П’ять вражаючих цифр і графіків про те, як загрозливо Китай нарощує свою армію.
За останні кілька десятиліть збройні сили Китаю — Народно-визвольна армія КНР — перетворилися із застарілих військових сил регіонального рівня на дедалі досконалішу смертоносну силу, здатну діяти далеко за межами Китаю.
Про це йдеться у вересневому звіті американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), який продемонстрував нарощування військових потужностей Китаю у низці діаграм та графіків. Світ наочно побачив наслідки цієї мілітаризації під час військового параду в Пекіні 3 вересня 2025 року, який був показово найбільшим в історії Китаю та залучив диктаторів з Росії (Володимира Путіна) та КНДР (Кім Чен Ина).
Аналітики CSIS підкреслюють, що нині Китай продовжує докладати масштабних зусиль для зміцнення своїх збройних сил. «Модернізація Народно-визвольної армії далека від завершення та стикається зі значними перешкодами, але китайський лідер Сі Цзіньпін зробив її головним пріоритетом», — констатують дослідники.
Вони додають, що китайська армія повноцінно не воювала вже понад 40 років, тож великим питанням залишається те, як збройні сили КНР були б здатні діяти у справжніх бойових умовах. «У чому немає сумнівів — так це в тому, що керівництво Китаю серйозно налаштоване на покращення військового потенціалу країни», — констатують дослідники.
NV відобразив найпомітніші зміни у мілітаризації Китаю на власних графіках та розповідає про цю динаміку в знакових цифрах, на які звернули увагу фахівці CSIS.
1. За 30 років оборонні витрати Китаю зросли в 13 разів
Вийшовши на рівень економічної наддержави, Китай спромігся нарощувати свої військові витрати три десятиліття поспіль. Його офіційний оборонний бюджет досяг майже $247 млрд у 2025 році (хоча урядові дані навіть занижують фактичні витрати, нагадують в CSIS). Тоді як в 1995 році, 30 років тому, Китай витрачав на військові потреби близько $25 млрд.
Інфографіка: NV
Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) оцінював поточні фактичні оборонні витрати Китаю приблизно в $318 млрд у 2024 році. Ще одне дослідження, проведене у США, наводить ще вищу оцінку і припускає, що військовий бюджет КНР може сягати $471 млрд. Якою б не була точна цифра, нині Китай може дозволили собі значні інвестиції у військове обладнання, його технічне обслуговування та навчання військовослужбовців, констатують дослідники CSIS.
2. Вже третина від витрат США: Китай скоротив розрив в оборонних бюджетах з країнами НАТО
Китай досі витрачає на оборону значно менше, аніж Сполучені Штати, але цей розрив помітно скорочується. У 2012 році військові витрати Китаю становили одну шосту частину аналогічного бюджету США. А вже в 2024 році цей показник зріс до третини від американських витрат: тоді оборонний бюджет США становив понад $900 млрд, а Китаю — трохи більше $300 млрд, якщо брати оцінку SIPRI.
Інфографіка: NV
В Індо-Тихоокеанському регіоні Китай перевершує усіх своїх сусідів, витрачаючи на оборону в п’ять разів більше, ніж Японія, і майже в сім разів більше, ніж Південна Корея — два ключових союзники США в регіоні.
Крім того, якщо станом на 1995 військові витрати Китаю сягали не більше 10% військових витрат решти країн НАТО (без урахування США), то станом на 2024 цей показник досяг майже 65% ($327,6 млрд у Китаю і $489,5 млрд сукупно у країн НАТО без США).
3. Китай вдвічі збільшив кількість ядерних боєголовок за шість років
Одним з найбільш тривожних трендів у мілітаризації Китаю фахівці CSIS називають зростання його ядерного арсеналу, що непокоїть США та їхніх союзників. Нині ядерний арсенал Китаю оцінюють у 600 боєголовок (станом на 2025 рік), що більш ніж удвічі перевищує показник 2019 році.
Інфографіка: NV
За прогнозами Пентагону, Китай продовжить розширювати свій ядерний арсенал і може наростити його приблизно до 1500 боєголовок станом на 2035 рік. Це наближатиме Китай до паритету зі США та Росією за кількістю ядерних боєголовок (3,7 тис. та 4,3 тис. відповідно), змушуючи Вашингтон протистояти вже не одній, а двом ядерним наддержавам, підкреслюють в CSIS.
4. З 2018-го Китай увосьмеро збільшив кількість балістичних ракет проміжної дальності
Нині ракетні війська китайської армії володіють найбільшим у світі арсеналом ракет звичайного та подвійного призначення, що мають наземне базування. При цьому особливо швидко зросла кількість балістичних ракет проміжної дальності, які має на озброєнні Китай — після введення в дію ракети DF-26. Її дальність польоту оцінюється в 4000 км, що означає спроможність цих ракет досягти військових баз США в таких місцях, як острів Гуам у Тихому океані та загрожувати Японії.
Інфографіка: NV
За даними CSIS, якщо в 2018 році Китай мав близько 30 балістичних ракет проміжної дальності, то в 2024-му — вже щонайменше 250 таких ракет.
5. До 2030 року у Китаю буде майже на 50% більше військових кораблів
Військово-морські сили Китаю — той рід військ, у якому мілітаризація КНР та модернізації китайської армії помітна чи не найбільше, констатують аналітики CSIS. Від потенціалу суто прибережної оборони китайський військовий флот еволюціонував до «флоту відкритих морів» (blue-water navy) — тобто військово-морських сил, які спроможні діяти на глобальному рівні, зокрема у глибоких водах відкритих океанів, та можуть боротися за панування на морі.
Ще в 2014 році ВМС Китаю перевершили американські ВМС за кількістю бойових кораблів і, за прогнозами фахівців, продовжуватимуть нарощувати потужність протягом наступного десятиліття. Якщо зараз КНР має на озброєнні близько 330 військових кораблів, то до 2030 року їх, як очікується, буде 435 — на 48% більше.
Китай все ще відстає від Сполучених Штатів за деякими ключовими показниками — серед яких загальний тоннаж кораблів, наявність ракетних пускових установок на кораблях та досвід залучення до віддалених морських операцій. Утім, Китай надолужує розрив і в цих сферах, констатує Центр стратегічних і міжнародних досліджень.
Водночас Китаю довелося скоротити деякі потужності своєї армії, щоб забезпечити нарощування сил в інших. Зокрема з 2015 року Сі Цзіньпін ініціював безпрецедентні реформи організації всієї Народно-визвольної армії, щоб пришвидшити її модернізацію та уможливити проведення загальновійськових операцій (із залученням сил різних родів військ). Тож чисельність Сухопутних сил Китаю було скорочено з 1,4 млн у 2014 році до 960 тис. у 2024-му.
Станом на 2024-й рік армія Китаю нараховувала близько 2 млн осіб, зокрема:
- Сухопутні війська — 960 тис.
- Повітряні сили — 403 тис.
- Військово-морські сили — 252 тис.
- Ракетні війська — 125 тис.
- Інші роди військ — 295 тис.
Інфографіка: NV
За матеріалами nv.ua
