Корупційний удар у серце енергобезпеки
10 листопада НАБУ оприлюднило відео та фрагменти аудіозаписів, у яких детально описує схеми Енергоатому, що, за версією слідства, діяла роками. Мова йде не про окремі епізоди чи «відкати» у дрібних підрядах, а про цілісну організовану структуру, яка фактично встановила паралельний центр управління одним із найважливіших стратегічних підприємств держави — оператором українських атомних електростанцій.
У повідомленні НАБУ прямо сказано: компанією фактично керували сторонні особи без посадових повноважень. А контрагентам, які постачали обладнання, проводили ремонти або надавали послуги, нав’язували неофіційний «тариф» — 10–15% відкату від кожного контракту. Ця система отримала всередині схеми назву «шлагбаум»: без сплати — ніхто не проходить.
Усе це відбувалося в моменти, коли Енергоатом — і в цілому енергосистема України — працювали на межі можливостей через масовані атаки РФ, недофінансування ремонтів, потребу захищати підстанції та модернізувати обладнання.
Якщо слідство підтвердить усі деталі, це може стати найбільшою антикорупційною справою після Роттердам+ і «Окружного адмінсуду», але з куди серйознішими наслідками для національної безпеки.
Схеми Енергоатому: Хто такі «смотрящі» і як, за версією слідства, вони отримали контроль над держкомпанією
Ще зранку 10 листопада стало відомо про обшуки у кількох відомих фігурантів, включно з бізнесменом Тімуром Міндічем — давнім партнером президента Зеленського з часів «Кварталу 95». Медіа також повідомили про слідчі дії щодо міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше очолював Міністерство енергетики та мав значний вплив на кадрову й технічну політику в Енергоатомі. Офіційної інформації про підозри наразі немає, але масштаб слідчих дій свідчить про серйозність справи.
За версією НАБУ, угруповання складалося з:
- бізнесмена, якого слідство вважає організатором, низка видань називає його Тімур Міндіч (співвласник «Кварталу 95»): повідомлялося про обшуки; медіа стверджують, що він виїхав до обшуків. Офіційний статус — з’ясується після правових дій САП/НАБУ;
- колишнього заступника голови ФДМ, який став радником міністра енергетики – Герман Галущенко (нині — міністр юстиції): обшуки підтверджують кілька поважних ЗМІ. Пряма процесуальна роль станом на зараз не оприлюднена;
- колишнього правоохоронця, який обійняв посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки Енергоатому;
- кількох осіб, які забезпечували обготівкування та перерозподіл коштів, а також контакти з постачальниками.
Формально ці люди не мали жодної посади, що дозволяла б впливати на фінанси і закупівлі компанії. Але завдяки зв’язкам у міністерстві, політичним відносинам і тісному контролю над ключовими департаментами вони, за словами НАБУ, створили тіньовий «вертикальний менеджмент», що в ряді процесів був навіть ефективнішим, ніж офіційна структура.
Цей «тіньовий менеджмент» вирішував:
- хто отримає контракт;
- яка буде фінальна ціна;
- у які строки пройдуть платежі;
- чи буде розширено/продовжено договір;
- хто займає керівні позиції в департаментах або на станціях.
Як працювала схема «шлагбаум»: механіка, ризики й економіка процесу
У відеоматеріалах НАБУ схема описана просто:
- Контрагент має контракт або хоче отримати новий.
- Йому вказують умову: або заплатити 10–15%, або не буде оплати, продовження чи допуску до нових лотів.
- Кошти передаються через готівку або інші канали.
- «Смотрящі» гарантують «зелений коридор» усім учасникам закупівлі.
Доказова база. НАБУ/САП повідомляють про тривале документування: тисяча годин аудіо, 15 місяців роботи; опубліковано монтажі розмов фігурантів зі згадками відсотків/«шлагбауму». На час публікації це версія слідства, судових рішень по суті ще немає. На аудіозаписах, які оприлюднило НАБУ, фігуранти обговорюють відсоткові ставки, проблеми з постачальниками, «некерованих» менеджерів, а також розмовляють про те, «які рішення можна просунути через міністерство». Для українського бізнесу це знайоме, але вперше описується настільки структурно й відверто.
Чому це назвали «шлагбаумом»
Бо такими діями, за словами слідства, штучно створювали критичну точку контролю: якщо платіж не проходить через «правильний канал», він стоїть тижнями або місяцями.
Для енергетичної компанії такого масштабу, особливо під час війни, це мало кумулятивний ефект:
- затримка ремонту трансформатора;
- зупинка модернізації захисних споруд;
- затримка поставок критично важливого обладнання;
- штучні паузи в оплаті підрядників, які працюють у пікових ризикових зонах.
Це не тільки корупція, це — прямий ризик енергетичної стабільності держави.
«Операція Мідас»: що відомо про конкретні епізоди
Медіа вже назвали розслідування «операцією Мідас» — за аналогією з «королем Мідасом», який усе, до чого торкався, перетворював на золото. У цьому випадку — кожен контакт із держзакупівлями перетворювався на «відкат».
Одним із центральних епізодів дослідження стали контракти на:
- захисні модулі та укріплення для автотрансформаторів,
- роботи з підвищення фізичного захисту енергетичних об’єктів,
- контракти на системи безпеки, охорони та резервної інфраструктури.
Суми по окремих договорах досягали мільярдних значень, а відкат у 10–15% міг приносити організаторам десятки або сотні мільйонів гривень із кожного великого тендеру.
