У жовтні для українців зміняться правила перетину кордону з країнами ЄС, можливості для отримання базової соціальної допомоги та Пакунку школяра буде розширено, монети номіналом 10 копійок почнуть вилучати з обігу.
NV зібрав головні зміни жовтня.
Інфографіка: NV
День захисників і захисниць України
1 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць — державне свято, яке збігається із релігійним святом Покрови Пресвятої Богородиці та Днем українського козацтва. Після зміни церковного календаря два роки тому його дату було перенесено з 14 жовтня на 1 жовтня.
У цей день в Україні вшановують усіх тих, хто захищав і захищає країну: віддають данину полеглим захисникам, дякують чинним військовослужбовцям, ветеранам, учасникам усіх українських національно-визвольних рухів, військовим медикам, правоохоронцям, прикордонникам, працівникам оборонного сектору тощо.
У 2025 році День захисників і захисниць припав на середу і мав би бути вихідним, однак через чинність воєнного стану залишається звичайним робочим днем.
Україна відзначає це свято вже понад 10 років. У 2014 році тодішній президент країни Петро Порошенко скасував святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого, який за часів СРСР був відомий як День Радянської армії і Військово-морського флоту. Одночасно Порошенко заснував 14 жовтня як День захисника України. Тож з 2015 року День захисника України є державним святом і неробочим днем. 14 липня 2021 року Верховна рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України — для того, аби сприяти гендерно збалансованому висвітленню ролі військовослужбовців та належному вшануванню воїнів обох статей.
Дату 14 жовтня було обрано, оскільки за юліанським календарем, якого до 2023 року дотримувалися Православна церква України та Українська греко-католицька церква, в цей день відзначалося свято Покрови Пресвятої Богородиці. В українській традиції свято тісно пов’язане з ідеєю захисту від ворогів: українські козаки вважали Богородицю своєю заступницею, а свято Покрови — найважливішим у своєму календарі.
У 2023 році, на другому році повномасштабної війни Росії, Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) вирішили перейшли на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква. Саме відтоді День захисників і захисниць України відзначають 1 жовтня.
Розширення доступу до базової соціальної допомоги
З липня 2025 року в Україні триває експериментальний проєкт для сімей з низькими доходами. Вони можуть отримувати базову соціальну допомогу — новий вид державної підтримки, який об’єднує одразу кілька видів виплат і надається домогосподарствам та особам, що перебувають у складних життєвих обставинах.
Починаючи з 1 липня за призначенням такої допомоги могли звернутися ті категорії українців, які на дату звернення були отримувачами:
- державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
- допомоги на дітей одиноким матерям;
- допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
- тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
А з 1 жовтня права на базову соціальну допомогу набувають ті громадяни, які не мають права на пенсію і отримують державну соціальну допомогу, а також люди з інвалідністю.
Розмір базової соціальної допомоги визначається індивідуально. Базовий розмір такої допомоги становить 4500 гривень грн. Водночас для кожної родини розмір допомоги розраховується як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї:
Виплачувати допомогу будуть за такими розрахунками:
- 100% базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї, який подає заяву),
- 100% – для кожної дитини віком до 18 років, а також для осіб з інвалідністю I або II групи,
- 70% базової величини — для кожного наступного члена сім’ї.
Для осіб, які набули права на пенсію за віком або досягли 60-річного віку, але не мають достатньої кількості страхового стажу, розмір базової соціальної допомоги розраховується пропорційно їхньому страховому стажу і становить:
- стаж менше ніж 10 років — 53% від базової величини у 4500 грн .(2385 грн);
- від 10 до 20 років — 62% (2790 грн);
- від 20 до 30 років — 70% (3150 грн);
- 30 і більше років — 88% (3960 грн);
Подати заяву на отримання такої допомоги можна або особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду України, або онлайн — через портал Дія.
Переведення годинників на зимовий час
Щороку в Україні переводять стрілки годинника двічі: навесні — на літній час, і восени — на зимовий. У 2025 році перехід на зимовий час відбудеться в ніч проти 26 жовтня (неділя). О 04:00 за київським часом необхідно перевести годинники на одну годину назад — на 03:00. Вважається, що це дозволяє ефективніше скористатися світловим днем протягом зимового періоду.
В Україні перехід на літній та зимовий час регулюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 509 Про порядок обчислення часу на території України. Згідно з цією постановою, країна переходить на літній час в останню неділю березня, а на зимовий — в останню неділю жовтня.
