Адміністрація президента США Дональда Трампа є «загрозою нашому майбутньому»; люди категорії Стіва Віткоффа в ролі перемовників з Росією — це «велика помилка», а хаос у роботі американської бюрократії, раніше добре налагодженій, — «велика проблема». З такою низкою гострих і критичних заяв щодо другого президентства Трампа і політики Білого дому щодо України виступила колишня посолка США в Україні Бріджит Брінк.
Низку цих заяв вона зробила в новому інтерв’ю подкасту The Atlantic, що має назву The David Frum Show. На сайті видання це інтерв’ю вийшло із заголовком «Зрада України Трампом: Бріджит Брінк, колишня посолка в Україні, про війну цієї країни з Росією, зраду України Америкою та причини своєї відставки».
Брінк, яка майже 30 років працювала у дипломатичних структурах США, починала свою кар’єру ще за часів адміністрації Білла Клінтона, працювала в Держдепі та Раді національної безпеки США. Вона також представляла США в Узбекистані, Грузії та Словаччині, перш ніж обійняти посаду американського посла в Україні влітку 2022 року, через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії. У квітні 2025-го, невдовзі після другого приходу до влади Дональда Трампа, Брінк звільнилася з посади посолки, заявивши: «З початком роботи адміністрації Трампа політика почала полягати в тиску на жертву — Україну, а не на агресора — Росію. Таким чином, я більше не могла сумлінно виконувати політику адміністрації та вважала своїм обов’язком піти у відставку».
У середині 2025-го Брінк заявила, що балотується в Конгрес США від штату Мічиган, і оприлюднила у соцмережах відеоролик, який підсумував три роки її дипломатичної роботи в Україні під час великої війни з РФ. «На жаль, президент [США Дональд Трамп] продовжує тиснути на нашого демократичного союзника, Україну, а не на агресора, Росію. Умиротворення диктатора ніколи не приносило і не принесе тривалого миру. І це не те, ким ми є», — каже Брінк на цьому відео.
Аналогічні тези, не приховуючи різкої критики на адресу Трампа, Бріджит Брінк висловила і в розмові з журналістом The Atlantic Девідом Фрамом, автором книг Трампократія (2018) і Трампокаліпсис (2020).
У цьому інтерв’ю вона також розповіла про деталі своєї роботи в Україні: від моменту, коли їй довелося відновлювати роботу посольства США в Києві (де після евакуації напередодні вторгнення з безпекових міркувань не залишилося «нічого, що можна було б увімкнути в розетку») до своїх численних відряджень потягами по всій Україні та під обстрілами. Брінк розповіла, як перші три місяці роботи в Києві ночувала в посольстві у приміщенні, облаштованому для американських морпіхів; як намагалася подбати про безпеку співробітників дипмісії ще до того, коли Київ вдалося захистити більш надійними системами ППО включно із ЗРК Patriot; як менше ніж через 12 годин після її візиту до Одеси разом з представниками USAID Росія вдарила по місту ракетами, зруйнувавши будівлю, де Брінк проводила свої зустрічі. Водночас вона висловила захоплення роботою Укрзалізниці та назвала «дивовижною» українську залізничну систему.
З цих поїздок колишня посолка також пригадала випадок, коли прямувала в Одесу на зустріч з дипломатами G7 та ООН, щоб започаткувати Чорноморську зернову ініціативу. У якийсь момент потяг з Брінк та її командою з близько 20 людей зупинився посеред ночі. «Я почула, як моєму охоронцеві зателефонували, і я чула, як він просто казав: «Так, так». Тоді він повернувся до мене і сказав: «Запущено ракету. Вона впаде десь поруч із нами, десь неподалік». Брінк згадує, що тоді сподівалася й молилася, що з її командою все буде гаразд, а рішення про великий дипломатичний західний «десант» в Одесі не було помилковим. «А потім ми чекали — бо це все, що можна зробити, чекати. Минуло 15 хвилин, 20 хвилин, і поїзд знову рушив».
Підсумовуючи свою роботу в Україні в розмові з The Atlantic, Бріджит Брінк наголосила: «Україна мені дуже небайдужа. Я провела три роки свого життя в зоні бойових дій, намагаючись захистити свою команду, а також просувати наші цілі щодо того, щоб зберегти Україну вільною».
