Ідея про корисні копалини, якою офіс Зеленського зацікавив Дональда Трампа, тепер обертається проти України. Відмова підписати угоду на умовах США загрожує втратою важливого діалогу з Вашингтоном. Чи впорається Київ?
12 лютого Київ отримав від американської сторони проєкт угоди про партнерство, що стосувався українських надр. Документ передбачав інвестиції в українські корисні копалини в обмін на подальшу допомогу США, але водночас суттєво обмежував суверенітет України. Міністр фінансів США Скотт Бессент привіз його для підписання Зеленському, однак український президент відмовився підписувати документ без чітких гарантій безпеки. Повторна відмова Києва на Мюнхенській конференції викликала невдоволення Дональда Трампа, який відтоді неодноразово критикував Зеленського.
Чи вдасться Україні знайти компроміс із Вашингтоном щодо стратегічних ресурсів?
З чого це почалося
Восени 2024 року президент Зеленський під час візиту до США зустрівся з Дональдом Трампом та Камалою Харріс, презентувавши кандидатам в президенти План перемоги. Одним із ключових пунктів було використання українських корисних копалин для залучення військової допомоги США. Після перемоги на виборах Трамп повернувся до цієї ідеї, але га своїх умовах. Оцінивши потенціал угоди у 500 мільярдів доларів, він став вимагати компенсації вже наданої допомоги Києву.
За даними NV Бізнес, українські урядовці працювали над деталізацією угоди, проте 12 лютого міністр фінансів США Бессент представив жорсткий варіант документа.
NBC News повідомляє, що США наполягали на отриманні 50% доходів від видобутку та наданні американським компаніям безстрокових прав на розробку стратегічних ресурсів — літію, урану, титану, графіту та рідкоземельних металів. The Telegraph зазначає, що масштаби вимог Вашингтона перевищували навіть репараційні виплати Німеччини після Першої світової війни.
Угода також передбачала розширення американського впливу на стратегічні галузі України, включаючи енергетику та оборонну промисловість. The Telegraph наголошує, що документ охоплював також нафту, газ, порти та інфраструктуру.
«Згідно з умовами контракту, Сполучені Штати отримали б безстрокову економічну колонізацію України Сполученими Штатами. Він передбачає тягар репарацій, якого неможливо досягти», — йдеться у матеріалі The Telegraph.
Наразі угода про надра є непублічною, є лише медіаверсії її ключових положень. Утім, редакція отримала копію частини первинних пропозицій США (Draft Agreement) українській владі, які підтверджують оприлюднені деталі.
Йдеться про створення Інвестиційного фонду з реконструкції, що акумулюватиме доходи від українських мінеральних ресурсів, нафти і газу, портів та іншої інфраструктури. Частину з яких, згідно угоди, США зобов’язується реінвестувати у відновлення в Україну. Однак без чітко зазначених відсотків.
Об’єкт Фонду Інвестицій з реконструкції це:
Економічна вартість, пов’язана з ресурсами України, включаючи:
• Мінеральні ресурси
• Нафтові та газові ресурси
• Порти
• Інша інфраструктура (за погодженням)
Внесок:
США (USG):
Довгострокове фінансове зобов’язання щодо розвитку безпечної, стабільної та економічно процвітаючої України.
Україна (GOU):
50% регулярних доходів, які Україна отримує від ліцензій, виданих на видобуток або іншу монетизацію ресурсів України в межах цієї угоди, з обтяженням таких доходів на користь США.
50% фінансової вартості, отриманої Україною від усіх нових ліцензій, виданих третім сторонам на майбутній видобуток або монетизацію ресурсів України, що підпадають під цю угоду.
Монетизація ресурсів України, що підпадають під цю угоду, а також 50% доходів України від нового видобутку або монетизації ресурсів, здійснюваної самим урядом України, включаючи будь-які державні підприємства, з відповідними фінансовими зобов’язаннями перед США, що відображають право власності на таку фінансову вартість.
Для забезпечення достатнього капіталу для відновлення України відсоток отриманих доходів буде реінвестовано в проєкти з розвитку, виробництва та/або транспортування природних ресурсів, портів та іншої інфраструктури. США визначать відповідний відсоток пізніше після консультацій з Україною.