Дискусія про те, чи слід скасовувати переходи на літній та зимовий час, триває вже давно. 16 липня 2024 року Верховна Рада ухвалила рішення скасувати переведення часу з зимового на літній в Україні. Однак його досі не підписав президент України Володимир Зеленський, тож закон не набув чинності.
Інфографіка: NV
Оновлені правила в’їзду до країн ЄС
З 12 жовтня у Євросоюзі починає діяти нова система в’їзду-виїзду до країн Шенгенської зони — EES (Entry/Exit System). Це означає, що з цієї дати українці — як і всі інші негромадяни ЄС — перетинатимуть кордони Євросоюзу за новими правилами. Вони стосуються реєстрації мандрівників на в’їзді та виїзді не лише держав ЄС, але й Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, які також входять до Шенгенської зони.
Вимоги EES не поширюватимуться на громадян ЄС чи резидентів країн Євросоюзу, а також на тих, хто має довгострокові візи. Тобто йдеться лише про короткострокові подорожі: до них належать і поїздки українців у країни ЄС за безвізовим режимом (на термін, що не перевищує 90 днів упродовж кожних 180 днів).
Система Entry/Exit System замінить штампи у паспортах цифровими записами та фіксацією біометричних даних. Частину даних необхідно буде сканувати в автоматичних терміналах самообслуговування, які мають встановити на всіх пунктах перетину кордону із країнами Шенгенської зони.
Як нагадало посольство України у Польщі, відтепер під час цифрової реєстрації фіксуватимуться:
- фото обличчя
- відбитки пальців (для осіб від 12 років);
- дані біометричного закордонного паспорта;
- дата та місце (пункт пропуску) в’їзду/виїзду;
- випадки відмови у в’їзді.
Раніше ВВС пояснювала, що система збиратиме біометричні дані (зокрема відбитки пальців і фото) в цифровій базі мандрівників упродовж трьох років. Тожі зафіксувати біометричні дані достатньо буде раз на три роки, а не під час кожної поїздки.
Систему EES запроваджують для посилення безпеки в країнах Євросоюзу та покращення контролю міграційних потоків.
Що ще передбачають нові правила в’їзду в ЄС для українців з 12 жовтня?
- Термін перебування в країнах Шенгенської зони за безвізовим режимом для українців не зміниться: можна залишатися в країнах ЄС на період до 90 днів протягом кожного 180-денного періоду (якщо не йдеться про навчання, постійну роботу в ЄС чи вид на проживання).
- Додатково платити за перетин кордону з країнами ЄС після запровадження EES не потрібно.
- Заповнення додаткових документів система EES не передбачає.
- Процедура перетину кордону з ЄС для українців із біометричними паспортами фактично не зміниться, окрім сканування паспортів у спеціальних терміналах та періодичної фіксації біометричних даних.
Заступниця директора Департаменту консульської служби МЗС України Світлана Криса, припустила, що початок запровадження нової системи вимагатиме більше часу на проходження прикордонної перевірки і порадила українцям враховувати це під час подорожей.
«Я б хотіла дати практичну пораду нашим громадянам: якщо вони їхатимуть до країни ЄС і в подальшому, наприклад, плануватимуть переліт літаком до інших країн, то потрібно брати до уваги, що на перших порах перевірка на кордоні займатиме більше часу. Тобто наші громадяни мають дораховувати одну-дві години до свого часу подорожі», — підкреслила представниця МЗС України.
За її словами, на практиці така перевірка відбуватиметься у три кроки: люди виходитимуть з автомобілів чи автобусів, потім у них братимуть біометричні дані, а далі відбуватиметься реєстрація в автоматизованій системі.
«Тобто тепер штампи в паспорти ставитися не будуть, але інформація про кожну людину буде зібрана в цій єдиній електронній системі», — пояснила Світлана Криса. за її словами, відмовитися від фіксування біометричних даних на кордоні буде неможливо. «Якщо люди думають, що вони зможуть відмовитися від відтисків чи здачі біометрики, то цього робити не можна, адже це дорівнюватиме відмові у в’їзді в ЄС», — наголосила представниця МЗС.
Запуск системи ЕЕS відкладали вже багато разів: раніше початок її дії анонсували на 10 листопада 2024 року, однак зрештою знову відклали. Тоді причиною стала неготовність прикордонної комп’ютерної системи у Німеччині, Франції та Нідерландах, на які припадає до 40% пасажирського трафіку ЄС.
Ще пізніше, приблизно наприкінці 2026 року, має почати діяти ще одне нововведення для негромадян ЄС, які в’їжджають у країни Шенгенської зони за безвізовим режимом (а отже і для громадян України). Йдеться про ETIAS (European Travel Information and Authorization System) — Європейську систему інформації та авторизації подорожей.
