100 Rafale, SAMP/T і «дуже сильні радари». Що насправді стоїть за історичною угодою України та Франції.

Україна замовляє 100 винищувачів Rafale F4, отримує вісім батарей ППО SAMP/T, шість пускових, радари, ракети, а також запускає спільне виробництво БпЛА та авіаційних технологій з Францією. Це найбільша двостороння оборонна угода в історії незалежної України — і вона радикально змінює баланс сил на сході Європи.

17 листопада на базі Віллакубле під Парижем президент Володимир Зеленський та Еммануель Макрон підписали документ, який у Єлисейському палаці вже називають поворотним моментом європейської оборони. Офіс президента України говорить про «історичну угоду». Деталей публічно не оприлюднили, але з підтвердженої інформації вимальовується нова стратегія: Франція стає одним із ключових оборонних партнерів Києва до 2030-х.

Це не разова передача зброї, а довгострокове переозброєння української армії за натівськими стандартами, яке передбачає також локалізацію виробництва.

Чому це важливо: три головні наслідки угоди

1. Україна робить наймасштабнішу ставку на західну авіацію за всю історію

100 Rafale F4 — це не «доповнення» до F-16, це створення цілого нового авіаційного виду в Повітряних силах.

2. Франція фактично стає співвиробником українського безпілотного щита

Спільні дрони-перехоплювачі, компоненти для ударних і розвідувальних БпЛА, технологічний супровід.

3. Це перший випадок, коли Україна отримує повноцінну систему ППО стратегічного рівня з виробничими ланцюжками в ЄС

SAMP/T — єдина європейська система, здатна збивати балістику типу «Іскандер-М».

Rafale F4: нова кістякова авіація України

100 літаків до 2035-го. Дві-три ескадрильї, які змінюють правила гри

Rafale F4 — найновіша серійна модифікація Dassault Aviation. Це багаторольовий літак покоління 4++ з елементами п’ятого:
— нова система штучного інтелекту для аналізу поля бою;
— сенсорний комплекс SPECTRA (один із найкращих у світі);
— можливість застосування ракет Meteor (дальність понад 150 км).

Це дозволить Україні:

захоплювати ініціативу в повітрі, працюючи на дистанціях, недоступних для російських Р-77/180 (ракета середньої дальності класу «повітря — повітря»);
проводити точкові удари авіабомбами AASM/HAMMER з відстані до 70 км, не входячи в зони ППО РФ;
глибоко інтегруватися в натівську авіадоктрину, що критично для довгострокового стримування Росії.

Чому Rafale — це не просто «другий тип літака після F-16»

Насправді українські Повітряні сили отримують взаємодоповнювану авіаційну пару:

F-16 Block 50/52	Rafale F4
масовість, логістика НАТО	глибока бойова гама, тактична автономність
повітряний щит, перехоплення	удари по стратегічним цілям
дешевше в експлуатації	інтеграція AI та високоточних боєприпасів

Локалізація виробництва — сенсаційний компонент угоди

В ОП підтвердили: частина виробничих процесів Rafale буде перенесена в Україну.
Йдеться про:

виготовлення елементів фюзеляжів;
компоненти до електронних систем;
виробничі та ремонтні потужності для F4.

Це вперше Україна стає учасником великої європейської авіапрограми.

Вісім батарей SAMP/T: майже «європейський Patriot»

SAMP/T — спільна розробка MBDA та Thales. Це єдине європейське ППО, здатне збивати:

балістичні ракети;
крилаті ракети;
БпЛА всіх типів;
літаки і вертольоти РФ на дистанціях до 120–150 км.

Що саме отримає Україна

8 систем SAMP/T
6 пускових установок
радіолокаційні комплекси Arabel або Ground Fire (ймовірно GF-300)
ракети Aster 30 (нові партії вже підтверджені Макроном)

Чому це критично у 2025–2026 роках

Росія різко збільшує виробництво:

планерувальних бомб (ПБ) — до 10 000 од. на місяць у 2026-му,
далекобійних керованих ракет (Х-69/БЛА «Герань-2М»)
балістики типу «Кинжал», «Іскандер-М».

Україна терміново потребує систем, які здатні вражати високошвидкісні цілі, що падають по балістичній траєкторії. Patriot є лише у кількох копіях, тому SAMP/T створює «другий ешелон» стратегічного захисту.

«Дуже сильні радари»: що це може бути

Макрон та Зеленський не уточнили назви, але експерти допускають три варіанти:

1. Ground Fire 300 (Thales)

Сучасний багатофункціональний AESA-локатор, який бачить:

балістику;
малопомітні цілі;
рої БпЛА.

2. GM200-MM/C

Радар, який Франція вже передавала Україні у 2023–2024 роках. Працює як детектор для HIMARS, NASAMS, IRIS-T і С-300.

3. Преміальні радіолокаційні комплекси для інтеграції з SAMP/T

Відомо лише, що Україна отримує «повний пакет».

