Сі Цзіньпін протягом десятиліть готувався до тривалої холодної війни з США, обравши тактику не прямого протистояння, а тривалої економічної і військової конкуренції.
Американське видання Wall Street Journal опублікувало на цю тему велику аналітичну статтю своєї головної кореспондентки з питань Китаю Вей Лінлін.
“У конфлікті між США та Китаєм президент Трамп веде економічний наступ, а китайський лідер Сі Цзіньпін – холодну війну”, – зазначає авторка матеріалу.
Основа стратегія китайського лідера – вчитися на помилках СРСР.
Сі прагне досягти того, що Мао Цзедун називав “стратегічним глухим кутом” – тобто тривалої рівноваги, коли тиск Америки стає керованим, а Китай виграє час, щоб наздогнати США.
“Для Китаю такий “стратегічний глухий кут” є найреалістичнішим і найбажанішим результатом у найближчому майбутньому”, – цитує видання Мінсінь Пея, професора коледжу Клермонт Маккенна та редактора журналу China Leadership Monitor.
Замість ізоляції – багатовекторна дипломатія, замість ризикованої гонки озброєнь – стабільне збільшення витрат на оборону, а також жорсткий контроль Комуністичної партії над суспільством.
Ключові моменти, як-от торгова війна Трампа та санкції Байдена, лише прискорили впровадження цієї стратегії, аналізує авторка.
Пекін веде своєрідну партизанську війну у тому сенсі, про який писав Генрі Кіссінджер: “Звичайна армія програє, якщо не перемагає. Партизан виграє, якщо не програє”.
Один із головних уроків, які Сі виніс з розпаду Радянського Союзу, є економічний. Радянський Союз зробив усі свої економічні ставки на важку промисловість, зосереджену на енергетиці та озброєнні.
“Пекін, навпаки, намагається виробляти все самостійно, захищаючи китайську економіку від торговельних і технологічних обмежень з боку США, водночас використовуючи апетити світових ринків до своїх товарів”, – пояснює авторка.
Ще один аспект – геополітичний. Його метою є уникнути ізоляції за радянським зразком. Це передбачає послаблення альянсів США, одночасно сприяючи тому, що Пекін називає “багатостороннім об’єднанням”, коли країни взаємодіють з кількома світовими державами, а не обирають одну сторону.
Також ключовим елементом стратегії є подальше нарощування військової сили Китаю, але без дорогої гонки озброєнь зі США.
Офіційний оборонний бюджет країни стабільно зростав приблизно на 7,2% протягом останніх трьох років. Хоча це перевищує загальне економічне зростання Китаю.
І найголовніше – це посилення контролю Комуністичної партії над усіма аспектами суспільства.
Сі часто говорить про падіння Радянського Союзу як про урок для Китаю.
“Чому розпався Радянський Союз? Чому Комуністична партія Радянського Союзу розпалася на шматки?” – сказав китайський лідер у закритій промові перед високопоставленими партійними чиновниками у січні 2013 року, невдовзі після того, як він очолив партію.
“Відповідь – в ідеологічній сфері конкуренція жорстка”. Іншими словами, партія не повинна допускати жодних викликів своїй владі.
Сі Цзіньпін з дитинства захоплювався Радянським Союзом – його батько вчився у Москві, а сам Сі виріс на радянських цінностях та культурі, пише WSJ.
Проте вже на початку 2000-х, ставши партійним лідером, він почав розглядати крах СРСР як наслідок занепаду ідеології та втрати контролю партією.
Ставши лідером Китаю у 2012 році, Сі замовив фільм про розпад СРСР, де Міхаїла Горбачова показали як зрадника партії.
Попри це, аж до торгової війни з Дональдом Трампом у 2018–2019 роках Китай не бачив себе супердержавою у конфлікті з США.
Гасло Трампа Make America Great Again стало для Сі сигналом, що США не поступляться лідерством. Відтоді Пекін почав відкрито готуватися до затяжної холодної війни.
“Новий фокус: як вести і зрештою виграти холодну війну проти США”, – пише авторка статті.
У 2020 році, коли пандемія ковіду практично розірвала двосторонні відносини, Сі Цзіньпін представив перший важливий елемент своєї нової стратегії.
Метою стало виробляти всередині країни те, що потрібно Китаю, і відправляти товари за кордон, захистивши таким чином Китай від зовнішніх потрясінь, у тому числі з боку США.
Коли колишній президент США Джо Байден продовжив жорстку політику Трампа щодо Китаю, рішучість Сі боротися у затяжному конфлікті зі США стала ще більш нагальною.
Саме тоді Пекін більш наполегливо дав зрозуміти, що хоче, щоб до нього ставилися як до рівного США. Але найважливіше, що саме тоді Китай прискорив своє зближення з Росією.
На початку 2022 року прямо перед російським вторгненням в Україну, Пекін і Москва заявили, що їхня дружба “не має меж”.
Сі Цзіньпін радить партії зберігати спокій і терпіння, переконаний, що світовий баланс сил зрештою схилиться на користь Китаю.
На тлі хаотичних і суперечливих дій адміністрації Трампа Пекін намагається виглядати стабільним і передбачуваним, використовуючи американські помилки в своїх інтересах, щоб виграти час і встановити вигідні умови для майбутнього суперництва.
Китай активно використовує можливості для впливу.
Поки США скорочують культурні та освітні програми, Пекін запрошує американських інфлюенсерів, показуючи “крутий Китай” світові.
Так блогер IShowSpeed, який має 120 млн підписників, під час візиту в Китай поширив відео, в якому захоплювався китайськими технологіями та інфраструктурою.
Утім, стратегія довгого протистояння має свої недоліки, звертає увагу авторка аналітичного матеріалу.
Жорсткий контроль партії та політика самозабезпечення гальмують приватний сектор та сприяють дефляції. І це може загострити економічні труднощі.
“Однак для Сі такі втрати – прийнятна плата за досягнення довгострокової переваги над Сполученими Штатами”, – підсумовує WSJ.
За матеріалами bbc.com