Інші умови:
Відбір:
Для всіх майбутніх ліцензій США отримають право першої відмови на купівлю експортованих корисних копалин, при цьому право на купівлю може бути передано третім сторонам.
Управління Фондом :
Фонд Інвестицій з реконструкції матиме виключне право визначати метод, критерії відбору, умови та правила, які використовуватиме Україна під час видачі та документального оформлення майбутніх ліцензій на видобуток або іншу монетизацію природних ресурсів України, що підпадають під цю угоду.
Зеленський заявив, що угода не містить чітких гарантій безпеки, тому потребує доопрацювання. «Я з повагою ставлюся до Сполучених Штатів, і тому я сказав міністру фінансів США, що цей документ не готовий», — згодом пояснив президент.
Європейська правда стверджує, що на Мюнхенській конференції американська делегація наполягала: для початку мирних переговорів між віце-президентом США Джей Ді Венсом та Зеленським угода має бути підписана. Українська сторона вкотре запропонувала її переглянути.
Офіційно сторони продовжують дотримуватися своїх позицій: США наполягають на підписанні, Україна наполягає на допрацюванні угоди, передусім щодо гарантій безпеки.
Чи угода досі актуальна?
Україна має значні запаси урану, титану, літію, графіту та інших металів, частину яких США наразі закуповують у Китаю. Водночас Трамп продовжує критикувати Київ. На саміті інвесторів First Investment Institute (FII) у Маямі він заявив: «Ми просто роздаємо свої гроші, а вони (Україна — ред.) зірвали угоду щодо рідкоземельних металів».
Радник президента США Майк Волц пояснив, що жорстка риторика Трампа зумовлена опором Києва укласти угоду. Водночас віце-прем’єрка України Ольга Стефанішина заявила, що переговори тривають. Однак NV Бізне не отримав додаткових пояснень щодо цих перемовин.
В Офісі Президента редакції підтвердили, що Білий дім досі зацікавлений у проекті, однак робочі групи для його доопрацювання ще не сформовані. Наразі на Банковій оцінюють шанси узгодити кінцевий документ з американцями як «робочу перспективу». «Хочемо, щоб команди опрацювали всі деталі», — зазначив співрозмовник на Банковій.
Джерела Reuters в адміністрації Трампа також зазначають, що угода залишається пріоритетом для США, оскільки Трамп прагне продемонструвати виборцям повернення коштів, витрачених на підтримку України. Натомість Financial Times вказує, що Київ зробив стратегічну помилку, ініціюючи переговори без конкретних розрахунків щодо запасів та вартості ресурсів, що дало Трампу можливість диктувати умови. Адже йдеться про недостатньо досліджені родовища, а сучасні дані про їхні запаси та якість відсутні, що ускладнює залучення інвесторів.
Чи стане угода частиною мирного плану?
«Цей документ (проект угоди про партнерство між Україною і США — ред.) є важливим з точки зору бачення президентом Трампом швидкого врегулювання цього конфлікту. Ми вважаємо, що це дасть українському народу подальші гарантії американської допомоги», — сказав Бессент у Києві. За його словами, така угода буде сильним сигналом російському керівництву про американські зобов’язання.
Михайло Бєлєсков, старший аналітик фонду «Повернись живим» та головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, вважає, що угода є частиною політики Америка передусім. Він зазначає: «Якби Трамп представив це як гарантію того, що Росія не піде далі, це мало б сенс. Але поки що це виглядає радше як спроба США компенсувати свою допомогу Україні».
За його словами, Київ міг би використати переговори для отримання гарантій безпеки, однак наразі Вашингтон не пропонує ані військової присутності, ані залучення американських сил до захисту повітряного простору України.
Голова комітету ВР із зовнішньої політики Олександр Мережко заявив, що не знайомий із текстом угоди, але позитивно оцінює сам факт інтересу Трампа до України. Водночас він вважає, що реалізація проекту можлива лише після завершення війни.
Росія також намагається використати ситуацію: за даними російських джерел, на перемовинах у Саудівській Аравії росіяни запропонували повернути американські нафтові компанії на свою територію та спільно розробляти ресурси Арктики.
«Тактика Трампа змінюється дуже швидко, і ми можемо впливати на цю динаміку, як і росіяни. Це боротьба за „розум і серце Трампа“», — резюмує Мережко.
За матеріалами biz.nv.ua
