Ейфорія штучного інтелекту: коли ринки ігнорують реальність
Фінансові ринки світу живуть у стані ейфорії. Індекс S&P 500 (це фондовий індекс, який складається з акцій 500 найбільших публічних компаній США з найбільшою капіталізацією, що торгуються на біржах NYSE та NASDAQ. Він вважається одним із ключових показників стану американської економіки, оскільки відображає динаміку фондового ринку в цілому) зріс на 25% за пів року — це удвічі більше, ніж у середньому за рік. Така динаміка здається парадоксальною, якщо згадати: глобальна економіка сповільнюється, а геополітика стає все вибуховішою.
«Будь-який негатив — від торговельних війн до локальних конфліктів — нині просто ігнорується ринком», — каже Артем Щербина, директор з інвестицій Capital Times.
Причина цього парадоксу — сліпа віра інвесторів у технології штучного інтелекту (ШІ). З весни 2025 року у світовій фінансовій системі сформувався новий культ: кожна компанія, що вміє вимовити слово “AI”, миттєво зростає в ціні.
Як надувається «бульбашка ШІ»
За даними JP Morgan, 43% індексу S&P 500 нині становлять компанії, прямо чи опосередковано пов’язані з ШІ. Це безпрецедентна концентрація.
Водночас прибутки топ-10 гравців — OpenAI, xAI Ілона Маска, Anthropic, Stability AI — залишаються від’ємними. Але венчурний капітал продовжує вливати рекордні суми: $161 млрд лише за 2025 рік (проти $105 млрд торік).
«Ринки перегріті, ліквідність висока, і долар утрачає привабливість. Інвестори біжать в акції, які пов’язані з майбутнім», — додає аналітик Андрій Шевчишин.
Більше того, технологічні гіганти створили замкнену екосистему взаємного фінансування: OpenAI купує мікрочипи у Nvidia й AMD, а ті ж компанії субсидують OpenAI, щоб підтримувати попит на власну продукцію. Гроші рухаються колом, не створюючи реальної доданої вартості.
Нереальні розрахунки: цифри, що не сходяться
Сем Альтман, CEO OpenAI, обіцяє створити «штучний загальний інтелект» (AGI) до 2030-х. Але за оцінками Bain & Co, щоб задовольнити попит на продукти ШІ, потрібно $2 трлн щорічного доходу, тоді як реальні доходи галузі — на 800 млрд менші.
OpenAI цього року отримає $13 млрд виторгу, але має зобов’язання перед постачальниками на $1 трлн. А щоб реалізувати свої амбіції до 2033 року, компанії потрібні дата-центри з енергоспоживанням 250 ГВт — це стільки ж, скільки виробляє вся Німеччина.
Ці дисбаланси нагадують дотком-бульбашку 1999 року, коли інтернет здавався нескінченним джерелом прибутку. Сьогодні — те саме, лише в обгортці «AI».
Як може вибухнути нова фінансова криза
За опитуванням Bank of America, 54% інвесторів уже визнають ШІ-сектор бульбашкою, але 90% з них продовжують вкладати гроші — «щоб встигнути заробити, поки не лусне».
«Ситуація дуже схожа на 1999 рік. Тоді всі вірили в інтернет, зараз — у ШІ. Але не всі виживуть», — нагадує Тарас Козак, президент інвестгрупи “Універ”.
МВФ і Банк Англії прямо попереджають: надмірна концентрація активів у ШІ може призвести до обвалу, який знищить до $35 трлн заощаджень. Це еквівалент того, що економіка США зупинилася б більш ніж на рік.
Додаткові ризики:
- Нові тарифи Трампа на китайський імпорт (100%) — вже викликали обвал крипторинку 10 жовтня;
- Зовнішні борги урядів залишають мало простору для «порятунку ринків», як у 2008 році;
- Недовіра до долара підриває головну «валюту втечі» для інвесторів.
Український вимір: криза без прямого удару, але з болем
Україна формально ізольована від глобальних ринків капіталу, тож прямий вплив «бульбашки ШІ» буде мінімальним. Але вторинні ефекти — дуже реальні.
«Якщо обваляться ринки, то впадуть і ціни на сировину — зерно, сталь, руду. Це прямий удар по українському експорту», — зазначає Шевчишин.
Фінансовий експерт Адріан Пантюхов додає:
«Україна серед світових лідерів за прийняттям криптовалют. Якщо крипта впаде, знеціняться заощадження громадян, і це створить тиск на гривню».
Крім того, криза на Заході означатиме менше фінансової допомоги. Британія вже скорочує aid-бюджет до 0,3% ВВП, Німеччина — мінус 10% бюджету розвитку. У разі глобального обвалу ці тенденції лише посиляться.
Що відчує український бізнес і громадяни
- 42% українських МСП (малі та середні підприємства) уже інтегрували ШІ-рішення, за даними Mastercard. Якщо технологія не принесе очікуваних результатів, інвестиції можуть «згоріти».
- Курсові коливання неминучі: населення почне скуповувати валюту, а долар зросте.
- Падіння цін на експорт означатиме скорочення валютних надходжень.
- Затримка зовнішньої допомоги може уповільнити виплати бюджету та соціальні програми.
Втім, є й аргумент оптимізму.
«Ми вже на дні. Українська економіка вичерпала ресурс падіння. Гірше — складно уявити», — переконаний Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.
Як діяти Україні
Україна не може контролювати «бульбашку ШІ», але може підготуватися до її вибуху. Основні кроки:
- Диверсифікація експорту — менше залежності від сировини.
- Розвиток внутрішнього кредитування — щоб компенсувати скорочення зовнішніх потоків.
- Фокус на реальній інновації, а не на хайпі: інвестиції у власні стартапи з реальним прибутком, а не копії глобальних трендів.
- Інформаційна гігієна інвестора — не плутати «AI» у назві компанії з реальним бізнесом.
«Якщо фінансова криза стане економічною — це боляче. Але ще болючіше — вірити в ілюзії, які створює ринок», — підсумовує Тарас Козак.
Надмірна віра в технологічні дива не раз уже змінювала історію — інтернет, крипта, зараз ШІ. Різниця лише в масштабі: сьогодні ціна розчарування може вимірюватися трильйонами доларів. І хоча Україна стоїть осторонь світових фінансових перегонів, хвиля глобальної кризи, якщо вона прийде, обов’язково докотиться й до Києва.
За матеріалами hromadske.ua
