Вимагають відставок в ОП. Корупційний скандал загострив кризу у Верховній Раді. Як «Міндічгейт» поставив під сумнів навіть голосування за Держбюджет.
Цього тижня парламент із великою ймовірністю не буде голосувати за один із ключових законопроєктів року – Бюджет на 2026-й. Ключова причина – політична криза в парламенті, спричинена розслідуванням НАБУ про масштабну корупцію в енергетиці та можливою причетністю до цього чинних міністрів та співвласника «Кварталу 95» Тимура Міндіча. Депутати обурені скандалом на високому рівні, розповідають троє співрозмовників у парламенті. Деякі хочуть перезавантаження команди Офісу президента. Чи є на це шанси?
Голосування за Бюджет на наступний рік перенесено щонайменше на два тижні – до початку грудня, кажуть троє співрозмовників Forbes Ukraine серед депутатів із фінансово-економічного блоку Верховної Ради та з партії «Слуга народу». Наразі для ухвалення законопроєкту не вистачає близько 70 голосів, стверджують троє парламентарів із фінансово-економічного блоку.
Ключова причина – загострення політичної кризи в парламенті через розслідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) щодо ймовірного виведення з державного «Енергоатому» $100 млн.
Із матеріалів слідства випливає, що до цього можуть бути причетні колишній віцепремʼєр та міністр єдності Олексій Чернишов та співвласник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч. Серед можливих фігурантів плівок – міністерка енергетики Світлана Гринчук та міністр юстиції Герман Галущенко. Обох міністрів уряд відправив у відставку, а 17 листопада профільні комітети Ради підтримали це рішення. Далі – голосування в парламенті.
Проте депутати вимагають перезавантаження не лише в уряді, а й в Офісі президента (ОП), каже депутат із керівництва «Слуга народу», який спілкувався на умовах анонімності через сенситивність теми. «Судячи з телефонних розмов, настрої депутатів дуже погані», – додає він.
Як розгортається найбільша політична криза в парламенті часів президентства Володимира Зеленського та які наслідки?
Які настрої панують у Раді після «Міндічгейту»
Перші ознаки політичної кризи зʼявилися ще влітку після прийняття та скасування через трохи більше ніж 40 годин правок до Кримінально-процесуального кодексу (КПК), які підпорядковували НАБУ та САП генпрокурору. Тоді депутати скаржились, що основна критика за ухвалення закону впала на парламент, хоча архітектори цього рішення знаходились в ОП.
«Це вбило дуже глибокий клин недовіри між парламентом і ОП та фактично призвело до повноцінної парламентської кризи», – казав тоді депутат, наближений до керівництва СН.
Менше ніж через пів року політична криза в Раді спалахнула з новою силою через нещодавнє розслідування НАБУ та САП про корупцію в «Енергоатомі».
«Хочемо, щоб президент не вдавав, що нічого не сталося», – каже на умовах анонімності депутат із керівництва СН. Після опублікованого розслідування уряд та президент оголосили про кадрові зміни, зокрема відставку міністрів Галущенка та Гринчук, перезавантаження наглядових рад підприємств паливно-енергетичного сектору. Рада безпеки та оборони (РНБО) наклала трирічні санкції на Міндіча.
Але депутати вважають, що таких кадрових змін недостатньо. «Це одна з найбільших корупційних схем – ще й під час війни, коли ситуація на фронті критична, – обурюється депутат від СН. – Ніхто не буде вдавати, що нічого не трапилось».
Президенту час кардинально змінити своє оточення та перезавантажити ОП, а також поміняти його очільника Андрія Єрмака, каже депутат із керівництва СН. «Президент сам повинен дійти до цього рішення», – підкреслив співрозмовник. Якщо ж цього не відбудеться, слід очікувати глибшої політичної кризи, переконаний він.
Голоси на Бюджет можуть з’явитись у випадку призначення на посади міністрів енергетики та юстиції кандидатів із парламенту, припускає інший представник «Слуги народу».
