Торгова відлига, стратегічна пауза і нова глобальна вісь. Чому саміт Трампа і Сі у Сеулі може перезаписати економічну мапу світу.
30 жовтня 2025 року Сеул перетворився на головний центр геоекономічної уваги. Дональд Трамп і Сі Цзіньпін — уперше за шість років — сіли за один стіл. Дві години, кілька несподіваних заяв і десятки мільярдів доларів потенційного ефекту для світових ринків.
“Це зустріч на 12 із 10”, — сказав Трамп, покидаючи залу.
“Настав час думати про стабільність, а не страх”, — відповів Сі Цзіньпін.
1. Шоковий старт, торгова відлига: Трамп знижує тарифи
Президент США оголошує про зменшення мит на китайський імпорт із 57% до 47%. Фондові ринки реагують миттєво: Nasdaq +2,1%, S&P 500 +2,7%, а ф’ючерси на промислові метали злітають. Трамп подає це як крок “для американських споживачів і фермерів”, але фактично — це спроба перезавантажити торгову динаміку напередодні виборів-2026.
“Ми зробили більше, ніж планували. Це нова глава для бізнесу”, — Дональд Трамп.
Контекст:
Зниження тарифів дає китайським компаніям шанс повернутися на ринок США, але під посиленим контролем.
Що це означає для України:
Розблокування глобальних ланцюгів виробництва може підняти попит на українську руду, феросплави, агросировину. Але конкуренція на ринках ЄС стане гострішою — дешевий китайський імпорт тиснутиме на локальних виробників.
2. Сі Цзіньпін змінює ритм
Китайський лідер не говорить про перемогу. Його тон — стриманий, дипломатичний. “Час зосередитися на довгострокових вигодах співпраці”, — звучить із трибуни. Юань зміцнюється до річного максимуму, індекс Hang Seng додає понад 3%, інвестори — полегшено видихають.
“Ми повертаємо ринки до передбачуваності. Це — сигнал для світу”, — Сі Цзіньпін.
Що це означає для України:
Стабілізація юаня і часткове зняття торговельної напруги можуть підвищити ціни на метали й зерно, покращивши експортну динаміку України. Але капітал знову потече в Азію — Києву доведеться боротися за увагу інвесторів.
3. “Серцевина угоди”: метали, соя, логістика
Пекін і Вашингтон узгодили “безбар’єрне постачання рідкоземельних металів” до США та відновлення закупівель американської сої. Для Штатів це — сигнал стабільності для виробників мікрочіпів і електромобілів, для Китаю — новий канал валютних надходжень.
“Ми відновлюємо баланс. Це взаємовигідно”, — офіційний представник МЗС КНР.
Що це означає для України:
Україна, як потенційний постачальник титану, літію, графіту, може інтегруватися у глобальні ланцюжки критичних матеріалів. Аграрії ж мають готуватися до коливань — відновлення експорту американської сої здатне знизити світові ціни на олійні культури.
4. Фентаніл, мікросхеми і перша згадка про Україну
Фентаніл, точніше його трафік, став окремим пунктом: Китай пообіцяв ускладнити експорт прекурсорів, що викликало оплески у Конгресі США. Також створено робочу групу з напівпровідників, але санкції на високопродуктивні чіпи Blackwell залишаються чинними. У фінальній заяві пролунало нове формулювання: “США та Китай готові шукати спільні підходи до врегулювання ситуації в Україні.”
“Ми відкриті до спільного бачення стабільності”, — речник МЗС КНР.
Що це означає для України:
З’являється шанс для дипломатичного трикутника США–Китай–ЄС, у якому Київ може стати точкою перетину інтересів. Водночас це вимагає власної проактивної позиції — не чекати, коли Україну обговорюватимуть без України.
5. Міф про примирення
Тарифна “знижка” діє лише 12 місяців. Питання Тайваню, Індо-Тихоокеанської безпеки та ШІ не піднімалися. Це — не мир, а перерва у війні, кажуть у Financial Times.
“Ми зробили паузу, не підписали капітуляцію”, — високопоставлений американський чиновник.
Що це означає для України:
Глобальна невизначеність триває. Київ має використати цей рік, щоб укріпити позиції в нових логістичних маршрутах і закріпити торговельні відносини зі США, Туреччиною, Близьким Сходом.
6. Біржі святкують, аналітики сумніваються
Ринки — у зеленій зоні: акції технологічних компаній зростають, інвестори повертаються до ризикових активів. Проте аналітики JP Morgan попереджають: “ефект короткочасний”. Головні структурні проблеми — напівпровідники, енергетика, валютна волатильність — залишаються.
Що це означає для України:
Пожвавлення світових ринків може збільшити попит на українські облігації та експорт, але цінові “гойдалки” у стальній і зерновій галузях залишаться. Бізнесу варто страхувати валютні ризики й не планувати надприбутки на піку.
7. “G2”: реванш великої двійки
Трамп анонсує візит до Пекіна навесні, Сі — у США восени. У пресі вже говорять про новий формат “G2” — вісь Вашингтон–Пекін, яка визначатиме глобальні правила.
“Ми дві найбільші економіки. Це не змагання, це керування світом”, — Дональд Трамп.
Що це означає для України:
ЄС опиняється на узбіччі, а Київ має шукати власний “місток” до Азії — через торгові місії, кооперацію з Кореєю, Японією, Індією. Україна повинна стати партнером, а не спостерігачем у новій системі координат.
8. Прагматизм без принципів
Жодного слова про Гонконг, права людини чи цензуру. Замість цього — сигнали бізнесу: “інвестиції понад ідеологію”.
“Світ знову обирає вигоду замість цінностей”, — аналітик Reuters Breakingviews.
Що це означає для України:
Тема війни й справедливості може втратити емоційний ефект на Заході. Тепер потрібно показати економічну вигоду співпраці з Україною — у технологіях, енергетиці, логістиці, цифрових сервісах.
Сеул-2025 не приніс миру, але змінив архітектуру ризиків. Світ переходить у фазу “контрольованої невизначеності” — і саме там, між страхом і стабільністю, Україна може знайти нові точки зростання.
Отже, підсумовуючи, окреслимо головні висновки для світу та України після Сеулу:
- Сеул не приніс миру, але знизив температуру світової економічної війни.
- Тарифна відлига діятиме рік — короткий перепочинок для ринків.
- ЄС усунуто на другий план, США і Китай формують нову “вісь G2”.
- Україна отримує унікальне вікно можливостей — у торгівлі, металах і логістиці, але мусить діяти швидко.
- Світ входить у фазу “контрольованої невизначеності”: коли зовнішня стабільність — лише димова завіса перед новими геополітичними торгами.
За матеріалами newssky.com.ua
