Що має знати бізнес для уникнення штрафів? Десять питань до НАЗК.
Від 1 вересня 2025 року в Україні запрацює Реєстр прозорості, який вимагатиме від лобістів звітувати про свою діяльність, клієнтів та фінансові витрати.
З 1 вересня 2025-го має запрацювати закон про лобіювання. Для порушників передбачені санкції, але бізнес досі не має чітких інструкцій, як працювати з реєстром. Бізнес-асоціації та НАЗК просять Верховну Раду ухвалити два додаткових закони, щоб удосконалити норми та відкласти відповідальність на рік. Як захиститись від ризиків?
З початку осені в Україні має запрацювати Реєстр прозорості, згідно з законом про лобіювання. Лобісти – юрособи та фізособи – повинні вносити дані про себе, клієнтів і бенефіціарів компаній-замовників, сфери та об’єкти лобіювання, витрати на лобістську діяльність й контакти з представниками влади. Реєстр адмініструватиме НАЗК, дані оновлюватимуть раз на пів року, а доступ буде відкритим для всіх.
Попри близький старт, у бізнеса залишаються десятки практичних питань: хто мусить реєструватися, які саме дані потрібно вносити у звіти та як трактуватимуться спірні дії – наприклад, благодійність, спонсорство чи співпраця з інфлюенсерами.
Forbes Ukraine задав десять питань про нову норму керівниці відділу організації роботи з зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК Анастасії Єзерської.
Відповіді скорочені та відредаговані для зрозумілості.
Про що йдеться в законі?
Закон надає НАЗК повноваження вести та адмініструвати реєстр прозорості, моніторити вимоги закону, надавати офіційні розʼяснення і складати приписи та протоколи про порушення.
Разом із цим законом ВРУ ухвалила закон №3620-IX від 21.03.2024, який вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та запроваджує відповідальність за порушення законодавства в сфері лобіювання. Він має набрати чинності з дня введення в дію Закону України «Про лобіювання», тобто від 1 вересня 2025 року.
Зараз у ВРУ зареєстровано два законопроєкти, один із яких передбачає внесення змін до ЗУ «Про лобіювання», а інший – до ЗУ, що встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері лобіювання. Останній має відтермінувати запровадження відповідальності на один рік, проте обидва законопроєкти лише рекомендовані до ухвалення відповідними профільними комітетами ВРУ.
Що вважається лобіюванням?
Лобіюванням є діяльність щодо впливу на ухвалення законодавчих рішень. Є обовʼязкові ознаки: лобіст здійснює вплив на посадову особу, яка ухвалює рішення, він діє у власних комерційних інтересах, і це стосується конкретного закону чи іншого нормативного акту.
Якщо мета зустрічей спілкування з посадовими особами, подання пропозицій, організація інформаційних кампаній – схилити до певного рішення та ухвалити нормативно-правовий акт, то це – лобіювання.
До методів лобіювання також належить участь у робочих групах чи подання відкритих листів, адресованих конкретним державним органам, організація проведення публічних заходів, інформаційних кампаній, що пов’язані з предметом лобіювання.
Не є лобіюванням діяльність, яка не містить усіх цих ознак, наприклад, надання правничої допомоги, діяльність медіа, реалізація прав, передбачених спеціальними законами, зокрема участь у консультаціях із громадськістю (якщо відсутній комерційний інтерес), дипломатична та адвокатська діяльність.
Що може не бути лобізмом, хоча схоже на нього?
Сірою зоною може бути діяльність окремих громадських об’єднань, які апріорі за своїм призначенням вважаються захисниками суспільного інтересу. Разом з тим ми розуміємо, що дехто може прикриватись статусом і мати певні комерційні інтереси або діяти в інтересах бізнес-груп.
Коли саме має запрацювати Реєстр прозорості і чи буде тестовий доступ?
Реєстр прозорості плануємо запустити до 1 вересня. Технічна частина вже готова, система тестується, щоб отримати зворотний зв’язок щодо її функціонування.
Початок функціонування Реєстру відбудеться після відповідного повідомлення Кабміну у «Голосі України».
