Податковий поворот 2026. Кому в Україні час вийти з тіні, а кому — переглянути бізнес-модель вже зараз

За десять місяців 2025 року український бізнес сплатив понад 1 трлн грн податків і зборів, що контролюються ДПС. Це на 23,5% більше, ніж за аналогічний період торік. Частка податків та ЄСВ у структурі ВВП зросла до 32% проти 27,6% у 2024-му.

Ці цифри прозвучали у великому інтерв’ю в.о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух. Але за сухими відсотками – набагато більше, ніж просто «успішний збір податків у складних умовах».

Податкова намагається перейти від ручного контролю до аналітичної та цифрової моделі, готується вимірювати Tax Gap, запускає автоматичне стягнення боргу й готує інфраструктуру для оподаткування фрилансу й платформ. Формально це виглядає як набір технічних реформ. По суті – як спроба стиснути тіньову економіку, не зламавши при цьому легальний бізнес.

Матеріал про те, як змінюється податковий ландшафт, чим для бізнесу обернеться Tax Gap, навіщо «діджиталізують» ПДВ і чому зарплати в конвертах перетворюються на один із найтоксичніших ризиків наступних років.

Податки воєнної економіки: хто тягне бюджет

Війна зламала структурні пропорції української економіки, але не вбила підприємницьку активність. Навпаки – кількість суб’єктів господарювання зростає.

Карнаух визнає: хвиля закриттів ФОПів на початку 2025 року була, але в межах «звичних коливань». Найбільший провал стався ще навесні 2022-го. Далі – адаптація. За підсумками дев’яти місяців 2025 року ФОПів, які відкрилися, на 17% більше, ніж тих, які закрилися.

Де формується левова частка податків

  • Переробна промисловість і торгівля – забезпечили третину всіх надходжень до зведеного бюджету за 10 місяців. Це «двигун» бюджету воєнного часу.
  • Видобувний сектор – навпаки, у стабільно негативній динаміці через російські атаки.

Специфіка тут проста:

  • рентна плата залежить від обсягів видобутку;
  • акциз на пальне – від обсягу реалізації.

Знищені потужності переробки означають не лише проблеми з пальним, а й втрати для бюджету. Наслідки ударів вересня–жовтня, за словами Карнаух, ще повністю не проявилися – вони ляжуть у показники наступних місяців.

У цих умовах логіка держави очевидна: якщо десь галузі об’єктивно «просідають», то простору для тіні й легковажного ставлення до податків в інших сегментах стає менше.

Що таке Tax Gap і чому це зміна парадигми

У центрі інтерв’ю – поняття, яке досі частіше звучало у звітах МВФ і Єврокомісії, ніж у українських медіа: Tax Gap.

Tax Gap: відчуття проти цифр

Tax Gap – це аналітичний інструмент, який показує різницю між:

  • сумою податків, яку платники мали б сплатити згідно із законодавством;
  • сумою, яка фактично сплачена вчасно.

Це дає можливість оцінити:

  • масштаб невідповідностей;
  • обсяг неплатежів;
  • рівень ухилення в окремих секторах та в економіці загалом.

Сьогодні в Україні є лише фрагменти такої аналітики – наприклад, дослідження Національного інституту стратегічних досліджень по окремих секторах. ДПС разом із Мінфіном і МВФ хоче звести це в єдину методику.

Карнаух не дає жорстких строків, але називає амбіцію: протягом 2026 року – суттєво просунутися вперед і мати зведений методологічний документ по Tax Gap.

Чому це важливо

Досі податковий контроль часто будувався за принципом:

  • «цей сектор традиційно проблемний»;
  • «у цьому регіоні всі в тіні»;
  • «цей вид діяльності – класична схема».

Tax Gap дає змогу змінити оптику:

  • Від інтуїції інспектора – до аналітичної картини секторів.
  • Від «відчуттів» – до розривів у конкретних податках (ПДВ, ПДФО, акциз, рента).
  • Від ручної вибірковості – до ризик-орієнтованих пріоритетів.

Для бізнесу це означає, що:

  • цілі галузі чи моделі можуть опинитися в фокусі, якщо за ними стабільно фіксуватиметься високий Tax Gap;
  • аргумент «ми всі так працюємо» перестає бути хоч якимось виправданням, коли з’являється цифра, яка показує масштаб ухилення.

Тіньова економіка по-українськи: три типи проблем

Карнаух описує тінь не лише як «злісний умисел». Вона виділяє три великі блоки, які формують розриви.

Надмірні адмінвимоги для дрібних

Перший блок – коли держава сама штовхає людей у тінь, створюючи надмірні бюрократичні перешкоди.

