У Білорусі з кінця 2023 року нібито реалізують закритий держпроєкт зі створення повного циклу виробництва артилерійських і реактивних боєприпасів радянських калібрів 122 мм та 152 мм — з прицілом на потреби російської армії у війні проти України. Про це заявляє ініціатива BELPOL, посилаючись на документи та інженерні креслення; будівництво планують завершити до грудня 2026 року.
Що саме стверджує BELPOL
За словами представника BELPOL Володимира Жигаря, проєкт має назву «Участок» і передбачає повний цикл виробництва артилерійських і реактивних боєприпасів калібрів 122 мм та 152 мм. Кінцева продукція, за цією версією, орієнтована на експорт/постачання під війну проти України, а ключовим бенефіціаром виступатиме РФ.
BELPOL подає це як інструмент глибшого втягування Білорусі у війну — уже не лише політичного, а й матеріально-технічного.
Де це будується — і чому раніше говорили про «Орешник»
За даними BELPOL, виробництво розміщують у Слуцькому районі Мінської області — на території колишнього військового арсеналу поблизу населених пунктів Павлівка та Шищиці.
Раніше журналісти проєкту «Схеми» за супутниковими знімками звернули увагу на масштабний закритий об’єкт у районі Павлівки (площа будмайданчика — понад 2 км²) і припускали, що він може бути пов’язаний із розміщенням/зберіганням ракетного комплексу «Орешник».
Тепер BELPOL наполягає: йдеться не про позиційний район ракет, а про індустріальний об’єкт під масове виробництво боєприпасів. Цю версію підсилює й незалежний опис будівництва на основі супутникових знімків та документів/тендерних формулювань (ознак «виробничих будівель», складів, окремої інфраструктури та режиму секретності).
Хто оператор і як «зашито» управління проєктом
Ключовим оператором проєкту, за BELPOL, визначили спеціально створене підприємство «Завод корпусних виробів» (у публікаціях також фігурує як ЗАТ). Засновниками називають компанію «ВолатАвто» та державне підприємство «Завод точної електромеханіки», а куратор — Держвійськпромкомітет Білорусі.
Додаткові деталі, які наводить «Позірк» із посиланням на розслідування BELPOL: юрособу зареєстровано 16 листопада 2023 року, підприємство, за планом, має працювати мінімум 250 днів на рік у 2–3 зміни, зі штатною чисельністю близько 1,5 тис. працівників; заявлений горизонт експлуатації — до 50 років. Основним кредитором проєкту виступає Белінвестбанк, який перебуває під міжнародними санкціями.
Які обсяги виробництва називають
Найбільш «математична» частина в інформації BELPOL — оцінка потенційної продуктивності: до 120 тис. реактивних і 120 тис. артилерійських боєприпасів на рік (за умови заявленого режиму роботи).
Чому це принципово:
- 122 мм і 152 мм — базові радянські калібри, які масово застосовуються на війні (від гаубиць і САУ до РСЗВ під 122 мм). Тобто йдеться не про «екзотику», а про номенклатуру, що напряму впливає на інтенсивність вогню.
- Якщо такий завод справді запрацює у заявлених параметрах, це означатиме довгострокове «заземлення» частини російського дефіциту боєприпасів у союзній юрисдикції, з іншими ланцюгами постачання та прикриттям режимом секретності.
Роль Росії, Китаю та залежність від імпорту
BELPOL стверджує, що Білорусь не виробляє критично важливих компонентів для вибухових речовин, тож завод буде залежним від імпорту технологій і матеріалів.
Продукція підприємства призначена як для експорту, так і для використання російською армією у війні проти України.
На виробничому майданчику передбачено створення лінії пресування пакетної вибухівки для снарядів і ракет, ділянок приготування вибухових сумішей, складання боєприпасів для РСЗВ «Град» та артилерійських снарядів, а також випробувального полігону і підприємства з переробки металобрухту.
Розподіл ролей у версії BELPOL такий:
- РФ: технологічні лінії, комплектуючі, підготовка персоналу і (ймовірно) постачання вибухових речовин/порохів.
- Китай: постачання лінії заливного спорядження (для 122 мм), участь у підготовці персоналу в Чунціні у 2026 році, а також пропонує поставки тротилу.
- Іран веде переговори щодо постачання компонентів для ракетних систем, тоді як Пакистан обговорює можливість передачі технологій повного циклу виробництва вибухових речовин.
Проєкт має закритий державний статус і був оформлений наказом № 181 від 2 листопада 2023 року з грифом «Секретно», що фактично унеможливлює публічний контроль, попри норми Конституції Білорусі щодо доступу громадян до інформації про діяльність державних органів.
У листопаді 2025 публікувалися твердження про налагодження в Білорусі виробництва порожніх корпусів (без вибухової начинки) для 152 мм і 122 мм, із заявленою сумарною величиною близько пів мільйона на рік та участю китайських фахівців.
Нинішній “Участок” виглядає як наступний крок — спроба перейти від окремих операцій/корпусів до “повного циклу”, але все одно з критичною залежністю від імпорту вибухових матеріалів і технологій.
За матеріалами united24media.com
