«Абсолютно мирного життя не буде»: Буданов на КМЕФ — про війну, економіку та нову реальність України

Під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) генерал-лейтенант Кирило Буданов, очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, дав чіткий сигнал: війну вже не можна розглядати як щось поза економікою чи випадковим епізодом. Вона стає фоном, у якому формуватиметься нова економічна реальність України. Успіх нашої держави залежить не тільки від військової міці, але й від здатності бізнесу, держави й громадян адаптуватись до нового стану — коли безпека й економіка йдуть пліч-о-пліч.

Україна в стані «нової нормальності»

Війна вже не є винятком. Вона — новий контекст, у якому країна живе, працює й розвивається. Саме так окреслив сучасний стан України начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони генерал-лейтенант Кирило Буданов під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі 2025.

«Абсолютно мирного життя не буде», — заявив він. Його слова не про фаталізм, а про усвідомлення: перемога — це не кінець історії, а початок етапу, коли безпека та економіка мають стати двома сторонами однієї політики.

«Росія ще здатна воювати, але її час спливає»

Буданов почав із прямої оцінки воєнної ситуації. Попри зростаючий тиск санкцій і внутрішні проблеми, Росія зберігає спроможність вести війну, але ціна цієї стійкості для Кремля стає дедалі вищою.

«Ми завдали їм значних економічних втрат — особливо ударами по нафтопереробних заводах. За своїм ефектом це перевищує навіть деякі санкційні обмеження», — зазначив Буданов.

На його думку, саме економічний фронт став вирішальним: зруйновані енергетичні та логістичні ланцюги РФ поступово виснажують її здатність підтримувати повномасштабну агресію. Проте для України це не означає, що загроза зникла — навпаки, ворог адаптується, шукаючи асиметричні рішення.

«Ми маємо бути готові не до “миру”, а до постійного захисту. Це — нова норма», — наголосив розвідник.

Економіка війни як економіка виживання

Теза Буданова про відсутність «абсолютного миру» одразу виходить за межі військової аналітики. Це послання бізнесу й державі.

Україна має будувати економіку, здатну функціонувати під час тривалої напруги. Йдеться не лише про оборонно-промисловий комплекс, а про всі сфери — від енергетики до IT.

«Ми не можемо дозволити собі чекати “після війни”. Нам потрібно жити, розвиватися і виробляти просто зараз», — сказав Буданов.

За його словами, головна конкурентна перевага України — адаптивність. Бізнес навчений діяти в умовах блекаутів, змінювати логістику на ходу, шукати ринки навіть під обстрілами. Цю стійкість потрібно інституціоналізувати — зробити базою економічної стратегії.

Від оборони до розвитку

Після двох років інтенсивних бойових дій українська економіка поступово виходить із «режиму виживання» до режиму трансформації. На форумі Буданов підтримав тезу, яку озвучували інші спікери — про необхідність переналаштування всієї моделі з ресурсно-сировинної на виробничо-технологічну.

Він наголосив: оборонні технології, штучний інтелект, автономні системи, енергетика — це сфери, де Україна може не лише надолужити, а й стати лідером.

«Стійкість — це не тільки броня, а й здатність створювати. Поки триває війна, ми маємо не просто виживати, а ставати сильнішими», — заявив він.

Безпека як економічна категорія

Буданов підкреслив, що питання безпеки сьогодні тотожне питанню економічної політики. Інвестиції в армію, розвідку, кіберзахист — це не “витрати”, а вкладення в стабільність, яка дозволяє бізнесу працювати.

Така логіка уже простежується: Україна нарощує оборонне виробництво, залучає приватний сектор до створення безпілотних систем, бронетехніки, електроніки. З’являються десятки стартапів, що працюють на перетині безпеки й технологій.

Саме тому Буданов закликав не розділяти «військове» і «цивільне», а будувати спільну інфраструктуру, де оборона і розвиток доповнюють одне одного.

Глобальний вимір: Україна як новий центр сили

Керівник ГУР також дав оцінку світовій ситуації. За його словами, геополітична мапа світу змінюється, і роль України у ній лише зростатиме.

«Будь-який безпековий альянс, який не включає Україну, буде мертвим при народженні», — наголосив Буданов.

