“Останнє мирне літо”: чому у Німеччині заговорили про напад Росії на НАТО.

Чи готове НАТО до випробування? Пісторіус попереджає про можливий напад Росії до 2029 року, а Польща фіксує диверсії на критичній інфраструктурі.

Рік, коли Європа остаточно втратила ілюзії

ЄС і НАТО вже кілька років говорять про “нову реальність”, але осінь 2025-го стала моментом, коли високі оцінки остаточно змінилися жорсткими прогнозами. Одне інтерв’ю Бориса Пісторіуса — міністра оборони Німеччини, впливового голосу в європейській безпековій політиці — вмить повернуло на порядок денний те, про що військові говорили тільки непублічно: Росія може знову атакувати не лише Україну, а й країну НАТО — і зробити це раніше, ніж передбачалося.

Паралельно — вибух на залізничній лінії Варшава-Люблін, яка є ключовою для потоків допомоги Україні. Польща прямо називає це диверсією, а Туск говорить про “безпрецедентний акт саботажу”.

На тлі нарощування оборонних бюджетів Європи, гібридних операцій Кремля та глобальної поляризації світ вступає у період, коли ризик прямого зіткнення НАТО і Росії перестає бути теоретичним.

Прогноз Пісторіуса: напад Росії можливий з 2028 року

У розмові з Frankfurter Allgemeine Zeitung Борис Пісторіус заявив те, чого в Берліні довго уникали:

“Росія може відновити свої збройні сили настільки, що здійснити напад на країну НАТО буде можливо вже з 2028 року”.

Що змінилося у німецьких оцінках:

раніше лунала дата 2029+ — час, коли РФ нібито матиме достатні ресурси для наступальної операції проти члена НАТО;
тепер з’явилися нові розвідувальні оцінки, що термін може посунутися на 2028 рік;
частина військових істориків (зокрема з Bundesakademie für Sicherheitspolitik) вважають, що «минуле літо могло бути останнім мирним» для Європи, якщо тренд зберігається.

Що це означає для НАТО

Росія відновлюється швидше, ніж очікували.
Незважаючи на колосальні втрати в Україні, РФ наростила військове виробництво у 3–4 рази порівняно з 2021 роком. Паралельно Кремль переводить економіку на “воєнні рейки”, збільшує призов, відкриває нові виробничі лінії боєприпасів і ракет.

Німеччина змінює концепцію безпеки.
Пісторіус став одним з головних лобістів доктрини “Kriegstüchtigkeit” — “здатності до війни” як нового стандарту для Бундесверу та всієї Європи.

Берлін де-факто визнає, що “вікно миру” звужується.

Чому саме 2028–2029? Аналіз потенціалу РФ

Військово-промисловий комплекс Росії

РФ планує у 2025-му році:

виготовити до 120 000 планеруючих бомб (за даними української розвідки);
випустити понад 2 млн артснарядів;
зібрати понад 6 000 дронів-камікадзе тільки для дальності 500–1000 км;
збільшити виробництво танків і БМП до рівня, який дозволяє компенсувати втрати.

Кадровий ресурс

РФ переводить контрактників і мобілізованих у довгострокову модель комплектування, має доступ до:

щорічного призову понад 500 000 чоловіків;
мілітаризованої економіки;
резервів, які можуть бути розгорнуті до 2027–2028 року.

Геополітичне вікно

Експерти НАТО вказують: 2028–2030 — момент, коли США можуть бути розосереджені між Європою та Азією через можливу кризу довкола Тайваню. Кремль це розуміє.

Польща у фокусі: диверсія на залізниці Варшава–Люблін

Новина про вибух на залізничній колії у Польщі — не випадковість, а частина ширшої картини.

Факти:

вибух стався на ділянці, критично важливій для військової логістики України;
ще одна пошкоджена ділянка знайдена далі на схід;
рух поїздів відновлено по сусідній колії, але з затримками;
Туск: “Ми знайдемо винуватців, ким би вони не були”.

Польща прямо назвала це “актом диверсії проти держави та України”.

Чому ці атаки критичні для України

Лінія Варшава–Люблін–Хелм — це:

головний коридор доставки військових вантажів;
маршрут для бронетехніки та боєприпасів з ЄС і США;
канал евакуації техніки на ремонт.

Будь-яка його дестабілізація — операційний удар по можливостях України.

Гібридна війна Кремля в Європі: тренди

За останні 18 місяців Європа фіксує:

диверсії проти залізниць у Польщі, Німеччині, Великій Британії;
підпали складів боєприпасів у Чехії та Болгарії;
пошкодження підводних кабелів у Балтиці;
спроби підірвати літаки на вантажних рейсах;
російські агентурні мережі, які займаються логістичним саботажем.

Тільки у Польщі за останній місяць затримано 8 підозрюваних у шпигунстві або плануванні нападів на об’єкти, що обслуговують допомогу Україні.

