Брат нового президента Сирії разом із санкційним австралійцем керують змінами в економіці країни, що дісталася від старої влади. Але вони роблять це без офіційних повноважень і домовляються з бізнесменами, які збагачувалися за часів Башара Асада
Агентство Reuters опублікувало розслідування, в якому розповідається як нове керівництво Сирії таємно проводить реструктуризацію економіки, зруйнованої корупцією і роками санкцій проти режиму Асада. Очолює цей процес група людей, справжні імена яких досі були приховані під псевдонімами. Вони входять до складу «тіньового» Комітету, завдання якого — розібратися зі спадщиною економіки епохи Асада.
Публікуємо 6 фактів з розслідування Reuters про те, яким чином функціонувала економіка Сирії за часів Асада та як працює «тіньовий» Комітет з реформування країни на чолі з найближчим оточенням нового президента країни Ахмеда аш-Шараа.
1. Тіньовий Комітет
Керівником економічних реформ в Сирії вважається Хазем аш-Шараа, старший брат нового президента Ахмеда аш-Шараа. Але як виявилося, йому допомагають непублічні люди, які діють під бойовими псевдонімами. Такий підхід викликає занепокоєння серед бізнесменів, дипломатів і аналітиків — вони бояться, що одну палацову олігархію замінює інша.
Комітет діє в повній секретності – його робота та навіть саме існування не були офіційно оголошені урядом. Але він має повноваження, які можуть суттєво вплинути на життя всіх сирійців та економічну інтеграцію країни до світової економіки у майбутньому.
За сім місяців Комітет провів переговори з найбагатшими сирійськими магнатами, включно з тими, хто знаходиться під санкціями США. Не привертаючи публічної уваги, неформальний орган вже отримав активи на понад $1,6 млрд, які раніше належали трьом великим бізнесменам та фірмам з найближчого оточення Асада, зокрема, оператору мобільного зв’язку.
Високопоставлені західні дипломати заявили, що концентрація економічної влади в руках тіньових фігур з невідомим минулим може зашкодити залученню іноземних інвестицій і визнанню Сирії на міжнародній арені.
Зі свого боку один з представників Комітету розповів, що у майбутньому прості сирійці отримають вигоду. Це станеться, коли компанії будуть приватизовані, передані в державно-приватне управління або націоналізовані, а їх доходи підуть у новостворений суверенний фонд.
9 липня президент аш-Шараа і справді оголосив про створення такого фонду, який підпорядковується безпосередньо президенту. Того ж дня він представив фонд розвитку під керівництвом Хазема аш-Шараа. Крім того, президент підписав поправки до інвестиційного законодавства.
2. Очільники Комітету
Комітет був сформований на базі схожого органу, який керував економікою північного гірського анклаву Ідліб. Він був сформований з представників угрупування «Хайят Тахрір аш-Шам» (ХТШ), колишньої ісламістської бойової організації, яку очолював Ахмед аш-Шараа. Більшість світу вважала його терористичним угрупованням, поки воно не скинуло Асада.
Після розриву з Аль-Каїдою у 2016 році ХТШ почав формувати власні фінансові та управлінські структури. У 2018 році було створено нафтову компанію Watad Petroleum, яка отримала ексклюзивне право на імпорт пального з Туреччини, а також банк Sham Bank. За входженням ХТШ у бізнес стояв Абу Абдельрахман.
Він створив економічний комітет Ідліба, який згодом розвинувся в повноцінну інституцію, до якої увійшли бухгалтери, юристи, переговорники та силовики. Він діє поза межами формальної державної структури. У складі комітету з’явилося два крила: економічне, що зосереджується на генеруванні прибутку під проводом згаданого вище Абу Маріама, і фінансове — для управління коштами, яким керує Абу Абдельрахман.
Справжнє ім’я Абу Абдельрахмана — Мустафа Кадід. Колись він був пекарем, а з часом став одним з провідних воєначальників. Після зміни влади у країні, він отримав кабінет в Центральному банку Сирії. А серед сирійських посадовців і банкірів отримав неофіційне прізвисько «тіньовий губернатор», бо має право вето на рішення офіційного керівника центробанку.
«Шейх» Абу Маріам, який проводить переговори з бізнесменами, — австралієць ліванського походження Абрагам Суккаріє. Він залишив рідне місто Брісбен у 2013 році. Уряд Австралії підтвердив, що Абрагам Суккаріє досі перебуває під санкціями. Він користується ще одним псевдонімом у соцмережі X — Ібрагім Бін Мас’уд (Bin Mas’ud).
Хазем аш-Шараа, старший брат президента, згідно з його профілем у LinkedIn раніше був генеральним менеджером PepsiCo в іракському Ербілі. Та постачав безалкогольні напої до Ідліба.
Нині Хазем аш-Шараа наглядає за діяльністю економічного комітету та має широкі повноваження у сфері бізнесу й інвестицій у новій Сирії. Він не займає офіційної урядової посади, але з’явився поруч із братом під час офіційного візиту до Саудівської Аравії в лютому.
3. Стосунки зі старим олігархатом
Прибувши до Дамаска в грудні, Комітет спершу зупинився в готелі Four Seasons. Згодом його керівники перебралися до офісів, що раніше використовувалися відомими бізнесменами та «економічним царем» Асада — Ясаром Ібрагімом, який нині мешкає в ОАЕ.
