Tomahawk це лише початок. Головна битва Трампа — з Китаєм

Поки увага прикута до можливого постачання Україні крилатих ракет Tomahawk, справжня гра може розгорнутися на іншому фронті — між США і Китаєм.

Дональд Трамп одночасно тестує два треки: військовий — тиск на Росію через озброєння України, і економічний — митами проти Китаю, який фактично підтримує воєнну машину Кремля.

Аналітики припускають: якщо Вашингтон і Пекін укладуть «велику угоду» (grand bargain), питання України може стати частиною глобального пакета домовленостей — від Тайваню до торговельних тарифів. Але ризик для Києва у тому, що він може опинитися не серед пріоритетів, а серед розмінних монет.

Напередодні зустрічі президента Володимира Зеленського і Дональда Трампа у Вашингтоні найбільш обговорюваною темою в українських і західних медіа стала можлива згода США постачати Україні крилаті ракети Tomahawk.

Ця зброя має дальність до 2400 км, майже півтонну боєголовку і довгий час залишалася табу для України. Але протягом останніх тижнів Трамп кілька разів не виключив можливості постачання Tomahawk Україні через відмову Росії припиняти вогонь.

Менш обговорюваним у контексті завершення війни в Україні був трек Китай-США, який активізувався майже паралельно.

Тиждень тому Трамп пригрозив Китаю митами 100% через обмеження Пекіном експорту рідкісноземельних металів до США. А 15 жовтня міністр фінансів США Скотт Бессент публічно нагадав про законопроєкт сенатора Ліндсі Грема, який передбачає можливість введення проти Китаю мит до 500% за купівлю нафти з РФ та має підтримку 89 зі 100 його колег-сенаторів.

На митні платежі з китайських товарів можна створити фонд для закупівлі зброї для України, також заявив Бессент. «Ми у торговельній війні з Китаєм», – сказав Трамп того самого дня.

Як пов’язані ці треки та чи наближають вони завершення війни?

Tomahawk – ефективний, але не вирішальний маневр

У західних медіа лунають схожі оцінки: постачання Україні Tomahawk і навіть сама дискусія щодо них є важливою зміною у ставленні Трампа до України, Росії та війни. Це прогрес, якого досягла українська та європейська дипломатія з лютого, щоб змінити його думку.

У разі позитивного рішення Трампа США могли б поставити Україні від 20–50 ракет до кількох сотень, за оцінкою опитаних The Financial Times аналітиків. Ракети дозволили б Україні ефективніше здійснювати комбіновані атаки, знищувати нафтопереробні заводи РФ, ВПК, логістику та системи управління ворога, пояснював виданню старший аналітик Націнституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

Інші привабливі цілі – російські бомбардувальники, додав виданню директор програми протиракетної оборони CSIS Том Карако. «Є низка цінних цілей, проти яких Tomahawk можуть бути дуже корисними, щоб завдати Росії болю, зробити цей біль гострішим і, сподіваємося, достатнім, щоб змусити її сісти за стіл переговорів», – сказав він.

Але навряд Tomahawk здатні змінити хід війни, приходить до висновку FT. Ці ракети радше могли б доповнити «те, чого Україна вже досягла» за допомогою далекобійних дронів, сказав виданню високопосадовець НАТО.

Досі незрозумілим лишається, чи Україна отримає Tomahawk. Після розмови з російським очільником Володимиром Путіним 16 жовтня Трамп не дав чіткої відповіді на це запитання, але анонсував зустріч із Путіним наступного тижня у Будапешті. Очільник Росії чинитиме тиск на Трампа, щоб постачання Tomahawk не відбулося, вважає голова зовнішньополітичного комітету парламенту Естонії Марко Міхельсон.

Складно спрогнозувати, чи зможе Путін відмовити Трампа надсилати Tomahawk Україні, каже колишній стаффер конгресменів-республіканців, засновник адвокаційної організації Ukraine Freedom Project Стівен Мур.

З одного боку, Трамп намагається зупинити Путіна, не ескалюючи конфлікту. З іншого, посилення тиску на РФ підтримують виборці-республіканці. «Ми в Ukraine Freedom Project нещодавно проводили опитування серед виборців-республіканців, 63% з них підтримували постачання Tomahawk Україні», – додає Мур.

Крилата ракета Tomahawk Block IV супроводжується винищувачем F-14 Tomcat ВМС США під час контрольованих випробувань у Південній Каліфорнії Фото Getty Images

Китай – ключовий затягувач війни

Однак одним із ключових факторів затягування війни є Китай, неодноразово протягом літа-осені говорили Forbes Ukraine на умовах анонімності співрозмовники у дипломатичних колах та західні аналітики.