NV зібрав найяскравіші та найрізкіші заяви Брінк щодо України з цієї розмови.
Розкритикувала помилковий поточний підхід США щодо Путіна. У відповідь на прохання оцінити ситуацію для України у війні станом на середину червня 2025 року, Брінк наголосила: «Цілком зрозуміла одна річ: Путін з’ясував, що може показати — або, я б сказала, вдавати, — „готовність“ до переговорів, водночас продовжуючи воювати на полі бою і намагаючись захопити більше території та змінити факти й умови на місцях. Я думаю, дозволити так чинити [Путіну] – це помилка з нашого боку». Натомість українці, нагадала Брінк, тримають оборону у цій війні та «продовжуватимуть воювати доти, доки будуть не в змозі цього робити у жодний спосіб, жодній формі і жодним чином». «І тому я думаю, що в цій ситуації ми стикаємося з тривалою, безперервною війною, яка ризикує перерости в ще більшу війну, якщо на Путіна не буде зчинено більше тиску й сили, аби він сів за стіл переговорів».
Засудила спроби команди Трампа перетворити США на відстороненого «незалежного медіатора» у війні РФ проти України. «Я категорично не погоджуюся з тим, що така позиція відповідає інтересам США. У вузькому сенсі – і це справді важливо для України — вкрай необхідно, щоб ми не дозволили Путіну як агресору просто змінювати кордони силою, бо це створює жахливий прецедент тут [в Україні] та в інших місцях світу», — наголосила Брінк. Водночас вона додала, що хотіла б зробити акцент на ще більш стратегічному рівні: «Я вважаю, що цілі Путіна набагато масштабніші. Я не думаю, що йдеться лише про Україну. Щодо людей, які вважають: „О, Путін зупиниться в Україні“ — це не те, про що свідчить мій 28-річний досвід роботи в цій частині світу», — наголосила дипломатка. Вона переконана, що «Путін не зупиняється, доки його не зупинять, доки йому не дадуть чітко зрозуміти, що ми та наші партнери будемо протистояти певному напрямку [дій РФ]». «Я переконана, що він має намір продовжувати. Мені зрозуміло, що він хоче розвернути Україну не лише з її шляху до ЄС, з чого все почалося, але й до НАТО — щоб послабити НАТО, розділити Європу та послабити Сполучені Штати», — резюмувала Брінк. Тож, підсумувала вона, США потребують такої політики, яка є «стратегічною в сенсі визначення наших дій для досягнення мети — яка, на мою думку, має полягати в тому, щоб перешкодити Путіну досягти успіху в цій спробі».
Підкреслила, наскільки ризиковано для США руйнувати підтримку союзників і демократії. Брінк виокремила найбільші виклики, які бачить на сьогодні: «По-перше, я думаю, що під загрозою зараз набагато більше, ніж лише Україна. […] У ширшому сенсі, під загрозою перебуває мир і процвітання, якими ми насолоджувалися протягом 80 років після Другої світової війни, оскільки покладалися на деякі фундаментальні принципи, зокрема і найперше такі: «Ми, Сполучені Штати, підтримуємо демократію та свободу всередині країни та за кордоном. Ми, США, вважаємо важливим співпрацювати з нашими друзями та союзниками. Ми, США, вважаємо, що нам потрібно зупинити агресорів від досягнення їхніх цілей і конкурувати з Китаєм». Дипломатка наголосила, що хотіла б підкреслити, наскільки ризиковано підривати ці принципи: «Це ризиковано для нас. Це ризиковано для наших дітей та майбутніх поколінь, тому що ми руйнуємо частину фундаменту того, на якому базується наше власне процвітання, на якому був збудований наш власний успіх як держави».
