Паризький брифінг Володимира Зеленського та Емманюеля Макрона зафіксував нову фазу навколо «плану Трампа»: оновлений документ після Женеви та Майамі, завершена рамка безпекових гарантій від «коаліції рішучих» та публічне підтвердження того, що лише Україна має право говорити про свої території. Але головні битви — і на фронті, і за кулісами переговорів — ще попереду.
Що конкретно сказали Зеленський і Макрон в Парижі
Зеленський у Парижі підсумував одразу кілька паралельних треків: Женеву, Майамі й зустрічі з європейцями. Головні сигнали:
- Мирний план «виглядає краще», але залишається дуже чутливим. Зеленський визнав, що територіальний блок — «найскладніший», фінанси й відбудова неможливі без європейців, а по гарантіях безпеки потрібна предметна позиція США та ЄС.
- Територіальне питання з американцями обговорювали 6,5 години «по окремих пунктах» — це непряме підтвердження того, що йдеться не про символічний жест, а про дуже конкретні карти, лінії та формулювання.
- Переговори з США тривають: Вашингтон уже поділився баченням із Києвом і тепер хоче проговорити його з Москвою. Після повернення делегації президент чекає «покроковий» звіт, щоб визначити подальшу позицію України.
На цьому тлі Макрон публічно закріпив три принципи:
- Лише Україна може вести переговори про території, бо це її міжнародно визнана суверенна територія.
- Безпекові гарантії неможливо обговорювати без України – за столом мають сидіти Київ, США та європейські союзники з «коаліції рішучих».
- США – посередник, але не єдиний автор плану: для повноцінної угоди потрібні Україна, Росія й Європа за одним столом.
Таким чином, Париж став майданчиком, де ЄС фактично заявив: «план Трампа» – це не диктат, а предмет торгу, і Європа в цьому торзі буде присутня.
Як еволюціонував мирний план: від Женеви до Майамі
Сьогоднішній паризький брифінг – лише вершина айсберга.
- 23 листопада в Женеві США та Україна ухвалили спільну заяву: сторони підготували «оновлений і вдосконалений» рамковий документ щодо миру, переговори описали як конструктивні й сфокусовані.
- Паралельно європейська «трійка» (Британія, Франція, Німеччина) розробила контрпропозицію до первісного 28-пунктового плану США, проходячи по ньому «рядок за рядком» і виписуючи зміни: від заперечення «замороження» конфлікту до захисту перспективи членства України в ЄС і НАТО.
- Майамі (30 листопада) стало майданчиком, де команда Зеленського на чолі з Умеровим вела багатогодинні переговори з американськими емісарами на чолі зі Стівом Віткоффом. За даними Kyiv Post, саме там обговорювали найбільш токсичні для Києва положення початкового варіанта – територіальні поступки та надмірне посилення ролі Москви.
Після цих раундів план, за оцінкою самого Зеленського, «виглядає краще», але залишається низка «жорстких питань», які потребують доопрацювання.
«Коаліція рішучих» і гарантії безпеки: що саме завершили
Ключове нове слово з вуст Макрона – завершення роботи над рамкою гарантій безпеки для України.
Що про цю «коаліцію рішучих» відомо з відкритих джерел:
- Це група союзників України, які погодились працювати над довгостроковими, «робастними» (надійні, стійкі та ефективні механізми та засоби, які забезпечують захист життєво важливих інтересів від загроз) гарантіями безпеки в контексті мирних переговорів – включно з військовою допомогою й стримуванням РФ після угоди.
- За даними The Kyiv Independent, серед можливих елементів – довготривалі контракти на постачання озброєнь, спільні навчання, посилена ППО та навіть потенційне розгортання військ союзників на українській території після війни як елемент стримування.
- Макрон підкреслює: ці гарантії важливі не лише для України, а й для безпеки самих європейців та громадян Франції, фактично вписуючи питання України в контекст оборони ЄС.
Тепер, за словами президента Франції, наступний крок – контакти з американською стороною, щоб узгодити роль США в цій архітектурі гарантій.
