25 жовтня минуло 100 днів, як Кабінет Міністрів очолила Юлія Свириденко. Прем’єрка, що прийшла з позиції віцепрем’єрки-міністра економіки, позиціонує свою команду як «уряд економічного зростання». Її ключовий меседж — «інвестиції замість проїдання».
Свириденко говорить про курс на дерегуляцію, приватизацію й зниження бюрократії. Проте результати поки що непевні: бізнес відчуває не стільки прорив, скільки адміністративну інерцію. Попри заявлену підтримку підприємництва, обсяги приватних інвестицій залишаються мізерними — менш ніж 10% ВВП, тоді як до війни вони сягали 18–20%.
Чи вийшло за перші 100 днів досягти змін, які б відчули підприємці? На 100 днів роботи нового уряду Forbes Ukraine попросив українських підприємців поставити прем’єрці питання, які найбільше їх турбують.
Модель зростання: “Економіка майбутнього”
Яка ціль у вашого уряду та яку економіку ви будуєте?
Свириденко заявляє, що уряд разом зі Світовим банком готує довгострокову стратегію розвитку до 2040 року — модель «економіки майбутнього».
Фокус:
- модернізація промисловості через програму «Зроблено в Україні»;
- енергетична незалежність як базова умова макростійкості;
- інвестиційна привабливість — через страхування воєнних ризиків і запуск інвестиційних фондів США та ЄС.
Ми прагнемо перетворити Україну на привабливе місце для інвесторів: зі зрозумілими правилами, передбачуваною регуляторною базою та мінімальною бюрократією. Ми бачимо Україну як потужну промислову державу, в якій є свобода підприємництва, в якій бізнес динамічний, зростає і масштабується. Для цього необхідно збільшити частку інвестицій у ВВП, зараз у ВВП переважає споживання. Все, що збільшує інвестиції, – наш основний драйвер для зростання. Звідси як наші різноманітні програми стимулювання інвестицій, так і прямі інвестиційні фонди із США та ЄС, програми страхування воєнних ризиків для інвестицій тощо.
Ідеологія уряду — інноваційна самодостатність, де гнучкий ринок праці й прифронтові території стають драйверами, а не аутсайдерами розвитку.
Макростатистика без ейфорії
Чому економіка не реагує на бюджетне стимулювання, а навпаки сповільнюється?
Попри офіційний оптимізм, дані не дають підстав для тріумфу. У першому півріччі 2025 року зростання ВВП становило менше 1%, а реальний сектор гальмують три фактори:
- енергодефіцит після обстрілів генеруючих потужностей;
- зниження врожайності через мінну небезпеку й посуху;
- обмежена логістика на сході й півдні.
Уряд прогнозує прискорення зростання до 3% до кінця року, але НБУ говорить лише про 1,9% у 2025-му. Розрив прогнозів між урядом і регулятором — сигнал, що монетарна політика й реальний сектор живуть у різних ритмах.
Внаслідок сталої підтримки міжнародних партнерів та перерозподілу коштів в економіці ми втримуємо макрофінансову стабільність, нормалізуємо ситуацію в енергетичному секторі та мінімізуємо негативний вплив терористичних атак росіян. Варто також відзначити й високу адаптивність бізнесу та населення до викликів повномасштабної війни.
Бюджет після війни: ставка на репарації
Коштом яких джерел уряд планує наповнювати бюджет після закінчення війни й, відповідно, скорочення допомоги союзників?
Ключова частина економічної доктрини — поствоєнний бюджет.
Прем’єрка називає три джерела відновлення:
- Україна як бізнес-партнер/Американо-український фонд відбудови, який має залучати приватні кошти у проєкти енергетики, інфраструктури та мінералів.
- ERA loan — механізм, який уже приніс $9,4 млрд до бюджету за рахунок відсотків від заморожених російських активів.
- Reparations loan — майбутній інструмент, який має конвертувати самі активи РФ у реальні відшкодування.
