Американський Конгрес практично одностайно змусив Мін’юст розкрити файли Джеффрі Епштейна — тисячі сторінок про одну з найгучніших справ про сексуальну експлуатацію неповнолітніх. У цих документах уже з’явилися натяки на поінформованість Дональда Трампа про «дівчат» на оргіях фінансиста. Формальних обвинувачень проти президента США немає, але політична ціна цієї історії стрімко зростає.
Хто такий Епштейн і що таке «файли Епштейна»
Джеффрі Епштейн (1953–2019) — багатий фінансист із власними літаками та островами, якого звинуватили у створенні мережі сексуальної експлуатації неповнолітніх. Він помер у в’язниці в 2019 році за офіційною версією від самогубства — обставини смерті досі викликають сумніви у частини політиків та адвокатів.
«Файли Епштейна» — умовна назва всієї маси документів, що стосуються:
- кримінальних розслідувань 2000-х і 2019 року;
- судових позовів жертв;
- листування, записників, «чорних книжечок» контактів, журналів польотів його літаків;
- матеріалів щодо спільниці Епштейна Гіслейн Максвелл, яку засудили до 20 років ув’язнення.
У цих документах фігурують імена десятків впливових людей, які літали на літаках Епштейна чи бували в його маєтках — від Білла Клінтона та принца Ендрю до бізнесменів, юристів і високопосадовців. Сам факт згадки в файлах не означає злочину, але створює репутаційний ризик.
Ключова хронологія справи Епштейна
2005
Поліція Флориди вперше висуває проти Епштейна обвинувачення у сексуальному насильстві та схилянні до проституції. Слідство знаходить десятки потенційних жертв, серед яких чимало неповнолітніх.
2007–2008
Епштейн отримує скандально м’яку угоду з прокурорами: короткий строк у в’язниці з правом щоденної роботи в офісі та фактичний імунітет від ширших переслідувань. Цю угоду згодом визнають незаконною, оскільки жертв не поінформували.
2018
Розслідування Miami Herald знаходить десятки нових жертв, суспільний тиск змушує правоохоронців відкрити справу заново.
6 липня 2019 року
Епштейна арештовують за звинуваченнями у торгівлі неповнолітніми з метою сексуальної експлуатації. Суд залишає його під вартою без права застави.
10 серпня 2019 року
Епштейна знаходять мертвим у камері. Офіційна версія — самогубство, але відсутність охоронців і проблеми з камерами відеоспостереження запускають хвилю теорій змови.
2021
Гіслейн Максвелл засуджують до 20 років в’язниці за вербування неповнолітніх дівчат та участь у розбещенні.
2025
Мін’юст поетапно оприлюднює частину матеріалів: документи, заповіт, сотні листів. Паралельно виходить посмертний мемуар Вірджинії Джуффре — найвідомішої жертви Епштейна, яка детально описує схему торгівлі неповнолітніми та свої контакти з принцом Ендрю.
Що пов’язує Епштейна й Трампа
1. Соціальні й бізнес-контакти
У 1980–2000-х роках Дональд Трамп і Епштейн перебували в одних колах — Флорида, Нью-Йорк, Закриті клуби.
- Трамп відвідував резиденцію Епштейна і користувався його приватним літаком; публічні дані про рейси свідчать, що він літав на борту разом із Епштейном щонайменше кілька разів у 1990-х роках.
- Є численні фото і відео із вечірок у Мар-а-Лаґо, де вони спілкуються, жартують, розглядають молодих жінок.
У 2002 році Трамп у коментарі журналістам називав Епштейна «чудовим хлопцем» і натякав, що тому подобаються «дуже молоді жінки». Пізніше він заявлятиме, що не знав про жодні злочини.
2. Конфлікт через нерухомість
У 2004 році Трамп і Епштейн зіштовхнулися у боротьбі за елітний маєток у Палм-Біч. Трамп виграв аукціон, після чого, за його версією, їхні контакти припинилися. Саме цей момент він використовує як доказ: «Я давно з ним посварився».
3. Нові листи: «він знав про дівчат» і «собака, що не загавкав»
У 2025 році демократи в Конгресі публікують десятки тисяч нових файлів, включно з електронними листами Епштейна. В одному з листів 2019 року він пише журналісту, що Трамп «знав про дівчат» і що одна з жертв «провела години з ним» у його домі.
В іншому листі до Гіслейн Максвелл у 2011 році Епштейн називає Трампа «собакою, що не загавкав» — алюзія на класичний сюжет Шерлока Голмса, де мовчання собаки вказує, що вона знала злочинця. У тій же фразі Епштейн згадує, що одна з дівчат «провела години» в його домі разом із Трампом і «ніколи не була згадана» поліцією.