Іншими словами, Європа каже: «ми свою частину роботи зробили, тепер – слово за Вашингтоном».
Територіальний блок: публічні «червоні лінії» України
На тлі ходів США та ЄС Києву критично важливо зафіксувати публічні червоні лінії – і це чітко прозвучало в Парижі.
- На брифінгу Зеленський наголосив: пріоритети – збереження суверенітету й територіальної цілісності та реальні гарантії безпеки, при цьому Росія не може отримати «нагороду за агресію».
- Макрон доповнює цю позицію фразою, яка буде ще довго цитуватися: «Україна – єдина, хто може говорити про території, це її території, визнані міжнародним правом».
У медіа неодноразово з’являлися витоки про ранні версії «плану Трампа», де йшлося про фактичне визнання контролю РФ над Кримом і частиною Донбасу та інші поступки Москві. Після спротиву з боку Києва та європейців ці формулювання були пом’якшені, але тема територій залишається вузловою.
Тому 6,5 години обговорення «по пунктах» – це не технічна деталь, а сигнал: Україна намагається максимально жорстко «забетонувати» рамку, в якій не буде легалізації російських захоплень.
Фактор внутрішньої політики: голова ОП і довіра до Києва
Паризький брифінг прозвучав на тлі турбулентності всередині української влади:
- Після гучного корупційного скандалу та обшуків Андрія Єрмака він покинув посаду голови Офісу президента, хоча довгий час був головним переговорником із США й ключовим архітектором курсу Банкової.
- Зеленський у Парижі фактично підтвердив, що ще не визначився з новим главою ОП, і оголосив про додаткові консультації після повернення в Україну. Вибір буде залежати від «менеджменту» й дипломатичного фокусу – прозорий натяк, що новий керівник має бути інтегрований у переговорний трек.
Цей кадровий вимір важливий ще й тому, що партнери уважно стежать за спроможністю Києва боротися з корупцією. Макрон нагадав: те, що в Україні відбуваються гучні розслідування та звільнення, – ознака працюючих інститутів, тоді як у Росії подібних кейсів не існує за визначенням.
Інакше кажучи, внутрішня «гігієна» влади стала частиною переговорного пакету: довіра до майбутніх гарантій і грошей напряму прив’язана до якості управління всередині України.
Що далі: Москва, Лондон, Ірландія й довга гра
Паризький день – це проміжний вузол у щільному календарі:
- Спецпосланець Стів Віткофф має їхати до Москви, щоб презентувати оновлений план Путіну та продовжити переговори вже з російською стороною.
- Паралельно «коаліція рішучих» готується до подальших зустрічей у Європі, зокрема в Лондоні, де мають деталізувати безпековий пакет для України та роль європейських військових і фінансових інструментів.
- Зеленський готується до візиту в Ірландію, де, за даними медіа, крім економічного форуму, він продовжить «тур за підтримкою миру» – пояснюючи європейським столицям українське бачення прийнятної угоди.
Публічно Зеленський формулює завдання просто: «Війна має закінчитися якомога швидше, але мир має бути по-справжньому надійним».
У перекладі політичною мовою це означає: Київ готовий до інтенсивної дипломатії, але не готовий підписувати папір, який легалізує російські захоплення й залишить Україну без реальних гарантій.
Паризький брифінг Зеленського та Макрона зафіксував три ключові зрушення:
- Мирний план більше не виглядає як «диктат Вашингтона» – навколо нього вибудовується складна трикутна конструкція США–Європа–Україна.
- «Коаліція рішучих» виходить на фінальну пряму з рамкою гарантій безпеки, і тепер м’яч – на полі США, які мають визначити свою роль.
- Публічні червоні лінії України – територія, суверенітет, реальні гарантії – озвучено максимально голосно, а Макрон додав до них європейську «парасольку» легітимності.
Чи перетвориться цей набір рамок і заяв на реальну угоду – залежатиме від того, як далеко готові зайти Вашингтон і Москва, і наскільки послідовно Україна зможе відстояти свої червоні лінії, спираючись на Європу.
За матеріалами forbes.ua