Такі оцінки стали лунати частіше після липневої зустрічі міністра закордонних справ КНР Ван І та голови дипломатії ЄС Каї Каллас. Ван І, за даними джерел SCMP, озвучив їй дві тези: Китай не може дозволити РФ програти; якщо війна в Україні припиниться, Захід зможе сконцентрувати всю свою увагу та ресурси на протидії Китаю.

Автентичність цієї розмови підтверджував Forbes Ukraine співрозмовник у дипколах. Ще один співрозмовник скаржився, що постачання в Росію технологічних товарів з Китаю – один із найсерйозніших викликів для України. «Завдяки цій співпраці РФ зберігає можливість нарощувати виробництво озброєння», – пояснював він.

«Китай задоволений, що російсько-українська війна триває, – каже директорка Центру Девіса у Гарварді та віцепрезидентка KSE Александра Вакру. – Це не дозволяє США та Європі надто зосередитися на Китаї».

З самого початку війни Китай був її вирішальним чинником – дав Путіну зелене світло на вторгнення та забезпечує критично важливі ресурси, говорив в інтерв’ю Forbes Ukraine у вересні стенфордський історик Ніл Фергюсон, керуючий директор Greenmantle, консалтингової компанії з питань макроекономіки та геополітики.

Сі Цзіньпін та Володимир Путін Фото Getty Images

«Максимальний тиск». Трамп піднімає ставки з Китаєм

Який міг би бути стимул для очільника Китаю Сі Цзіньпіна припинити підтримку російської війни в Україні? Чому він мав би це робити?

Єдина відповідь – мир в Україні має стати частиною grand bargain між США та Китаєм, переконаний Фергюсон. «Ця угода повинна включати все: від напівпровідників до Тайваню, Південнокитайського моря та України», – пояснює він.

Росія є «клієнтською державою» для Китаю, каже Мур з Ukraine Freedom Project. «Малоймовірно, що щось станеться [на мирному треку] без згоди Пекіна, – додає він. – Китай є ключем».

Grand bargain між США і Китаєм найближчим часом можлива, вважає Фергюсон. Багато залежить від того, чи зустрінуться Трамп і Сі та наскільки успішними будуть їхні переговори. Їхня зустріч планувалася на кінець жовтня на саміт АСЕАН, але Трамп, який пригрозив Китаю новими тарифами, сказав, що не планує зустрічатись із Сі.

Погрози Трампа митами можуть бути спробою підняти ставки та сформувати передумови для широких переговорів з Китаєм, каже політичний аналітик Razom for Ukraine та Atlantic Council Даг Клейн. «Це не безпідставна теорія. Трамп хоче укласти великі угоди з країнами, які він вважає великими державами», – додає він.

Проблема в тому, що важелі Трампа щодо Китаю можуть бути обмеженими через залежність США від постачань критичних мінералів і виробництва, які десятиліттями передавались із США на аутсорс в КНР, пояснює Мур. «Трамп дуже хоче, щоб Європа приєдналася до його тарифних ініціатив», – зауважує Клейн.

Президент США намагається залучити Європу до тарифних воєн щонайменше останні півтора місяця. Ще на початку вересня він несподівано телефоном приєднався до зустрічі посадовців України, ЄС та США з вимогою натиснути митами на Китай та інших торговельних партнерів РФ, пригадує співрозмовник у дипколах. У середині вересня Трамп зробив вимогу публічною, однак досі не було сигналів, що Європа схильна підтримати такі кроки.

«Від Tomahawk до потенційного тиску на Китай – Трамп цілком може реалізувати ці загрози, – вважає Клейн. – Передусім він хоче змінити статус-кво і готовий вжити заходів, коли інших варіантів немає».

Скептичнішою щодо перспектив grand bargain є Вакру. Відносини США та Китаю мають забагато вимірів: Тайвань, рідкісноземельні матеріали, торгівля, закупівля Китаєм російської нафти та інші. Складно зрозуміти, які з цих питань є пріоритетними для Трампа та наскільки список його пріоритетів є стабільним.

 «Трамп має радше підхід «максимальний тиск», ніж «сталі позиції», – каже Вакру. – Якщо США проситимуть Китай про щось, я сумніваюся, що це буде допомога в закінченні війни в Україні. Це здається менш пріоритетним, ніж укладення тарифних угод, доступ до китайських металів, залучення Китаю до купівлі американської сої».

Сценарій grand bargain не виключений, підсумовує співрозмовник у дипколах. Однак Україна навряд чи буде у ній ключовим пріоритетом для Трампа та намагатиметься уникнути негативних сценаріїв, за яких навпаки стане розмінною монетою в грі США–Китай.

За матеріалами forbes.ua

Вверх