Важливий аспект — час. За даними НАБУ, частина переговорів фігурантів велася у вересні — жовтні 2025 року, коли Україна переживала черговий пік атак по енергосистемі. У записах, які цитують медіа, нібито обговорюється, що організатори «очікували кращої ціни» або «найвигідніших умов», хоча об’єкти вже були під загрозою.
У разі підтвердження це означатиме, що йшлося не просто про систематичну корупцію, а про свідоме ризикування безпекою країни заради незаконного прибутку.
Енергоатом як центр тяжіння: чому саме ця компанія стала ідеальною мішенню
Енергоатом — найбільша електрогенеруюча компанія України. Його річний обсяг операцій сягає понад 200 млрд грн, і майже кожна стаття витрат пов’язана з високими технологіями, складним обладнанням або швидкими закупівлями в умовах обстрілів.
Фактичний контроль над такими потоками дає:
- сталі доходи — закупівлі атомної галузі не зупиняються навіть у війні;
- мінімальні ризики викриття — специфіка обладнання і терміни виконання робіт дають можливість «гуляти» цінами;
- вплив на державну політику — через ланцюги постачань, ремонтні графіки, планові зупинки енергоблоків;
- важіль на міністерство — кожне рішення щодо тарифів, інвестицій та реконструкцій залежить від управління потоками.
Цей кейс показує, наскільки вразливими залишаються державні компанії, попри реформу корпоративного управління, наглядові ради, Prozorro та прозорість звітності.
Політичний резонанс: чи стане ця справа точкою неповернення
Дві деталі роблять справу унікальною:
- наявність у фокусі осіб, пов’язаних із владною командою (через професійні чи бізнесові зв’язки);
- атака на одну з ключових державних компаній, що забезпечує понад половину виробництва електроенергії в країні.
Це автоматично робить справу політично зарядженою.
Для міжнародних партнерів — США, ЄС, МВФ — цей кейс стане лакмусовим папірцем реальної незалежності антикорупційної системи. Європейська комісія, яка прив’язує мільярдні транші до «чутливих» реформ, уважно стежитиме за:
- процесуальною чистотою (чи будуть підозри оголошені своєчасно);
- допустимістю доказів (особливо аудіоматеріалів);
- політичною неупередженістю (чи не буде виключення окремих фігур із процесу).
Ця справа може вплинути і на:
- довіру до уряду в частині кадрових рішень у держкомпаніях;
- підхід до призначень у наглядових радах стратегічних підприємств;
- переговори про енергетичні гранти та кредити у 2026–2027 роках.
Ризики для енергетики найближчих місяців: від затримок ремонтів до можливого відтоку постачальників
Коли у такої компанії, як Енергоатом, починається масштабне розслідування, це завжди впливає на ринок. І не завжди позитивно.
Можливі ризики:
- Затримки з укладанням і пролонгацією контрактів
Постачальники, які побоюються опинитися у фокусі слідства, можуть ставити на паузу нові договори або вимагати додаткових гарантій. - Перегляд генпідрядників
Особливо в роботах зі фізичного захисту та інженерної модернізації. Це може затримати ключові проєкти — від укриттів до трансформаторних щитів. - Перенавантаження офіційного менеджменту
Менеджери змушені одночасно підтримувати роботу компанії, займатися кризовим PR і взаємодіяти зі слідством. - Ризик зриву робіт під час зимового максимуму
Пік навантаження на енергосистему взимку не дає часу на експерименти: якщо закупівлі стають хаотичними, мережа отримує додаткову вразливість. - Втрата довіри міжнародних підрядників
Західні компанії, які працюють у сфері ядерної енергетики, дуже чутливі до комплаєнс-ризиків (ймовірність фінансових збитків, санкцій або репутаційних втрат, спричинених недотриманням законодавства, внутрішніх правил та стандартів). Ситуація вимагає швидких і зрозумілих відповідей.
Що означатиме успішне завершення справи — і що буде, якщо її «спустять на гальмах»
Якщо слідство доведе схему:
- Україна отримає реальний кейс, де антикорсистема працює і проти «недоторканих».
- Енергоатом стане прикладом реформ компанії, що вижила й очистилася у момент найвищих ризиків.
- Взаємодія з МВФ, ЄС та США прискориться: комплаєнс-реформи в енергетиці стануть аргументом для інвестицій у модернізацію мереж та генерації.
Якщо справу «розмиють»:
- Довіра до незалежних органів впаде, а в Брюсселі та Вашингтоні постануть запитання щодо ризиків фінансування української енергетики.
- Енергоатом ризикує втратити статус надійного оператора в очах великих технологічних компаній.
- Корупційна практика може повернутись у ще жорсткішій формі, оскільки «сигнал безкарності» завжди множить ризики.
Розслідування НАБУ щодо Енергоатому — це не просто черговий гучний скандал. Це перевірка всього антикорупційного каркасу держави. Вона з’ясовує, чи може Україна керувати стратегічними активами під час війни без «тіньових менеджерів», «відкатних тарифів» та політичних покровителів.
Це справа про гроші, але ще більше — про довіру та безпеку. Про те, чи зможе країна одночасно воювати, будувати й реформувати, або ж залишиться заручником старих схем у нових умовах.
Якщо система встоїть — це буде один із найважливіших сигналів для партнерів, бізнесу і власних громадян: Україна остаточно виходить із корупційної тіні навіть там, де ставки максимальні.
За матеріалами biz.liga.net
