12 грудня президент Володимир Зеленський опублікував коротке відео з Куп’янська (на тлі в’їзної стели), привітав військових і прив’язав успіхи на фронті до «сильніших позицій у дипломатії». Паралельно 2-й корпус НГУ «Хартія» та OSINT-проєкт DeepState заявили: українські сили відрізали російські підрозділи, заблокували їх у межах міста і ведуть зачистку, тоді як Москва оточення не визнає й тримає власну версію контролю над Куп’янськом.
Зеленський у Куп’янську: «фронт → дипломатія»
Візит президента в прифронтове місто подали як демонстрацію того, що російські заяви про «взяття» Куп’янська не відповідають реальності, а українська армія здатна проводити контрдії навіть у складних умовах. У Reuters підкреслено: Зеленський прямо пов’язав військові результати з переговорною позицією на тлі активізації дипломатичних контактів.
«Хартія»: наземний доступ перекритий, у місті — заблокована група РФ
Командування «Хартії» заявило, що після загострення у вересні було створене пошуково-ударне угруповання (ПУУ) «Хартія», яке провело операцію зі «стабілізації» та прориву до річки Оскіл із перекриттям маршрутів постачання ворога до Куп’янська. У підсумку, за версією «Хартії», у місті оточено понад 200 окупантів; наземний доступ ворога повністю перекритий, бої в центрі тривають.
Окремо корпус називає втрати противника за період 22 вересня — 12 грудня (понад 1000 загиблих, сотні поранених, полонені) як результат роботи ПУУ, але це заяви сторони й не є незалежно верифікованими.
DeepState: «зачищено північно-західну околицю, є анклави в центрі»
DeepState повідомив, що операція починалась зі створення рубежу блокування та відрізання гарнізону; далі — заняття/контроль низки населених пунктів і кварталів, після чого зачистка північно-західної частини Куп’янська. Аналітики підкреслюють: ворог має «анклави» в центральній частині, де пошук і знищення триває.
Чому формула «оточили» тут складна
У класичному сенсі «оточення» — це не просто «важко з логістикою», а стале перерізання наземних шляхів і контроль над виходами/вузлами маневру. Українська сторона описує саме це: перекриття маршрутів постачання, вогневий контроль ключових виходів і бої за центральні квартали.
Водночас Reuters прямо зазначає: українські твердження про оточення не були незалежно підтверджені, хоча візуальна картина, яку описують українські мапери, частково узгоджується з заявами Києва.
«Трубна» історія як бекграунд: як РФ заходила в Куп’янськ
Окрема важлива деталь цього напрямку — тактика інфільтрації малими групами через газові комунікації (це вже фіксували раніше). У вересні «Українська правда» з посиланням на DeepState писала, що росіяни використовували труби, аби потай долати Оскіл і просочуватися в район Куп’янська. ISW також згадував спроби просування через газопровід у цьому районі.
Саме тому нинішні заяви «Хартії» про взяття під вогневий контроль виходів із труби та «закриття наземного доступу» — це (як мінімум у логіці бою) відповідь на попередній спосіб проникнення ворога.
Чому Куп’янськ важливий настільки, що про нього сперечаються Путін і Генштаби
Куп’янськ — не «просто місто на карті». Це вузол, що лежить на річці Оскіл і має значення як залізничний/логістичний хаб. Reuters у попередніх матеріалах називав Куп’янськ саме «rail hub» на Осколі, навколо якого не раз ухвалювалися евакуаційні рішення через тиск РФ.
Контроль над таким вузлом дає:
- швидшу підв’язку боєприпасів/пального й ротацій (залізницею та дорогами),
- опору для наступальних дій уздовж лінії Осколу,
- інформаційний «трофей», який легко продати внутрішній аудиторії.
Двійник реальності: як Москва «брала» Куп’янськ, а Україна це спростовувала
20 листопада Reuters повідомляв: начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов доповідав Путіну, що російські війська «взяли Куп’янськ» і «ліквідовують» українські підрозділи на лівому березі Осколу.
Український Генштаб та українські медіа тоді публічно заперечували ці твердження: заявляли, що місто під контролем Сил оборони, тривають контрдиверсійні/пошуково-ударні дії проти ворожих груп, які інфільтрувалися.
І саме в цій «інформаційній рамці» нинішній приїзд Зеленського й заяви про блокування росіян працюють як контрнаратив: показати, що «захоплення», проголошене раніше, не стало фактом на землі.
Людський фактор: цивільні як обмеження для «швидкої зачистки»
Одна з причин, чому навіть за умов перерізаної логістики «дотиснути» анклави може бути повільно: у Куп’янську, за даними українських публікацій із посиланням на «Хартію», залишаються до 500 цивільних, і українська сторона стверджує, що росіяни намагаються використовувати їх як «живий щит». Це робить будь-які дії в щільній забудові дорожчими й обережнішими.
Що далі
- «Стискання кільця» і зачистка центру – якщо вогневий контроль і перекриття підходів збережуться, анклави можуть поступово «висохнути» — через брак БК/їжі/евакуації поранених.
- Спроба деблокади ззовні – РФ може піти на серію атак, аби відновити коридор (навіть вузький), або наростити «дронову логістику».
- «Сіра зона» та повільна міська війна – якщо контроль у місті буде «плямистим» (анклави/підвали/руїни), це може перетворитися на тривалу операцію з зачистки квартал за кварталом — із паралельною інформаційною війною про «хто тримає місто».
Навіщо Зеленський приїхав саме зараз
Цей візит читається одразу в трьох площинах:
- військовій: підтримка підрозділів і фіксація успіху там, де ворог уже «продав» перемогу;
- інформаційній: публічне «спростування фронтом» російських рапортів;
- дипломатичній: сигнал партнерам, що Україна тримає ініціативу на ключових ділянках і не заходить у переговори з позиції слабкості.
За матеріалами nv.ua
