За десять місяців 2025 року український бізнес сплатив понад 1 трлн грн податків і зборів, що контролюються ДПС. Це на 23,5% більше, ніж за аналогічний період торік. Частка податків та ЄСВ у структурі ВВП зросла до 32% проти 27,6% у 2024-му.
Ці цифри прозвучали у великому інтерв’ю в.о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух. Але за сухими відсотками – набагато більше, ніж просто «успішний збір податків у складних умовах».
Податкова намагається перейти від ручного контролю до аналітичної та цифрової моделі, готується вимірювати Tax Gap, запускає автоматичне стягнення боргу й готує інфраструктуру для оподаткування фрилансу й платформ. Формально це виглядає як набір технічних реформ. По суті – як спроба стиснути тіньову економіку, не зламавши при цьому легальний бізнес.
Матеріал про те, як змінюється податковий ландшафт, чим для бізнесу обернеться Tax Gap, навіщо «діджиталізують» ПДВ і чому зарплати в конвертах перетворюються на один із найтоксичніших ризиків наступних років.
Податки воєнної економіки: хто тягне бюджет
Війна зламала структурні пропорції української економіки, але не вбила підприємницьку активність. Навпаки – кількість суб’єктів господарювання зростає.
Карнаух визнає: хвиля закриттів ФОПів на початку 2025 року була, але в межах «звичних коливань». Найбільший провал стався ще навесні 2022-го. Далі – адаптація. За підсумками дев’яти місяців 2025 року ФОПів, які відкрилися, на 17% більше, ніж тих, які закрилися.
Де формується левова частка податків
- Переробна промисловість і торгівля – забезпечили третину всіх надходжень до зведеного бюджету за 10 місяців. Це «двигун» бюджету воєнного часу.
- Видобувний сектор – навпаки, у стабільно негативній динаміці через російські атаки.
Специфіка тут проста:
- рентна плата залежить від обсягів видобутку;
- акциз на пальне – від обсягу реалізації.
Знищені потужності переробки означають не лише проблеми з пальним, а й втрати для бюджету. Наслідки ударів вересня–жовтня, за словами Карнаух, ще повністю не проявилися – вони ляжуть у показники наступних місяців.
У цих умовах логіка держави очевидна: якщо десь галузі об’єктивно «просідають», то простору для тіні й легковажного ставлення до податків в інших сегментах стає менше.
Що таке Tax Gap і чому це зміна парадигми
У центрі інтерв’ю – поняття, яке досі частіше звучало у звітах МВФ і Єврокомісії, ніж у українських медіа: Tax Gap.
Tax Gap: відчуття проти цифр
Tax Gap – це аналітичний інструмент, який показує різницю між:
- сумою податків, яку платники мали б сплатити згідно із законодавством;
- сумою, яка фактично сплачена вчасно.
Це дає можливість оцінити:
- масштаб невідповідностей;
- обсяг неплатежів;
- рівень ухилення в окремих секторах та в економіці загалом.
Сьогодні в Україні є лише фрагменти такої аналітики – наприклад, дослідження Національного інституту стратегічних досліджень по окремих секторах. ДПС разом із Мінфіном і МВФ хоче звести це в єдину методику.
Карнаух не дає жорстких строків, але називає амбіцію: протягом 2026 року – суттєво просунутися вперед і мати зведений методологічний документ по Tax Gap.
Чому це важливо
Досі податковий контроль часто будувався за принципом:
- «цей сектор традиційно проблемний»;
- «у цьому регіоні всі в тіні»;
- «цей вид діяльності – класична схема».
Tax Gap дає змогу змінити оптику:
- Від інтуїції інспектора – до аналітичної картини секторів.
- Від «відчуттів» – до розривів у конкретних податках (ПДВ, ПДФО, акциз, рента).
- Від ручної вибірковості – до ризик-орієнтованих пріоритетів.
Для бізнесу це означає, що:
- цілі галузі чи моделі можуть опинитися в фокусі, якщо за ними стабільно фіксуватиметься високий Tax Gap;
- аргумент «ми всі так працюємо» перестає бути хоч якимось виправданням, коли з’являється цифра, яка показує масштаб ухилення.
Тіньова економіка по-українськи: три типи проблем
Карнаух описує тінь не лише як «злісний умисел». Вона виділяє три великі блоки, які формують розриви.
Надмірні адмінвимоги для дрібних
Перший блок – коли держава сама штовхає людей у тінь, створюючи надмірні бюрократичні перешкоди.
