19 листопада 2025 року Єврокомісія представить проєкт від кодовою назвою Військовий Шенген — план, який може радикально змінити логістику сил ЄС і НАТО. Йдеться не про нову угоду, а про реальну мережу транспортних, адміністративних і нормативних коридорів, які дозволять військам рухатися по Європі так само вільно, як цивільним у межах Шенгенської зони.
Що таке «військовий Шенген»
Проєкт створює єдину зону військової мобільності всередині ЄС. Його ключова мета — усунути інфраструктурні та бюрократичні бар’єри для пересування солдатів, техніки, зброї та боєприпасів між країнами Євросоюзу.
Європейська комісія планує:
- гармонізувати дозволи на транзит військових колон (тепер очікування може тривати до 5 днів);
- модернізувати мости, дороги та тунелі, які не витримують вагу танків типу Leopard або Abrams (до 70 тонн);
- створити “військові коридори” — дороги та залізничні гілки подвійного призначення (civil-military dual use);
- запровадити “рухомий склад солідарності” — пул вагонів і локомотивів, придатних для перевезення військової техніки;
- інтегрувати систему з НАТО, що дозволить спільні навчання і швидше реагування на кризи.
Чому цей проєкт з’явився саме зараз
Після 2022 року Європа різко усвідомила свою вразливість. Навіть при наявності численних військових баз, війська фізично не зможуть швидко дістатися східного флангу.
- Бюрократія: кожна країна має власні дозволи, митні правила, вимоги до супроводу.
- Інфраструктура: близько 30% мостів Центральної Європи не відповідають стандартам військових перевезень НАТО (згідно з даними Європейського оборонного агентства).
- Затримки: транспортування однієї бригади (5000 солдатів + 120 одиниць техніки) із Німеччини до Польщі може займати 4–6 днів замість запланованих 36 годин.
Як пояснює член оборонного комітету Європарламенту Даріуш Йонський, “сьогодні танки можуть застрягнути не лише в тунелях, а й у документах”.
Географія майбутніх коридорів
| Маршрут | Країни | Поточна швидкість логістики | Ціль до 2030 року | Основні вузькі місця |
|---|---|---|---|---|
| Північний | Нідерланди – Німеччина – Польща – Литва | 3–4 дні | ≤ 36 год | мости на Віслі, тунелі поблизу Ганновера |
| Центральний | Франція – Німеччина – Чехія – Словаччина – Україна | 4–5 днів | ≤ 48 год | габарити залізничних платформ, різна ширина колій |
| Південний | Італія – Словенія – Угорщина – Румунія – Болгарія | 5–6 днів | ≤ 60 год | морські порти, нестача вантажних локомотивів |
| Балтійський | Німеччина – Польща – Латвія – Естонія – Фінляндія | 4–5 днів | ≤ 48 год | пороми, обмеження ваги мостів |
| “Український периметр” (пропозиція) | Польща – Словаччина – Угорщина – Румунія – Україна | 5–7 днів | ≤ 72 год | пропускна спроможність пунктів перетину та залізниць 1520 мм (ширина залізничної колії в Україні, ширина залізничної колії в Європі становить 1435 мм) |
Вартість і фінансування
Проєкт військової мобільності вже фінансується через Європейський фонд оборонної інфраструктури (CEF Military Mobility). На 2021–2027 роки передбачено 1,69 млрд євро, але нова програма до 2030 року може сягнути 10–12 млрд євро.
Основні джерела фінансування:
- ЄС (CEF, EDA, Horizon Europe) — до 70%;
- національні бюджети країн-членів — близько 20%;
- співфінансування НАТО / США через трансатлантичні програми логістики — до 10%.
“Військовий Шенген не лише оборонний, а й економічний проєкт. Кожен євроінвест у міст — це водночас і безпека, і торгівля”, — коментує єврокомісар із транспорту Адіна Валеан.
Український контекст
Для України ця ініціатива може стати ключем до інтеграції у спільну європейську оборонну інфраструктуру.
Переваги:
- швидше постачання зброї, боєприпасів і техніки через Польщу, Словаччину, Румунію;
- модернізація власних прикордонних шляхів у рамках спільних стандартів;
- потенційне підключення до військово-транспортного пулу ЄС — локомотивів і вагонів подвійного призначення;
- створення баз європейського тилу в західних регіонах України після війни.
Водночас, виклики — координація між стандартами ЄС і українською інфраструктурою 1520 мм (ширина залізничної колії в Україні, ширина залізничної колії в Європі становить 1435 мм); безпекові ризики для транзиту через прикордонні області.
Часові рамки
| Етап | Зміст | Період | Прогрес |
|---|---|---|---|
| Презентація документу ЄК | Офіційне схвалення ініціативи | 19 листопада 2025 | заплановано |
| Тестування коридорів НАТО-ЄС | Польща, Румунія, Німеччина | 2026–2027 | у підготовці |
| Масова модернізація інфраструктури | мости, тунелі, станції | 2027–2030 | часткове фінансування |
| Інтеграція партнерів (включно з Україною) | 4-й етап Military Mobility Plan | 2028–2032 | очікується |
Ризики і критика
- Суверенітет: деякі уряди (наприклад, Угорщина) можуть блокувати швидке проходження військ НАТО.
- Вартість: модернізація одного моста під танки коштує до 5 млн євро; таких об’єктів сотні.
- Екологічні бар’єри: для нових трас потрібні оцінки впливу на довкілля, що затримує роботи.
- Політичні протиріччя: відсутність єдиного “міністерства оборони ЄС” ускладнює централізацію процесів.
Що це змінює у геополітиці
Якщо “військовий Шенген” запрацює, ЄС отримає єдину систему швидкого реагування, яка:
- зменшує залежність від США у питанні транспортування сил;
- підвищує готовність до сценарію ескалації на східному фланзі;
- фактично перетворює Європу на “єдиний тил НАТО”, готовий підтримати операції від Балтії до Карпат.
Для України це означає — фактичну появу західного військового коридору, який може стати логістичним хребтом від Роттердама до Львова.
«Військовий Шенген» — не про кордони, а про швидкість. У сучасній війні перемогу визначає не лише зброя, а й час її доставки. ЄС нарешті робить крок до усунення своєї ахіллесової п’яти — повільної логістики. Для України це — шанс стати частиною нового оборонного ландшафту Європи, де шлях від Брюсселя до Києва вимірюватиметься не у кілометрах, а в годинах.
За матеріалами eurointegration.com.ua
