Що відбулося
24 жовтня українські сили завдали серії ударів по гідротехнічній споруді Бєлгородського водосховища — об’єкту федерального значення, розташованому за 10 км на південь від російського міста Бєлгород. За даними відкритих джерел, по дамбі працювали як дрони-камікадзе, так і реактивні системи HIMARS. Унаслідок атаки пошкоджено шлюзові механізми та частину бетонного полотна греблі, що спричинило неконтрольований скид води в Сіверський Донець.
Вже наступного дня губернатор області В’ячеслав Гладков визнав «суттєві пошкодження» та закликав мешканців сіл Безлюдівка й Нова Таволжанка евакуюватися. Водночас Київ офіційно підтвердив відповідальність за удар: командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») заявив, що операція отримала кодову назву «Дамба, ну ти тримайся, якщо що!», і вже призвела до падіння рівня води на один метр.
Бєлгородське водосховище зведене 1985 року на річці Сіверський Донець, яка є однією з ключових природних ліній оборони на північному сході фронту.
- Повний обсяг води: 76 млн м³
- Площа водного дзеркала: 23 км²
- Довжина: близько 25 км
- Максимальна глибина: до 14 м
Після руйнування шлюзів вода почала стрімко надходити в Сіверський Донець і його притоки — річки Нежеголь та Вовча. Саме на цих напрямках, у районах Вовчанська, Гатища, Огірцевого й Бугруватки, вже пів року тривають одні з найзапекліших боїв на Харківщині.
Тактичний ефект: вода проти фортифікацій
1. Підтоплення російських позицій
За даними групи «Інформаційний спротив», унаслідок різкого підйому рівня води фіксується підтоплення оборонних позицій 82-го мотострілецького полку та 138-ї окремої мотострілецької бригади РФ, які розташовані безпосередньо вздовж річки. Окопи, бліндажі, складські точки з боєприпасами та переправи виявилися у воді, а частину траншей буквально «змило». Це ускладнює логістику, підвезення пального та евакуацію поранених, а також створює небезпеку відрізання окремих груп противника на південному березі.
2. «Пастка під Вовчанськом»
Російські війська у жовтні намагалися розширити зону контролю в районі Вовчанського хлібозаводу та маслозаводу, переправившись через Вовчу — притоку Сіверського Дінця. Тепер ця зона перетворюється на водяну пастку: переправи розмиті, а техніка загрузла у болотистій місцевості.
Як зазначає військовий аналітик Олександр Коваленко,
«Замість розширення плацдарму росіяни отримали “півострів смерті” — ділянку, де вода, багно і українські дрони створюють для них замкнену зону».
3. Логістика противника під ударом
Система польових доріг, що зв’язує Шебекіно – Гатище – Вовчанськ, частково проходить долиною Сіверського Дінця. Підтоплення навіть кількох ділянок означає затримку колон з боєприпасами та продовольством, що збиває ритм постачання. Це особливо критично восени, коли танення ґрунтів і бездоріжжя унеможливлюють використання важкої техніки. Для України це — ефект непрямого вогню: замість постійних артилерійських ударів по складах ворога, логістика РФ послаблюється природним шляхом, який противник не може компенсувати швидко.
4. Стратегічний сигнал: Київ діє на глибину РФ
Операція по дамбі стала першим відомим випадком цілеспрямованого ураження гідротехнічного об’єкта в самій Бєлгородській області. Вона засвідчує, що ЗСУ здатні діяти точково, комбінуючи удари безпілотників і високоточних ракет HIMARS, навіть проти об’єктів федеральної власності РФ. Для російського командування це сигнал, що тилова інфраструктура прикордоння більше не є безпечною: водозабори, енергетичні вузли, склади пального і транспортні артерії тепер у зоні ураження.
5. Психологічний і політичний резонанс
Удар по греблі має не лише військовий, а й психологічний ефект. Російські Telegram-канали з Бєлгорода масово поширюють кадри затоплених полів, що створює відчуття беззахисності навіть у тилових регіонах. Для Кремля це черговий удар по образу «захищеної Бєлгородщини», яку Москва досі позиціонувала як буфер від війни. Водночас Київ демонструє партнерам, що українські сили здатні діяти нестандартно, використовуючи інженерно-екологічні важелі для зміни балансу сил. Це — новий рівень адаптивної війни, де удари плануються не лише по лінії фронту, а й по природних рубежах, що формують цю лінію.
6. Екологічні та гуманітарні наслідки
Бєлгородська влада стверджує, що наслідки «мінімальні» і загрози для населення немає. Однак екологи попереджають: неконтрольований скид води може призвести до ерозії берегів, забруднення річки Сіверський Донець і навіть впливу на українські населені пункти нижче за течією. Для України, яка неодноразово звинувачувала Росію у знищенні Каховської ГЕС у 2023 році, надзвичайно важливо підтримувати інформаційну прозорість, демонструючи, що удар по греблі мав чітко військову мету — нейтралізацію плацдарму, а не створення гуманітарної катастрофи.
7. Історичний прецедент: «водна війна» 2.0
Зруйнована Каховська ГЕС, підрив дамби Курахівського водосховища у 2024-му — і тепер Бєлгородська. Кожен із цих випадків засвідчує, що вода стає зброєю XXI століття, яка може змінити не лише ландшафт, а й хід кампаній. В умовах, коли лінія фронту застигла, гідротехнічна інфраструктура стає новим театром бойових дій. Україна вже створила окремі підрозділи для аналізу річкових систем, шлюзів і водойм — для планування майбутніх операцій, де «географія» працює проти ворога.
Що далі: можливі сценарії
- Сценарій 1. Контрольований ефект.
Україна утримує ініціативу, вода блокує російський плацдарм під Вовчанськом, а інженерні війська використовують момент для створення нових позицій і контрнаступу. - Сценарій 2. Взаємне підтоплення.
Якщо рівень води зросте надмірно, ризик затоплення з’явиться й на українських берегах. У цьому разі Київ змушений буде координувати дії з екстреними службами Харківської області. - Сценарій 3. Символічний, але короткочасний ефект.
Якщо дамбу не доб’ють остаточно, РФ зможе частково відновити шлюзи, і вплив обмежиться локальними наслідками.
Удар по греблі Бєлгородського водосховища відкриває новий елемент у «водному» фронті — не лише в класичному сенсі переправ чи річкових рубежів, але як інструмент впливу на логістику, маневри та оборону супротивника. Якщо Україна зуміє ефективно використати цей ефект — з урахуванням ризиків — це може стати прикладом комплексного підходу до фронтових операцій.
За матеріалами bbc.com
