Україна продовжує тиснути на російську морську компоненту та «енергетичний тил» РФ ударами безпілотників і ракет. 23 грудня СБУ заявила, що перед атакою підводного дрона Sub Sea Baby по дизель-електричному човну проєкту 636.3 («Варшавянка») в Новоросійську вивела з ладу рідкісний протичовновий літак Ил-38Н на аеродромі Єйськ. Паралельно OSINT та моніторингові канали фіксують посилення оборони самої гавані Новоросійська баржами й боновими загородженнями. У ту ж ніч у Ставропольському краї РФ спалахнула пожежа в промзоні Будьонновська — низка джерел пов’язує її з ударом по нафтохімічному гіганту «Ставролен». А Генштаб повідомив про ураження в Криму тимчасового пункту базування російських «річкових» плавзасобів.
Коротка хронологія
- 15–16 грудня: СБУ заявляє про ураження «Варшавянки» підводним дроном у порту Новоросійська; супутникові знімки показують пошкодження причалу, але ступінь ураження самого човна лишається предметом оцінок.
- після атаки: російська сторона посилює захист входу у військову гавань Новоросійська баржами та сітками/бонами (за супутниковими знімками й повідомленнями моніторингових каналів).
- ніч на 23 грудня: у Будьонновську (Ставропольський край) влада РФ підтверджує займання в промзоні після атаки БПЛА; низка медіа пов’язує це з «Ставроленом».
- 22–23 грудня: Генштаб повідомляє про ракетний удар по пункту базування плавзасобів 92-ї «річкової» бригади в Оленівці (Крим).
Читайте також: Нічні удари по тилу РФ:
підпал винищувачів під Липецьком і атака морського термінала «Тамань»
Удар по Ил-38Н: «зняти повітряне прикриття» підводного дрона
СБУ повідомила, що атакувала протичовновий літак Ил-38Н на аеродромі Єйськ, де базується 859-й Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу морської авіації ВМФ РФ. За версією спецслужби, це був ключовий елемент протидії росіян українським морським/підводним дронам у районі Новоросійська.
За даними, оприлюдненими українською стороною, для ураження застосували дрон із бойовою частиною «надземного підриву»; підрив стався над відсіком з основним обладнанням і радарами та додатково пошкодив двигун. Операцію, як стверджується, виконували співробітники 13-го Головного управління Департаменту військової контррозвідки СБУ.
У Чорному морі РФ мала «лише один» літак цього класу, здатний виявляти рух підводного дрона Sub Sea Baby до цілі; його виведення з ладу мало підвищити шанси успішного підриву субмарини.
Ил-38Н – це модернізований варіант протичовнового літака Ил-38, який відрізняється встановленням нової патрульної системи «Новелла».
Перший політ модернізованого літака з макетом навігаційного пошуково-прицільного комплексу відбувся весною 2001 року. Восени 2022 року розпочались державні випробування комплексу.
Перший випробувальний літак рахувався у складі Північного флоту з кінця 2011 року, а офіційна передача відбулася в березні 2012 року.
Серійна модернізація Ил-38Н під «Новелу» розпочалась у 2013 році на ОКБ ім. Мясищева в підмосковному Жуковському.
Точні відмінності «Новелла» від експортної базової моделі («Морський змій ») засекречені. Заявляється, що вона виявляє надводні, підводні і навіть підлідні цілі в радіусі 320 км. Також має унікальний блок радіотехнічної розвідки .
Протичовнові літаки Ил-38, що перебувають на озброєнні морської авіації ВМФ Росії мають прицільно-навігаційний комплекс «Беркут» розробки 1960-х років.
Читайте також: Радикальне загострення на морі:
як Україна переносить війну на «тіньовий флот» РФ — і чому це про переговори
Підрив «Варшавянки» в Новоросійську: що підтверджено, а що — ні
СБУ 15 грудня заявила про «критичні пошкодження» підводного човна проєкту 636.3 у Новоросійську та про те, що носій «Калібрів» фактично виведений з ладу. Російська сторона факт атаки визнавала, але заперечувала твердження про «майже знищений» човен.
Супутникові знімки, оприлюднені журналістами/OSINT, фіксують пошкодження причалу після інциденту й наявність поруч човна класу Kilo; водночас у публічних оцінках наголошується: невідомо, чи був саме цей човен пошкоджений настільки, як заявляє українська сторона.
Частина українських медіа й OSINT-коментаторів вказують на непрямі ознаки, що субмарина могла втратити хід (оцінка за супутниковими фото та характером вибуху поряд із причалом).
Окремо у ВМС України коментували, що це може бути вже друга втрата субмарини цього класу у Чорному морі для РФ та наводили оцінку залишку таких човнів у складі ЧФ РФ.
Реакція РФ: баржі й бони на вході до військової гавані
Після атаки в Новоросійську моніторингові канали та медіа з посиланням на супутникові знімки повідомляли, що росіяни перекрили вхід у військову гавань баржами і встановили бонові загородження/сітки для ускладнення проникнення надводних і підводних дронів.
Ттака «фізична» оборона одночасно створює і побічний ефект — ускладнює швидкий вихід кораблів/катерів із бази. Також звучить оцінка, що баржі як елемент оборони в Новоросійську застосовували і раніше, тобто йдеться радше про посилення/розгортання практики, ніж про «винайдення» нового методу.
Формування захисного бар’єра безпосередньо в акваторії морської мази в Новоросійську росіяни розпочали майже одразу після атаки підводного дрона Sub Sea Baby, про яку стало відомо 15 грудня.
