Депутати в першому читанні підтримали законопроєкт про віртуальні активи. Коли може бути друге читання і що легалізація змінить для криптогалузі.
Деталі
- Автори документа наголошують, що ринок криптоактивів в Україні потребує чіткого регулювання, адже «правила Дикого Заходу» більше неприйнятні, а необхідність упорядкування цього сектору назріла давно.
- Железняк уточнив, що законопроєкт регулює, зокрема, оподаткування віртуальних активів. Загальна ставка податку на прибуток становитиме 18% + 5%, але протягом першого року після виведення у фіат діятиме пільгова ставка 5%. Питання, хто буде регулятором: НБУ чи НКЦПФР, залишається відкритим.
- За словами Гетманцева, одного з ініціаторів проєкту, віртуальні активи визначатимуться як особливий вид майна, але не вважатимуться грошима чи офіційним платіжним засобом в Україні.
Законопроєкт класифікує віртуальні активи на три категорії:
- токени, прив’язані до активів, – їхня вартість стабілізується шляхом прив’язки до валюти чи майна;
- токени електронних грошей – пов’язані з однією офіційною валютою;
- інші віртуальні активи – до цієї категорії належать активи, що не підпадають під перші два типи; регулятор визначатиме, які саме активи входитимуть до цієї групи.
Законопроєкт передбачає, що публічна пропозиція віртуальних активів вимагатиме створення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та пов’язані ризики. Доступ до торгівлі на платформах також регулюватиметься чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
До другого читання нардепи планують низку змін до законопроєкту: визначення регулятора, ставки податків та термін перехідного періоду. Як документ все ж повернули до парламенту та що зміниться для власників криптовалют після його ухвалення?
246 народних депутатів 3 вересня проголосували в першому читанні за законопроєкт про регуляцію та оподаткування ринку криптовалют та інших цифрових активів. Закон, зокрема, має визначити регулятора ринку та процес оподаткування операцій із віртуальними активами для їхніх власників.
Друге читання законопроєкту можна очікувати в листопаді, вважає народна депутатка «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк. «Перелік питань для доопрацьовування – достатньо великий», – каже голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Що народні депутати планують змінити до другого читання та чого чекати інвесторам після прийняття закону.
Що пропонує поточна версія законопроєкту
За меморандумом з Міжнародним валютним фондом (МВФ), закон про віртуальні активи в Україні має бути готовий до жовтня 2025-го, розповідала на початку квітня в інтервʼю «Інтерфакс-Україна» колишня перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова.
Законопроєкт був готовий до голосування вже весною, але в квітні випав із голосування через блокування Національною комісією з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР). Рішення відкласти голосування ухвалили на нараді в Офісі президента (ОП). На доопрацюванні законопроєкту наполягав голова Нацкомісії Руслан Магомедов.
У липні ситуація змінилась. «Президент має позицію доопрацювати цей законопроєкт [між першим і другим читанням]», – розповідав віцепремʼєр-міністр та очільник Мінцифри Михайло Федоров у липні на зустрічі з журналістами.
Законопроєкт дійшов до парламенту, зокрема, через вимоги європейських партнерів ухвалити його якомога скоріше, вважає Василевська-Смаглюк.
Текст законопроєкту, який сьогодні підтримав парламент, ідентичний весняному. «Змін не було», – каже заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
Основні спірні моменти, які депутати домовилися вирішити між читаннями: визначити регулятора, ставки оподаткування і термін перехідного періоду. В чинній версії законопроєкту – регулятора визначатиме Кабінет Міністрів за погодженням із Нацбанком.
До другого читання мають визначити, хто буде регулятором ринку.
Можливі три варіанти, розповідав голова фінансового комітету ВР Гетманцев у квітні:
- НКЦПФР;
- Національний банк;
- Міністерство цифрової трансформації.
Гетманцев схилявся до НБУ. «Нацкомісія – інституційно неспроможний орган», – зазначав голова податкового комітету. «Принаймні на етапі запуску регулятором має стати Нацбанк», – наполягав він.
Співрозмовник із керівництва НБУ, який розмовляв на умовах анонімоності, розповів, що Нацбанк готовий регулювати крипторинок у межах своїх повноважень, але зараз не всі учасники крипторинку можуть підпасти під нагляд НБУ. На його думку, має бути ще один регулятор, який зможе контролювати інші сегменти ринку.
Законопроєкт передбачає спецрежим оподаткування для операцій із віртуальними активами. Податок нараховуватимуть лише з прибутку за рік, тобто на різницю між витратами на купівлю й доходами від продажу криптоактивів.
У чинній версії – стандартні податки на інвестиційний дохід – 18% на дохід фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору (ВЗ). У перший рік після прийняття документа буде діяти пільгова ставка ПДФО – 5%. Потім власники криптовалюти мають сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору.
Пільговий період на податок для криптокомпаній треба збільшувати, розповідав віцепремʼєр-міністр Федоров на згаданій зустрічі з журналістами. «Податок має бути конкурентним – 5%, щоб стимулювати ринок виходити з тіні», – додає він.
За законопроєктом, обмін одних криптовалют на інші, продаж на суму до однієї мінімальної заробітної плати та майнінг оподатковуватись не будуть.
Яких змін очікувати до другого читання
Друге читання потенційно може відбутися вже в листопаді, припускає Василевська-Смаглюк.
«Перелік змін до другого читання – достатньо великий, – розповідає зараз Гетманцев. – Будемо обговорювати все, крім концепту, і радитися з партнерами».
«Вибір регулятора залишається одним із ключових питань», – каже Василевська-Смаглюк. Гетманцев все ще підтримує ідею, щоб криптою опікувався Нацбанк.
Також до другого читання варто погодити з Міністерством фінансів перехідний період для легалізації активів за ставкою ВЗ 5% та перелік послуг, які будуть звільнені від оподаткування, додає Василевська-Смаглюк.
Що зміниться для фізосіб – власників крипти
Оподаткування операцій із криптою має бути схожим до оподаткування інвестиційного доходу.
Фізичні особи – власники віртуальних активів мають самостійно вести облік фінансового результату від операцій із віртуальними активами окремо від інших доходів і витрат.
Подати декларацію про доходи від крипти треба буде за результатами звітного року, до 1 травня наступного року за ним. Об’єктом оподаткування буде чистий дохід, тобто різниця між ціною продажу та витратами на придбання.
Щоб обчислити чистий дохід, власникам криптовалют треба зберігати документи та докази операцій із криптовалютами: трансакції, чеки, історію операцій на біржах тощо. Протягом першого року після набуття закону прибуток буде оподатковуватися за пільговою ставкою 5%.
Якщо крипта лежить на гаманці або відбувається обмін одного токена на інший, власнику нічого платити не потрібно.
Під час обговорення законопроєкту представник Нацбанку наголосив, що низку їхніх пропозицій не було враховано в поточній редакції, розповідає Василевська-Смаглюк зі «Слуги народу». Йдеться про уточнення повноважень регулятора в обміні цифрових активів на гроші, дозвіл на таку діяльність та захист прав користувачів. «Ці питання будуть у центрі уваги робочої групи», – припускає вона.
Крім цього, ймовірно, будуть правки для уточнення термінології, узгодження норм із процесуальними кодексами та іншими законами, розповідає Василевська-Смаглюк. «Будемо розглядати правки та пропозиції від Нацбанку, інших зацікавлених органів, а також асоціацій та обʼєднань», – додає вона.
Також треба вирішити питання кредитування у віртуальних активах, зазначили кілька співрозмовників.
За матеріалами forbes.ua