Приклад: самозайнята особа, яка заробляє на ремонті взуття, змушена заповнювати складні форми з купою розрахунків. Обсяг зусиль не співмірний із масштабом діяльності.
Тут Tax Gap має відповісти на питання:
- де вимоги об’єктивно завеликі для дрібних платників;
- що можна спростити, автоматизувати, оцифрувати, аби людині легше було працювати «в білу».
«Швидкі гроші» й нелегальне виробництво
Другий блок – свідомі економічні злочини:
- нелегальне виробництво алкоголю й тютюну;
- фабрики контрафакту;
- групи осіб, які планомірно будують бізнес повз податки.
Тут мова вже не про «зайву форму», а про конкуренцію, яку вбивають ті, хто працює «в чорну». І тут фокус не лише ДПС, а й правоохоронних органів.
Зарплати в конвертах
Третій блок – зарплати в конвертах, які Карнаух прямо називає сферою, що «максимально відпрацьовується».
Класичний кейс:
- у звітності компанія показує 10 000 грн зарплати;
- на job-сайтах ця ж компанія виставляє вакансії з 40–50 тис. грн.
Це не просто «сіра зона» – це вже прямий маркер для перевірки. Під час обговорення нових підходів до ПДФО (включно з прогресивною шкалою) такі кейси будуть ідеальним полем для аналітичних систем ДПС.
ПДВ і 148 млрд відшкодування: нова нормальність із новими підозрами
Питання ПДВ традиційно одне з найконфліктніших між бізнесом і державою. В інтерв’ю Карнаух описує дві важливі зміни:
- Розблокування податкових накладних.
- Новий погляд на відшкодування ПДВ.
Блокування накладних: від тотальної проблеми до 0,2%
На початку 2025 року майже жодна зустріч ДПС із бізнесом не обходилася без скарг на масове блокування накладних. Ситуацію вдалося переламати за рахунок:
- створення консультаційних центрів, де пояснюють, як правильно подавати документи й таблиці даних;
- перегляду підходів до таблиць даних і пакету документів для розблокування;
- змін критеріїв визначення «ризикових» платників і розширення автоматичної реєстрації накладних.
Результат, який озвучує Карнаух: частка заблокованих накладних скорочена до 0,2%.
Але ця цифра має і зворотний бік: у цих 0,2% податкова бачить передусім тих, хто «зробив вибір на користь тіньового бізнесу».
Відшкодування ПДВ: 148 млрд грн і новий контроль
За десять місяців 2025 року бізнесу відшкодували понад 148 млрд грн ПДВ, в середньому 15–17 млрд грн щомісяця. Скарги на затримки зараз поодинокі – держава, за словами Карнаух, «виконує свої зобов’язання».
Однак ДПС запускає новий вектор аналізу:
- беруть усіх платників, які подають заявки на відшкодування понад 50 млн грн;
- порівнюють обсяг відшкодування з обсягом податкових зобов’язань.
Якщо компанія стабільно відшкодовує більше, ніж платить до бюджету, це не автоматично «схема», але привід для детального розбору.
Логіка проста:
- для чистого експортера така ситуація природна;
- для бізнесу з розгалуженими ланцюжками і складною структурою – це може бути сигналом агресивної оптимізації.
Карнаух прямо каже: це новий напрямок, який ДПС тільки розгортає. Але вже очевидно, що «великим відшкодуванцям» ПДВ доведеться жити в умовах більш пильного й системного контролю.
Нацстратегія доходів: автоматизований контроль замість «ручної» податкової
Національна стратегія доходів – це документ, який визначає, що і як саме робитиме ДПС найближчими роками. Частину заходів уже запущено, частина – в роботі.
Є-Інкасо: автоматичне стягнення боргу
Один із найяскравіших прикладів – є-Інкасо, автоматичне стягнення податкового боргу з юросіб через електронні платіжні інструкції.
Раніше алгоритм виглядав так:
- податковий борг обліковується за підприємством;
- ДПС готує паперову інструкцію та надсилає її в банк;
- далі – традиційна історія з «нема коштів», затримками, спорами.
Тепер:
- все згенеровано автоматично;
- сигнал іде через казначейство до банку;
- якщо на рахунку є гроші – борг списують.
За перші два місяці роботи – понад 100 млн грн боргу з 2000+ підприємств стягнуто в автоматичному режимі.
Це показник того, яким буде майбутній контроль: менше переговорів, більше «натиснули кнопку – списали».
