Як Європа будує альянс зі США та виборює місце за столом переговорів? Пояснюють дипломати з ЄС та Америки.
За півроку європейські лідери у відносинах з Трампом пройшли шлях від розчарування і страху до компліментів на їхню адресу у Білому домі. Як їм це вдалося?
Півроку тому у європейських столицях панував відчай на межі з панікою. У лютому після жорстких промов Джей Ді Венса у Мюнхені та Піта Гегсета у Брюсселі заголовки західних медіа майоріли прогнозами про майже неминучий кінець євроатлантичної єдності.
За півроку картина виглядає інакшою. Усміхнений Дональд Трамп приймає лідерів Європи та президента Володимира Зеленського у Білому домі, називає це честю та публічно сипле компліментами в сторону європейських лідерів.
Трамп – відомий своєю непередбачуваністю та здатністю змінювати позицію. Однак принаймні зараз трансатлантичну єдність збережено, констатує Politico. «Це був поганий день для Путіна, оскільки Захід знову обʼєднався, а США повернулися до його лав», – сказав виданню британський чиновник.
Попри звичку Трампа змінювати риторику, після зустрічі у Білому домі держсек Марко Рубіо активно працює з європейцями над гарантіями безпеки, за даними джерел CNN. Робота України, США та Європи над наповненням гарантій безпеки триває щодня, запевнив президент Володимир Зеленський на брифінгу 22 серпня. «США готові бути частиною гарантій безпеки для України. І це вперше ми досягли саме такої готовності», – заявив він.
Як Європа змінила підходи, щоб зберегти підтримку США та залучити їх до гарантій безпеки навіть в умовах нестабільної адміністрації в Білому домі?
Forbes Ukraine у розмові з американським та європейським дипломатом виділив чотири стратегічних кроки Європи.
Виконати старі обіцянки
Саміт НАТО у Гаазі наприкінці червня став, ймовірно, відправною точкою для зміцнення альянсу США і Європи, каже Джон Гербст, експосол США в Україні, директор Євразійського центру Atlantic Council.
Ключовим досягненням саміту стало зобов’язання членів НАТО збільшити видатки на оборону до 5% ВВП до 2035 року. Після цього рішення Трамп запевнив у відданості США гарантіям статті 5 договору про НАТО.
«Їду з іншим враженням: ці люди дійсно люблять свою країну, не є шахраями і США мають допомогти їм захиститись», – сказав Трамп після саміту про європейських лідерів.
Президент США ще з першої каденції наполягав, що європейські члени НАТО та Канада мають виконати попередню домовленість про витрати 2% ВВП на оборону. Інакше погрожував, що США не захищатимуть союзників у разі нападу, та ледь не зірвав через це питання саміт Альянсу у 2018-му.
Коли Трамп повернувся до влади в січні 2025-го, вимогу у 2% виконували 23 з 32 членів НАТО. Риторика адміністрації Трампа 2.0 стала ще жорсткішою – вимога піднялась до 5% ВВП.
Оборонні інвестиції та справедливий розподіл фінансового тягаря в Альянсі – це ключові умови для ефективної взаємодії з новою адміністрацією США, казала Forbes Ukraine у розпал кризи трансатлантичних відносин у лютому міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне. Такі висновки вона зробила після перших контактів з новим главою Пентагону Пітом Гегсетом.
На саміті НАТО у Гаазі європейські союзники фактично виконали ці умови. Саміт зміцнив альянс, збільшив оборонні витрати, частину яких спрямували на Україну, і пов’язав зростання оборонних витрат із російською загрозою, каже Гербст. «Саміт мав видатні результати, адже напередодні всі побоювалися, що Трамп послабить НАТО», – рефлексує Гвін
Рішення саміту хвалив Трамп і на зустрічі у Білому домі 18 серпня. «Раніше не завжди сплачувалося 2%, а тепер сплачуватиметься 5%. Це велика різниця, ми це цінуємо, красно дякую», – сказав президент США, коментуючи вступне слово генсека НАТО Марка Рютте.
Збільшити внесок у війну
Саміт НАТО та зобов’язання витрачати 5% ВВП на оборону дещо згладили гостроту антиєвропейської риторики Трампа, погоджується Фредрік Весслау, шведський дипломат, радник Rasmussen Global. Також допомогла домовленість про закупівлю Європою американської зброї.
Трамп і члени його команди системно наполягають: війна відбувається у Європі – тож основний внесок і тягар має нести Європа. Насправді всі роки війни внески США та сумарно від європейських країн були приблизно рівними, з невеликою перевагою Європи завдяки більшій фінансовій підтримці, за даними Кільського інституту світової політики.
Однак Трамп не сприймав подібні аргументи, коли їх, зокрема, намагався наводити на зустрічі у Білому домі президент Франції Емманюель Макрон.
Протягом місяців адміністрація Трампа неодноразово заявляла, що не планує безплатно надавати Україні допомогу. А 14 липня Трамп уклав угоду з Рютте про те, що країни Європи та Канада закуповуватимуть американську зброю для України через НАТО.
Механізм отримав назву PURL. Станом на 14 серпня, на PURL сумарно виділили $1,5 млрд Нідерланди, Німеччина, Данія, Норвегія та Швеція.