Позиція Генштабу Польщі: країна вже перебуває у передвоєнному періоді

Начальник Генерального штабу Польщі генерал Веслав Кукула заявив, що противник (де-факто Росія) вже почав готуватися до війни, проводячи кібератаки та диверсії на території Польщі. За його словами, йдеться про навмисне створення “середовища недовіри” до уряду, армії та державних інституцій, що має підготувати ґрунт для потенційної агресії.

Генерал порівняв ситуацію з 1939 роком, наголошуючи, що нинішня фаза — це не війна, а передвоєнний стан, у якому дії противника спрямовані на дестабілізацію та психологічний тиск. Кукула також підтвердив, що пошкодження залізниці в Мазовецькому воєводстві “має ознаки диверсії”, що вписується в ширший ланцюг гібридних атак проти польської інфраструктури.

Ця заява повністю корелює з оцінками Пісторіуса та Пентагону про прискорення російської підготовки й посилює новий консенсус у Європі: східний фланг НАТО вже не в зоні ризику — він у передвоєнному періоді.

Чи справді можливий напад РФ на країну НАТО?

Аналітично коректно говорити не про “танки до Берліна”, а про локальні, обмежені, але ризикові форми агресії, які Кремль може застосувати на периферії.

Сценарій 1. Балтійський коридор: тест на готовність НАТО

Найвразливіша зона — Сувальський коридор, кордон Польща–Литва між Білоруссю і Калінінградом.

Ціль РФ:

перевірити реакцію НАТО;
відрізати країни Балтії від решти Альянсу;
створити кризу керованої ескалації.

Сценарій 2. Раптовий удар у Чорному морі

Окупація островів, блокада морських маршрутів, провокації проти Румунії або Болгарії.

Сценарій 3. Гібридний хаос 2.0

Замість прямої атаки — масова кампанія диверсій:

підриви інфраструктури, нафтобаз, залізниць;
знищення підводних комунікацій;
удари дронами по цивільних портах;
масові кібератаки;
робота агентурних мереж.

Це вже відбувається, але може перейти у фазу системної, а не точкової ескалації.

Як реагує Європа: Німеччина переходить у режим прискореної мілітаризації

Бюджет і переозброєння

До 2029 року Бундесвер отримує:

8 морських патрульних літаків P-8A Poseidon — один уже в строю;
20 бойових вертольотів Airbus (угода понад €3 млрд);
100 000 приладів нічного бачення (Hensoldt + Theon), вартістю ~€1 млрд;
модернізацію медичної системи, яка виявилася критично недієвою під час симуляцій війни.

Німеччина вперше з 1989 року говорить не про “peace dividend”, а про необхідність бути готовою до війни як до реалістичної опції, а не абстрактного ризику.

Чому Пісторіус говорить публічно зараз: політичний та стратегічний підтекст

1. Попередження союзникам

Не всі уряди НАТО сприймають загрозу однаково серйозно. Пісторіус виступає голосом “жорсткої школи”— разом із Балтією та Польщею.

2. Сигнал Кремлю

Публічна заява — це демонстрація того, що НАТО:

усвідомлює ризики,
готується до них,
не дозволить застати себе зненацька.

3. Внутрішня політика Німеччини

Бундестагу потрібно пояснити, чому оборонні витрати зростають до рекордних значень. Страх нападу РФ — найбільш переконливий аргумент.

Україна у цьому рівнянні: що змінює для Києва перспектива нападу РФ на НАТО

1. Україна — перша лінія стримування

Чим довше Україна утримує фронт, тим пізніше РФ матиме змогу перекинути ресурси проти НАТО.

2. Європа вперше розглядає війну як власний ризик

Це стимулює:

передачу Україні серйозніших систем ППО;
швидшу інтеграцію у європейську оборонну індустрію;
інвестиції в український miltech (дрони, перехоплювачі, РЕБ).

3. Балтійсько-польська коаліція стає ключовою

Польща, Литва, Латвія, Естонія — регіон, який зараз:

зупиняє гібридні атаки РФ,
виступає хабом допомоги,
формує спільні закупівлі зброї.

Якщо РФ ризикне атакувати НАТО, то саме тут.

Починається десятиліття великих рішень

Європа входить у період, коли від калібру її військової та політичної волі залежатиме не лише безпека кордонів, а й існування НАТО як гарантії. Пісторіус своєю заявою робить те, що у 2013–2014 роках не зробили більшість західних політиків: він називає загрозу прямо, а не натяками. Паралельна диверсія у Польщі — нагадування, що Росія вже воює проти Заходу, тільки іншими інструментами. 2028–2029 рік — це не дата нападу. Це дата, до якої НАТО має вирішити, чи хоче воювати завтра, чи хоче бути готовим сьогодні.

За матеріалами ukrreal.info, unian.ua