Incorporation Limited), який вже реалізує кілька проектів у РФ. Вищезгаданий Солнцев намагався вмовити представників інституту, аби той взяв участь у запуску та модернізації металургійних підприємств на окупованій Донеччині.
Своєю чергою Кремль діє масштабніше, намагаючись приєднати окуповані території до міжнародного транспортного коридору Європа-Західний Китай, загальною довжиною в 9 тис. км. На тих 2,4 тис. км, що йдуть територією самої країни-агресорки, ця дорога об’єднує відразу три найбільші агломерації – Московську, Казанську та Самарсько-Тольятінську.
Наразі росіяни на окупованих територіях реконструюють автодорогу Ростов-на-Дону — Маріуполь — Мелітополь — Сімферополь, яку вони називають федеральною трасою Р-280 «Новоросія». Її протяжність — 635,6 км. Дорога проходить через Ростовську область, а також окуповані Донецьку, Запорізьку, Херсонську області та Крим. За допомогою цього логістичного маршрут росіяни планують залучити якомога більше китайських компаній до захоплених ними регіонів України.
Кремль вже намагається це робити: як відзвітувало місцеве пропагандистське видання «Херсонське», в минулому році група бізнесменів з КНР відвідала окуповану приморську частину Херсонської області, — селище Хорли та місто Скадовськ. Росіяни намагались зацікавити підприємців зі Східної Азії місцевими портами та можливістю постачати в регіон сільськогосподарське обладнання.
Спроба прив’язати КНР
За оцінками одного з експертів, який говорив з NV на умовах анонімності, експорт із захоплених РФ районів Донеччини в першому півріччі 2023-го йшов у п’ять країн (Китай, Туреччину, Сирію, Білорусь, Казахстан) та в одне невизнане проросійське утворення (Абхазію). Понад половину цього потоку складали метали та вироби з них — 51,8%, а решта — це мінеральні продукти, продтовари та сільськогосподарська сировина для їхнього виробництва.
Свіжіших даних у цього співрозмовника видання немає.
Водночас Лисянський з Інституту стратегічних досліджень і безпеки, приводить інформацію від своїх джерел, згідно з якою за підсумками 2023 року частка Китаю в загальному імпорті товарів в окуповані райони Луганщини склала 60%. Це було продовольство та сільськогосподарська сировина, електричні машини та обладнання, запчастини, наземний транспорт, продукція хімічної промисловості.
Лисянський робить висновок, що контакти приватних китайських компаній та окупаційних адміністрацій відбуваються на всіх рівнях. Причому Москва активно їх лобіює. Бо росіяни не здатні самостійно відновити життєдіяльність зруйнованих війною районів, і хочуть вирішити цю проблему за допомогою китайських виробників та інвесторів.
Своєю чергою політолог Петро Олещук вважає, що активність російсько-китайських контактів на українському сході та півдні має зовнішньополітичну складову. Адже Москва прагне якомога сильніше залучити Пекін до найбільшого з часів Другої світової європейського збройного конфлікту. І робить Кремль це не тільки за допомоги державних механізмів, але й через підприємців.
Логіка РФ, на думку Олещука, виглядає так: чим більше Китай буде представлений у вигляді бізнесу на окупованих територіях, тим більше він буде зацікавлений у тому, щоб Росія продовжувала їх контролювала.
«Кремль пропонує якісь вигідні умови Пекіну, китайському бізнесу на окупованих територіях. А КНР у відповідь через усі дипломатичні канали просуває тезу, щоб окупована частина залишалася під контролем РФ, — вважає політолог. — По суті, це техніка бізнес-лобізму, але саме для легалізації військової агресії Путіна на міжнародному рівні».
За матеріалами nv.ua
