Український парламент продовжив можливість добровільного повернення військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військову частину – до 30 серпня 2025 року. Справа тепер за підписом президента.
Уперше закон про “декриміналізацію СЗЧ” набув чинності наприкінці листопада 2024 року. Саме тоді військовим, які самовільно залишили частину, дозволили за спрощеною процедурою повертатися до строю – без суду і з відновленням пільг.
По суті для повернення потрібно було його бажання і згода командира. Згодом подати заявку дозволили за допомогою додатку “Армія+”. Як кажуть у генштабі, повернення відбувається упродовж кількох днів.
Тоді термін повернення обмежили 1 січня 2025 року, але через деякий час подовжили до 1 березня.
Як стало відомо BBC Україна з власних джерел, у квітні 2025 року в генштабі проблему з СЗЧ вважали вирішеною, адже “кількість тих, хто йде в СЗЧ дорівнює кількості тих, хто вертається”.
На запит BBC про кількість військових, які вже повернулися за законом про “декриміналізацію”, у генеральному штабі відмовилися відповідати, сказали, що така інформація “службова”.
На початку березня Державне бюро розслідувань повідомило, що в період з 29 листопада 2024 року по 1 березня 2025 року на службу повернулися майже 21 100 військовослужбовців.
BBC підрахувала, що за даними генпрокуратури, лише за грудень 2024 року СЗЧ вчинило 14,7 тисячі військових, а продовж січня-лютого 2025 – 30,5 тисяч людей.
По суті з грудня 2024 по березень 2025 самовільно залишили частину понад 45 тисяч військових, тобто щонайменше вдвічі більше тих, хто повернувся (за даними ДБР).
Скільки СЗЧ за роки великого вторгнення
СЗЧ – це коли військовий покидає місце служби без дозволу командира чи поважних причин. Проте, якщо у нього є намір ухилитися від служби, то це вже дезертирство.
Обидва злочини є кримінальним правопорушенням.
Покарання відрізняється не так суттєво: за СЗЧ дають від п’яти до десяти років позбавлення волі, за дезертирство — від п’яти до дванадцяти.
Лише за січень-березень 2025 року 44,5 тисяч військових самовільно залишили частину, а ще сім тисяч – дезертували.
За весь 2024 рік генпрокуратура відкрила 62,5 тисячі справ про СЗЧ і 22,3 тисячі справ – про дезертирство.
Тоді як упродовж 2023 року було лише 16 316 справ про СЗЧ і 7 755 – про дезертирство.
У 2022 році таких справ було менш як десять тисяч за обидвома статтями.
Як бачимо, кількість СЗЧ у 2024 році зросла майже втричі – порівняно з 2023-м.
Річ у тому, що наприкінці 2023 – на початку 2024 року під час обговорення закону про посилення мобілізації, почалися розмови про граничні терміни служби.
Обговорювали терміни в 12, 24 і 36 місяців. Останній варіант спершу прописали в тексті законопроєкту про мобілізацію, але в останній момент цей пункт виключили.
Так Україна отримала новий закон про мобілізацію без демобілізації.
Військове-політичне командування України неофіційно пояснює, що під час війни неможливо дозволити демобілізацію, адже ресурсу замінити цих людей немає.
Конфлікт із командуванням, відсутні терміни служби, втома (ті, хто добровільно пішли захищати Україну в 2022-му, наприклад, перебувають на фронті вже 38 місяців), складність переведення в інший підрозділ – серед поширених причин СЗЧ.
Міноборони і генштаб заявляють, що шукають розв’язання цих проблем, зокрема, впровадили механізм переведення в іншу бригаду через додаток “Армія+”.
Зокрема для того, щоб привернути увагу до відсутності чітких термінів служби 24-річний Сергій Гнезділов, військовослужбовець 56 Маріупольської ОМБ, публічно пішов у СЗЧ.
Йому загрожувало 12 років ув’язнення за звинуваченням в дезертирстві. Публічність жесту суд вважав за намір ухилитися від служби.
Зрештою військовий вирішив повернутися у свою бригаду, а суд закрив кримінальне провадження.
За матеріалами bbc.com