Вважає «великою проблемою» некомпетентних перемовників від США щодо України і хаос у цій політиці. Реагуючи на запитання з натяком на Стіва Віткоффа, представника Трампа у переговорах щодо України, Брінк підкреслила: «Я вважаю помилкою не покладатися на людей, що мають експертизу в цій галузі. Я вважаю, що це велика помилка, особливо щодо Росії. У Путіна є масштабніший стратегічний план, який дуже небезпечний для США, і ми ігноруємо цей план собі на лихо». Брінк переконана, що хоча Путін має тактику дій, його можна перемогти власною тактикою. «Але я думаю, що це вимагає дуже продуманого, стратегічного, скоординованого підходу. І саме в цьому питанні за часів другої адміністрації Трампа викликом для мене було доносити поради [щодо України] до потрібної людини. Оскільки [в команді Трампа] є багато різних людей, які працюють над політикою щодо України та Росії. І в такій розділеній системі було дуже важко радити». Дипломатка пояснила, що коли намагалася з’ясувати, то кому ж вона має передавати поради та інформацію, то їй рекомендували «звернутися до багатьох людей по всьому уряду». «Але моя проблема полягала в тому, що я перебувала у зоні бойових дій. Я була дійсно зайнята. У мене не було часу телефонувати окремим людям, намагаючись обґрунтувати конкретну політичну рекомендацію. […] Це було і є великою частиною проблеми. Цей хаос процесу напрацювання політики — я не знаю, чому стиль роботи саме такий, але він не сприяє нашій здатності виконувати та впроваджувати стратегічну зовнішню політику, яка стримує Росію, надсилає правильний сигнал Китаю та просуває інтереси Америки задля самих американців», — підкреслила Брінк. Вона додала, що на посаді посла США в Україні після приходу Трампа «не відчувала, що має можливість інформувати президента так, щоб це допомогло нам просувати нашу політику». «І це неприйнятна позиція для посла — посла в зоні бойових дій, який має захищати тисячу людей [співробітників дипмісії США], забезпечувати їхню безпеку, та ще й намагатися досягти однієї з пріоритетних цілей зовнішньої політики США», — резюмувала Брінк.
Детально пояснила, чому була змушена звільнитися після приходу Трампа і чим їй погрожували. «Зрештою, те, що сталося зі мною, досить просто [пояснити]: протягом 28 років я дуже твердо відчувала, що можу і маю змогу запропонувати свою думку та поради щодо того, який курс буде найкращим для зовнішньої політики [США]», — описала Брінк найголовніший принцип своєї майже 30-річної дипломатичної кар’єри. Вона визнала, що хоча дипломатам не завжди вдається наполягти на своїй позиції, її багаторічна робота в цій галузі забезпечила їй можливість повертатися до обговорення тих чи інших проблем вже з новою президентською адміністрацією у США — і зрештою доводити свою правоту. «Наприклад, коли раніше я працювала у Вашингтоні, то була частиною групи, яка допомогла надати Україні оборонну зброю — рекомендувала [зробити це] тодішньому президенту Трампу за часів його першого президентства. Ця зброя допомогла врятувати Київ», — нагадала Брінк. Вона також розповіла, що вже в період роботи послом США в Україні за часів Джо Байдена «багато разів, я впевнена, дратувала людей [з Білого дому] через свою наполегливість». «Але я вважала, що це мій обов’язок і моя робота, відповідно до моїх поглядів. І [за часів Байдена] я ніколи не відчувала, що мені загрожує звільнення, або що той факт, що я дратую людей, обернеться проблемами для мене особисто».
Водночас коли до влади прийшла друга адміністрація Трампа, ситуація різко змінилася, розповіла Брінк. «Щодня я прокидалася, і мені казали, що мене можуть звільнити, тому я маю бути обережною в тому, що я говорю і що роблю». Дипломатка пояснила, що до певної міри це могло б бути нормально — у тому сенсі, що «всі служимо за волею президента, так працює система для послів». Але зміни за часів другого президентства Трампа були значно більш руйнівними, підкреслила Брінк, нагадавши про знищення таких інституцій, як USAID, Міністерство освіти та інші установи. За словами дипломатки, це зчинило масштабний негативний вплив на саму систему американської бюрократії. «Відбувається ось що: бюрократія перестає бути сильною у відстоюванні рекомендованого підходу, яким би він не був, — пояснила Брінк. — Ми як кар’єрні фахівці, надаємо рекомендації, а потім, зрештою, звичайно, вирішує керівництво — обране керівництво та президент [США]». Однак у другій адміністрації Трампа, підкреслила Брінк, «не було можливості давати рекомендації, якщо вони суперечили уявленням про точку зору президента». «Це дуже проблематично», — наголосила Бріджит Брінк. І хоча, ще раз підтвердила вона, «кожну суперечку не виграєш», але «потрібен структурований політичний підхід, щоб можна було обґрунтувати свою позицію, прийняти рішення та бути обізнаним із фактами». «Мені це потрібно як послу. Президенту це потрібно як президенту — але це те, чого не існує [в адміністрації Трампа], — узагальнила Брінк головну причину свого звільнення. — Більше того, цей страх змушує людей не хотіти висловлювати свою думку. Саме тому в той період я висловила свою думку, що це найважливіша дипломатична робота на планеті. Тож я маю робити її так, щоб не боятися. Я маю робити її у найкращий спосіб, в який тільки можу. А потім, коли вже не змогла [працювати саме так], я пішла».
