Візит президента Володимира Зеленського до Польщі став першою очною зустріччю з президентом Каролем Навроцьким — політиком, який раніше жорстко критикував Київ за “брак вдячності” та історичну політику. Переговори у президентському палаці у Варшаві тривали довше запланованого і завершилися спільними заявами про безпеку, підтримку України та спробою зрушити найболючіше — питання Волині.
Ключове за день
- Три блоки розмови: регіональна безпека й мирні переговори, історична пам’ять, економіка та біженці.
- Навроцький назвав приїзд Зеленського “поганою новиною для Москви”, але підкреслив: мир “буде складно досягти без участі Дональда Трампа”.
- Зеленський закликав Польщу приєднатися до “коаліції охочих” і заявив про готовність до конкретних кроків у діалозі щодо Волинської трагедії.
Символіка і тон зустрічі
Лідери потисли руки під картиною, що зображує битву поляків із росіянами. Після протокольної частини президенти спілкувалися віч-на-віч, а далі — в форматі делегацій. Розмова тривала приблизно на 40 хвилин понад графік — сигнал, що сторони зайшли в складні теми, а не обмежилися протокольною “звіркою позицій”.
“Це… погана новина для Москви.”
“Це наша спільна робота… яка визначатиме, що буде в регіоні.”
Безпека і “мир через Вашингтон”
Навроцький акцентував на ролі США та персонально Трампа, якого він “дуже поважає”, натякаючи: без американського включення мирний трек буде буксувати. Зеленський зі свого боку просував ідею ширшої коаліції партнерів після війни — і апелював до Польщі як до держави, без якої складно уявити післявоєнну конфігурацію безпеки в регіоні.
Підтримка України: що підкреслював Навроцький
Польський президент заявив, що гуманітарна і військова допомога Україні — частина стратегічної співпраці. Він також наголосив: Польща лишається ключовим логістичним коридором для значної частини західної допомоги — тобто важливим тилом не лише політично, а й інфраструктурно.
Українські біженці: економіка і політика
Тема внеску українців у польську економіку прозвучала окремим блоком. Навроцький відповів у тоні “інтеграційного успіху”: якщо люди працюють і сплачують податки, це означає, що вони “почуваються добре”, а Польща з 2022 року прийняла понад мільйон українців. Водночас це питання залишається внутрішньополітичним подразником — і саме тут риторика “вдячності” найчастіше перетворюється на вимогу жорсткіших правил.
Історія як головна “міна”: Волинь і 26 запитів
Найскладніший блок — історична пам’ять. У переговорах брали участь керівники інститутів національної пам’яті двох країн; польська сторона нагадала про “26 запитів”, які хоче “розв’язати відповідно до партнерства”. Також повідомлялося про подарунок Зеленському — видання документів щодо Волині.
Зеленський, відповідаючи на запитання про Волинську трагедію, заявив про прогрес і готовність України “не деклараціями, а конкретними діями” реагувати на запит польської сторони. Навроцький назвав це “чіткою декларацією” — але далі починається складніша частина: узгодження процедур і публічних формулювань, які не створять нового конфлікту.
Чому цей візит важливий саме зараз
Зустріч відбулася на тлі активізації мирних зусиль і дискусій про післявоєнну архітектуру безпеки. Для України Польща лишається незамінною як транзит, тилова держава та партнер у ЄС і НАТО. Додатковий чинник — різниця підходів між президентом і урядом Польщі, що впливає на сигнали для союзників і на те, хто саме у Варшаві задає тон щодо України.
Що далі
- Після переговорів із Навроцьким — зустрічі зі спікерами Сейму та Сенату, а також із прем’єром Дональдом Туском.
- Робоча “дорожня карта” по історичному блоку: темп і формат рішень стануть тестом на довіру.
- Пакет практичних домовленостей у безпеці та оборонній співпраці (включно з обміном досвідом, зокрема щодо безпілотників).
- Політична комунікація у Польщі: як пояснюватимуть підтримку України на тлі втоми, міграційних дебатів та історичних травм.
За матеріалами bbc.com