НАЗК проводило онлайн-демонстрації для стейкхолдерів, щоб показати роботу системи.
Коли будуть інструкції, шаблони та навчання?
НАЗК постійно проводить зустрічі з бізнесом. Стейкхолдери здивовані простотою процесу реєстрації, який може зайняти близько п’яти хвилин для фізичної особи, близько десяти – для юридичної особи. Ряд питань повторюються, що для нас є сигналом приділити увагу більш детальному поясненню відповідей на них.
Повноважень щодо надання офіційних рекомендаційних роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги НАЗК зараз не має. Набудемо їх із введенням у дію Закону, тобто з 1 вересня. Після запуску Реєстру НАЗК опублікує відеоінструкції щодо процесу реєстрації та інші інформаційні матеріали. Їх розмістять у публічній частині Реєстру та у «Базі знань» на офіційному сайті НАЗК.
Підготовка шаблонів договорів не планувалась.
Хто має реєструватися?
Зареєструватися мають фізичні та юридичні особи, які здійснюють або планують здійснювати лобістську діяльність.
Які дані треба подавати?
При реєстрації – ідентифікуючі дані особи чи компанії, джерело фінансування, сферу лобіювання.
Якщо суб’єкт лобіювання є юрособою – також вносяться відомості щодо фізичних осіб, які безпосередньо здійснюватимуть лобіювання від її імені.
У звіті – дані про клієнтів і бенефіціарів, предмети та обʼєкти лобіювання, інформація про договір, витрати на таку діяльність у діапазонах і про зустрічі й спілкування з топ-посадовцями, під час яких здійснювалось лобіювання.
Що до 1 вересня має робити бізнес?
Якщо бізнес професійно займається лобістською діяльністю, важливо робити це в правовому полі. Почати лобістську діяльність можна після 1 вересня – лише після набуття статусу суб’єкта лобіювання, шляхом реєстрації у Реєстрі прозорості.
Юрособи, в яких просування інтересів не є основною функцією, можуть зареєструватись безпосередньо перед тим, як впливати на ухвалення рішень.
Як працюватиме моніторинг?
Про моніторинг у законі прописано доволі загально. НАЗК може розпочати його на підставі інформації від фізосіб, компаній, об’єктів лобіювання, а також із медіа та відкритих джерел.
Про початок моніторингу завжди повідомлятимуть особу, щодо якої він здійснюється. А «об’єкт моніторингу» зможе надати свої пояснення щодо підстав для його початку.
Моніторинг можливий лише за наявності фактів, які можна перевірити. Наприклад, зустріч за закритими дверима між лобістом і посадовцем перевірити дуже важко. Мета закону – запровадження відкритих і зрозумілих правил впливу на ухвалення державницьких рішень. Кожний учасник такої діяльності має розуміти покладену на нього відповідальність.
Що вважається контактом із посадовцем і як це декларувати?
За загальним правилом, контактом вважається будь-яка взаємодія: дзвінок, повідомлення у месенджері, зустріч чи розмова на заході.
Проте у звіті лобіст повинен відобразити взаємодію лише з посадовцем, що займає відповідальне або особливо відповідальне становище і, якщо вона стосувалася предмета лобіювання – нормативно-правового акта, навіть якщо ця розмова відбулася в неофіційному форматі.
За що передбачають штрафи?
Відповідальність визначатиметься Кодексом України про адміністративні правопорушення, зміни до якого набувають чинності від 1 вересня. Вона передбачена, зокрема, за незаконне лобіювання, тобто здійснення лобіювання особою, яка не набула такого статусу, або у якої статус зупинений чи припинений.
Санкції також застосовуватимуться тоді, коли особа, що отримала статус, не повідомила про обставини, які унеможливлюють його набуття, або не подала чи подала з запізненням звіт про лобіювання.
У разі встановлення під час моніторингу хоча б одного з цих порушень – НАЗК складатиме відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Далі його направлять до суду, який ухвалюватиме остаточне рішення щодо штрафу. Рішення можна оскаржити у судовому порядку.
Штрафи варіюють від 850 до 34 000 грн. Також можлива заборона здійснення лобіювання на рік.
За матеріалами forbes.ua