Приклад: самозайнята особа, яка заробляє на ремонті взуття, змушена заповнювати складні форми з купою розрахунків. Обсяг зусиль не співмірний із масштабом діяльності.

Тут Tax Gap має відповісти на питання:

  • де вимоги об’єктивно завеликі для дрібних платників;
  • що можна спростити, автоматизувати, оцифрувати, аби людині легше було працювати «в білу».

«Швидкі гроші» й нелегальне виробництво

Другий блок – свідомі економічні злочини:

  • нелегальне виробництво алкоголю й тютюну;
  • фабрики контрафакту;
  • групи осіб, які планомірно будують бізнес повз податки.

Тут мова вже не про «зайву форму», а про конкуренцію, яку вбивають ті, хто працює «в чорну». І тут фокус не лише ДПС, а й правоохоронних органів.

Зарплати в конвертах

Третій блок – зарплати в конвертах, які Карнаух прямо називає сферою, що «максимально відпрацьовується».

Класичний кейс:

  • у звітності компанія показує 10 000 грн зарплати;
  • на job-сайтах ця ж компанія виставляє вакансії з 40–50 тис. грн.

Це не просто «сіра зона» – це вже прямий маркер для перевірки. Під час обговорення нових підходів до ПДФО (включно з прогресивною шкалою) такі кейси будуть ідеальним полем для аналітичних систем ДПС.

ПДВ і 148 млрд відшкодування: нова нормальність із новими підозрами

Питання ПДВ традиційно одне з найконфліктніших між бізнесом і державою. В інтерв’ю Карнаух описує дві важливі зміни:

  1. Розблокування податкових накладних.
  2. Новий погляд на відшкодування ПДВ.

Блокування накладних: від тотальної проблеми до 0,2%

На початку 2025 року майже жодна зустріч ДПС із бізнесом не обходилася без скарг на масове блокування накладних. Ситуацію вдалося переламати за рахунок:

  • створення консультаційних центрів, де пояснюють, як правильно подавати документи й таблиці даних;
  • перегляду підходів до таблиць даних і пакету документів для розблокування;
  • змін критеріїв визначення «ризикових» платників і розширення автоматичної реєстрації накладних.

Результат, який озвучує Карнаух: частка заблокованих накладних скорочена до 0,2%.

Але ця цифра має і зворотний бік: у цих 0,2% податкова бачить передусім тих, хто «зробив вибір на користь тіньового бізнесу».

Відшкодування ПДВ: 148 млрд грн і новий контроль

За десять місяців 2025 року бізнесу відшкодували понад 148 млрд грн ПДВ, в середньому 15–17 млрд грн щомісяця. Скарги на затримки зараз поодинокі – держава, за словами Карнаух, «виконує свої зобов’язання».

Однак ДПС запускає новий вектор аналізу:

  • беруть усіх платників, які подають заявки на відшкодування понад 50 млн грн;
  • порівнюють обсяг відшкодування з обсягом податкових зобов’язань.

Якщо компанія стабільно відшкодовує більше, ніж платить до бюджету, це не автоматично «схема», але привід для детального розбору.

Логіка проста:

  • для чистого експортера така ситуація природна;
  • для бізнесу з розгалуженими ланцюжками і складною структурою – це може бути сигналом агресивної оптимізації.

Карнаух прямо каже: це новий напрямок, який ДПС тільки розгортає. Але вже очевидно, що «великим відшкодуванцям» ПДВ доведеться жити в умовах більш пильного й системного контролю.

Нацстратегія доходів: автоматизований контроль замість «ручної» податкової

Національна стратегія доходів – це документ, який визначає, що і як саме робитиме ДПС найближчими роками. Частину заходів уже запущено, частина – в роботі.

Є-Інкасо: автоматичне стягнення боргу

Один із найяскравіших прикладів – є-Інкасо, автоматичне стягнення податкового боргу з юросіб через електронні платіжні інструкції.

Раніше алгоритм виглядав так:

  • податковий борг обліковується за підприємством;
  • ДПС готує паперову інструкцію та надсилає її в банк;
  • далі – традиційна історія з «нема коштів», затримками, спорами.

Тепер:

  • все згенеровано автоматично;
  • сигнал іде через казначейство до банку;
  • якщо на рахунку є гроші – борг списують.

За перші два місяці роботи – понад 100 млн грн боргу з 2000+ підприємств стягнуто в автоматичному режимі.

Це показник того, яким буде майбутній контроль: менше переговорів, більше «натиснули кнопку – списали».

