Рада підтримала бюджет на наступний рік у першому читанні. Цього разу до документа подали рекордну кількість правок – понад 3300. Частину з них бюджетний комітет підтримав, переважно йдеться про збільшення соціальних видатків і програм для бізнесу. Які правки ухвалили депутати та які зміни можливі до другого читання?
Депутати прийняли за основу законопроєкт бюджету на 2026 рік. Як і протягом останніх чотирьох років війни, головна частина бюджетних видатків у 2026-му спрямована на оборону – приблизно 2,8 трлн грн.
Видатки на війну
У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн гривень, доходи – 2,8 трлн гривень.
Бюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме увесь 2026 рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн гривень) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн гривень) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
Мінімальна зарплата
Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 році.
Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:
- у місячному розмірі – 8 647 гривень;
- у погодинному розмірі – 52 гривні.
Зараз мінімалка становить 8000 гривень. Вона зросте на 8,1%.
Середня зарплата
За очікуваннями Мінекономіки, у 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата брутто, до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 році до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме у 2026 році 30 032 гривні.
Наступного року депутати планують підняти заробітні плати педагогам у два етапи загалом на 50%. А от заробітна плата для працівників Бюро економічної безпеки (БЕБ) ймовірно залишиться без змін.
Прожитковий мінімум та мінімальна пенсія
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію).
Востаннє прожитковий мінімум підвищувався з 1 січня 2024 року і зараз залишається на рівні 2920 гривень. Мінімальна пенсія зараз становить 2361 гривню.
Документом пропонується установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років – 2817 гривень;
- дітей віком від 6 до 18 років – 3512 гривень;
- працездатних осіб – 3328 гривень; працездатних осіб,
- який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, інших працівників державних органів, а також працівників податкових і митних органів, – на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року;
- осіб, які втратили працездатність, – 2595 гривень;
- осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, – 1600 гривень.
Субсидії та пільги
Кабінет міністрів вирішив не змінювати бюджетну суму на житлові субсидії на 2026 рік.
Проєктом пропонується виділити на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу 42,321 млрд гривень.
Ці кошти будуть виділені для надання державної підтримки 2,7 млн домогосподарствам.
Курс долара та євро
У проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/долар у 2026 році.
Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.
Також Кабмін в проєкті бюджету на 2026 рік заклав курс євро: у 2025 році середній курс становитиме 45,8 грн/євро, у 2026 році – 49,4 грн/євро.
Зростання ВВП, інфляція та держборг
Очікується, що реальний ВВП у 2026 році зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.
Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 році за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд доларів. Джерела для 18 млрд доларів з них поки не визначені.
Тривалість та вплив війни
Міністерство фінансів України оцінило вплив війни на державні компанії та бюджет. Представлено базовий, альтернативний та негативний сценарії.
Очікується, що 11 з 12 державних компаній залишатимуться прибутковими у всіх сценаріях.
Також у залі депутати підтримали правку про продовження пільг для електромобілів до 2027 року.
Серед ключових змін, які бюджетний комітет парламенту запропонував врахувати у законопроекті – це доручення уряду подати законопроект про спеціальні пенсії посадовців, зокрема, суддів, прокурорів тощо.
А саме, пропонується встановити єдині підходи щодо виходу на пенсію та здійснення таким особам індексації пенсій на загальних умовах.
Мова йде про позицію соціального комітету Верховної Ради, яку той подав до бюджетного комітету за підписом очільниці Галини Третьякової.
Соціальний комітет пропонував прикінцеві положення проекту держбюджету доповнити новими пунктами, відповідно до яких Кабміну доручається розробити та подати до 1 липня 2026 року на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до законів «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення єдиних підходів пенсійного віку (віку виходу на пенсію) особам, яким призначена за «спеціальними» законами, та здійснення таким особам індексації пенсій, незалежно від зміни заробітної плати (доходу або грошового забезпечення), на загальних умовах.
Також комітет запропонував розглянути можливість врегулювання питання компенсації податку на доходи фізичних осіб, сплаченого з грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (БЕБ), та передбачення додаткових видатків для цього державного органу.
Також Соціальним комітетом було запропоновано збільшити видатки на забезпечення житлом ВПО.
Сфера охорони здоров’я
- розглянути можливість передбачити додаткові кошти на закупівлю ліків для хворих на ахондроплазію та аутоімунні захворювання нервової системи і нейром’язові захворювання (додатково до 15,1 млрд грн, що вже закладено у проекті бюджету)
- визначити МОЗ відповідальним за всі публічні інвестиційні проекти у сфері охорони здоров’я, передавши йому кошти на виконання таких проектів від ДУС та Національної академії медичних наук, а також збільшити кошти на такі проекти на 500 млн грн.