Якщо ЄС і G7 дійсно погодяться на цю схему, Україна вперше в історії отримає сталі джерела фінансування без боргового навантаження.
На зараз наш пріоритет – це пройти виклики війни, підтримувати економіку і відбудовувати, не чекаючи завершення війни. Якою буде ситуація на момент завершення війни, зараз передбачити складно.
Захист енергообʼєктів
Обстріли енергетики – зараз чи не найбільша проблема для бізнесу. Ще у 2022 році президент доручав зробити захист енергетичних обʼєктів. Але з якихось причин цей захист був зроблений не до кінця. Як ви оцінюєте дії Міністерства відновлення в цій частині? Які будуть прийняті управлінські рішення?
Дії уряду:
- Захищено 22 підстанції (46 елементів): 38 завершено, решта — до кінця 2025 року.
- Створено дорожню карту дій для всіх відомств під час атак: захист, резерви, швидке реагування.
- У регіонах діють антикризові штаби.
- Виділено 1,5 млрд грн на захист енергооб’єктів у прифронтових областях.
- Створено резерв матеріалів для термінового відновлення.
- Налагоджено співпрацю з партнерами щодо посилення ППО.
Прагнемо, щоб забезпечити українцям стабільну зиму і робимо все можливе для цього.
Підтримка бізнесу на прифронтових територіях
Як уряд буде впроваджувати систему підтримки таких підприємств, зокрема через інструменти страхування ризиків, розширення грантових програм, цільових кредитів на відновлення, розвиток програми «Промисловий Рамштайн»?
Уряд презентує пілотну систему зниження воєнних ризиків:
- для прифронтових регіонів — компенсація страхових внесків через ЕКА (Експортно-кредитне агентство);
- для решти бізнесу — державна компенсація до 1% страхової премії.
Це спроба створити ринок страхування війни, без якого великі інвестиції залишаються утопією. Уже 26,7% усіх кредитів за програмою «5-7-9%» у 2025 році видані в зонах високого ризику — показник, який демонструє не лише підтримку, а й відчайдушну адаптивність бізнесу.
Програми політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні»:
Програми підтримки бізнесу
Доступні кредити 5-7-9%. Програма «Доступні кредити 5-7-9%» є складником політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» і спрямована на стимулювання мікро-, малого та середнього бізнесу через здешевлення кредитних ресурсів коштом державних компенсацій або державних гарантій. Програма реалізується через Фонд розвитку підприємництва та уповноважені банки.
З початку 2025 року зони високого воєнного ризику залучили понад 25% (26,7%) усіх кредитів за програмою «5-7-9%». До десятки лідерів за кількістю взятих кредитів стабільно входять п’ять регіонів, що належать до зон високого воєнного ризику: Дніпропетровська, Одеська, Київська, Харківська, Чернігівська області.
У травні 2025 року уряд продовжив дію пільгової ставки 1% для інвестиційних кредитів у зонах високого воєнного ризику до пʼяти років. Це рішення сприятиме збереженню стабільності для бізнесу та дозволить спрямовувати зекономлені кошти на розвиток виробництва.
У вересні уряд ухвалив рішення продовжити максимальний строк пільгового кредитування для аграріїв за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» до 31 березня 2027 року.
Виробники сільськогосподарської продукції зможуть продовжити строк дії вже укладених кредитних договорів ще на один рік на умовах, що діятимуть на момент пролонгації. Таке рішення дозволить уникнути дефолту за наявними кредитами і забезпечити агросектор фінансовими ресурсами для посівної кампанії в умовах війни, втрати врожаїв та обмежень експорту.
У жовтні уряд поширив дію програми «Доступні кредити 5-7-9%» на території активних бойових дій, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Крім того, підприємства, які працюють на прифронтових територіях та скористалися державною підтримкою у 2022–2024 роках, зможуть:
● продовжити строк дії своїх кредитів до кінця 2027 року;
● рефінансувати заборгованість за чинними кредитами на пільгових умовах.
