Плануючі бомби замінюють ракети. Що це означає для українських міст у 2026 році

120 000 плануючих бомб і нова дальність 200–400 км. Як змінюється російська повітряна війна.

Росія переходить до стратегії масованих ударів, використовуючи дешеві боєприпаси – плануючі бомби. Україна попереджає: головний етап ескалації — попереду.

Новий масштаб війни: Росія виходить на виробництво 120 000 плануючих бомб у 2025 році

Росія системно перебудувала оборонно-промисловий комплекс на військові рейки. За даними заступника голови ГУР МО України Вадима Скібіцького, Москва планує виготовити до 120 000 плануючих бомб (ПБ) цього року. Це включає як нові боєприпаси, так і переобладнані радянські ФАБи, забезпечені крилами або елементарними двигунами.

Для розуміння масштабу:

  • у 2022 році РФ практично не використовувала ПБ;
  • у 2023 році їхній щоденний пуск становив 20–30 од.;
  • у 2024–2025 — 200–250 на добу.

Це вже наймасовіший тип боєприпасів у російській повітряній війні, який за обсягами застосування перегнав ракети та «Шахеди». Причина проста: ПБ — це “ракета для бідних”, але з вибухівкою у 250–1500+ кг.

Чому плануючі бомби — головний інструмент наступної фази війни

Дешеві, масові й безпечні для авіації

Сучасний комплект планування для ФАБ коштує від $15 000 до $30 000, тоді як ракета «Калібр» — $1 млн+, Х-59 — $200–300 тис.

Для Росії це означає:

  • удар по цілях за лінією фронту на десятки кілометрів;
  • мінімальний ризик для авіації, яка залишається в глибині своїх позицій;
  • можливість терору конкретних міст — Харкова, Херсона, Нікополя;
  • тиражування виробництва: комплект крила + стабілізатор — це найпростіша конструкція металопрокату з примітивною електронікою.

Масштаб руйнувань

ФАБ-500 із комплектом планування — це енергія вибуху, здатна:

  • знищити 5-поверховий будинок повністю,
  • пробити бетонні укриття,
  • створити вирву до 20 метрів.

ФАБ-1500 — це вже руйнування кварталу.

Нова дальність: 200 км зараз і 400 км у перспективі

Найважливіше в інтервʼю Скібіцького — підтвердження: Росія перейшла до серійного виробництва плануючої бомби з дальністю 200 км.

«Близько 500 таких боєприпасів буде виготовлено до кінця року».

Це означає:

  • РФ адаптувала крила з більшим розмахом і додала елементи мікродвигунів;
  • збільшила точність за рахунок супутникового коригування;
  • зменшила залежність від ракетоносіїв.

Що дає Росії дальність 200 км?

Ці бомби вже у жовтні вражали цілі в Миколаївській, Полтавській та Одеській областях — далеко від лінії фронту. 400 км — наступний етап, над яким працює РФ.

Це радикально змінює карту небезпеки:

ДальністьМіста під загрозою
90 км (старі УМПК)Харків, Херсон, Костянтинівка, Покровськ
150–200 км (нові УМПК)Полтава, Дніпро, Миколаїв, Одеса
400 км (перспектива)Київ, Вінниця, Житомир, Черкаси

Це буде якісно новий рівень загрози, бо ракети цієї дальності коштують у РФ дорого, а плануюча бомба — копійки.

Росія готується до зими: удари по енергетиці продовжаться

Скібіцький прямо каже: РФ використовуватиме «Шахеди» та плануючі боєприпаси для зламу української інфраструктури.

Прогноз виробництва РФ на 2025 рік:

  • 70 000 далекобійних дронів, із них ~30 000 — «Шахед».
  • Нові моделі двигунів та електроніки на базі китайських вузлів.
  • Інтеграція ШІ для атак на складніші маршрути (вже тестується).

Зниження частки артилерії (через нестачу снарядів) компенсується авіацією + дронами.

Північна Корея: новий виконавець у «великій війні виробництва»

Поставки снарядів скорочуються

За даними ГУР:

  • з 2023 року КНДР передала РФ 6,5 млн снарядів (переважно 122 і 152 мм);
  • у 2025 році постачання впали більш ніж удвічі;
  • у вересні 2025 року не зафіксовано жодної нової партії.