«Сукупна вартість запропонованих змін – у 7,1 трлн грн», – стверджує голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.
З них профільний бюджетний комітет підтримав – лише 63 правки, каже Підласа. Решту пропозицій депутатів комітет розгляне вже до другого читання, яке заплановано на середину листопада.
Які зміни до бюджету пропонують депутати та що саме має шанси на підтримку?
Які зміни підтримав бюджетний комітет та депутати
Серед правок депутатів, які підтримали у профільному бюджетному комітеті та парламенті, направити 1 млрд грн на нову програму компенсації військових ризиків для бізнесу на прифронтових територіях. Відповідний законопроєкт депутати ухвалили в цілому 8 жовтня, а 13 жовтня він був підписаний президентом.
Зарплата вчителів
Парламент підтримав збільшення заробітних плат для педагогів середньої школи та університетів на 50 % протягом року до 24 000 грн (еквівалент трьох мінімальних зарплат). За даними Мінфіну, на підвищення зарплат у 2026 році буде виділено 41,8 млрд гривень. Зарплати зростуть у два етапи – з 1 січня на 30% та з 1 вересня ще на 20%. Така норма в законодавстві існує ще з 2017 року, проте через дефіцит коштів її реалізація переносилася. За оцінками голови комітету Ради з питань освіти Сергія Бабака, на підвищення зарплат освітянам знадобиться додатково 12 млрд грн до вже закладених 56 млрд грн у урядовій версії бюджету.
Також пройшла правка про збільшення вдвічі обсягу фінансування на покращення умов релокованих університетів із прифронтових територій – з 500 млн до 1 млрд грн.
Також депутати підтримали в першому читанні збільшення залишку ПДФО у бюджетах громад з 60% до 64% у 2026-му.
Крім цього було запропоновано внести таки зміни, що стосуються місцевих бюджетів:
- при розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2026 рік, використовувати чисельність наявного населення громади за даними Держстату, а кількість ВПО за даними Мінсоцу,
- опрацювати питання погашення різниці в тарифах,
Фінансування на гуманітарне розмінування сільгоспземель депутати пропонують збільшити з 1 млрд грн до 3 млрд грн.
Депутати також пропонують уряду закласти до бюджету на наступний рік кошти на підвищення зарплат військовослужбовців і працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій. А також розглянути пропозицію про збільшення фіксування на закупівлю та виготовлення зброї й забезпечення підрозділу «Альфа» Служби безпеки України (СБУ) та Служби зовнішньої розвідки (СЗР).
Депутати доручили уряду розглянути можливість збільшення фінансування програми Мінветеранів на 295 млн грн, до 1,1 млрд грн, для реалізації 175 грантових проєктів для запуску бізнесу.
Всі ці пропозиції тепер має розглянути уряд. «Що саме буде підтримано, складно сказати, – зазначає заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. – З високою ймовірністю буде погоджено збільшення видатків на вищу освіту для підняття зарплат».
Які пропозиції депутатів відхилили та коли чекати прийняття закону
Бюджетний комітет та парламент відхилив внесення на розгляд Кабміну збільшення заробітних плат для співробітників Бюро економічної безпеки та митної і податкової служби. «Не готові цього робити, бо наші виборці нас не зрозуміють», – вважає Підласа. У першу чергу нам треба підвищувати зарплати вчителям, лікарям й військовослужбовцям, додала вона.
Рада відмовилась і закладати більші доходи до бюджету від детінізації. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев пропонував збільшити їх з 60 млрд грн до 260 млрд грн.
Голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пропонував скоротити видатки на «Єдиний марафон» на 500 млн грн і перекинути зекономлені кошти на фінансування «Суспільного» та Національної комісії з питань телебачення та радіомовлення. Але цю правку відхилив бюджетний комітет, і вона не знайшла підтримки в залі.
Також депутати відмовились переспрямувати понад 865 млн грн, виділених на фіксування політичних партій, на забезпечення армії.
Це ще не фінальні зміни до бюджету. Протягом наступних двох тижнів Кабмін має розглянути бюджетні висновки разом із правками, підтриманими комітетом, і ухвалити рішення щодо кожної з них. Розглянути законопроєкт у другому читанні Рада має 21–22 жовтня.
Велика ймовірність, що прийнятий бюджет потребуватиме перегляду протягом наступного року. «Впевнена у цьому на 90%», – сказала під час засідання голова бюджетного комітету Підласа. Вона пояснила, що повністю врахувати всі потреби у видатках відразу неможливо через відсутність підтверджених джерел доходів. Це вже звична практика для української влади. Цього року бюджет переглядався двічі – у липні на понад 412 млрд грн та в жовтні – на понад 324 млрд грн.