Наголосила, що операція Павутина та їй подібні – це оборонні заходи України. Побіжно згадуючи в інтерв’ю про операцію Павутина та вражаючий удар України по стратегічній авіації РФ, Брінк назвала його «дуже успішною атакою» та наголосила, що не знала про цей план заздалегідь. «Але я просто хочу нагадати всім, що українці завдають ударів по військових об’єктах РФ в межах оборони. Росіяни також протягом останніх тижнів запустили сотні безпілотників та ракет по всій Україні, внаслідок чого загинуло багато мирних жителів, включаючи дітей. І це відбувалося та відбувається протягом усієї війни», — підкреслила колишня посолка США в Україні.
Розповіла, як була вражена списком запропонованих Україні «переговорних» умов. Наприкінці інтерв’ю Брінк розповіла історію своєї зустрічі з неназваним українським чиновником «дуже високого рівня» в один з останніх днів її роботи в Україні. «По суті, він показав мені те, що, за його словами, було представлено українцям як можливий шлях просування вперед до мирних переговорів. Я б сказала, що цей документ, деталі якого я не буду уточнювати, містив „вішліст“ [список побажань] Путіна щодо всього, чого він хоче», — розповіла Брінк. За словами дипломатки, український співрозмовник при цьому подивився на неї і сказав: «Ви наш найближчий стратегічний партнер». «Це все, що він сказав. І мені не було чого сказати, бо сама я — як людина, яка присвятила значну частину свого життя підтримці свободи та демократії в Україні та в ширшому європейському просторі на благо американців — я також не мала що сказати».
Назвала адміністрацію Трампа «загрозою нашому майбутньому». «Ось чому я пішла [з посади посла]. Ось чому я виступаю публічно […]. Я думаю, що для Америки погано бути там, де ми опинилися. Це не те, ким ми є насправді. Ми маємо бути на правильному боці історії. В історії нечасто трапляються вирішальні моменти. І як людина, яка займається цим [дипломатією] вже 28 років, я вважаю життєво важливим, щоб ми стояли на правильному боці», — заявила Брінк.
Озвучила три поради для американських держслужбовців, які вагаються щодо роботи на адміністрацію Трампа. Брінк зауважила, що завжди намагалася донести молодшим колегам-дипломатам, «що наша робота полягає в тому, аби давати найкращі поради та наполегливо працювати, щоб донести ці поради найкращим чином до обраного [народом] керівництва [США]». Якщо ж, зрештою, такі люди відчувають, що не можуть виконати свою роботу належним чином, то мають кілька варіантів, наголосила Брінк:
- «Перший варіант: у світі є багато місць, де ви можете служити, і ви можете знайти місце чи щось, що відповідає вашим власним цінностям».
- «Другий варіант: ви можете долучитися до наших тренінгових кадрів, що є дійсно важливо для підготовки дипломатів майбутнього. І я думаю і сподіваюся, що ці дипломати будуть дуже активними, тому що я вважаю це дуже важливим. Ми як дипломати є передовою свободи в тому регіоні Європи, де я працювала».
- «Третє — ви можете вирішити, що ваша совість не дозволяє вам виконувати повноваження, і піти у відставку. І я завжди казала, що важливо працювати та робити все можливе, щоб служити нашій країні, і робити це якнайкраще. Але якщо ви дійдете до такого моменту [відставки], ви маєте прийняти це рішення. І я завжди казала, що ви повинні працювати так, ніби це ваш останній день на держслужбі, і думати про все, що ви робите — особливо в місцях, де ставки є такими високими, як Україна — так, ніби у вас завтра вже не буде роботи».
За матеріалами nv.ua