Проблема — вичерпання запасів, а також той факт, що половина снарядів — настільки стара, що РФ змушена відправляти їх на переробку.

Нова ставка: масове виробництво дронів у КНДР

Скібіцький уперше підтвердив:

«Північна Корея розпочала масове виробництво FPV-дронів та дронів середньої дальності на власній території».

Ці дрони:

  • виробляються за російськими ліцензіями;
  • використовують китайські компоненти;
  • частина поставляється до РФ, частина — накопичується як власний арсенал.

Навіщо це Пхеньяну?

  • створення залежності РФ;
  • отримання технологій для власної армії;
  • можливість продавати дрони Африці та Близькому Сходу;
  • вплив на можливі майбутні переговори.

Покровськ як точка перелому: чому РФ концентрує сили саме там

За словами ГУР, РФ ставить ціль: захопити Покровськ і вийти до адміністративних меж Донецької області.

Це означає:

  1. контроль над головною логістичною артерією Донбасу;
  2. можливість створення плацдарму для наступу на Дніпропетровську область;
  3. внутрішній політичний трофей до виборів у РФ.

Скібіцький:

«Це їхній наступний напрямок руху, це очевидно».

Чому РФ переходить від ракет до «повітряного валу» бомб і дронів

Причини зміни стратегії:

  1. Дешевизна – плануюча бомба = 20–40 разів дешевше за ракету.
  2. Масовість виробництва – зварювальні цехи, авіоніка низького рівня, GPS-модулі з AliExpress — усе це доступно РФ у великих обсягах.
  3. Зменшення залежності від високоточних ракет – РФ зберігає ракети для стратегічних і політичних ударів.
  4. Ефективність проти фортифікацій – ні FPV, ні «Шахед», ні артилерія не пробивають укриття так, як ФАБ.
  5. Психологічний ефект – ПБ створюють терор у містах: руйнують цілі квартали.

Війна виробництв: хто перемагає зараз

РФ робить ставку на три речі:

  1. масове здешевлене виробництво ПБ і дронів;
  2. запчастини з Китаю та Північної Кореї;
  3. внутрішню економіку воєнного типу (3 зміни на заводах).

Україна робить ставку на:

  1. далекобійні БПЛА (1000–2000 км);
  2. вітчизняні FPV та ударні дрони всіх класів;
  3. західні ЗРК;
  4. модернізацію ППО.

У 2025–2026 роках битва стане «битвою заводів». Перемагає той, хто дешевше та швидше штампує боєприпаси.

Що це означає для України взимку 2025–2026

1. Глибша небезпека для міст у тилу

Дальність 200 км уже підтверджена.
Дальність 400 км змінить геополітичну карту.

2. Удари по енергетиці будуть регулярними

Зростання виробництва «Шахедів» + ПБ означає:

  • багатохвильові удари (дрони → ПБ → ракети);
  • комбіновані атаки, які виснажують ППО;
  • удари по ТЕС, ГЕС, ГРЕС, газовим вузлам.

3. Зростання важливості ППО малої дальності

Найдефіцитніші засоби 2025 року:

  • Gepard
  • VAB Akeron
  • Skynex
  • С-60 модернізовані
  • Оerlikon

4. Наступ РФ у районі Покровська

У взятті міста РФ отримає:

  • контроль над ключовими дорогами;
  • можливість руху до Краматорська;
  • відчутний політичний трофей.

Росія входить у фазу дешевої масової повітряної війни

120 000 плануючих бомб + 70 000 далекобійних дронів — це вже не про точкові удари, а про створення “повітряного валу”, який виснажує ППО, руйнує інфраструктуру та створює постійну загрозу тиловим містам.

Україні доведеться:

  • адаптувати ППО до масових дешевих цілей;
  • вимагати дозволів на ураження літаків у глибині РФ;
  • нарощувати виробництво вітчизняних БПЛА;
  • переосмислювати укріплення міст та критичної інфраструктури.

Війна входить у фазу, де перемагає не той, у кого точніша зброя, а той, хто здатний виробити її більше.


Як працює плануюча бомба УМПК

УМПК — універсальний модуль планування і корекції.

Складові:

  • складне крило з розмахом 1,5–3 м;
  • стабілізатори;
  • інерціальна навігація;
  • GPS/ГЛОНАСС-корекція;
  • інколи — мікродвигун для збільшення дальності.