Трамп кілька разів хвалив цю ініціативу на зустрічі із Зеленським та європейцями 18 серпня, підкреслюючи, що США не надсилають зброю безплатно, а продають її.
Після повернення до влади у січні Трамп не вважав Європу «силою», каже Джеймс Шерр, почесний аналітик International Centre for Defence & Security у Таллінні та колишній голова програми з питань Росії у Chatham House.
Трамп почав сумніватись у своїй позиції після рішучої підтримки, яку Зеленський отримав від європейських лідерів після сварки у Білому домі в лютому, вважає він. «Цю тенденцію підсилили міцність, яку показали союзники на саміті НАТО, їхня згода з вимогами США щодо витрат на оборону та їхнє очевидне підтвердження трансатлантичних звʼязків», – додає Шерр.
Дати Трампу (не) рівноправну угоду
Торгова угода США з ЄС – ще один фактор, який посприяв покращенню динаміки у відносинах європейців з адміністрацією Трампа, каже Гербст.
Про неї Трамп домовився з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн 27 липня – менш ніж за тиждень до дедлайну, після якого США погрожували запровадити 30% мита на експорт ЄС. Угоду затвердили 21 серпня.
За її умовами, США запроваджують мито у 15% на більшу частину експорту Євросоюзу. ЄС закріпив намір закупити американського скрапленого природного газу, нафти та ядерного палива на $750 млрд до 2028 року, а європейські компанії – зобов’язуються інвестувати ще $600 млрд у стратегічні галузі США до 2028-го.
Частина європейських лідерів критикували фон дер Ляєн за укладення нерівноправної угоди. Інша частина – відзначала, що завдяки угоді вдалось уникнути повномасштабної торгової війни та досягти стабільності у відносинах зі США.
Зрештою угода зіграла як політична інвестиція у відносинах з трансакційною адміністрацією Трампа. Ще з першої каденції Трамп є скептиком щодо ЄС та його лідерів, але саме угоду він згадував 18 серпня, коли представляв фон дер Ляєн за столом із Зеленським та лідерами Європи.
«Урсуло фон дер Ляєн, з якою ми нещодавно уклали важливу угоду, – сказав президент. – Можливо, ви більш впливова, ніж всі ці хлопці за цим столом». Одразу після промови фон дер Ляєн він знову хвалив угоду, назвавши її «найбільшою в історії».
Особисті стосунки та лестощі
Європейські лідери також зрозуміли – особисті зустрічі та компліменти діють на Трампа, каже Весслау.
Фінський президент Александр Стубб зблизився з президентом США завдяки спільній грі в гольф, за якою він доносить Трампу меседжі про Путіна. Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні – має схожу ідеологічну базу та досвід роботи з ексстратегом Трампа Стівом Беноном. Прем’єр Британії Кір Стармер – запрошував Трампа на прийом до короля.
Рютте – показав навичку «говорити мовою Трампа» в особистих повідомленнях президенту США напередодні саміту НАТО. Його повідомлення – емоційні, мають короткі речення з caps lock та дуже нагадують стиль твітів самого Трампа.
Європейські лідери навчились говорити мовою, яку сприймає Трамп, йдеться у матеріалі The Wall Street Journal. Вони стали частіше дякувати, висловлюватись дружньо, використовувати його лексику і наводити порівняння з ринком нерухомості.
За замовчуванням європейці схильні вичікувати, хвилюватися і скаржитися, пояснює виданню Курт Волкер, експредставник Трампа з питань України. Це найгірший підхід у комунікації з чинним лідером США.
«Потрібно бути позитивним, виконувати свою роботу, робити власні пропозиції і бути проактивним, – пояснює Волкер. – Зустріч у Білому домі була хорошим прикладом того, що всі зрозуміли, як це робити».
Чи міцний броманс Трампа з Європою
На покращення відноси з Європою також вплинуло бажання Трампа досягти стійкого миру в Україні, вважає Гербст. Навіть якщо Трамп і не робить для цього послідовних дій, зауважує експосол США.
Попри зовнішні трансформації, принципових змін у ставленні Трампа до Європи немає, вважає Весслау. Трамп як і раніше зацікавлений у припиненні війни, але, виглядає, що він усвідомив — для цього йому потрібні Україна та Європа.
«Саме тому Трамп відкритий до участі США в наданні гарантій безпеки для України», – додає шведський дипломат.
Президент США також, ймовірно, зрозумів, що головною перешкодою для завершення війни є Росія, вважає він. Однак й досі неохоче чинить тиск на РФ, сподіваючись, що його особисті якості та харизма здатні стримати російський імперіалізм.
«Європейці діяли розумно, приїхавши до Вашингтона разом із Зеленським. Трамп явно сприйняв це як лестощі, – підсумовує він. – Такий крок допоміг захистити президента України від дипломатичних пасток, як це було під час його візиту у Вашингтон в лютому».
Попри останні позитивні сигнали, Україна та Європа мають покладатись одна на одну, застерігає Шерр. «Трамп залишається Трампом – імпульсивний, мінливий і психологічно загіпнозованим Путіним, – підсумовує британський аналітик. – Не треба дивуватися, якщо ці досягнення будуть підірвані або обнулені».
За матеріалами forbes.ua