Вона буде обов’язковою для всіх громадян країн, які мають право на в’їзд до країн Шенгенської зони без візи. Це близько 60 країн світу, серед яких і Україна.
Головною новацією стане вимога раз на три роки отримати спеціальний дозвіл на короткострокові подорожі у ЄС та сплатити за це 7 євро. Заявники віком до 18 років або старші за 70 років матимуть право на отримання дозволу ETIAS безкоштовно.
Ідентифікація для отримання соціальної допомоги
З вересня 2025 року в Україні діють нові правила для пенсіонерів та отримувачів соцвиплат, які проживають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Щоб і надалі отримувати такі виплати, необхідно пройти фізичну ідентифікацію та підтвердити, що саме ви є отримувачем пенсії, нагадали в Пенсійному фонді.
Хто має проходити ідентифікацію:
- Пенсіонери, які перебувають за кордоном 183 дні і більше на рік.
- Ті, хто має статус біженця чи тимчасового захисту за межами України.
- Особи, що проживають на тимчасового окупованих територіях або виїхали з них.
- Усі, хто отримує пенсію чи допомогу в Україні, але зобов’язані підтвердити, що не мають виплат від РФ.
Термін такої ідентифікації триває до 31 грудня 2025 року для пенсіонерів і отримувачів страхових виплат, та до 1 жовтня 2025 року — для тих, хто отримує адресну соціальну допомогу, призначену на період від лютого 2022 року до червня 2025 року включно.
Як пройти ідентифікацію:
- Онлайн через портал Пенсійного фонду (ПФУ) — з використанням електронного підпису або Дія.Підпис.
- Відеозв’язок із працівником ПФУ — потрібно записатись на сесію й показати паспорт під час дзвінка.
- Особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду або через банк, де ви отримуєте пенсію.
- Через консульство/посольство України за кордоном — отримати довідку й подати її до ПФУ.
Якщо таку ідентифікацію не пройти вчасно, виплати пенсій чи соцдопомоги зупинять до моменту підтвердження особи. Також можливе блокування пенсійного рахунку через відсутність руху коштів.
Однак після ідентифікації виплати поновлюються, запевнили в ПФУ.
Вилучення монет номіналом 10 копійок
З 1 жовтня Національний банк України почне поступово вилучати з готівкового обігу монети номіналом 10 копійок. Однак їх не потрібно спеціально здавати чи обмінювати: такі монети залишаються платіжним засобом і після 1 жовтня.
Магазини, торговельні мережі, підприємства сфери послуг та банки України і далі прийматимуть їх для виконання розрахунків та платіжних операцій. Однак потрапляючи в банки, такі монети більше не повертатимуться в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку для подальшого їх перерахування та утилізації.
Отже, поступове вилучення монет номіналом 10 копійок означає, що після 1 жовтня:
- банки України не видаватимуть із кас такі монети за всіма видами готівкових операцій;
- Національний банк не карбуватиме монет номіналом 10 копійок та припинить підкріплення ними кас банків для поповнення готівкового обігу.
У Нацбанку пояснюють, що якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги. Тому їх вирішили поступово вилучати з обігу.
Новий опалювальний сезон та період оформлення субсидій
З 1 жовтня прозпочинається новий «субсидійний» період — опалювальний. Пенсійнй фонд України нагадав, що проведе автоматичне продовження виплати житлових субсидій на опалювальний сезон 2025/2026 років, але лише домогосподарствам, які вже є отримувачами субсидій та тим, кому на літній період було призначено «нульову» субсидію. Тож цим родинам звертати за оформленням субсидії восени не потрібно.
Однак деяким іншим категоріям українців, які претендують на призначення житлової субсидії на опалювальний сезон 2025/2026 необхідно звернутися в органи Пенсійного фонду із відповідною заявкою. Серед них:
- ті, хто вперше подає документи на призначення субсидії;
- кому було відмовлено у призначенні житлової субсидії на неопалювальний період (борг, відсутні доходи тощо);
- в кого відбулися зміни у складі зареєстрованих осіб, зміни соціального стану тощо.
Крім того, звернутися до органів Пенсійного фонду особисто, поштою або в електронній формі мають ті особи, які не встигли або не мали можливості звернутися за призначенням субсидії протягом неопалювального сезону — щоб отримати її на осінньо-зимовий період.