Також підприємства отримали право на застосування пільгової процентної ставки, якщо територію, де працює підприємство, віднесено до зони високого воєнного ризику вже після укладення кредитного договору.
Гранти для переробних підприємств. У липні 2025 року уряд додав у програму новий напрям – гранти на відновлення виробничих потужностей для переробних підприємств, які постраждали від збройної агресії Росії. Це до 16 млн грн на закупівлю, доставлення та монтаж обладнання (але не більше підтвердженої суми фактичних збитків).
Отримати грант можна на умовах співфінансування 20/80 вартості проєкту. Заявку можуть подати й ті підприємства, які раніше вже отримували грант на розвиток чи створення переробного підприємства, але загальна сума отриманих грантів за цією програмою не може перевищувати 16 млн грн.
Позитивне рішення прийнято вже по двох таких заявках: виробника чаю з Дніпра та загалом по відновленню було подано 33 заяви. Серед них 13 відхилено, дві схвалено, 18 в роботі.
Доступна іпотека «єОселя». Окрім житла для українців, це ще й стимулювання будівельної галузі.
За умовами програми військові за контрактом та правоохоронці, медики, педагоги, науковці, ветерани можуть купувати житло на прифронтових територіях віком до 10 років.
У серпні 2025 року уряд запустив новий напрям підтримки для ВПО та мешканців прифронтових територій: компенсація до 70% першого внеску, до 70% щомісячних платежів протягом року та до 40 000 грн супутніх витрат (на це у держбюджеті передбачено 4,4 млрд грн).
«Промисловий Рамштайн». Уряд за стратегічною ініціативою президента Володимира Зеленського активно впроваджує програму «Промисловий Рамштайн» для цілеспрямованої підтримки українських виробників, чиї потужності були пошкоджені або знищені внаслідок російської агресії. Це стосується насамперед підприємств на прифронтових територіях, які постраждали найбільше.
На початок 2025 року збитки промисловості вже перевищили $14,4 млрд, пошкоджено або знищено майже 500 великих і середніх підприємств. Наша мета – не просто відновити втрачене, але й провести глибоку модернізацію для інтеграції України.
Зброя як експортна стратегія
Чи готовий уряд відкривати ринок для експорту зброї на конкурентних правилах гри? Без значного обмеження і контролю ринку кількома компаніями?
Свириденко підтвердила, що 900 українських оборонних виробників — державних і приватних — можуть отримати вихід на зовнішні ринки. Але поки що експорт контролюватиметься, і рішення ухвалюватимуть індивідуально.
Україна готує чотири потенційні експортні хаби — у США та Європі. Це новий експортний клас — не зерно і не ІТ, а високоточна зброя, що може фінансувати розширення власних оборонних потужностей.
Пріоритет для держави зараз – це вчасне і повноцінне забезпечення Сил оборони всією необхідною зброєю та технікою.
Креативна політика: «1000 годин контенту»
Як уряд бачить механіку програми «1000 годин контенту»? Чи братиме в цьому участь Держкіно? Якщо виділення 4 млрд грн на контент у 2026-му відбудеться, який креативний продукт персонально премʼєр-міністерка Юлія Свириденко хотіла б бачити, за який їй було б не соромно?
Програма з фінансування українського контенту — 4 млрд грн у 2026 році — викликала суперечливу реакцію бізнесу. Свириденко називає її «інструментом стратегічного захисту»: контент має стати противагою російській пропаганді.
Ця програма не просто про культуру в класичному розумінні, це інструмент стратегічного захисту України. У 2026-му РФ збільшує фінансування пропаганди на 54%. І це навіть попри скорочення витрат на власну армію.
Операційно програму реалізують Мінкульт, Держкіно, Український культурний фонд, Український інститут книги, міжнародні експерти. У фокусі прем’єрки — дитячий і освітній контент, який «не соромно показувати світу».
Контент, за який я вболіваю, – фільми, дитячі мультики й програми. Такого контенту за роки повномасштабного вторгнення стає більше, але сьогодні йому бракує підтримки та ресурсів для масштабування. Ми це змінюємо.
