Найнебезпечніша ядерна гра у Європі тимчасово призупинена. Кремль намагався перепідключити окуповану Запорізьку АЕС до власної енергосистеми, прикриваючись турботою про «ядерну безпеку». Але українські енергетики та військові зірвали план. Після місяця на аварійних генераторах станція знову отримала живлення від України. Росія була змушена піти на тимчасове припинення вогню.
Безпрецедентний місяць на дизелях
Від початку окупації у березні 2022 року Запорізька АЕС уже десять разів залишалася без зовнішнього живлення. Але блекаут, що стався наприкінці вересня 2025 року, увійшов у світову історію ядерної енергетики.
Станція вперше у світі працювала на аварійних дизель-генераторах цілий місяць — без жодного підключення до енергосистеми.
«Безпека найбільшої в Європі атомної станції підтримувалася виключно роботою аварійних дизель-генераторів. Це створювало безпрецедентну загрозу не лише Україні, а й усьому континенту», — заявила міністерка енергетики Світлана Гринчук.
Українські енергетики від початку вторгнення 42 рази відновлювали лінії, що з’єднують ЗАЕС з національною системою. Але російські обстріли знищили їх усі. Остання — Дніпровська ЛЕП на 750 кВ — була пошкоджена у вересні.
23 жовтня лінію вдалося відновити. На черзі — ще одна, «Феросплавна» на 330 кВ. У цей час навколо станції діяв режим тиші — росіяни погодилися тимчасово припинити обстріли, щоби дати змогу українським ремонтним бригадам повернути живлення.
Як ЗСУ і МАГАТЕ змусили Кремль піти на «перемир’я»
Офіційно про перемовини говорять скупо. Усі сторони — і «Енергоатом», і Міненерго, і Офіс Президента — утрималися від коментарів. Відомо лише, що МАГАТЕ проводило паралельні консультації з українською та російською сторонами.
Неофіційно ж експерти вказують на ключовий фактор: Україна примусила Росію військовими засобами.
«Схоже, Україна застосувала найдієвіші санкції проти Росії — Збройні сили. Росіянам зараз нікуди підключати ЗАЕС: їхні підстанції пошкоджені. Тому Кремль був змушений погодитись на українські умови», — каже експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна.
Виграна пауза — не перемога
Попри тимчасовий провал, Москва не зняла з порядку денного перезапуск ЗАЕС під своїм контролем.
Підготовка триває: росіяни активно будують нові лінії електропередач на окупованих територіях, особливо між Маріуполем та Мелітополем.
«Росіяни хочуть перевести ЗАЕС на вироблення електроенергії для окупованих територій і перепід’єднати до російської енергосистеми. Вони від цієї мети не відмовилися», — наголошує колишній міністр енергетики Іван Плачков.
Кремль також намагається узаконити окупацію станції через запровадження російських протоколів і фіктивне «ліцензування» сховищ ядерного палива за російським законодавством.
«Росатом намагається знайти новий персонал, але це нонсенс. ЗАЕС — живий організм, і ним можуть керувати лише люди, які її будували», — пояснює експерт Геннадій Рябцев.
Ядерна економіка окупації
Енергетичний мотив Кремля зрозумілий: окуповані території глибоко енергодефіцитні. ЗАЕС із потужністю 6 ГВт могла б покривати до половини потреб України в електроенергії. Для Москви це спокуса перетворити захоплену станцію на джерело прибутку — продавати струм у Крим і на південь РФ.
Втім, навіть на окупованій частині регіону проект стоїть. Російські «енергомости» до Криму пошкоджені, а нові лінії — під постійною загрозою ударів ЗСУ.
«Під час локального припинення вогню росіяни могли намагатися створити технічні умови для майбутнього перепідключення. Але кожен їхній крок бачить розвідка — і це буде новий раунд енергетичної шахової партії», — каже голова CENSS Вадим Черниш.
Гра в “спільне управління”: хто стоїть за кремлівською дезінформацією
Ще один напрямок російської кампанії — інформаційний тиск на МАГАТЕ та США. Москва просуває ідею «спільного управління ЗАЕС» і навіть намагається втягнути Вашингтон у переговори.
Київ категорично відкидає будь-які подібні сценарії: станція — українська власність, і будь-яке «співуправління» розцінюється як легалізація окупації.
«Росіяни намагаються продати світові картинку: мовляв, американці теж готові брати участь у керуванні станцією. Але Білий дім таких заяв не робив», — нагадує експертка Greenpeace Поліна Колодяжна.
Стратегічний інтерес США очевидний — чотири з шести реакторів ЗАЕС працюють на американському паливі. Вашингтон не може допустити, щоб технології Westinghouse потрапили до росіян.
Що далі: тимчасова пауза у великій грі
Відновлення лінії на 750 кВ і повернення станції до української енергосистеми — тактична перемога Києва. Але стратегічна боротьба за ЗАЕС лише починається.
Росія не відмовиться від спроб контролювати станцію, адже це — інструмент тиску, прибутку і ядерного шантажу.
Україна ж має все більше важелів — і військових, і дипломатичних, щоб цього не допустити.
«Єдиний безпечний режим для ЗАЕС — це повернення під контроль України. І це питання не лише енергетичної безпеки, а й національної гідності», — резюмує Кошарна.
Україна виграла перший раунд у битві за Запорізьку АЕС. Росія тимчасово втратила можливість використати станцію як політичну та енергетичну зброю. Але вирішальний бій — попереду. Бо ЗАЕС залишається не лише об’єктом енергетики, а й символом того, кому належить майбутнє ядерної безпеки Європи.
За матеріалами lb.ua
