Вже до кінця 2025-го Верховна Рада може підтримати перейменування копійок. Як це відбуватиметься.
Після понад року з ініціативи Нацбанку перейменувати розмінну монету «копійка» на історичну назву «шаг» у парламенті зареєстрували відповідний законопроєкт – за підписом голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та інших впливових нардепів. Чи означає це, що Україна все ж остаточно відмовиться від російсько-радянського спадку у грошах? Спойлер – ймовірно, так і вже найближчим часом.
До кінця року Верховна Рада може ухвалити закон про запровадження монети шаг замість звичних копійок, очікує спікер парламенту Руслан Стефанчук, який разом з чотирма іншими нардепами 1 жовтня зареєстрував відповідний законопроєкт.
Рік тому з цією ініціативою виступив голова Національного банку Андрій Пишний. Мета – «дерадянізація назви розмінної монети України і відновлення історичної справедливості».
«Кілька місяців тому Пишний зустрівся зі Стефанчуком і презентував йому ідею «шагів», – розповідає один із співрозмовників у НБУ, який спілкувався на правах анонімності через відсутність повноважень офіційно коментувати перебіг зустрічі. Це стало ймовірним стимулом зареєструвати законопроєкт.
«Копійки – свідоме політичне рішення 1990-х, мета якого – залишити бодай найменшу спорідненість з російської грошовою системою, – вважає Пишний. – Наразі лише три країни з колишніх радянських республік залишили в своєму грошовому обігу копійку, це – Україна, Білорусь та Росія».
Зараз у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд штук розмінних монет: 1,4 млрд номіналом 50 копійок та 4,1 млрд – номіналом 10 копійок. Нацбанк з 1 жовтня розпочав вилучення 10 копійок з обігу через зниження попиту на них від банків і торговельних мереж.
Як та коли Рада може ухвалити історичне рішення?
Деталі законопроєкту по заміні копійок на шаги
Законопроєкт №14093 передбачає зміни у низці законів: «Про Національний банк України», «Про пенсійне забезпечення», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». У цих законах зміни стосуються лише назв – «копійка» і «карбованець» планується замінити відповідно на «шаги» і «гривні».
Згідно документу, порядок і строки вилучення з обігу копійок, а також правила розрахунків під час одночасного обігу копійок і шагів встановлює НБУ. Курс обміну – 1:1. У разі підтримки парламентом, зміни наберуть чинності через два місяці після публікації тексту закону.
Чому законопроєкт готували понад рік? «Від зародження ідеї команда НБУ разом із науковцями збирала доказову базу та регулярно ділилась нею з громадськістю та представниками держави», – розповідає голова НБУ Пишний.
Однією з перепон було те, що спочатку народні депутати орієнтувались на результати соцопитувань населення, які не показали підтримку цієї ініціативи, розповідає співрозмовник у Нацбанку на правах анонімності. «Проте їх не можна вважати обʼєктивними, оскільки вони не містили повні аргументи про походження назви та відсутність витрат», – вважає він.
До прикладу, Rakuten Viber у вересні минулого року проводив відповідне опитування серед користувачів соцмережі. 57% респондентів не схвалили ініціативу, «за» висловилось 25% учасників.
Історія шагів
Назва «шаг» часто згадується в документах часів Гетьманщини другої половини XVII століття – переважно у контексті товарно-грошових розрахунків та повсякденного життя, йдеться у презентації НБУ 2024 року з проєктом із перейменування копійок. Тоді ж у Лівобережній Україні почали активно використовувати московські копійки – дрібні срібні монети царської династії Романових.
Під час Української революції 1917-1921 років шаг повернувся в обіг. Центральна Рада Української народної республіки (УНР) 1 березня 1918-го ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким гривню визначено основною грошовою одиницею, поділеною на 100 шагів. До обігу ввели розмінні марки номіналом 10, 20, 30, 40 і 50 шагів, а також купони різної вартості.
За радянської влади українські гроші було повністю вилучено з обігу. Лише навесні 1996-го в Луганську надрукували експериментальну партію монет із назвою «шаг». Утім вирішили повернутися до звичних для населення копійок, які вживалися ще з радянських часів.
Підготовка законопроєкту потребувала також узгодження тексту з Податковим кодексом та іншими законами, пояснює заступниця голови Верховної Ради та одна з ініціаторок законопроєкту Олена Кондратюк.
«Для якісного опрацювання та погодження таких рішень потрібен час, – розповідає Стефанчук. – Символічно важливо внести законопроєкт напередодні 30-річчя запровадження національної валюти України гривні».
Що далі з шагами
«Усе керівництво Верховної Ради і депутати усіх фракцій подали законопроєкт, тому шанси на ухвалення – досить високі», – вважає Кондратюк.
Нардепи ухвалять законопроєкт цьогоріч, очікує голова Нацбанку Пишний. «У парламенті триватиме дискусія, яка можливо матиме різні форми, – припускає Пишний. – Ми до цього готові, і наша мета – максимально змістовна, експертна розмова».
Документ має пройти розгляд у профільних комітетах, тому точна дата голосування поки невідома, але можна очікувати, що парламент розгляне його вже цієї сесії, припускає Кондратюк. Перше читання законопроєкту може відбутися у листопаді, прогнозує ще один нардеп на правах анонімності.
«З обережним оптимізмом оцінюю перспективи цього законопроєкту, бо він уже об’єднав підписантів із різних фракцій та депутатських груп – каже Стефанчук. – Це не політична ініціатива, а символічний крок, який може обʼєднати парламент».
У разі ухвалення у парламенті перехід від копійки до шагу відбуватиметься поетапно, зазначає голова ВР. «Монети старого та нового дизайну певний час перебуватимуть в обігу одночасно, тому для громадян зміни відбуватимуться абсолютно безболісно», – додає він.
Щороку Нацбанк карбує близько 20 млн монет для грошового обігу, розповідає Пишний. «Розраховуємо, що в наступному році будуть запроваджені шаги і карбуватимемо їх», – додає він.
Додаткових витрат на утилізацію старих монет та виготовлення нових не передбачено, підтверджує Стефанчук та Кондратюк. «Буде використовуватись наявне обладнання, а масогабаритні характеристики, колір та матеріал залишаться без змін», – розповідає очільник парламенту.
За матералами forbes.ua
