В Україні з осені суттєво зростуть ціни на навчання за контрактом у державних вищих навчальних закладах. Абітурієнтам і їхнім батькам, а також студентам вишів треба приготуватися до того, що вже з вересня, коли почнеться новий навчальний рік, ціна на навчання можуть сягати на деякі спеціальності 70-100 тисяч гривень, хоча ще минулого року подекуди було майже удвічі дешевше.
Таке зростання відбулося після того, як уряд з подачі міністерства освіти та науки запровадив новий механізм формування вартості навчання для контрактників.
Міносвіти вже досить давно обговорювало доцільність поступового збільшення плати за навчання. Опоненти влади такі наміри називали перетворенням престижних вишів у заклади для заможних, особливо у період війни, коли платоспроможність більшості українців впала.
Минулого року, за даними міністерства освіти, на бюджет вступило 66 тисяч абітурієнтів, 108 тисяч – на контракт.
Чому уряд все ж таки зобов’язав вищі навчальні заклади підвищити ціни на навчання і що треба знати абітурієнтам та їхнім батькам про нові умови навчання на контракті?
Логіка міносвіти і нові ціни
Заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький є одним із тих урядовців, котрі давно наполягають на змінах в оплаті за навчання. Зараз, вважають у МОН, за престижні спеціальності плата занижена.
“Коли держава дає, наприклад, на підготовку одного студента 55-56 тисяч гривень на рік, а студент-контрактник навчається за 25 тисяч, постає два запитання. Перше: чи не коштом держави частково оплачується навчання цього контрактника? Насправді так воно і є. І друге: чи можна якісно підготувати студента будь-якої спеціальності за 25 тисяч гривень? Звісно, не можна”, – казав він в інтерв’ю “Дзеркалу тижня” ще наприкінці 2024 року.
Михайло Винницький також наголошував, що наслідком такої ситуації є низька платня у викладачів вишів. Бо їхня зарплата залежить від кількості студентів-контрактників, які навчаються у вишах і сплачують за навчання.
Сьогодні професор вишу з усіма надбавками отримує близько 18 тисяч гривень.
До 20 травня, за два місяці до початку приймання документів від вступників, вищі навчальні заклади мали оприлюднити нові ціни.
Багато з них цього ще не зробили, але деякі виші вже попередили, що ціни 2024 року, які ще можна бачити на їхніх сайтах, вже не актуальні.
У провідних університетах вартість зросла в середньому на 15-20 тисяч і становить для бакалаврату 45-70 тис гривень на рік залежно від спеціальності, на магістратурі – 60 до 90 тис гривень.
Зокрема, Київський політехнічний університет імені Сікорського встановив вартість понад 67,5 тис гривень на рік на спеціальності фінансова справа, маркетинг, право, торгівля, економіка і міжнародні відносини для бакалаврату і майже 88 тис гривень – для магістратури.
У Київському національному університеті ім.Шевченка річний контракт для популярних спеціальностей – у межах 60-80 тисяч гривень.
В університеті “Львівська політехніка” – в середньому 45-50 тис гривень.
Києво-Могилянська академія поки що не оприлюднила розцінок на новий навчальний рік, проте цей університет і в попередньому році вже мав одну з найвищих розцінок на навчання на престижних спеціальностях. На деякі з них вартість сягала 90-100 тис гривень на рік.
Можливі наслідки
Критики нових цінових правил звинувачують уряд у порушенні норм Конституції про рівний доступ усіх громадян до освіти.
Зокрема, колишній урядовець і депутат парламенту Микола Томенко вважає, що підвищення цін закриє можливості для навчання у престижних вишах багатьом випускникам, які не зможуть оплатити навчання.
Звісно, вони мають шанс потрапити туди на бюджет – за умови, якщо отримають найвищі бали за результатами Національного мультипредметного тестування (НМТ).
“Але на практиці все надто складно. По-перше, на так звані престижні професії радикально скорочено кількість бюджетних місць, а по-друге, прохідний поріг для вступу на право, медицину, публічне управління повинен становити не менше ніж 150 балів. Спробуйте у сьогоднішній сільській школі без репетиторів чи у прифронтовій місцевості з тотальним онлайн-навчанням отримати високий бал з математики чи англійської мови”, – наголошує Микола Томенко.
Микола Томенко, а також колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук вважають, що висока плата за навчання може спонукати молодь їхати до країн Європи, де чимало закладів освіти пропонують привабливіші умови навчання.