Ці листи не є прямим юридичним доказом участі Трампа в злочинах, але політично працюють проти нього: це слова самого Епштейна про те, що президент нібито був у курсі того, що відбувається.
4. «Листівка на день народження»
У вересні 2025-го демократи публікують так звану «листівку на 50-річчя» Епштейна — альбом з побажаннями від відомих гостей. Серед них — малюнок оголеної жінки й підпис, який приписують Трампу: «Нехай кожен день буде новим чудовим секретом».
Президент заперечує авторство й подає до суду за наклеп. Але сам факт існування цього зображення знову закріплює пов’язаність його імені з брендом «Епштейн».
Політичний вимір: як ця справа тисне на Трампа
1. Чому Конгрес пішов проти Білого дому
У 2025 році демократи й частина республіканців просувають Epstein Files Transparency Act — законопроєкт, який зобов’язує Мін’юст оприлюднити всі некласифіковані документи про Епштейна й Максвелл, включно з журналами польотів, листуванням і матеріалами щодо посадовців.
Трамп місяцями опирається, тисне на однопартійців і називає тему «відволіканням». Але після того, як демократи самостійно публікують частину електронних листів із згадками про нього, в середовищі MAGA-союзників зростає підозра: якщо президент нічого не приховує, чому він так боїться повної публікації?
На цьому тлі навіть такі віддані фігури, як Марджорі Тейлор Ґрін, стають адвокатами повного розкриття файлів і публічно сваряться з Трампом.
2. Історичне голосування
18 листопада Палата представників голосує 427–1 за примус Мін’юсту до розкриття файлів. Проти — лише один республіканець, кілька депутатів відсутні.
Сенат того ж дня схвалює аналогічний документ. Закон дозволяє зробити редагування для захисту жертв та таємниці слідства, але прямо забороняє приховувати дані через «політичну чутливість» або можливий сором для високопосадовців.
Після очевидного провалу в Конгресі Трамп змінює риторику й заявляє, що «нам нема чого приховувати» і що він підпише закон.
Політичний сигнал: вперше за довгий час по ключовому для Білого дому питанням республіканці демонструють готовність іти проти президента, орієнтуючись на власних виборців, які вимагають прозорості.
3. Чим це небезпечно саме для Трампа
На даний момент:
- Трампу не висунуто обвинувачень, пов’язаних зі злочинами Епштейна;
- попередні судові матеріали не містили прямих показів жертв про його участь у насильстві (навпаки, Вірджинія Джуффре в одному з допитів зазначала, що не бачила його безпосередньої участі у сексуальних актах, хоч і бачила в домі Епштейна).
Однак нові листи, «листівка» й багаторічні зв’язки створюють три проблеми:
- Репутаційну – будь-які нові документи, де Епштейн говорить про поінформованість Трампа, підсилюють наратив: «він знав і мовчав».
- Політичну – історія грає на полі моралі й зловживань силовиків, а не «лівих чи правих». Вимога «назвати всіх клієнтів» об’єднує виборців з протилежних таборів.
- Внутрішньопартійну – частина республіканців уже використала голосування за файли Епштейна як нагоду показати виборцям, що вони не «кишенькові» у президента.
Що буде далі
- Мін’юст має підготувати публікацію в чіткі строки, які задає закон (базові версії говорять про дедлайн у 30 днів). Частина документів, ймовірно, залишиться закритою або відредагованою — там, де йдеться про приватність жертв, спецслужби чи діючі розслідування.
- Можливий новий виток скандалів для інших фігурантів — бізнесменів, політиків, селебріті, які могли з’явитися в листуванні, журналах польотів чи показах жертв.
- Для Трампа ключовим стане питання «що саме покажуть». Якщо нові матеріали підтвердять, що він був лише в «зоні видимості» Епштейна, але не в ланцюгу злочинів, скандал поступово зійде нанівець. Якщо ж з’являться свідчення або документи, які суперечать його публічним заявам, це стане ще одним фронтом атак опонентів у Вашингтоні.
Два важливі застереження
- Юридичне ≠ політичне. Відсутність звинувачень не означає, що історія безпечна для президента. У внутрішній політиці США часто достатньо враження, що лідер «щось приховує», аби це коштувало рейтингів чи підтримки в Конгресі.
- Файли можуть бути неоднозначними. Частина інформації — це суб’єктивні листи, нотатки й навіть плітки. Протягом наступних місяців медіа й політики вибірково цитуватимуть те, що вигідно їхній лінії — як противники Трампа, так і його союзники.
За матеріалами nv.ua