Це ті категорії громадян, яким заяву щодо призначення субсидії на літній сезон слід було подати ще влітку, тобто з 1 травня поточного року (але вони не зробили це з тих чи інших причин). Зокрема це:
- особи, які зареєстровані, але не проживають за адресою домогосподарства або навпаки;
- внутрішньо переміщені особи, які отримують житлову субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
- громадяни, які орендують житлові приміщення для проживання, за які сплачують житлово-комунальні послуги.
Субсидію на оплату житлово-комунальних послуг призначають з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону.
У разі подання заяви протягом двох місяців з початку опалювального сезону, житлову субсидію призначать з початку такого сезону, але не раніше дня виникнення права на її отримання.
При розрахунку «зимової» житлової субсидії до середньомісячного сукупного доходу враховуються доходи за I і II квартали поточного року, а доходи у вигляді пенсії — за серпень поточного року.
Що до власне початку опалювального сезону, то зазвичай він стартує 15 жовтня, однак ця дата не є фіксованою і щороку залежить від погодніх умов. Опалення вмикають за необхідності – зазвичай у тому випадку, коли середньодобова температура становить нижче +8°C протягом трьох днів поспіль.
Препарати для лікування онкології у Доступних ліках
З жовтня 2025 року до програми Доступні ліки буде включено ліки для лікування онкологічних захворювань, зокрема екземестан, летрозол і тамоксифен, які застосовуються для гормональної терапії у пацієнтів з раком молочної залози.
Доступні ліки — це державна програма, яка забезпечує громадян препаратами для лікування найпоширеніших хронічних захворювань безоплатно або з частковою доплатою. Ліки відпускаються за електронним рецептом у понад 16 тисячах аптек, які беруть участь у програмі. Вартість препаратів компенсується Національною службою здоров’я України.
До переліку Доступних ліків входить понад 600 лікарських засобів та медичних виробів.
Розширення Пакунку школяра
З серпня Кабмін запустив в Україні програму Пакунок школяра, яка передбачає одноразову виплату у розмірі 5000 грн для родин першокласників. З 1 жовтня її буде розширено: витрачати ці кошти тепер можна не тільки на шкільне приладдя та одяг, але й на книги.
Подати заявку на Пакунок школяра можна до 15 листопада 2025 року в сервісних центрах Пенсійного фонду або через застосунок Дія.
День української писемності та мови і радіодиктант 2025
У понеділок, 27 жовтня, Україна відзначає День української писемності та мови.
З 1997 року це свято відзначали 9 листопада — у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, автора літопису Повість минулих літ.
Укладений ще на початку ХІІ століття, цей літопис був написаний церковнослов’янською мовою, однак містив і величезну кількість слів живої розмовної мови України-Русі. Саме тому Михайло Драгоманов назвав Повість одним з творів «місцевого життя стародавньої України», які «започатковують українську літературу». Тож Нестора шанують і як одного з тих, хто доклався до фіксації мовотворчого процесу в Україні.
З 2023 року день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, а отже і День української мови та писемності змістився з 9 листопада на 27 жовтня — через зміну церковного календаря і перехід ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар.
Традиційно у День української писемності та мови проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Радіодиктант 2025 пройде 27 жовтня. У диктанті беруть участь школярі, студенти й викладачі навчальних закладів, проте радіодиктант пишуть усі, хто вивчає і знає українську мову. Автор тексту і виконавець радіодиктанту 2025, а також точний час трансляції стануть відомі пізніше.
Ціни на комунальні тарифи та опалення у жовтні
В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення комунальних тарифів, зокрема на газ, опалення і гаряче водопостачання воду, що був запроваджений через воєнний стан. Тож у жовтні тарифи на комунальні послуги в платіжках залишаться незмінними.
Ціна на електроенергію: після 1 жовтні українці й надалі платитимуть за світло 4,32 грн/кВт•год. Цей тариф діятиме щонайменше до 31 жовтня 2025 року, адже Кабмін продовжив дію відповідного документу. Улітку 2024-го тариф на електроенергію для населення підвищився з 2,64 грн/кВт•год до 4,32 грн/кВт•год і відтоді залишається незмінним.
Ціна на газ: у жовтні 2025 ціна газу для побутових споживачів, які користуються послугами Нафтогазу, залишатиметься на рівні 7,96 грн за кубометр. Ціни на газ у решти постачальників будуть у межах від 7,7 грн за кубометр до 9,90 грн.
Тариф на холодну воду у жовтні також не планують підвищувати.
Тариф на опалення в кожному регіоні розраховується по-різному. Згідно з даними Київтеплоенерго, у Києві мешканці платитимуть за опалення 1654,41 грн/Гкал.
За матеріалами nv.ua