«Це міг би бути насправді розмін на те, що до кінця року Рада переформатує Кабмін і затвердить Бюджет, – каже він. – Бо якщо зараз хтось прийде і скаже, що за когось дуже треба проголосувати на ці посади, так не спрацює».
Двоє депутатів від СН вважають, що ОП не піде на інші кадрові зміни. «Поки не будуть опубліковані нові плівки, ситуація не зміниться», – припускає один із них.
Які шанси голосування за Держбюджет
Політична криза – не єдина проблема голосування за Бюджет на наступний рік. Ключові розбіжності між депутатами та урядом полягають у визначенні частки ПДФО, що має залишатися в громадах, обсягу фінансування Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) та механізму оплати праці вчителів, каже заступниця голови бюджетного комітету Ради Леся Забуранна.
Депутати критикують Бюджет за програми «Зимова підтримка» та «Нацкешбек». «Гроші пішли на популізм, а на армію ні», – зазначив заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк.
Чотири спірні моменти Держбюджету-2026
Уряд та нардепи розходяться за такими параметрами законопроєкту про Бюджет:
Перший: місцеві бюджети. Депутати пропонують залишити на місцях 64% ПДФО та, як і цього року, до центрального бюджету спрямовувати 36%. Уряд не погоджується – пропонують зменшити залишок податку на місцях до 60%.
Другий: фінансування регіонів. На ДФРР уряд пропонує спрямувати 2 млрд грн, депутати ж з урахуванням потреб прифронтових територій пропонують закласти більше ніж 10 млрд грн, каже Забуранна.
Третій: зарплати вчителів. Замість підвищення заробітної плати вчителям за моделлю, запропонованою депутатами, – до трьох мінімальних зарплат (з розрахунком на поточну мінімальну зарплату це 24 000 грн) упродовж 2026-го, уряд хоче підвищити її на 30% з січня та ще на 20% у вересні.
Після підвищення посадового окладу в січні вчитель отримуватиме 9740 грн, а після другого етапу підвищення – 10 845 грн, наводить розрахунки голова освітнього комітету Сергій Бабак. «Тобто навіть після двох підвищень це лише 33%, а не 50%», – коментує він реальне зростання (з урахуванням поступового збільшення окладу 6162 грн без підвищення надбавки 2000 грн) зарплати вчителям за урядовою моделлю.
Яку модель підвищення плати вчителям включать в остаточну редакцію, залежатиме від бюджетного ресурсу. Підвищення за урядовою версією «обійдеться» бюджету в 7 млрд грн (Кабмін до другого читання збільшив видатки на програму «Підвищення престижності праці у сфері освіти» з 53,8 млрд грн до 59,8 млрд грн), за пропозицією депутатів – 13 млрд грн.
Четвертий: зарплати працівникам Бюро економічної безпеки (БЕБ). «Запитували про 500 млн грн і ключове – можливість навіть меншій кількості персоналу платити по 3028 грн (неоподаткований мінімум громадян законом встановлений у розмірі 3028 грн. Для НАЗК, ВАКС, ДБР, НАБУ сітка заробітних плат обраховується на основі цього мінімуму, тоді як для БЕБ – 2102 грн. – Forbes Ukraine)», – сказав голова Бюро Олександр Цивінський. Підстави відмови ніхто не пояснив, додав він.
«Якщо уряд десь піде на поступки, то мажоритарників це може трошки посунути», – припускає один із депутатів, який попросив не згадувати свого прізвища через сенситивність теми. З тим, що готовність Кабміну піти на компроміс може сприяти ухваленню документа, погоджується й інший колега з монобільшості.
Засідання профільного комітету щодо Бюджету-2026 може відбутися 24–25 листопада, законопроєкт планують виносити на голосування 2 грудня, стверджують два депутати.
«Усі дуже сподіваються, що приймемо в грудні, бо інакше це буде катастрофа», – каже один із депутатів з економічного блоку парламенту.
За матеріалами forbes.ua