Йдеться не про амбіції, а про факт: українська армія стала найбоєздатнішою у Європі, а її досвід — безцінним для партнерів. Водночас економічний вимір цього процесу не менш важливий: Україна має стати постачальником не лише сировини, а знань, технологій і моделей стійкості.

Бізнес як співтворець безпеки

Серед запрошених на форум були сотні українських і міжнародних підприємців. Їхнє завдання, за словами Буданова, — не просто чекати сприятливих умов, а створювати їх.

Коли компанії інвестують у виробництво дронів, ремонтні бази, енергетичні стартапи чи мобільну логістику — це теж оборона.
Україна, що навчається «жити під сиренами», фактично винаходить нову модель воєнної економіки, де розвиток не зупиняється через ризики, а враховує їх у бізнес-плані.

Відповідальність і реальність

Буданов не прикрашав реальність. Його виступ був прямим попередженням: навіть після активних бойових дій нові виклики — гібридні, інформаційні, економічні — не зникнуть.

Тому Україна повинна навчитися жити «з постійним рівнем напруги», але не в страху, а в дії.
Цей стан може стати каталізатором модернізації — якщо правильно розставити акценти: інвестиції, інновації, освіта, оборона.

Точка неповернення

Після повномасштабного вторгнення Україна вже пройшла точку неповернення.
Зруйнована інфраструктура, мільйони людей за кордоном, нові політичні й економічні зв’язки — усе це формує іншу державу, яку неможливо «повернути» до 2021 року.

І Буданов, як ніхто інший, це розуміє. Його слова на КМЕФ стали квінтесенцією настроїв суспільства: ми більше не чекаємо на мир — ми будуємо життя в його тіні.

Звідки вітер дме

Також Кирило Буданов підняв питання, яке часто лишається на периферії — можливість географічного чи якісного розширення війни, а також гібридні загрози, які можуть торкнутись не лише Україну.

«Наразі географічного розширення війни не відбудеться, але в майбутньому, з великою ймовірністю — так».

Це не була страхітлива заява, але — чітке попередження: сценарій, у якому війна залишається лише у межах України, — не гарантується.

Сценарії війни: не просто фронт на Донбасі

Географічне розширення

Буданов звернув увагу, що на мапі — в буквальному сенсі — видно нові точки активності: диверсії, саботаж, проросійські акції в країнах Європи.

«У мене є така мапа. І на неї наносяться кожного дня додаткові події… Коли на неї дивишся, дуже просто стає зрозуміти, що відбувається. … Один в один, те саме. Тільки тоді не було дронів, були трошки інші форми».
Суть: форми війни можуть бути гібридними — інформаційні, кібер, саботаж, але це все елементи великої гри, яка може розтягнутися за межі традиційного бою.

Можливість «других фронтів»

Хоча Буданов прямо не озвучив назви країн, він дав зрозуміти: кількість точок дотику з агресором зростає. Він також попередив, що країнам, які «втомилися» від конфлікту, доведеться «піклуватись про московитів, коли вони прийдуть займати їхні власні території».

Тривала війна як сценарій

За словами Буданова, навіть якщо ескалація за кордоном не станеться найближчим часом, то тривала війна в Україні — це практично гарантований сценарій.

«Запас міцності там (у РФ) досить серйозний: вони можуть вести війну довго».
Це важливий меседж: не лише нові фронти, а й сама довга тривалість конфлікту — це виклик, до якого треба готуватись.

Ризикові сценарії й час дії

Сценарій 1: Стандартна війна, зосереджена в Україні, без розширення — але тривала.

Сценарій 2: Поширення конфлікту в регіон (Білорусь, Прибалтика, Чорноморський регіон).

Сценарій 3: Сукупність гібридних і проксі-дій: атаки на інфраструктуру ЄС, диверсії, проксі-групи — без оголошення відкритого фронту.

Буданов не дав точних дат, але натяк — «в майбутньому з великою ймовірністю». Це означає: діяти потрібно зараз, не чекати.

Виступ Кирила Буданова на Київському міжнародному економічному форумі 2025 — не просто політична заява, а концепція майбутнього.
Україна входить у десятиліття, де війна і економіка — нероздільні. Успіх залежатиме не лише від фронту, а й від того, чи зможе держава перетворити кризу на систему, а небезпеку — на стимул розвитку.

«Абсолютно мирного життя не буде. Але це не кінець — це наш новий початок», — завершив Буданов.

За матеріалами my.ua

Вверх