Платформи та фриланс: наступний фронт
Нацстратегія доходів передбачає ще один чутливий напрямок – автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи:
- таксі;
- доставка їжі;
- онлайн-маркетплейси;
- інші платформи, через які проходять масові виплати фізособам.
Законодавче рішення ще дискутується у парламенті, але ДПС уже заявляє: до адміністрування готові. Реєстрація платформи як податкового агента для служби – це не революція, а розширення стандартної рутинної практики.
Водночас Карнаух намагається розвіяти «лякалки» про тотальний контроль кожної покупки на OLX:
- логіка реформи – не про разові продажі вживаної речі «за 100 грн»;
- ціль – ті, хто системно заробляє через платформи, маскуючи бізнес під «приватного продавця» й мінімізуючи податки.
Реформа спрощеної системи: курс на 18%
Ще один елемент Стратегії – реформа спрощеної системи для юросіб із поступовим підвищенням ставок до 18% у 2025–2027 роках.
ДПС не бачить тут технічної катастрофи:
- якщо частина гравців піде зі спрощенки на загальну систему чи змінить статус – це перетік всередині бази;
- складніше там, де доводиться змінювати тип податку або вводити нові форми звітності.
Але для бізнесу це означає одне: моделі, побудовані на «дешевій» спрощенці для юросіб, доведеться переосмислити.
Цифровізація: від незручного кабінету до е-Аудиту та Track&Trace
Цифровізація у виконанні податкової – це не тільки електронні декларації.
Електронний кабінет: чесний діагноз і амбіція редизайну
Карнаух досить відверто оцінює Електронний кабінет платника:
- інтерфейс незручний;
- користувацький досвід сильно програє тим мобільним застосункам, до яких звикли українці.
Водночас модернізація кабінету – один із пріоритетів. Проблема – у ресурсах: потрібні гроші на повний редизайн і оновлення. Конкретного дедлайну немає, але ДПС проговорює це як стратегічне завдання.
«Дія» для майнових податків
До кінця року Карнаух обіцяє важливу новинку для фізичних осіб:
- у застосунку «Дія» можна буде побачити, за яке майно нараховано податок;
- перевірити коректність даних;
- отримати податкове повідомлення;
- сплатити податок в один клік, за аналогією зі штрафами за ПДР.
Це вигідно всім:
- громадянин менше ризикує пропустити платіж;
- державі легше підтягнути дисципліну сплати.
Е-Акциз, Track&Trace та е-Аудит
Паралельно ДПС працює над:
- е-Акцизом – електронним інструментом контролю акцизних товарів;
- системою Track and Trace для алкоголю й тютюну – електронним відстеженням шляху товару;
- системою «е-Аудит», яка має стати основою автоматичної системи управління податковими ризиками.
У перспективі ця система:
- збиратиме повні дані по платнику;
- оцінюватиме їх за заздалегідь прописаною методологією та критеріями;
- визначатиме, чи є підстави для додаткових запитань з боку держави.
По суті це перехід до моделі, де: «безризикові» платники отримують мінімум уваги, а ресурси податкової концентруються на тих, у кого ризиків багато і вони системні.
Яка податкова модель потрібна Україні: широка база, помірні ставки, менше пільг
Наприкінці інтерв’ю Карнаух формулює своє бачення оптимальної моделі для України.
Широка база + помірні/середні ставки
Для країни з:
- великою територією;
- значною кількістю економічно активних суб’єктів;
- потребою у фінансуванні війни й відновлення,
найбільш прийнятною є модель, де:
- базу оподаткування максимально розширюють;
- ставки залишаються помірними або середніми, а не «задушливо високими» для обмеженого кола.
Це означає курс на:
- менше винятків і «грязі» в системі;
- більше платників, які реально щось сплачують.
Водночас Карнаух визнає: воєнний стан – не найкращий час для радикальних експериментів із законодавством. Але робота з Мінфіном над оптимальною моделлю триває.
Пільги під мікроскопом
Окремий блок – податкові пільги, особливо з ПДВ.
Позиція чітка:
- пільг багато;
- кожна пільга – це форма допомоги від держави;
- якщо вона не приносить видимого економічного ефекту (робочі місця, інвестиції, експорт), її потрібно переглядати.
Реформа пільг – болюча, але неминуча частина великого зсуву до широкої бази й прозорих правил.
Що це означає для бізнесу: кілька сюжетів наперед
Інтерв’ю Лесі Карнаух – не просто огляд поточних реформ. Це своєрідна мапа ризиків на 2026–2027 роки.
