Безпека в обмін на мир: лідери Європи прописали 6 зобов’язань для угоди щодо України

У Берліні 15 грудня відбулася зустріч президента Володимира Зеленського з лідерами країн ЄС і Великої Британії, керівниками Єврокомісії та Євроради, представниками НАТО, а також посланцями президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За її підсумками група європейських лідерів оприлюднила спільну заяву з найбільш деталізованим на цей момент переліком того, що вони готові вкласти в “пакет гарантій” для України у разі угоди про завершення війни.

Ключова новизна — спроба зібрати “парасольку” без членства в НАТО: європейські багатонаціональні сили всередині України, американський механізм моніторингу/верифікації припинення вогню і юридично оформлене зобов’язання допомагати у разі нової атаки РФ.

Нічого не узгоджено, поки не узгоджено все.

Що саме записали у спільній заяві

Текст заяви формулює, що США та європейські лідери мають працювати разом над “надійними гарантіями безпеки та заходами підтримки економічного відновлення”. У переліку зобов’язань — шість пунктів:

1) Армія 800 000 у “мирному” форматі. Лідери прямо зазначають, що ЗСУ мають залишатися на рівні 800 тисяч у мирний час — достатньому для стримування і захисту території.

2) “Багатонаціональні сили всередині України” під керівництвом Європи. Йдеться про сили з добровольців із країн-учасниць у межах Коаліції охочих, за підтримки США. Завдання — відновлення/регенерація українських спроможностей, безпека неба, безпечніше море, і ключова фраза: “зокрема через діяльність всередині України” (тобто робота на території України).

3) Американський контроль за ceasefire (припиненням вогню). Передбачено механізм моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США з міжнародною участю, раннім попередженням про майбутні атаки, фіксацією/атрибуцією порушень і механізмом усунення конфліктів для взаємних деескалаційних кроків.

4) Юридичне зобов’язання реагувати на новий напад. У заяві зафіксовано намір узяти юридично оформлене зобов’язання (з урахуванням нацпроцедур) діяти у разі нової збройної атаки — аж до застосування сили, розвідки, логістики, економічних та дипломатичних заходів. Саме цей блок у публічному обговоренні найближчий до логіки колективної оборони.

5) Відбудова, торгівля, компенсація РФ — і “іммобілізовані” активи. Лідери пов’язують гарантії з економічним “пакетом процвітання”: ресурси на відновлення та реконструкції, торговельні угоди, згадка про потребу компенсації збитків Росією та теза, що російські суверенні активи в ЄС “знерухомлені”.

6) Політичний вектор: підтримка вступу України до ЄС. Це зафіксовано як частина архітектури “майбутнього процвітання”.

Автори заяви окремо наголошують: кордони не можуть змінюватися силою, а будь-які рішення щодо територій має ухвалювати народ України — але лише після того, як гарантії безпеки будуть реально запущені й працюватимуть.

Як це стикується з позицією США і “планом Трампа”

Паралельно Reuters повідомляє, що в межах берлінських дискусій американська сторона просуває гарантії “подібні 5-статті НАТО” — без членства України в НАТО, але з безпрецедентною для такого формату прив’язкою до взаємної оборони.

Водночас у цих же переговорах, за даними Reuters, американські перемовники озвучували Україні умову, яка може підірвати будь-яку “парасольку”: виведення українських військ зі східної частини Донецької області як вимогу для мирної угоди. Це — потенційно найгостріша точка конфлікту між “логікою гарантій” і “логікою поступок”.

Де головні “питання без відповідей”

  1. Мандат і правила застосування сили для “багатонаціональних сил України”: що саме означають “операції всередині України”, яка буде чисельність, ППО/авіаційна компонента, правовий режим присутності.
  2. Механіка реакції на порушення ceasefire: що саме робитиме американський механізм — і що робитимуть гаранти після фіксації порушення.
  3. Політична ціна “великої поступки” (якщо питання Донеччини справді покладуть на стіл) — з огляду на настрої всередині України та ризик легітимаційної кризи.

Що кажуть/роблять росіяни

Офіційної детальної відповіді Москви саме на берлінську заяву в публічних джерелах поки небагато. Але загальний підхід РФ до коротких “святкових” пауз показовий: речниця МЗС РФ Марія Захарова раніше відкидала ідею різдвяного/новорічного перемир’я як “маскування” наміру продовжувати війну й закликала говорити про “першопричини”.

Найімовірніший сценарій найближчих тижнів — перехід у робочі групи (без гучних церемоній) з трьох напрямів:

1) юридична форма гарантій (що саме є “тригером” допомоги),

2) дизайн і мандат “багатонаціональних сил України”,

3) параметри ceasefire і механізм перевірки.

Паралельно — політичний торг щодо територій і умов, які кожна сторона вважає “необхідним мінімумом”.

За матеріалами nv.ua

Вверх