Дерегуляція і реформа фармацевтичного ринку
Ви послідовно відстоюєте дерегуляцію та наближення України до європейських ринкових практик. Натомість останні урядові ініціативи у фармгалузі – посилення контролю за ціноутворенням і втручання в договірні відносини між компаніями – виглядають кроком у зворотний бік.
Чи не планує уряд переглянути підходи до регулювання фармринку? Чи не вважаєте ви за доцільне скасувати норми, що суперечать принципам ЄС і можуть знизити інвестиційну привабливість галузі?
Прем’єрка підкреслює, що дерегуляція залишається головним пріоритетом, але реальні кроки ще очікуються.
За останні місяці було запущено інструменти, які вже дають відчутний фінансовий ефект для пацієнтів і водночас вирівнюють правила гри під стандарти ЄС:
- Меморандум із вітчизняними виробниками. Завдяки добровільному зниженню цін на визначені переліки препаратів українці за березень–жовтень 2025 року придбали 87,9 млн упаковок на 8,164 млрд грн і зекономили понад 1,508 млрд грн власних коштів.
- Реімбурсація («Доступні ліки»). За період з 1 січня до 1 жовтня 2025-го НСЗУ відшкодувала 5,374 млрд грн. Це ті витрати, які люди не сплатили з власної кишені за лікування хронічних станів. Наприкінці жовтня розширюємо програму на лікування раку молочної залози.
- Е‑каталог «Прозорро Маркет» для лікарень. Лише за період з 1 березня до 1 жовтня 2025-го через е-каталог закуплено ліків на 5,2 млрд грн (а за 1 січня – 1 жовтня – на 10,56 млрд грн). Механізм забезпечує централізовану, конкурентну закупівлю з контрольованими цінами. Детальну оцінку зекономлених бюджетних коштів оприлюднимо після завершення річного циклу.
Митниця
Коли завершиться реформа митниці і який прогрес наразі?
Ми запустили конкурс для обрання голови Державної митної служби, і цей процес зрушив з місця. Наразі триває конкурсний процес.
Конкурс є частиною комплексної реформи митниці. Вона включає низку кроків до 2030 року і має напрями: гармонізація законодавства з нормами ЄС, розвиток ІТ і кібербезпеки, міжнародна співпраця, взаємодія з бізнесом, посилення антикорупційних заходів, запровадження правоохоронної функції, модернізація технічної бази та зміцнення інституційної спроможності.
Стійкість держави
У програмі діяльності уряду на 2025 рік безпека визначена як базова вісь державної політики. Як уряд вимірює власну «безпекову результативність» і коли покаже єдину метрику стійкості держави (зброя, енергоносії, ліки) з цільовими значеннями на 12 місяців?
Уряд формує інтегровану модель стійкості за чотирма напрямами:
Оборона і безпека. Наша ціль – понад 50% зброї українського виробництва у закупівлях і відповідно на фронті. Цей показник відображає наші спроможності забезпечувати свою обороноздатність самостійно, і він зафіксований у Програмі дій уряду. Орієнтир на повну оборонну автономію.
Енергетика. Децентралізована генерація – це фактор забезпечення енергетичної стійкості держави. Працюємо разом із партнерами, отримуємо обладнання, щоб забезпечувати цей показник. Нарощуємо генерацію.
Соціальна стійкість. Для уряду тут робота визначається розміром зарплат і наявністю соціальних послуг для населення. У 2025 році ми підвищили доплати вчителям і заробітну плату лікарям на прифронтових територіях, де вони працюють у важких умовах, але на їхній роботі тримається добробут і стійкість громад. Ми заклали системне підвищення зарплат вчителям і лікарям у бюджет 2026 року.
Макрофінансова стійкість. На цьому треку працюємо з партнерами для залучення бюджетної допомоги, зокрема коштом відсотків від заморожених російських активів.