Коротко – що ця мапа означає для різних типів бізнесу:
- Малий сервіс і самозайняті
Мають шанс отримати простішу, більш адекватну до масштабів модель, якщо держава справді прибере зайві бар’єри. Але аргумент «я маленький, до мене не дійдуть» стає щораз менш переконливим у світі Tax Gap і е-Аудиту. - Середній бізнес у торгівлі та переробці
У зоні особливої уваги через вагу в бюджеті. Питання ПДВ, блокування накладних, зарплат і ФОП-схем тут виходять на перший план. Прозорі процеси й зрозуміла структура стають конкурентною перевагою. - Експортери й «великі відшкодуванці» ПДВ
Для них 148 млрд відшкодування й новий аналіз дисбалансів – прямий сигнал готуватися до глибоких перевірок за новими алгоритмами. Доведеться формалізувати все, що раніше пояснювали «на словах». - Платформи, фриланс, гіг-економіка
Цей сегмент стоїть на порозі перетворення з «сірої зони» на нормальний оподатковуваний сектор. Питання лише у темпі й деталях. Але вже зараз зрозуміло, що приховувати регулярні доходи через платформи стає дедалі складніше. - «Чорний» контрафакт і нелегальне виробництво
З впровадженням Track&Trace, е-Акцизу й цифрової аналітики шансів залишатися невидимим стає дедалі менше. Це вже не стільки податковий ризик, скільки ризик кримінальної відповідальності.
Справедливість як новий запит і як «парасолька» для реформ
Є ще один, неформальний, але дуже важливий мотив, який проходить крізь інтерв’ю ниткою: справедливість.
Карнаух відверто говорить: війна посилила запит на справедливе ставлення з боку держави – і в суспільстві, і в бізнес-середовищі.
- Ті, хто чесно платять, не хочуть конкурувати з тими, хто системно «сидить у конвертах» і схемах.
- Ті, хто несуть ризики на фронті й в економіці, не готові сприймати «особливі умови» для окремих груп.
Саме під цей запит і підрахунок Tax Gap, і ризик-орієнтований підхід, і автоматичні інструменти типу є-Інкасо продаються як необхідні й неминучі.
Українська податкова система входить у фазу, коли цифрові інструменти й аналітика стають важливішими за погони інспектора.
Що робити бізнесу: короткий чекліст на 2025–2026 роки
- Інвентаризація ризиків
- Прогнати свою модель через логіку: борги – ПДВ – зарплати – платформи – пільги.
- Зрозуміти, де ви потрапляєте в зону автоматичних тригерів для системи ризик-менеджменту ДПС.
- Ревізія ПДВ
- Якщо суми відшкодування значні, а тим більше більші за податкові зобов’язання – готувати обґрунтування на рівні аудиту/комплаєнсу.
- Прописати й задокументувати політику ціноутворення та взаєморозрахунків у групі компаній.
- Зарплатна політика
- Звести докупи: те, що показуєте в звітності, те, що публікуєте у вакансіях, і те, що реально платите.
- Зменшити «сірий сегмент» до мінімуму, який ви готові захищати і юридично, і репутаційно.
- Платформи, фриланс, OLX-логіка
- Якщо ваші доходи системні, а не разові — легалізувати їх у зрозумілий формат (ФОП, трудові відносини, договірні моделі).
- Підготуватися до сценарію, де платформи стануть податковими агентами.
- Робота з ДПС в «мирний» спосіб
- Використовувати офіси податкових консультантів як механізм превенції, а не реагування після штрафів.
- Вести діалог там, де є нерозуміння – і фіксувати його письмово.
- Готуватися до 18% для юросіб-спрощенців
- Прогнати фінмодель при ставці 18%: чи виживає бізнес?
- Якщо ні – думати про зміну структури, продуктової лінійки, ринків.
Tax Gap, е-Аудит, автоматичне стягнення боргу, контроль платформ і реформа спрощеної системи – це не короткочасні кампанії, а контур нової податкової реальності на горизонті кількох років.
Для когось це означатиме кінець епохи «конвертів» і «схем», які здавалися безсмертними. Для когось – можливість закріпити свою позицію чесного гравця в системі, де нарешті починають цінувати прозорість не лише на словах.
Запитання, яке доведеться поставити собі кожному власнику й фіндиректору: чи виживає наш бізнес у моделі, де держава реально бачить наші потоки, а Tax Gap перестає бути абстракцією і перетворюється на інструмент дії?
За матеріалами biz.liga.net