Члени Комітету вирішили не подавати до суду на бізнесменів, яких підозрювали в незаконному збагаченні [за часів Асада], бо ті мали б перевагу у сирійських судах.
Ідею націоналізації активів також відкинули. Це могло налякати потенційних інвесторів. Сирія має довгий шлейф націоналізацій — від часів спільної держави з Єгиптом у 1958 році до громадянської війни, коли режим Асада конфісковував майно опозиціонерів.
Залишався третій варіант: домовлятися — забирати частку їхніх активів в обмін на дозвіл повернутися до бізнесу в Сирії. Завдяки цьому, нова влада додатково отримувала доступ до знань та досвіду підприємців.
4. Представники старого сирійського бізнесу
На економіку часів Асада впливали бізнесмени, які контролювали цілі сектори в обмін на «відкати» для президента та його оточення. Також існувала корпоративна імперія під неформальною назвою «Група», якою керував економічний радник Асада — Ясар Ібрагім. Обмежене коло осіб управляли більшістю офіційної економіки Сирії в обмін на політичну лояльність та грошові потоки до президентського палацу.
Ібрагім наглядав за розподілом найприбутковіших державно-приватних проєктів: від логістики в морському порту Латакії до експортних квот та роздрібних монополій. За оцінками експертів і дипломатів, його група мала контроль над мільярдами доларів.
Він також курував фінансову систему, зокрема, затверджував керівників банків. Один колишній банкір пригадує, що у професійному середовищі жартували: «Якщо Ясар не зателефонує – ви навіть не зможете отримати касовий апарат».
Зі свого боку, Ібрагім мав близько двох десятків довірених осіб і партнерів, які управляли сотнями компаній та холдингів. Це й була «Група». Більшість її членів втекли з країни після падіння режиму Асада, а їхнє майно — квартири, автівки, рахунки в банках — були заморожені новою владою.
Сотні компаній, які раніше були підконтрольні «Групі», нині перебувають під державним наглядом або перейшли до людей, наближених до нової влади.
Натомість частина членів «Групи», що залишилися в Сирії, спробувала домовитися з новим керівництвом країни. Один з банкірів розповів, що до нього звернулися представники економічного комітету з пропозицією: або передати частку бізнесу новій адміністрації, або залишити ринок назавжди. Він обрав перший варіант: «Я втратив частину активів, але зберіг бізнес».
5. Цифрові реформи Комітету
Щойно «Група» була усунута, Комітет розпочав створення нових структур для контролю над фінансовими потоками у Сирії. Це була суміш централізованого планування та капіталістичного підприємництва. Її мета: забезпечити контроль нової еліти над грошовими потоками, не відлякуючи інвесторів.
Першим кроком стало впровадження єдиної цифрової платіжної системи, яку нова влада зробила обов’язковою для всіх транзакцій на територіях під своїм контролем. Це дозволило відстежувати прибутки компаній, обсяг продажів і навіть особисті витрати громадян. Система також унеможливлює ухилення від податків і дає Комітету змогу блокувати або обмежувати операції певних осіб або компаній, якщо ті відмовляються співпрацювати.
Наступним кроком стала реформа валютного ринку. Протягом багатьох років вартість сирійського фунта занижувалася штучно, що породжувало чорний ринок. Нова влада створила кілька «обмінних платформ», де бізнесмени зобов’язані купувати валюту за ринковим курсом. Частину прибутків від операцій ці платформи автоматично передають до бюджету.
Ця стратегія дозволила зібрати мільярди сирійських фунтів, які Комітет спрямував на відновлення інфраструктури, субсидії на пальне та продукти, а також на виплату зарплат новим держслужбовцям.
Але вона також посилила залежність економіки від кількох обраних осіб — переважно наближених до Хазема аш-Шараа та членів Комітету.
Наприклад, однією з ключових фігур нової економіки став Абу Хішам, бізнесмен родом з Ідліба. Він починав як постачальник запчастин, а тепер очолює холдинг, що контролює будівельні проєкти, готелі, продуктові мережі та платіжні сервіси.
6. Взаємодія з міжнародними донорами та перспективи розвитку
Після часткового скасування санкцій і послаблення ізоляції Сирії, міжнародні донори повертаються з гуманітарною допомогою. Це створило додатковий виклик для нової влади — як інтегрувати ці потоки у власну економіку, не втрачаючи контролю.
Комітет розробив систему, яка дозволяє приймати іноземну допомогу через державні структури, але з фіксованим розподілом ресурсів між різними секторами. Частина коштів і продуктів спрямовується на підтримку соціальних програм, а інша — на відновлення інфраструктури, яку контролюють бізнес-групи, наближені до влади.
Критики стверджують, що система перетворює міжнародну допомогу на інструмент політичного контролю і закріплює монополію нової еліти над економікою.
Наразі Сирія стоїть на роздоріжжі: з одного боку — намагання повернутися на міжнародні ринки, а з іншого — ризик закріплення авторитарного, корумпованого режиму.
Автори Reuters вважають, що вирішення цього протиріччя залежить від того, чи зможуть сирійці, міжнародні партнери і нова влада домовитися про прозорі правила гри, які працюватимуть на благо країни.
За матеріалами biz.nv.ua
