11 грудня, після повернення із європейського турне – президент Зеленський вирішив зібрати українських і міжнародних журналістів на Банковій, аби після спілкування голосовими у WhatsApp розповісти їм тепер наживо, куди рухаються перемовини з партнерами та чого чекати від “мирного плану”.
Користуючись нагодою, журналісти поцікавились у президента і щодо низки внутрішньополітичних питань.
Більше про це – в огляді нижче.
Президент Володимир Зеленський окреслив рамки можливого миру з Росією, роль США та ЄС у переговорах і фінансові потреби України на 2026 рік. Ключові теми – мирний план США, територіальні умови, контроль над Запорізькою АЕС, фінансування армії та вибори під час війни.
Вибори під час війни
Зеленський визнав, що відсутність виборів уже використовують проти України. Він заявив, що дав доручення депутатам підготувати зміни до законодавства, які дозволять проводити вибори під час воєнного стану, якщо партнери допоможуть забезпечити безпеку й організацію процесу. Ключові умови – легітимність, безпечна логістика для виборців і зрозуміла нормативна база.
Чому не призначають голову ОП
Ось уже майже як два тижні Офіс президента лишається “обезголовленим”. Тож питання, коли чекати нового керівника ОП стало одним із перших, яке журналісти підняли під час розмови із президентом 11 грудня. Володимир Зеленський відповів, що здивований такою увагою суспільства до цього призначення та наголосив, що для нього це “не пріоритетне питання”. Він пояснив, що зосереджений на розробці мирної угоди та роботі з міжнародними партнерами, тож не планує призначати нового очільника Офісу президента найближчим часом. Зеленський підтвердив, що провів кілька консультацій із можливими кандидатами на цю посаду, але додав, що остаточного рішення щодо них наразі не має, бо заважають “деякі організаційні деталі”.
“Якщо я, наприклад, заберу зараз когось ще з чинних урядовців – вони фахові люди, і можуть підійти на посаду керівника Офісу, – я боюсь, що на їх місце будуть тижнями шукати кандидатури так само, як на міністерство енергетики та міністерство юстиції. Я не хочу зруйнувати Кабінет міністрів”, – пояснив Зеленський.
Раніше він підтверджував, що на посаду нового голови ОП можуть претендувати:
- чинний віцепрем’єр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров,
- експрем’єр, а нині міністр оборони Денис Шмигаль,
- колишній постпред України в ООН, а нині заступник міністра МЗС Сергій Кислиця,
- заступник голови ОП Павло Паліса,
- очільник ГУР Кирило Буданов.
Утім, за словами самого Зеленського, останні три, навряд чи, будуть призначені на це місце.
Мирний план США: 28 пунктів стали 20
Україна передала свою реакцію на оновлений американський план, який Вашингтон обговорював із Росією за участі європейських партнерів. Початковий документ із 28 пунктів скоротили до 20; це базова рамка, до якої ще готуються додаткові угоди – окремо щодо повоєнної економіки, відновлення та безпекових гарантій. Економічним блоком з українського боку займаються прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, міністр економіки Соболев, віцепрем’єр Качка та команда, що працювала над угодою про надра.
У відповідь на питання, чи висувала американська сторона будь-які дедлайни щодо остаточної фіналізації вищезгаданого плану, Зеленський зазначив, що “якихось конкретних ультимативних рамок дат не було”. Водночас він додав, що, за його відчуттями, США все ж хотіли б до Різдва “мати повне розуміння, де ми з цією угодою”.
Території: Донбас, демілітаризована зона та роль виборців
Найбільш конфліктний блок – територіальний.
- Росія вимагає весь Донбас – для України це неприйнятно.
- США пробують шукати проміжні конструкції: «вільна економічна зона», «демілітаризована зона» та інші «гібридні» формати.
- Позиція Києва: справедливо «зафіксуватися» на чинній лінії фронту.
Один із варіантів, про які говорили американці, – вихід українських військ із частини Донеччини, при цьому російські – «формально» туди не заходять. Незрозуміло, хто контролює територію й що стримуватиме РФ від подальшого просування чи «повернення» під виглядом цивільних. Зеленський наголосив: будь-які територіальні рішення мають ухвалюватися українським народом – через вибори або референдум, і все впирається у можливості ЗСУ тримати оборону.
Запорізька АЕС і «сіра зона» на півдні
У проєктах угод ідеться про:
- вихід російських військ із частин Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей;
- фіксацію сторін на нинішніх рубежах у Херсонській та Запорізькій областях.
Окремий вузол – Запорізька АЕС.
- Росія хоче залишити станцію під своїм контролем.
- Україна заявила: у такому разі станція не працюватиме.
- США пропонують формат спільного управління/консорціуму.
Київ готовий обговорювати варіанти, за яких:
- російські війська відходять на безпечну відстань;
- Україна отримує доступ до станції;
- визначається модель міжнародного управління (консорціум, регулятор, нагляд), що ще є предметом торгу.
Припинення вогню та гарантії безпеки
За американським баченням, повноцінний режим припинення вогню можливий лише після підписання рамкової угоди. Українські й американські фахові групи спільно вибудовують систему гарантій, яка має унеможливити «третю агресію» РФ – не лише в паперах, а через реальні інструменти стримування.
Паралельно готуються:
- окрема економічна угода між Україною та США щодо відбудови;
- пакет гарантій безпеки.
Все це, за задумом, має підписуватися одночасно. Україна наполягає: заморожені російські активи мають стати джерелом компенсацій – під час війни як ресурс для армії, після її завершення – для відновлення.
$15–16 млрд на зброю та $45–50 млрд підтримки
Україна розраховує отримати в межах програми PURL від США та союзників $15–16 млрд на закупівлю американської зброї у 2026 році. Паралельно Київ бореться за загальний пакет міжнародної підтримки на $45–50 млрд, але ці кошти не закладені під підвищення зарплат військовим.
За словами Зеленського, будь-яке масове збільшення виплат потребує додаткового дефіциту бюджету, закрити який буде складно. Поки що пріоритет – підвищені виплати для бійців безпосередньо на передовій.
Армія: 800 000 військових зафіксовано в документах
Початково партнери хотіли обмежити чисельність українських сил безпеки до 40 000–50 000 осіб. Тепер у проєктах закріплено актуальну чисельність – 800 000 військовослужбовців, узгоджену з Генштабом. Це критично для довгострокової оборони й переговорної позиції України.
PURL і дані розвідки
Зеленський підтвердив, що Україна рухається в рамках PURL – програми США та НАТО, яка дозволяє партнерам купувати для ЗСУ американське озброєння. Київ очікує на великі пакети підтримки, а також отримує розвіддані від США, але результати останніх переговорів він охарактеризував як «поки невідомі».
Російська мова, УПЦ МП та європейські стандарти
За словами президента, усі формулювання в проєкті рамкової угоди щодо гуманітарних і чутливих питань – російської мови, УПЦ МП тощо – привʼязані до норм міжнародного й європейського права з урахуванням курсу України на членство в ЄС.
Обмін полоненими та кадрові ротації
Росія почала гальмувати обмін полоненими, вимагаючи ширших політичних домовленостей. Після зустрічі Рустема Умєрова сторони попередньо погодили план великого обміну до Нового року, але наразі саме Москва блокує процес.
Щодо голів ОВА Зеленський повідомив, що йому готують список посадовців, до яких є питання, та потенційних їхніх наступників, особливо у прифронтових регіонах. Кандидатури обговорюють прем’єр-міністерка, віцепрем’єр з відновлення, Офіс президента та СБУ; по військових адміністраціях – у тісній координації з Генштабом.
За матеріалами forbes.ua