За 100 днів роботи уряду залучили $12,5 млрд від партнерів для підтримки держбюджету, з них $9,4 млрд – за механізмом ERA loan i $3,05 млрд – через Ukraine Facility. Робота над пошуком нових ресурсів продовжується. Також обговорюємо з МВФ програму підтримки на 2026–2029 роки, яка допоможе нам і надалі забезпечувати стійкість держави.
Реформа соціальної інфраструктури
Чому уряд не готовий закривати неефективні та віддавати на приватизацію ефективні заклади соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоровʼя). Чи розглядається залучення приватного сектору в навчання ветеранів та надання соціальних послуг?
Дії уряду:
- Освіта:
- Проєкт «100 майстерень» — оновлення профтехів, нове обладнання.
- Бізнес залучається до наглядових рад навчальних закладів, щоб навчання відповідало потребам ринку.
- Фокус на професійну перепідготовку ВПО, дорослих і ветеранів, зокрема робітничим професіям.
- Медицина:
- Готується програма «національного чекапу 40+» – перевірка здоровʼя людей понад 40 років.
- До реалізації залучають приватні клініки.
“Бізнес має бути партнером держави у навчанні, лікуванні й підтримці людей — ми вже відкрили для цього інституційні двері.”
Криптоіндустрія
Як уряд планує регулювати ринок віртуальних активів, щоб залучити міжнародні інвестиції та підтримати місцеві стартапи? Як буде організована співпраця між державними органами та приватними криптобізнесами для розвитку інновацій в Україні?
Свириденко робить ставку на цифрову екосистему нового покоління. Законопроєкт №10225-д — перша спроба створити правову рамку для крипторинку за європейським стандартом. До його ухвалення уряд запускає sandbox для Web3-стартапів, що дозволяє тестувати блокчейн-проєкти без ліцензій.
Крім того, законопроєкт передбачає створення окремого спеціалізованого регулятора, який діятиме в межах чітко визначених повноважень. Його визначить уряд. Це дозволить забезпечити ефективний нагляд і водночас – діалогову, партнерську взаємодію між державою та ринком.
Україна прагне стати регіональним хабом для блокчейн- та криптокомпаній, і ми відкриті до системної співпраці з міжнародними фондами, біржами та локальними стартапами, щоб вибудувати екосистему довіри та інновацій.
Web3-економіка
Україна вже показала результат через «Дія.City». Наступний крок – створення умов для Web3-екосистеми. Бізнес готовий профінансувати запуск найбільшого в Європі Web3-хабу, якщо держава створить умови й не заважатиме.
Що заважає уряду зробити це вже зараз і які конкретні кроки ви готові реалізувати протягом найближчих 12 місяців, щоб Україна стала центром Web3-економіки у Європі?
Амбіція — зробити Україну регіональним Web3-хабом на базі досвіду «Дія.City». Це може стати новим джерелом валютних надходжень і драйвером експорту ІТ-послуг.
Сьогодні Україна вже має потужний прецедент побудови передової цифрової економіки через «Дія.City» – це правовий та податковий режим, який дозволив залучити десятки мільярдів гривень інвестицій та сотні технологічних компаній. Наступний крок – формування повноцінної Web3-екосистеми, яка об’єднає блокчейн-технології, цифрові активи та смартконтракти в економічну модель майбутнього. Бізнес уже декларує готовність інвестувати у створення найбільшого в Європі Web3-хабу, і уряд це вітає.
Підсумок 100 днів: стабільність без прориву
За сто днів уряд Свириденко:
- залучив $12,5 млрд міжнародної допомоги,
- зберіг макрофінансову стабільність,
- запустив кілька системних пілотів (страхування, Web3, програми енергозахисту).
Та водночас:
- дерегуляція буксує,
- інвестиційна активність низька,
- енергетична безпека залишається вразливою.
Свириденко зберігає впевненість і спокій. Але український бізнес чекає не на спокій — а на прорив. І наступні сто днів стануть вирішальними: чи перетвориться її уряд із «технократичного стабілізатора» на уряд економічного росту.
За матеріалами forbes.ua