Що це дає Україні

значне розширення покриття повітряного простору;
можливість бачити «літаючу смерть Росії» — планерувальні бомби (ПБ) та «Герані» — ще на підльоті;
високоточне наведення для F-16 та Rafale.

Дрони-перехоплювачі, спільні технології та виробництво

Це окремий блок угоди, який може виявитися найціннішим у середньостроковій перспективі.

Франція за останні два роки активно розвиває:

міні-ППО проти FPV;
роботизовані платформи;
системи радіоелектронної боротьби;
перехоплювачі типу ARX.

Україна має:

досвід масового бойового застосування;
власні «Стінгери проти дронів» — Octopus, KiRV, Vidmak;
розробки AI-наведення на рої БпЛА.

Спільні проєкти дозволяють:

створити двошарову систему протидії «Гераням» і ПБ РФ, складену з західної електроніки та української тактичної практики;
формувати нові виробничі центри, які можна інтегрувати у європейські оборонні ланцюжки;
дати українській оборонці доступ до французької компонентної бази, що знімає дефіцит мікросхем та сенсорів.

Макрон: «Це потрібно, навіть якщо завтра буде мир»

Показова деталь: Макрон під час підписання сказав фразу, яка чітко окреслює концепцію угоди: «Навіть якщо завтра буде мир, ці потужності необхідні. Гарантією миру є українська армія, здатна чинити опір».

Париж хоче бачити Україну не як «одержувача допомоги», а як європейську військову силу, що інтегрована в оборонну архітектуру ЄС на 10–20 років уперед. Це прямий сигнал не лише Москві, а й Берліну та Брюсселю: Франція претендує на роль лідера в європейській оборонній політиці.

Чому Франція робить ставку на Україну саме зараз

Є кілька стратегічних причин.

1. Рік високої війни в Європі: 2025-й — найнебезпечніший рік за останні 30 років. РФ:

збільшує військове виробництво;
веде активні наступи на Донбасі;
просуває пакт із Китаєм;
випробовує «гібриди» ПБ із GPS-наведенням.

Європа готується до можливих конфліктів 2026–2030 років.

2. Франція має власну оборонну промисловість і хоче збільшити її масштаби: Rafale і SAMP/T — флагманські продукти, які дають роботу цілим регіонам. Замовлення України:

завантажує верфі та заводи Dassault Aviation щонайменше на 10 років;
збільшує виробництво ракет Aster 30;
створює нову інфраструктуру обслуговування в Європі.

3. Франція входить у конкуренцію зі США та Німеччиною за вплив на українські реформи оборонки: угода передбачає передачу технологій — те, на що США й Німеччина йдуть дуже обережно.

Що отримує Україна в підсумку

Військові потужності

100 Rafale F4
8 батарей SAMP/T
6 пускових
радари GF300/GM200
ракети Aster 30
ракети «повітря–повітря» Meteor/MICA
авіабомби AASM/HAMMER

Індустріальні можливості

локалізація виробництва Rafale
спільні дрони-перехоплювачі
критичні технології для українських БпЛА
участь у французьких програмах оборонних інновацій

Стратегічна перспектива

формування нової авіаційної доктрини України
створення другого ешелону стратегічного ППО
зміцнення оборонної автономії Європи
інтеграція України у технологічні ланцюжки ЄС

Що буде далі: ключові питання на 2025–2030 роки

1. Як швидко Україна зможе підготувати пілотів і техніків? – Rafale вимагає високої кваліфікації, але Франція має програми прискореної підготовки (6–12 місяців).

2. Як розмістять інфраструктуру для 100 літаків? – Ймовірно:

дві основні бази (Захід і Центр);
одна база технічного обслуговування;
одна — для навчання та моделювання бойових місій.

3. Чи буде Україна співучасником виробництва Aster 30 та компонентів SAMP/T? – Французи поки мовчать, але це можливо — особливо для радіолокаційних систем.

4. Як це вплине на російську стратегію? – Очікувано:

Кремль збільшить удари по авіабазах і ППО;
РФ активізує виробництво ПБ і дронів-камікадзе;
Москва спробує дипломатично тиснути на Париж.

Але баланс повітряних сил у регіоні вже змінено.

Угода, яка визначає майбутнє української оборони

Франко-українська угода — це не просто контракт. Це:

нова військова архітектура,
нова економічна модель співробітництва,
нова стратегія стримування Росії,
новий рівень присутності України в європейській оборонній індустрії.

Україна переходить від «утримання фронту» до побудови військ майбутнього — з високоточними авіаційними ударами, міцним стратегічним ППО та власним індустріальним фундаментом.

Це найбільш далекоглядна оборонна угода з часів набуття незалежності. І перша, яка націлена не лише на перемогу у нинішній війні, а й на те, щоб нова війна ніколи не стала можливою.

За матеріалами nv.ua