Чудовий приклад того, як навіть непомітна екологічна ініціатива – рибальські сіті – перетворюється на елемент військової інженерії.
Від Бретані до Донбасу: рибальські сіті отримали друге життя
На північному заході Франції, у прибережних портах Бретані, десятиліттями накопичувалися старі рибальські сіті. Їхній термін служби — від 12 до 24 місяців; після цього матеріали відправляли на утилізацію або просто зберігали у складах, очікуючи переробки.
У 2025 році ці звичайні поліамідні сіті раптом отримали нове призначення — захист українських міст і позицій від російських FPV-дронів. Благодійна організація Kernic Solidarité (Кернік Солідарність) уже передала до України дві партії сіток загальною довжиною близько 280 кілометрів.
«За останні два роки війна зазнала мутації. Ми навіть не уявляли, що рибальські матеріали колись допомагатимуть у протидії дронам», — пояснив координатор логістики організації Крістіан Абазію (The Guardian, 8 листопада 2025).
Інженерна простота, що рятує життя
Сітки, виготовлені з міцного волокна на основі кінського волосу, виявилися придатними для створення захисних тунелів, «павільйонів» над дорогами й укриттів для техніки. Їхня структура розсіює кінетичну енергію та фрагменти вибуху, що дозволяє зменшити ефективність атаки дронів-камікадзе.
Сітки встановлюють над вулицями прифронтових міст, зокрема в Костянтинівці, де підрозділи 24-ї ОМБр імені короля Данила створюють протидронові «коридори». Такі споруди важать небагато, легко транспортуються, а їхня собівартість у рази нижча за металеві або композитні конструкції.
Військові інженери відзначають, що щільне плетіння з еластичних волокон здатне витримати навантаження, еквівалентне удару дрона з швидкістю 120–150 км/год. Це робить матеріал ідеальним для «м’якої броні», яка не відбиває уламки назад, а гасить силу вибуху.
Економіка утилізації: як сміття стало оборонним ресурсом
Щороку у Франції утворюється до 800 тонн старих рибальських сіток. Через закриття кількох підприємств із переробки у Бретані цей матеріал став проблемою для екологів і місцевої влади.
Ініціатива Kernic Solidarité вирішила одразу дві задачі — зменшення відходів та підтримку України. Французька громада збирає та відновлює частину сіток, що вважаються непридатними для моря, але чудово підходять для польових укриттів.
«Якщо Україна може використати їх, щоб створити стіни проти дронів і врятувати життя, — ми готові віддати все, що маємо», — зазначив президент організації Жерар Ле Дюфф.
Мережа солідарності: доєдналися Швеція та Данія
Після перших поставок із Бретані ініціативу підхопили рибалки з Швеції та Данії. Їхні спільноти зібрали сотні метрів власних сіток і організували транспортування через Польщу до логістичних хабів поблизу Львова.
Цей рух уже охрестили в медіа «рибальською дипломатією». На відміну від великих урядових контрактів, він базується на горизонтальних громадських зв’язках — сектор «blue economy» став частиною системи європейської оборони.
Колишній голова рибальського комітету департаменту Фіністер Жан-Жак Тангі каже:
«Наші люди пишаються тим, що матеріали, які служили морю, тепер служать життю. Це наша маленька відповідь війні».
Франція і оборонна логістика: макронівський підпис
Історія із сітками з’явилася на тлі нової хвилі французької військової підтримки. 24 жовтня 2025 року президент Емманюель Макрон оголосив, що Париж найближчими днями поставить Україні:
- додаткові зенітні ракети Aster для системи SAMP/T;
- партію винищувачів Mirage 2000-5;
- та інженерне обладнання для протидії FPV-дронам.
Паралельно з цим уряд Франції погодив гуманітарну програму підтримки громадських ініціатив, серед яких і Kernic Solidarité. Таким чином, «рибальський» компонент перетворюється на символ ширшої оборонної екосистеми, де урядові, волонтерські та приватні зусилля працюють синхронно.
Українська сторона: адаптація простих рішень
Українські сапери та інженери швидко пристосували рибальські сіті до військових задач. На фронті вони виконують функції:
- антидронових куполів над технікою;
- маскувальних навісів для шпиталів і складів;
- захисних тунелів на відкритих ділянках доріг.
Використання таких матеріалів зменшує потребу у металі, спрощує логістику і підвищує мобільність. Сітка розкладається за лічені хвилини, кріпиться дротом або ременями і піддається ремонту в польових умовах.
Командири відзначають, що після встановлення таких бар’єрів ефективність ударів FPV знизилася на 40–60 % у зонах, де використовується комплексне перекриття.
Екологічна стратегія в умовах війни
Феномен рибальських сіток має і екологічний підтекст. За даними Європейського агентства з морських ресурсів, щороку близько 640 000 тонн рибальських відходів потрапляють у світовий океан. Франція шукає моделі повторного використання таких матеріалів, і українська війна неочікувано надала цьому напрямку новий сенс.
Тепер утилізовані сіті з Бретані не тільки не забруднюють узбережжя, а й стають «зеленою бронею», яка рятує життя. Саме тому французькі екологи називають проєкт «прикладом циклічної економіки в екстремальних умовах».
Проблема фінансування і перспектива
Станом на листопад 2025 року Kernic Solidarité не має коштів на нові конвої. Організація веде переговори, щоб українська сторона самостійно забиратиме сіті вантажівками, а французи лише готуватимуть і завантажуватимуть матеріал.
Вартість транспортування однієї партії до Польщі сягає 20–25 тис. євро, що для невеликої благодійної структури є критичним. У Франції розглядають можливість залучення державного фонду «France Relance» для співфінансування наступних поставок.
Війна «малих інновацій»
У сучасній війні перемогу визначає не лише кількість ракет, а й швидкість перетворення цивільних технологій на оборонні рішення. Рибальські сіті, пластикові труби, комерційні FPV-дрони, 3D-друковані деталі — усі ці «маленькі інновації» створюють ефект асиметричної оборони, що компенсує ресурсну перевагу ворога.
Ініціатива з Бретані стала прикладом того, як локальна громада ЄС може безпосередньо впливати на безпеку України, не чекаючи урядових програм. Це новий формат солідарності, де гуманітарна допомога перетворюється на тактичний ресурс.
Символ нової Європи
У Бретані кажуть: «Сітки, які ловили рибу, тепер ловлять смерть». Для Франції це — спосіб утвердити власну роль як креативного лідера європейської оборони. Для України — черговий доказ того, що війна 2020-х стала випробуванням інженерної уяви, а не лише зброї. Сіті з кінського волосу, що колись боролися зі стихією моря, тепер борються зі стихією війни. І якщо у них вдається врятувати життя хоча б одного українського солдата, то навіть найпростіша нитка стає елементом стратегічної оборони Європи.
За матеріалами pravda.com.ua