Платформи та фриланс: наступний фронт

Нацстратегія доходів передбачає ще один чутливий напрямок – автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи:

  • таксі;
  • доставка їжі;
  • онлайн-маркетплейси;
  • інші платформи, через які проходять масові виплати фізособам.

Законодавче рішення ще дискутується у парламенті, але ДПС уже заявляє: до адміністрування готові. Реєстрація платформи як податкового агента для служби – це не революція, а розширення стандартної рутинної практики.

Водночас Карнаух намагається розвіяти «лякалки» про тотальний контроль кожної покупки на OLX:

  • логіка реформи – не про разові продажі вживаної речі «за 100 грн»;
  • ціль – ті, хто системно заробляє через платформи, маскуючи бізнес під «приватного продавця» й мінімізуючи податки.

Реформа спрощеної системи: курс на 18%

Ще один елемент Стратегії – реформа спрощеної системи для юросіб із поступовим підвищенням ставок до 18% у 2025–2027 роках.

ДПС не бачить тут технічної катастрофи:

  • якщо частина гравців піде зі спрощенки на загальну систему чи змінить статус – це перетік всередині бази;
  • складніше там, де доводиться змінювати тип податку або вводити нові форми звітності.

Але для бізнесу це означає одне: моделі, побудовані на «дешевій» спрощенці для юросіб, доведеться переосмислити.

Цифровізація: від незручного кабінету до е-Аудиту та Track&Trace

Цифровізація у виконанні податкової – це не тільки електронні декларації.

Електронний кабінет: чесний діагноз і амбіція редизайну

Карнаух досить відверто оцінює Електронний кабінет платника:

  • інтерфейс незручний;
  • користувацький досвід сильно програє тим мобільним застосункам, до яких звикли українці.

Водночас модернізація кабінету – один із пріоритетів. Проблема – у ресурсах: потрібні гроші на повний редизайн і оновлення. Конкретного дедлайну немає, але ДПС проговорює це як стратегічне завдання.

«Дія» для майнових податків

До кінця року Карнаух обіцяє важливу новинку для фізичних осіб:

  • у застосунку «Дія» можна буде побачити, за яке майно нараховано податок;
  • перевірити коректність даних;
  • отримати податкове повідомлення;
  • сплатити податок в один клік, за аналогією зі штрафами за ПДР.

Це вигідно всім:

  • громадянин менше ризикує пропустити платіж;
  • державі легше підтягнути дисципліну сплати.

Е-Акциз, Track&Trace та е-Аудит

Паралельно ДПС працює над:

  • е-Акцизом – електронним інструментом контролю акцизних товарів;
  • системою Track and Trace для алкоголю й тютюну – електронним відстеженням шляху товару;
  • системою «е-Аудит», яка має стати основою автоматичної системи управління податковими ризиками.

У перспективі ця система:

  • збиратиме повні дані по платнику;
  • оцінюватиме їх за заздалегідь прописаною методологією та критеріями;
  • визначатиме, чи є підстави для додаткових запитань з боку держави.

По суті це перехід до моделі, де: «безризикові» платники отримують мінімум уваги, а ресурси податкової концентруються на тих, у кого ризиків багато і вони системні.

Яка податкова модель потрібна Україні: широка база, помірні ставки, менше пільг

Наприкінці інтерв’ю Карнаух формулює своє бачення оптимальної моделі для України.

Широка база + помірні/середні ставки

Для країни з:

  • великою територією;
  • значною кількістю економічно активних суб’єктів;
  • потребою у фінансуванні війни й відновлення,

найбільш прийнятною є модель, де:

  • базу оподаткування максимально розширюють;
  • ставки залишаються помірними або середніми, а не «задушливо високими» для обмеженого кола.

Це означає курс на:

  • менше винятків і «грязі» в системі;
  • більше платників, які реально щось сплачують.

Водночас Карнаух визнає: воєнний стан – не найкращий час для радикальних експериментів із законодавством. Але робота з Мінфіном над оптимальною моделлю триває.

Пільги під мікроскопом

Окремий блок – податкові пільги, особливо з ПДВ.

Позиція чітка:

  • пільг багато;
  • кожна пільга – це форма допомоги від держави;
  • якщо вона не приносить видимого економічного ефекту (робочі місця, інвестиції, експорт), її потрібно переглядати.

Реформа пільг – болюча, але неминуча частина великого зсуву до широкої бази й прозорих правил.

Що це означає для бізнесу: кілька сюжетів наперед

Інтерв’ю Лесі Карнаух – не просто огляд поточних реформ. Це своєрідна мапа ризиків на 2026–2027 роки.