Тоді дроном уразили підводний човен проєкту 636.3 «Варшавянка».
Операція була проведена спільно 13-м Головним управлінням військової контррозвідки СБУ та Військово-морськими силами України.
Згодом осінтери встановили, що в Новоросійську ціллю атаки став підводний човен Б-271 «Колпино», який входить до складу 4-ї окремої підводної бригади Чорноморського флоту ВМФ Росії.
Дизель-електричний підводний човен проєкту 636.3 «Варшавянка» названий на честь міста Колпіно та є шостим кораблем цього проєкту.
У 2017 році «Колпино» виконував бойові завдання в Середземному морі, завдаючи ударів крилатими ракетами «Калібр» по території Сирії.
З 2022 року підводний човен залучений до бойових дій проти України, зокрема до здійснення ракетних ударів.
Пожежа в Будьонновську: удар по «Ставролену» як тиск на «нафтохімію»
У ніч на 23 грудня влада РФ повідомила про атаку БПЛА на Будьонновськ: губернатор Ставропольського краю заявив про займання на території промзони, при цьому не називав конкретний об’єкт.
Українські та міжнародні медіа з посиланням на місцеві пабліки/моніторингові канали писали, що під ударом міг бути великий нафтохімічний завод «Ставролен» (структура «Лукойлу»), а в мережі з’являлися відео масштабного загоряння.
У соцмережах опубліковано низку фото та відео, на яких здалеку видно кілька осередків сильної пожежі на території підприємства.
Завод «Ставролен» є великим російським виробником поліетилену, поліпропілену, бензолу, вінілацетату та інших нафтохімічних матеріалів. Він входить до структури компанії «Лукойл».
Стверджується, що за рік завод виробляє близько 340 тисяч тонн етилену, 319 тисяч тонн поліетилену та 113 тисяч тонн поліпропілену.
Попри те, що підприємство позиціонує свою продукцію як виключно цивільну, насправді такі заводи залучаються до виробництва поліетилену й для військових потреб — насамперед для ізоляції елементів та оболонок проводів у безпілотниках, ракетах, системах радіоелектронної боротьби тощо.
Попередній удар українських безпілотників по цьому російському підприємстві відбувся у ніч на 12 листопада. Тоді також на території об’єкта спалахнула пожежа.
Ракетний удар по «річковій флотилії» в Криму: що заявив Генштаб
Окремим блоком Генштаб ЗСУ повідомив про ураження тимчасового пункту базування плавзасобів 92-ї бригади річкових катерів у селі Оленівка (мис Тарханкут, Крим) «ракетою українського виробництва» — на місці спостерігали значну пожежу, ступінь збитків уточнюється.
Ще у березні 2024 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявляв про формування так званої «Дніпровської річкової флотилії» та «бригади річкових катерів». Британська розвідка тоді оцінювала, що таке формування могло бути спрямоване на контроль водних шляхів/островів Дніпра та протидію українським діям на річці.
За даними ГУР, Росія планує, що Дніпровська флотилія складатиметься з двох бригад річкових катерів. Бригади під номером 91 і 92 мають бути чотирьох- і тридивізіонного складу відповідно. Штаб і командні пункти флотилії та бригад розташовані в Криму, у селищах Мирний і Чорноморське.
До цієї флотилії має увійти до 400 плавзасобів, і вона має бути укомплектована більш ніж двома тисячами військовослужбовців. Комплектування флотилії планують завершити до кінця 2025 року, але, за інформацією української розвідки, цього навряд чи вдасться досягти.
За інформацією журналістів, станом на початок 2025 року, окрім реквізованих у місцевого населення на окупованих територіях човнів, флотилія мала на озброєнні катери типу «Раптор», «Грачонок» та «Тунец», які доставили суходільним шляхом через Крим.
Відомо, що станом на початок 2025 року на Тарханкутському півострові, в селі Оленівка, базувалися спецтехніка та особовий склад одного з дивізіонів 91-ї бригади річкових катерів. Там вони проходили бойову підготовку, зокрема з подолання на плавзасобах водних перешкод штурмовими відділеннями.
Флотилія, зокрема, здійснює патрулювання та логістичне забезпечення в межах Кінбурнської та Тендровської кос, виходить на зовнішній рейд Севастополя, а також здійснює протидиверсійну оборону.
Окрім того, катери залучаються до ротації особового складу з Криму та логістичного забезпечення російського підрозділу на острові Довгий.
Нагадаємо, що в результаті ракетного удару крилатими ракетами «Фламінго» по заставі ФСБ у Криму поблизу Армянська наприкінці серпня 2025 року було пошкоджено шість патрульних катерів на повітряних подушках.
Які саме катери були уражені, не повідомлялося. Однак відомо, що прикордонні загони ФСБ на півночі Криму використовують катери на повітряних подушках проєктів А-8 «Хивус», які здатні перевозити до восьми осіб десанту, та А25ПС з місткістю 30–50 осіб.
Заява СБУ про ураження Ил-38Н підсвічує, що українські операції проти російських морських цілей дедалі частіше будуються як «ланцюжок» — з попереднім зняттям загроз і добиванням ключових носіїв ударних можливостей. У відповідь РФ посилює фізичний захист баз, але це має ціну — менше оперативної свободи. Паралельні удари по нафтохімії та по кримській «річковій» інфраструктурі працюють на те саме: розтягувати оборону, підвищувати витрати й зменшувати темп військових дій противника.
За матеріалами militarnyi.com