Як зазначає Ігор Лікарчук, через втечу від війни, а також наслідки демографічної кризи кількість абітурієнтів в Україні скоротилася і підвищення цін може призвести до того, що їх стане ще менше.
“Не відкидаю, що освітній менеджмент нині хоче вирішити питання переспрямування потоків абітурієнтів у заклади професійно-технічної освіти. Але, як кажуть, силоміць борщ не змусиш їсти”, – каже він в інтерв’ю виданню “Експрес”.
“Або ж хтось у владі вирішив таки реалізувати ідею-фікс зі скорочення кількості університетів. Зменшиться кількість студентів – ставитимуть питання про закриття вишу”, – розмірковує Ігор Лікарчук.
Експерт Українського інституту майбутнього Віталій Хромець, який раніше був ректором приватного університету Короля Данила, вважає, що для державних і комунальних університетів вигідно, коли студентів менше, а плата за контракт – вища.
“Пояснення просте. Оплата праці викладачів залежить від кількості студентів, які вчаться на контракті. Якщо вона буде більшою, виш має брати на роботу нових викладачів і розподіляти зароблені гроші між усіма ними. Якщо студентів менше, а контракти вищі, то й більші кошти підуть на зарплати меншої кількості викладачів”, – каже він у коментарі ВВС Україна.
Схема від уряду
Підняття ціни на навчання за контрактом у державних вишах передбачене постановою Кабінету міністрів про розподіл видатків держбюджету між закладами вищої освіти, що була ухвалена у квітні.
Саме цим документом уряд зобов’язав виші встановити вартість навчання на контракті на рівні не нижчому, ніж вартість, яку покриває держава, навчаючи студента-бюджетника у тому чи іншому університеті або інституті.
Приватних вишів ці вимоги не стосуються, оскільки уряд їх не фінансує. Тобто, вони можуть самостійно встановлювати ціни. Тому не виключено, що наслідком може стати більший наплив заяв абітурієнтів до приватних закладів.
“Тому коли критики рішення про підвищення вартості навчання кажуть, що для багатьох родин нові ціни будуть недосяжними, вони можуть піти у приватні заклади, де вартість буде меншою”, – вважає Віталій Хромець з Українського інституту майбутнього.
У цій постанові також є перелік близько 40 спеціальностей, на які встановлюються додаткові коефіцієнти, через що контракт стає ще дорожчим.
Серед них економіка та міжнародні економічні відносини, політологія, міжнародні відносини, психологія, соціологія, журналістика, фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, менеджмент, комп’ютерні науки, кібербезпека, архітектура, медичні спеціальності, готельно-ресторанна справа та інші.
Також Кабмін передбачає збільшення грантової підтримки тих студентів, які не потрапили на бюджет, але отримали високі бали на НМТ. Вони можуть вступати на контракт, а уряд їм компенсуватиме частину оплати.
Як розповідав Михайло Винницький, розмір гранту залежатиме від кількості балів, які отримає абітурієнт на Національному мультипредметному тестуванні.
Але це стосуватиметься не всіх спеціальностей, а лише тих, які, на думку уряду, потребують особливої підтримки. Це спеціальності, що пов’язані з відновленням інфраструктури, відтворенням й відновленням людського капіталу.
“Тобто це математика, фізика, хімія, біологія, деякі інженерні спеціальності, такі як механічна інженерія, агроінженерія, хімічна технологія. На жаль, вони є не надто популярними серед вступників, але фахівці цих профілів надзвичайно потрібні для розвитку нашої країни”, – зазначає заступник міністра освіти Михайло Винницький.
До переліку спеціальностей із особливою підтримкою держави також входять медичні (лікарі, терапевти-реабілітологоги), освітні (вчителі всіх рівнів) і спеціальності, пов’язані з відбудовою, – архітектура й будівництво.
Кабмін планує частково покривати витрати на такі спеціальності на суму від 16,8 до 25 тис гривень.
Уряд також обіцяє збільшити кількість бюджетних місць для цих спеціальностей.
Однак є ще одна складність – на бюджетні місця конкурентами є пільговики, яких за останні роки побільшало. Тому уряд хоче запровадити спеціальні гранти для пільгових категорій студентів, аби вони не були конкурентами на місця державного замовлення.
ВВС Україна звернулась за коментарем до Міносвіти з цього приводу, проте відповіді так і не отримала.
За матеріалами bbc.com