Коротко – що ця мапа означає для різних типів бізнесу:

  • Малий сервіс і самозайняті
    Мають шанс отримати простішу, більш адекватну до масштабів модель, якщо держава справді прибере зайві бар’єри. Але аргумент «я маленький, до мене не дійдуть» стає щораз менш переконливим у світі Tax Gap і е-Аудиту.
  • Середній бізнес у торгівлі та переробці
    У зоні особливої уваги через вагу в бюджеті. Питання ПДВ, блокування накладних, зарплат і ФОП-схем тут виходять на перший план. Прозорі процеси й зрозуміла структура стають конкурентною перевагою.
  • Експортери й «великі відшкодуванці» ПДВ
    Для них 148 млрд відшкодування й новий аналіз дисбалансів – прямий сигнал готуватися до глибоких перевірок за новими алгоритмами. Доведеться формалізувати все, що раніше пояснювали «на словах».
  • Платформи, фриланс, гіг-економіка
    Цей сегмент стоїть на порозі перетворення з «сірої зони» на нормальний оподатковуваний сектор. Питання лише у темпі й деталях. Але вже зараз зрозуміло, що приховувати регулярні доходи через платформи стає дедалі складніше.
  • «Чорний» контрафакт і нелегальне виробництво
    З впровадженням Track&Trace, е-Акцизу й цифрової аналітики шансів залишатися невидимим стає дедалі менше. Це вже не стільки податковий ризик, скільки ризик кримінальної відповідальності.

Справедливість як новий запит і як «парасолька» для реформ

Є ще один, неформальний, але дуже важливий мотив, який проходить крізь інтерв’ю ниткою: справедливість.

Карнаух відверто говорить: війна посилила запит на справедливе ставлення з боку держави – і в суспільстві, і в бізнес-середовищі.

  • Ті, хто чесно платять, не хочуть конкурувати з тими, хто системно «сидить у конвертах» і схемах.
  • Ті, хто несуть ризики на фронті й в економіці, не готові сприймати «особливі умови» для окремих груп.

Саме під цей запит і підрахунок Tax Gap, і ризик-орієнтований підхід, і автоматичні інструменти типу є-Інкасо продаються як необхідні й неминучі.

Українська податкова система входить у фазу, коли цифрові інструменти й аналітика стають важливішими за погони інспектора.

Що робити бізнесу: короткий чекліст на 2025–2026 роки

  1. Інвентаризація ризиків
    • Прогнати свою модель через логіку: борги – ПДВ – зарплати – платформи – пільги.
    • Зрозуміти, де ви потрапляєте в зону автоматичних тригерів для системи ризик-менеджменту ДПС.
  2. Ревізія ПДВ
    • Якщо суми відшкодування значні, а тим більше більші за податкові зобов’язання – готувати обґрунтування на рівні аудиту/комплаєнсу.
    • Прописати й задокументувати політику ціноутворення та взаєморозрахунків у групі компаній.
  3. Зарплатна політика
    • Звести докупи: те, що показуєте в звітності, те, що публікуєте у вакансіях, і те, що реально платите.
    • Зменшити «сірий сегмент» до мінімуму, який ви готові захищати і юридично, і репутаційно.
  4. Платформи, фриланс, OLX-логіка
    • Якщо ваші доходи системні, а не разові — легалізувати їх у зрозумілий формат (ФОП, трудові відносини, договірні моделі).
    • Підготуватися до сценарію, де платформи стануть податковими агентами.
  5. Робота з ДПС в «мирний» спосіб
    • Використовувати офіси податкових консультантів як механізм превенції, а не реагування після штрафів.
    • Вести діалог там, де є нерозуміння – і фіксувати його письмово.
  6. Готуватися до 18% для юросіб-спрощенців
    • Прогнати фінмодель при ставці 18%: чи виживає бізнес?
    • Якщо ні – думати про зміну структури, продуктової лінійки, ринків.

Tax Gap, е-Аудит, автоматичне стягнення боргу, контроль платформ і реформа спрощеної системи – це не короткочасні кампанії, а контур нової податкової реальності на горизонті кількох років.

Для когось це означатиме кінець епохи «конвертів» і «схем», які здавалися безсмертними. Для когось – можливість закріпити свою позицію чесного гравця в системі, де нарешті починають цінувати прозорість не лише на словах.

Запитання, яке доведеться поставити собі кожному власнику й фіндиректору: чи виживає наш бізнес у моделі, де держава реально бачить наші потоки, а Tax Gap перестає бути абстракцією і перетворюється на інструмент дії?

За матеріалами biz.liga.net

Вверх