Фази польоту:

  1. скид із літака →
  2. розкриття крила →
  3. планування (до 90–200 км) →
  4. навігація →
  5. удар.

Слабкі місця:

  • залежать від GPS (можна глушити);
  • низька точність проти рухомих цілей;
  • вразливі на маршруті до складання крила.

Але проти нерухомих обʼєктів — надзвичайно ефективні.

Чи можна збивати ПБ?

Так — але важко.

Чому:

  • вони летять низько і повільно, не даючи достатньо часу ППО;
  • їх десятки одночасно;
  • ствольна артилерія ППО протидіє їм лише частково;
  • Patriot/IRIS-T не витрачатимуть дорогі ракети на дешеві ФАБ.

Найкращий засіб протидії — знищення літаків-носіїв, але це можливо лише за умови:

  • далекобійних ЗРК;
  • дозволу партнерів бити літаки в повітряному просторі РФ.

Наразі такого дозволу немає.


Що входить у поняття «ПБ — це ракета для бідних»

Йдеться не лише про ціну. Це ціла концепція з 6 ключових ознак, які перетворили плануючі бомби на головний інструмент повітряної війни РФ.

1. Низька собівартість виробництва

Плануюча бомба = радянська ФАБ + крило + елементарна електроніка.

Собівартість:

  • $10 000–30 000 за комплект УМПК,
    • існуючий корпус ФАБ із запасів (коштує практично нічого для РФ),
  • порівняйте з ракетою «Калібр» — $1–1,5 млн,
  • Х-59 — $200–300 тис.,
  • «Іскандер» — $1,2–2 млн.

Вартість удару у десятки разів дешевша.

2. Масовість виробництва (штампуються як деталі кузова)

Щоб штампувати ракети, потрібно:

  • високоточне обладнання,
  • турбореактивні двигуни,
  • спеціальні матеріали,
  • гліцерин високої чистоти,
  • складна електроніка.

Щоб виробляти ПБ, потрібно:

  • листовий метал,
  • прості електродвигуни або їхня відсутність,
  • базові платформи GPS/ГЛОНАСС,
  • звичайні зварювальні цехи.

Результат:

РФ може виробляти ПБ десятками тисяч на рік, тоді як ракети — сотнями.

3. Масштаб руйнувань як у ракети (а інколи — більше)

ФАБ-500 або ФАБ-1500 — це:

  • 500–1500 кг вибухівки,
  • можливість знищити будівлю або квартал,
  • ефективність проти бетонних споруд і укриттів.

Тобто ефект удару наближається до ракети, але ціна — у 20–40 разів нижча.

4. Дальність, яка замінює ракетні удари

Сучасні УМПК забезпечують:

  • 90 км (стандарт),
  • 150–200 км (нові модифікації),
  • 400 км (перспектива, про яку говорить ГУР).

Це дозволяє:

  • бити по тилових областях,
  • не заходити авіації в зону ППО,
  • перекривати райони, які раніше були захищені.

Функціонально — майже ракета.

5. Низькі вимоги до технологій та комплектування

У ПБ немає:

  • турбореактивного двигуна,
  • складного керування,
  • дорогих тепловізійних або РЛС-головок.

Усе базується на:

  • інерціальній навігації,
  • GPS-модулях китайського виробництва,
  • складних, але масових крилах.

Це робить ПБ незалежними від дефіцитних компонентів, які потрібні для ракет.

6. Масоване застосування, яке перевантажує ППО

ПБ не треба запускати як десятки тисяч точних ракет. Їх просто:

  • скидають по 10–20 за виліт,
  • запускають щодня по 200–250,
  • поєднують із «Шахедами» та артилерією.

ППО не може:

  • збивати по 200 ПБ щодня дорогими ракетами,
  • відслідковувати кожну,
  • прикрити всі міста на 200–400 км від фронту.

Тому ПБ стає ідеальним дешевим інструментом виснаження ППО.

Формула у простому вигляді

Плануюча бомба = бомба з дешевим крилом, яка летить як ракета, коштує копійки, руйнує квартали і штампується десятками тисяч. Це і є причина, чому її називають:

«Ракетою для бідних» — але з багатими наслідками для України.


За матеріалами lb.ua, reuters.com

Вверх